Рішення

від 19.12.2019 по справі 340/2028/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року м.Кропивницький Справа № 340/2028/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (вул.Пашутінська, 1, м.Кропивницький, 25015, код ЄДРПОУ 38613719) до Споживчого товариства "Річ-Аскот" (вул.Белінського, 2б, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25026, код ЄДРПОУ 34548348) про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувя до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить:

- застосувати заходи реагування у сфері державної нагляду (контролю) до споживчого товариства "РІЧ-АСКОТ" (ЄДРПОУ 34548348) у вигляді заборони експлуатації будівель виробничих корпусів літ. Б, В, Г, Д, Ж, складу адміністративної будівлі, споживчого товариства РІЧ-АСКОТ , що розташовані за адресою: Кіровоградська області м. Кропивницький, вул. Бєлінського, 2 в, шляхом заборони їх використанні (експлуатації) СТ "РІЧ - АСКОТ" та опечатуванням (опломбуванням) вхідних дверей, воріт до вказаних будівель.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що в ході проведення перевірки встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим на підставі частини сьомої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України застосування заходів реагування за рішенням адміністративного суду.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суд від 19 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 16 вересня 2019 року.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суд від 16.09.2019 року провадження у справі зупинено. Питання про поновлення провадження у справі призначено до розгляду на 18 грудня 2019 року (а.с.69).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суд від 18.12.2019 року провадження у справі поновлено. Подальший розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження (а.с.94).

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Згідно до ст. ст. 262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом розгляду даної справи є встановлення усунення відповідачем порушень вимог пожежної безпеки у приміщенні будівлі виробничих корпусів літ. Б, В, Г, Д, Ж, складу адміністративної будівлі, споживчого товариства РІЧ-АСКОТ , що розташовані за адресою: Кіровоградська області м. Кропивницький, вул. Бєлінського, 2 в, що стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні в справі документи і матеріали, суд при винесенні рішення у даній справі враховує наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що наказом Кропивницького міськрайонного відділу УДСНС України у Кіровоградській області від 20.06.2019 № 39 "Про проведення перевірок різних форм власності" провідним інспектором Кропивницького МРВ У ДСНС України у Кіровоградській області Афоновою О.В. на підставі, посвідчення від 19.07.2019 № 1025 було проведено у період з 19 по 25 липня 2019 року планову перевірку території, будівель та споруд споживчого товариства "РІЧ-АСКОТ", що розташовані за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Бєлінського, 2 в (а.с.19-22).

За результатами планового заходу складено Акт перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 969 від 25.07.2019, який вручено 25.07.2019 інженеру споживчого товариства "РІЧ- АСКОТ" Дубині Д.В. та направлено рекомендованим листом на адресу товариства. Жодних зауважень або заперечень з боку керівництва об`єкта щодо здійснення перевірки та складеного Акта не надходило (а.с.23-35).

Актом перевірки встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ОСОБА_1 01.001-2014), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 № 312 (далі - ДБНВ.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України Водопостачання зовнішні мережі та споруди , затверджених наказами Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.04.2013 № 133 та від 28.08.2013 № 410 ( далі - ДБН В. 2.5 - 74:2013), Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 (далі - Порядок здійснення навчання населення), Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 (далі - ПКМУ № 1200), а саме:

- територію товариства не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням (підп. 1 п. 2.1 глави 2 розділу У НАПБ А 01.001-2014; п. 6.2.1, 6.2.3 табл. 4 ДБНВ.2.5-74-.2013);

- адміністративну будівлю не обладнано системами протипожежного захисту (установкою автоматичної пожежної сигналізації) з подальшим укладанням угоди на її технічне обслуговування з організацією, яка має відповідну ліцензію (п. 1.2 глави 1 розділу У НАПБ А 01.001-2014; п. 4 пп. 4.1 таблиці А1 додатка А ДБН В2.5-56:2014);

- виробничий корпус літ. Б, - за планом земельної ділянки не обладнано системою протипожежного захисту (установкою автоматичної пожежної сигналізації) з подальшим укладанням угоди на її технічне обслуговування з організацією, яка має відповідну ліцензію (п. 1.2 глави 1 розділу У НАПБ А 01.001-2014; пп. 13.1.1 п. 13 таблиці А1 додатка А ДБН В 2.5-56:2014);

- виробничий корпус літ. Г, - за планом земельної ділянки не обладнано системою протипожежного захисту (установкою автоматичної пожежної сигналізації) з подальшим укладанням угоди на її технічне обслуговування з організацією, яка має відповідну ліцензію (п. 1.2 глави 1 розділу У НАПБ А 01.001-2014; пп. 13.1.1 п. 13 таблиці А1 додатка А ДБН В2.5-56:2014);

- виробничий корпус літ. Д, - за планом земельної ділянки не обладнано системою протипожежного захисту (установкою автоматичної пожежної сигналізації) з подальшим укладанням угоди на її технічне обслуговування з організацією, яка має відповідну ліцензію (п. 1.2 глави 1 розділу У НАПБ А 01.001-2014; пп. 13.1.1 п. 13 таблиці А1 додатка А ДБН В2.5-56:2014);

- будівлю складу не обладнано системою протипожежного захисту (установкою автоматичної пожежної сигналізації) з подальшим укладанням угоди на її технічне обслуговування з організацією, яка має відповідну ліцензію (п. 1.2 глави 1 розділу V НАПБ А 01.001-2014; пп. 14.3.1 п. 14 таблиці А1 додатка АДБНВ2.5-56-.2014);

- виробничий корпус літ. Ж, - за планом земельної ділянки не обладнано системами протипожежного захисту (установкою автоматичної пожежної сигналізації) з подальшим укладанням угоди на її технічне обслуговування з організацією, яка має відповідну ліцензію (п. 1.2 глава 1 розділ V НАПБ А 01.001-2014; пп. 13.1.1 п. 13 таблиці А1 додатка А ДБН В2.5-56:2014);

- у виробничій будівлі Ж не відремонтовано систему внутрішнього протипожежного водопроводу (п. 2.2 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014);

- пожежні кран комплекти у виробничій будівлі Ж не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля (п. 2.2 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014);

- допущено проведення реконструкції та технічного переоснащення будівлі адміністрації без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку (п. 21 розділу II НАПБ А.01.001-2014);

- для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежегасіння не встановлено вказівні знаки в адміністративній будівлі згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги (п. 3.10 глави 3 розділу УНАПБ А.01.001-2014);

- територію підприємства та адміністративну будівлю не забезпечено первинними засобами пожежегасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку (п. 3.6, п. 3.8 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014);

- не доукомплектовано наявний пожежний щит первинними засобами пожежегасіння а саме: вогнегасники - 3 шт.; протипожежне покривало - 1 шт.; лом та гак - 2 шт.; сокири - 3 шт.; лопати - 2 шт. (п. 3.11 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014);

- посадовою особою не пройдено навчання (перевірку знань) з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях" (п. 16 розділу II НАПБ А.01.001-2014);

- для працівників охорони не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі (п. 10 розділу II НАПБ А.01.001-2014);

- для всіх приміщень виробничого та складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні (п.2.9 розділу III НАПБ А.01.001-2014);

-з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів у приміщеннях адміністративної будівлі та кузні не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, (п. 1.6 розділу IV НАПБ А.01.001-2014);

Виробничий корпус літ. В

- приміщення виробничого корпусу літ. В, - за планом земельної ділянки не обладнано системою протипожежного захисту (установкою автоматичної пожежної сигналізації) з подальшим укладанням угоди на її технічне обслуговування з організацією, яка має відповідну, ліцензію (п. 1.2 глави 1розділу V НАПБ А 01.001-2014; пп. 13.1.1, 13.2.1 п. 13 дод. А, табл. А1 ДБН В 2.5-56:2014);

- допущено складування горючих матеріалів у виробничому корпусі літ. В, а саме у приміщенні, де знаходиться електрощитова, на відстані менше 1 м під електрощитом (п. 1.18 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014).

Порушення у сфері техногенної безпеки:

- не проведено навчання керівного складу і фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, в установленому законодавством порядку (п. 15 Порядку здійснення навчання населення; п. 15 розділу З КЦЗУ);

- працівників не забезпечено засобами індивідуального захисту (п.п. 2 п. 1 ст. 20 КЦЗУ; п. 2 ПКМУ № 1200);

- для отримання працівниками відомостей про конкретні дії у надзвичайних ситуаціях на підприємстві не обладнано з урахуванням особливостей виробничої діяльності інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту (п. З ст. 40 КЦЗУ).

За таких обставин позивача звернувся із даним позовом до суду.

Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (ст. 8). На ці обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні №7-рп/2003 від 10.04.2003 року, рішенні №9-рп/2004 від 07.04.2004 року, рішенні №1-рп/2007, рішенні №19-рп/2008 від 02.10.2008 року.

При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема, принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т.ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року, Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, ДСНС України здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. ДСНС України здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожеженебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 КЦЗ України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Статтями 68, 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожеженебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Підставою для звернення з таким позовом до суду стали встановлені перевіркою та зафіксовані актом №969 від 25.07.2018 року порушень відповідачем вимог Кодексу цивільного захисту України №5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697 та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, з яких 17 створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Як вбачається із матеріалів справи, порушення частина виявлених порушень, що зафіксовані у акті перевірки №969 є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

При цьому, сторонами не заперечується, що частина порушень відображених у Акті №969 від 25.07.2018 року усунуто відповідачем, зокрема, залишаються не усунутими 16, що відображено у Акті перевірки №1365 від 16.12.2018 року (а.с.80-89).

Вказане, на думку суду свідчить про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

Разом з цим, на час розгляду справи в суді, доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, та зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених відповідачем, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей.

Відтак, враховуючи наявність порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, подальша діяльність та експлуатація нежитлових приміщень будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів в умовах порушень протипожежних норм, норм техногенної безпеки та цивільного захисту створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, тому, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.

При цьому, суд зазначає, що стаття 70 Кодексу цивільного захисту України визначений вичерпний перелік заходів реагування, про застосування яких може просити позивач, і які можуть бути застосовані судом, а саме - повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав буде застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи.

Опломбування всіх дверей (воріт) будівель, приміщень, відключення джерел енергопостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок повністю виключить (блокує) доступ до приміщень належного відповідачу об`єкту та можливість його технічної підтримки і обслуговування, у тому числі і з метою усунення виявлених актом №969 порушень.

Повне зупинення роботи будівель виробничих корпусів літ. Б, В, Г, Д, Ж, складу адміністративної будівлі, споживчого товариства "РІЧ-АСКОТ" передбачає припинення надання послуг без блокування доступу до приміщень та території об`єкту для осіб, які здійснюють його технічну підтримку, обслуговування та охорону, тощо, що явно виходить за межі такого заходу реагування, як повне зупинення роботи.

Таким чином, суд приходить висновку щодо необхідності зупинення роботи будівель виробничих корпусів літ. Б, В, Г, Д, Ж, складу адміністративної будівлі, споживчого товариства "РІЧ-АСКОТ", що розташовані за адресою: Кіровоградська області м. Кропивницький, вул. Бєлінського, 2 в, шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень до повного усунення порушень.

Разом з тим, суд відзначає, що усунення відповідачем порушень, які стали підставою для застосування до нього відповідних заходів реагування, є правовою підставою для його звернення в порядку, визначеному законодавством, із заявою про скасування застосованих до нього заходів реагування, та не свідчить про відсутність підстав для застосування до відповідача заходів реагування.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За змістом частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів понесення витрат із залученням свідків та проведення експертиз, такі відповідно вимог статті 139 КАС України до стягнення не підлягають.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 242 - 246, 250, 251, 255, 260-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Застосувати заходи реагування до споживчого товариства "РІЧ-АСКОТ" (ЄДРПОУ 34548348) у вигляді заборони експлуатації будівель виробничих корпусів літ. Б, В, Г, Д, Ж, складу адміністративної будівлі, споживчого товариства "РІЧ-АСКОТ", що розташовані за адресою: Кіровоградська області м. Кропивницький, вул. Бєлінського, 2 в, шляхом заборони їх використанні (експлуатації) СТ "РІЧ - АСКОТ".

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник