Рішення

від 19.12.2019 по справі 420/5394/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5394/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою приватного підприємства Інтехабразив до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0027071414 від 10.06.2019р., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду 12.09.2019р. надійшов позов приватного підприємства Інтехабразив до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 10.06.2019р. № 0027081414 з податковим зобов`язанням у розмірі 1 813 631 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 453408 грн; №0027091414 з податковим зобов`язанням 1 700 861 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 425 215 грн; №0027071414 сума завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток 9708 грн.

Ухвалою від 16.09.2019р. позов залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвалою від 03.10.2019 р. відкрито провадження у справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі на 29.10.2019 р.

28.10.2019р. (вх. №39789/19) позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач, зменшивши позовні вимоги, просить: скасувати податкове повідомлення-рішення №0027071414 від 10.06.2019р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт №288/15-32-14-14/32521958 від 21.05.2015р., висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності ПП Інтехабразив у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов`язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтверджують здійснення господарських операцій з його контрагентами, що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач в обґрунтування правової позиції зазначив, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р., за результатами якої перевіркою повноти визначення податку на прибуток за вказаний період встановлено, зокрема порушення п.44.1, п. 44.2 ст. 44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999р., п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000р., п.5.2 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 39 від 25.02.2000р., Інструкції про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р., що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2018р. всього у розмірі 9708 грн.

Ухвалою суду від 29.10.2019р., яку занесено до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 19.11.2019р.

Ухвалою суду від 19.11.2019р., яку занесено до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 03.12.2019р.

Ухвалою суду від 03.12.2019р. підготовче провадження у справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.12.2019 р.

До судового засідання 10.12.2018 р. всі учасники справи не з`явились, явку представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином та завчасно.

10.12.2019р. (вх. № 46895/19) від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ПП Інтехабразив зареєстровано як юридичну особу 17.07.2003р. (дата запису: 27.09.2005р.; номер запису: 1 556 120 0000 012037). Видами діяльності ПП Інтехабразив є : код КВЕД 43.31 Штукатурні роботи; код КВЕД 43.32 Установлення столярних виробів; код КВЕД 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; код КВЕД 43.34 Малярні роботи та скління; код КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення.

Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі направлень, відповідно до п.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.77.1, п. 77.4 ст. 77 ПК України, на підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 2637 від 08.04.2019р. проведено планову виїзну документальну перевірку ПП Інтехабразив (код ЄДРПОУ 32521958) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018р.

За результатами перевірки складено акт №288/15-32-14-14/32521958 від 21.05.2019р. (а.с. 11-56), в якому зафіксовано, зокрема, порушення:

п.44.1, п. 44.2 ст. 44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999р., п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000р., п.5.2 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 39 від 25.02.2000р., п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999р., Інструкції про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р., в результаті чого встановлено:

заниження від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2018 р. всього у розмірі 9708,00 грн.;

заниження податку на прибуток всього на 1813631 грн., в тому числі за 2016р. у сумі 683998 грн., за 2017р. у сумі 174693 грн.; за 2018р. у сумі 954940 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення №0027071414 від 10.06.2019р., яким позивачу за порушення п.44.1, п. 44.2 ст. 44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999р., п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000р., п.5.2 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 39 від 25.02.2000р., Інструкції про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р., зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9708,00 грн. (а.с. 59).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) (п.п. 20.1.4 п. 20.1.4 ст. 20 ПК України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.77.1 ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно акта перевірки копію наказу контролюючого органу відправлено рекомендоаним листом 08.04.2019р. та вручено директору підприємства Ковальовій І.Л. 15.04.2019р. З направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 26.04.2019р. директора підприємства Ковальову І.Л. та проведено перевірку у присутності останньої.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

За приписами п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

За змістом п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999р., визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000р., зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Згідно з п.5.2 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 39 від 25.02.2000р., у статті "Інші операційні доходи" відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття тощо. Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та дохід від зміни вартості поточних біологічних активів також наводяться у цій статті.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999р., дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно до Інструкції про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р., на рахунку 7 Інший операційний дохід ведеться узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

За змістом п.п. 5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 р., витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

В акті перевірки зафіксовано, що платником податків не приймалось рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, відмітку у деклараціях з податку на прибуток за 2016р, 2017р., 2018р. не здійснено (а.с. 32).

Проведеною перевіркою за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р. встановлено, що сума річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку відповідає критеріям, встановленим розділом ІІІ ПК України, для прийняття рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці.

При цьому зазначено, що перевіркою не підтверджено обов`язок визначати об`єкт оподаткування прибутку із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до розділу ІІІ ПК України.

Як зазначено в акті перевірки (а.с. 32-33) та вбачається з матеріалів справи (а.с. 128-131), у рядку 02 Декларації Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2018р. зазначено суму (-9708) грн.

У рядку 04 Декларації Об`єкт оподаткування (рядок 02+рядок 03РІ)) задекларовано від`ємне значення у сумі (-9708 грн.), яке контролюючим органом не визнається.

Разом з тим, з аналізу п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України вбачається, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) (1) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на (2) різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Судом встановлено, що наказом ПП Інтехабразив № 8 від 27.12.2018р. у зв`язку з тим, що річний дохід (за вирахуванням непрямих податків) за правилами бухгалтерського обліку за останній річний період не перевищує двадцять мільйонів прийнято рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (а.с. 132).

Відповідна відмітка щодо наявності рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці міститься у податковій декларації позивача за 2018р. (а.с. 128-131). В зв`язку із зазначеним у податковій декларації за 2018 р. у рядку 03 РІ відсутнє числове значення, з чим контролюючий орган фактично погоджується та не заперечує правомірності заповнення вказаного рядка.

Разом з тим, позивач не доводив правомірності зазначення у рядку 02 Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності Декларації за 2018р. - суми (-9708) грн.

Згідно п. 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства

фінансів України № 73 від 07.02.2013 р.:

витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками);

доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників);

збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати;

прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою повноти визначення задекларованих ПП Інтехабразив показників у рядку 01 Декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2018 р. встановлено їх заниження у розмірі 5314929 грн.

В акті перевірки зазначено, що ПП Інтехабразив у періоді, який перевірявся згідно з даними регістрів бухгалтерського обліку та первинних документів до них придбавало ТМЦ (бури, валики малярні, фарби, грунти, диски обрізні, електроди, спеціальний одяг та ін) у ТОВ Атлас Флайт , ПП ЗЛАТАВАБУДПІВДЕНЬ , ТОВ ВЕГА СІТІ ГРУП , ТОВ АДВАНС АССИСТ , ТОВ АЛЬТАІР ВЕСТ ГРУП , ТОВ БІЗНЕС ЮНІТІ , ТОВ ІВЕРІЯ ПРОМ , ТОВ ДЖЕНТАЛ ТРЕЙД , ТОВ ЕКО ДИЗАЙН , ТОВ ПРОМКОНТЕКСТ , ТОВ ФОРПАКС (інша назва ТОВ ВИРОБНИЧЕ КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПАРТІЯ ), ТОВ ВІКЛІНГ , ТОВ ЮСТ-ІНФО , ТОВ ГЛЕНГАРІ , ТОВ ЛОЙД ТРЕЙД , ТОВ ДІАЛТОРГ , ТОВ ГРЕЙДКОМПАНІ .

В ході перевірки було встановлено, що товар поставлявся шляхом самовивозу, для зберігання отриманого товару у ПП Інтехабразив було лише 5,6 кв.м, що, на думку контролюючого органу, унеможливлює здійснення операцій з відповідною кількістю ТМЦ (договір № 6 від 01.07.2013р., укладений з ПАТ ОЗКПА щодо оренди приміщень за адресою: м.Одеса, вул. Градоначальницька, буд. 4, а саме 5,6 кв.м складу та 13,8 кв.м для розміщення офісу).

В акті перевірки зафіксовано, що до перевірки не надано жодної картки складського обліку чи інших документів на підтвердження факту оприбуткування на склад та списання товару зі складу. Крім того, зазначено щодо ненадання до перевірки актів інвентаризацій, відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних щодо оренди об`єктів, які мають ознаки основних фондів або даних щодо відповідального зберігання матеріалів у будь-якому місці України, а також податкових накладних щодо оренди основних фондів, вантажних робіт та електро-водо-газоспоживання.

Крім того зазначено про відсутність трудових та виробничих ресурсів, забезпечення спеціальних умов для зберігання товарів, придбання і реалізацію, яких документально оформлено з постачальниками та ін.

Також зазначено щодо відсутності первинних документів щодо взаємовідносин ПП Інтехабразив та ПП Гроу Білд ; ненадання до перевірки ТТН, згідно з якими перевізниками виступали ФОП ОСОБА_1 , ПП Колос або ТОВ Транспортна компанія САТ ; відсутності документів, що посвідчують якість та комплектність товару (технічні паспорти, сертифікати, посвідчення якості тощо), та /або акти про фактичну наявність товару, фактичну якість та комплектність товару; встановлення фактів заміни/підміни найменування номенклатури у ланцюгу постачання; неможливості підтвердити операції ПП Інтехабразив з постачальниками стосовно реального часу здійснення операцій тощо.

З урахуванням наведеного, контролюючим органом зроблено висновок щодо неможливості здійснення господарської операції з ідентифікованим товаром та, у зв`язку з відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва.

З урахуванням наведеного, відповідачем зроблено висновок про порушення ПП Інтехабразив п.44.1, п. 44.2 ст. 44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999р., п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000р., п.5.2 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 39 від 25.02.2000р., п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999р., Інструкції про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р., що призвело до:

заниження від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2018 р. всього у розмірі 9708,00 грн.;

заниження податку на прибуток всього на 1813631 грн., в тому числі за 2016р. у сумі 683998 грн., за 2017р. у сумі 174693 грн.; за 2018р. у сумі 954940 грн.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та звітність в Україні від 16.07.99 р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Слід також зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб`єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об`єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Однак, податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід: з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у операціях, що досліджуються; визначити об`єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв`язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При вирішенні даного спору, суд враховує, що позивач вищезазначених порушень в межах даної справи не спростовував, належними та допустимими доказами не підтвердив правомірності зазначення у рядку 02 Декларації Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2018р. суми (-9708) грн. та відповідно у рядку 04 Декларації Об`єкт оподаткування (рядок 02+рядок 03РІ)) задекларування від`ємного значення у сумі (-9708 грн.

Також, уточнивши позовні вимоги, позивач виключив з їх змісту вимоги щодо визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 10.06.2019р. № 0027081414 з податковим зобов`язанням за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 813 631 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 453408 грн., №0027091414 з податковим зобов`язанням 1700861 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 425215 грн., відтак судом не надається оцінка порушенням, що покладені в основу їх прийняття.

Враховуючи наведене, беручи до уваги встановлені судом обставини в їх сукупності, суд погоджується з висновками контролюючого органу, зазначеними в акті перевірки№288/15-32-14-14/32521958 від 21.05.2015р. щодо заниження позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2018 р. всього у розмірі 9708,00 грн., та відповідно з правомірністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0027071414 від 10.06.2019р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0027071414 від 10.06.2019р. та підстав для його скасування судом не встановлено.

За приписами ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Також згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

28.10.2019р. (вх. 3978919) до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач, уточнивши позовні вимоги шляхом їх зменшення, просить повернути частину судового збору у розмірі 17289,00 грн.

Згідно ч.2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок повернення судового збору, сплаченого при зверненні з позовами в порядку адміністративного судочинства, врегульований Законом України "Про судовий збір", а також Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим Міністерством фінансів України № 787 від 03.09.2013р.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно з абз. 1, 6, 7 п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013р., повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду. Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).

Судом встановлено, що ПП Інтехабразив сплачено судовий збір згідно квитанції від 12.09.2019р. у розмірі 1921,00 грн. (а.с. 4) та згідно платіжного доручення № 314 від 30.09.2019р. на суму 17289,00 грн. (а.с. 67).

За заявлені позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0027071414 від 10.06.2019р., яким визначено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9708 грн., належало сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Враховуючи, що позивачем зменшено позовні вимоги (заява про уточнення позовних вимог від 28.10.2019р. (вх. 3978919), з урахуванням приписів п.1 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , суд вважає за необхідне повернути ПП Інтехабразив судовий збір, сплачений згідно платіжного доручення № 314 від 30.09.2019р. на суму 17289,00 грн., копію якого буде залишено у справі, а оригінал буде повернуто позивачу разом з копією цього рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову приватного підприємства Інтехабразив (65023, Одеська обл., місто Одеса, вул. Градоначальницька, буд.4; код ЄДРПОУ 32521958) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0027071414 від 10.06.2019р., - відмовити.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, код ЄДРПОУ 38016923, адреса: м. Одеса, вул. Черняховського, 6 повернути на користь приватного підприємства Інтехабразив (65023, Одеська обл., місто Одеса, вул. Градоначальницька, буд.4; код ЄДРПОУ 32521958) судовий збір в розмірі 17289,00 грн. (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дев`ять гривень 00 коп.), який було сплачено на рахунок № НОМЕР_1 згідно платіжного доручення № 314 від 30.09.2019р. на суму 17289,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.П. Самойлюк

.