Рішення

від 18.12.2019 по справі 440/4245/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4245/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Казмерчука М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

05 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2019 №Ф-112819-50У.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 17.07.2018 у зв`язку із зміною організаційно-правової форми господарської діяльності зареєстрував "Адвокатське бюро Едуарда Давиденка" та 18.07.2018 подав до ДПІ у м. Полтава заяву про застосування спрощеної системи оподаткування. Вказував, що ним відповідно до чинного податкового кодексу України було здійснено всі дії необхідні для переходу на спрощену систему оподаткування.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Відповідач, Головне управління ДПС у Полтавській області, з поданим позовом не погодився, надав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що згідно пп. 5 п. 1 ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. У зв`язку з прийняттям Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій , внесено зміни, зокрема до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які набули чинності з 01.01.2018, згідно яких особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (п. 8 ст. 9 Закону №2464). Крім того, 27.04.2019 ФОП ОСОБА_1 подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (додаток 5) за 2017 рік до ГУ ДПС У Полтавській області, управління у м. Полтаві, ДП1 у м. Полтаві (м. Полтава). За 2018 рік Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (додаток 5) не подано. Таким чином, в інтегрованій картці по єдиному внеску (код платежу 71040000) за позивачем станом на 31.05.2019 рахувалася заборгованість в сумі 5 618,36 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області, управління у м. Полтаві, ДПІ у м. Полтаві (м. Полтава) як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю - адвокат з 21.07.2017 року на загальній системі оподаткування.

18.07.2018 позивачем подано до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.

14.03.2019 ОСОБА_1 надав до Головного управління ДПС у Полтавські області, управління у м. Полтаві, ДПІ у м. Полтаві (м. Полтава) заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків форми 8-ОПП та заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску форми 7-ЄСВ із вказанням причини - «зміна організаційно правової форми - Адвокатське бюро «Едуарда Давиденка» .

До заяви додана виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про створення Адвокатського бюро «Едуарда Давиденка» , код юридичної особи - 42312050, дата створення - 17.07.2018. Зазначені заяви внесені до АІС Податковий блок 14.03.2019.

27.04.2019 ФОП ОСОБА_1 подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (додаток 5) за 2017 рік до ГУ ДПС У Полтавській області, управління у м. Полтаві, ДП1 у м. Полтаві (м. Полтава), згідно якого сума нарахованого єдиного внеску за 2017 рік становить 3 520 грн.

12.06.2019 року ГУ ДПС у Полтавській області здійснило нарахування позивачу боргу зі сплати єдиного внеску, та сформувало й направило ОСОБА_1 вимогу про сплату цього боргу № Ф-112819-50 від 12.06.2019 на суму 5618,36 грн /а.с. 10/.

Вимога надсилалася контролюючим органом позивачу рекомендованим листом з повідомленням, однак була повернута поштовим відділенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Вважаючи, що спірна вимога є протиправною та підлягає скасуванню, позивач звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно з частиною 1 статті 2 цього Закону його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина 2 статті 2 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI).

Стаття 4 Закону № 2464-VI визначає перелік суб`єктів, які відносяться до платників єдиного внеску.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За змістом п.2 ч.1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок нараховується: 2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац 2 п.2 ч.1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в редакції станом на 01.01.2017).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 № 2148-VІІ внесено зміни до абзацу 2 п.2 ч.1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , а саме: слова "році" та "року" замінити відповідно словами "кварталі" та "кварталу".

Після внесених змін норма викладена в такій редакції: У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску .

Згідно з ч.5 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у п.п. 4, 5 та 5-1 ч.1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз.3 п. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ).

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно з п.4 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом, а його стягнення відповідно до ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюють органи Державної виконавчої служби України.

Закон не містить застереження для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, стосовно сплати внеску незалежно від отримання доходу.

Внесок нараховується виключно на визначену самостійно суму доходу і обмежений мінімумом і максимумом.

Судом встановлено, що в період, за який нараховано внесок від здійснення підприємницької діяльності, позивач займався останньою, що також ним не заперечується.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449, (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (надалі Інструкція № 449).

Згідно із вимогами Закону № 2464-VI та Інструкції №449 на платника покладено обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Приписами пункту 3 Розділу VI Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Положеннями пункту 4 Розділу VI Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина літера "У" (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю - адвокат з 21.07.2017 року на загальній системі оподаткування.

18.07.2018 позивачем подано до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.

14.03.2019 ОСОБА_1 надав до Головного управління ДПС у Полтавські області заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків форми 8-ОПП та заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску форми 7-ЄСВ із вказанням причини - «зміна організаційно правової форми - Адвокатське бюро «Едуарда Давиденка» .

27.04.2019 ФОП ОСОБА_1 подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (додаток 5) за 2017 рік до ГУ ДПС у Полтавській області, відповідно до якого сума нарахованого єдиного внеску за 2017 рік становить 3520 грн.

Як встановлено в ході розгляду справи, вимога сформована на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу щодо заборгованості зі сплати поточних нарахувань єдиного соціального внеску, а сума боргу зазначена у вказаній вимозі включає суму заборгованості:

- зі строком сплати до 09.02.2018 в сумі 8448,00 грн. (нарахування здійснено одноразово за 2017 рік);

- зі строком сплати 19.04.2018 в сумі 2457,18 грн. (І квартал 2018 року);

- зі строком сплати 19.07.2018 в сумі 2457,18 грн. (ІІ квартал 2018 року);

- зі строком сплати 19.10.2018 в сумі 2457,18 грн. (ІІІ квартал 2018 року);

- зі строком сплати 19.01.2019 в сумі 2457,18 грн. (ІV квартал 2018 року).

Згідно пояснень представника відповідача, за 2017 рік було нараховано суму ЄСВ у розмірі 8448, 00 грн (12міс.*704,00 грн). Дана сума була частково погашена у розмірі 4224,00 грн. На 02.05.2018 сума нарахування за 2017 рік становила 4224,00 грн. Через часткову сплату 27.04.2018 у розмірі 3520,00 грн, виникла заборгованість у розмірі 704,00 грн.

Таким чином, станом на 12.06.2019, з урахуванням часткової сплати позивачем сум нарахованого єдиного внеску в розмірі 8434,36 грн., недоїмка зі сплати єдиного внеску за 2018 рік становить 5618,36 грн.

Пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 визначено, що фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках:

- якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами;

- якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Також, вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Згідно з п. 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.

Таким чином, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Зауважень щодо форми, змісту вимоги та суми недоїмки позивачем не висловлено.

Враховуючи, що за даними облікової картки платника єдиного внеску позивач має недоїмку зі сплати єдиного внеску, а інших доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості суду не надано, суд дійшов висновку про правомірність винесення та направлення на адресу позивача вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Явно необгрунтованими та безпідставними, в межах предмету розгляду даної справи, є й посилання позивача на статтю 298 Податкового кодексу України та те, що оскаржувана вимога не відповідає вимогам статті 59 Податкового кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 1 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Водночас згідно зі статтею 2 Закону 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Констатуючи означене суд звертає увагу позивача, що статті 298, 59 Податкового кодексу України не можуть застосовуватися до правил нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, які імперативно регулюються Законом 2464-VI.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що контролюючим органом винесено оскаржувану вимогу у порядку, визначеному Законом № 2464-VI та Інструкцією № 449.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-112819-50 від 12.06.2019, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

На підставі аргументів, наведених позивачем, судом встановлено, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв`язку з чим в задоволенні позову належить відмовити.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повне рішення складено 19 грудня 2019 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва