Рішення

від 18.12.2019 по справі 820/504/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 р. справа № 820/504/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "БАРВІНОК" до Любівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, третя особа: ОСОБА_1 про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне сільськогосподарське підприємство "БАРВІНОК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення ХХІІІ сесії VІІ скликання Любівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 21 грудня 2017 року " Щодо розгляду клопотань";

- зобов`язати Любівську сільську раду Краснокутського району Харківської області розглянути клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства "БАРВІНОК" щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під об`єкти нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що рішенням Господарського суду Харківської області від 24.07.2017 року по справі № 922/1574/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 року, визнано за ПСП Барвінок право власності на нежитлові будівлі, які розташовані на земельній ділянці за адресою вул. Слобожанська, № 172-б с. Любівка Краснокутського району Харківської області. В подальшому, ПСП Барвінок зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 07.12.2017 році ПСП Барвінок подано до Любівської сільської ради заяву з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для надання в оренду із земель запасу сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя) для обслуговування будівель, право власності на які визнані судовими рішеннями, які набрали законної сили. Однак, рішенням Любівської сільської ради позивачу відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви, з огляду на те, що сільською радою подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/1574/17. Представник позивача вказав, що мотиви такої відмови не передбачені вимогами Земельного кодексу України, а тому вказане рішення є протиправним та необґрунтованим, а відтак просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що Любівською сільською радою вчинено дії в межах та на виконання вимог чинного законодавства, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Так, представник відповідача зауважив, що постановою Верховного суду України від 11.06.2019 року по справі № 922/1574/17 залишено без змін рішення суду першої та апеляційної інстанції, якими відмовлено в задоволені позовних вимог ПСП Барвінок щодо визнання права власності на нежитлові приміщення, які розташовані на земельній ділянці за адресою вул. Слобожанська, № 172-б с. Любівка Краснокутського району Харківської області, а в подальшому на підставі вказаних судових рішень, в реєстрі речових прав на нерухоме майно був вчинений запис про скасування права власності за ПСП Барвінок на вказане нерухоме майно. Тобто, наразі позивач по справі не є власником нерухомого майна, щодо якого звертався до відповідача по справі з проханням надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельних ділянок, а відтак підстави для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельних ділянок, на яких знаходиться майно, право власності позивача на яке скасовано, також відсутні.

Третя особа своїм правом на надання пояснень не скористалась.

Учасники судового процесу, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 18.12.2019 року не прибули, із заявами про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без їх участі не звертались.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 24.07.2017 року по справі № 922/1574/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 року, визнано за Приватним сільськогосподарським підприємством Барвінок (адреса: 62030, Харківська обл.., Краснокутський район, с. Колонтаїв, вул. Центральна, 107; код ЄДРПОУ: 30957183) право власності на нежитлові будівлі, а саме на: складське приміщення (кладова) літ. Б-1 площею 105,0 кв. м. за адресою: вул АДРЕСА_1 Комарова № 14-б село Любівка, Краснокутського району, Харківської області; складське приміщення (тік-комбікормовий склад) літ. Б-1 площею 526,2 кв. м. за адресою: вул. Комарова № 14-є село Любівка, Краснокутського району, Харківської області; ферма (свинарник) літ. Б-1 площею 498,2 кв. м. за адресою: вул. Слобожанська, №172-г село Любівка, Краснокутського району, Харківської області; складське приміщення (зерносушарка) літ. Б-1 площею 262,3 кв. м. за адресою: вул. Комарова № 14-в село Любівка Краснокутського району Харківської області; складське приміщення (зерносховище) літ. Б-1 площею 361,0 кв. м. за адресою: вул. Комарова № 14-г село Любівка, Краснокутського району, Харківської області; критий тік літ. В-1 площею 1002,4 кв. м. за адресою: вул. Комарова № 14-є село Любівка, Краснокутського району, Харківської області; складське приміщення (продовольчий склад) літ. Б-1 площею 163,1 кв. м. за адресою: вул. Комарова №14-ж село Любівка, Краснокутського району, Харківської області; ферма (свинарник) літ. Б-1 площею 831,9 кв. м. за адресою: вул. Слобожанська, №172-в село Любівка, Краснокутського району, Харківської області; нежитлова будівля (будинок тваринників) літ. Б-1 площею 96,5 кв. м. за адресою: вул. Слобожанська, № 172-б село Любівка, Краснокутського району, Харківської області.

На підставі вищезазначеного, за ПСП Барвінок зареєстровано право власності на вищезазначені нежитлові будівлі, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 27-33).

07.12.2017 року директором ПСП Барвінок до Любівської сільської ради подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для надання в оренду із земель запасу сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя) для обслуговування будівель складське приміщення (кладова) літ. Б-1 площею 105,0 кв. м. за адресою: вул. Комарова № 14-б село Любівка, Краснокутського району, Харківської області; складське приміщення (тік-комбікормовий склад) літ. Б-1 площею 526,2 кв. м. за адресою: вул. Комарова № 14-є село Любівка, Краснокутського району, Харківської області; ферма (свинарник) літ. Б-1 площею 498,2 кв. м. за адресою: вул. Слобожанська, №172-г село Любівка, Краснокутського району, Харківської області; складське приміщення (зерносушарка) літ. Б-1 площею 262,3 кв. м. за адресою: вул. Комарова № 14-в село Любівка Краснокутського району Харківської області; складське приміщення (зерносховище) літ. Б-1 площею 361,0 кв. м. за адресою: вул. Комарова № 14-г село Любівка, Краснокутського району, Харківської області; критий тік літ. В-1 площею 1002,4 кв. м. за адресою: вул. Комарова № 14-є село Любівка, Краснокутського району, Харківської області; складське приміщення (продовольчий склад) літ. Б-1 площею 163,1 кв. м. за адресою: вул. Комарова №14-ж село Любівка, Краснокутського району, Харківської області; ферма (свинарник) літ. Б-1 площею 831,9 кв. м. за адресою: вул. Слобожанська, №172-в село Любівка, Краснокутського району, Харківської області; нежитлова будівля (будинок тваринників) літ. Б-1 площею 96,5 кв. м. за адресою: вул. Слобожанська, № 172-б село Любівка, Краснокутського району, Харківської області (а.с. 34).

Разом із вищезазначеним клопотанням, позивачем також надано до Любівської міської ради графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки, відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням ХХІІІ сесії VІІ скликання Любівської сільської ради Краснокутського району Харківської області відмовлено у задоволенні клопотання ПСП Барвінок , з огляду на те, що на даних земельних ділянках розташовані об`єкти нерухомого майна, які на теперішній час є об`єктами спору між Любівською сільською радою та ПСП Барвінок . Любівською сільською радою подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/1574/17. За результатом рішення Вищого господарського суду дане питання буде розглянуто на черговій сесії сільської ради у відповідності до чинного законодавства.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.116 Земельного кодексу України, Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до вимог ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Положеннями ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні закріплено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За змістом п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно частин 9, 10, 11 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Таким чином, для отримання земельної ділянки у власність зацікавлені особи звертаються до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. За результатами розгляду таких заяв відповідним органом може бути прийнято рішення про надання такого дозволу, або про відмову у його наданні.

Разом з цим, з приписів частин 9, 10, 11 статті 118 Земельного кодексу України вбачається, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її власність не означає безумовного отримання земельної ділянки у власність, оскільки за результатами розгляду погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки уповноважений орган може прийняти як рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, так і відмовити у передачі земельної ділянки у власність, або залишити клопотання без розгляду.

В силу вимог ст.123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з рішення ХХІІІ сесії VІІ скликання Любівської сільської ради Краснокутського району Харківської області відмова позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивована тим, що Любівською сільською радою подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/1574/17.

Так, Постановою Верховного суду України від 22.05.2018 року за наслідками розгляду касаційної скарги Любівської сільської ради на рішення Господарського суду Харківської області та ухвали Харківського апеляційного господарського суду по справі № 922/1574/17 за позовом ПСП Барвінок , вказані судові рішення ( відповідно з якими позивач набув у власність нерухоме майно) скасовані, матеріали по справі № 922/1574/17 направлено на новий судовий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2018 року по справі № 922/1574/17 (залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 року) відмовлено в задоволені позовних вимог ПСП Барвінок щодо визнання права власності на нежитлові приміщення.

Постановою Верховного суду України 11.06.2019 року по справі № 922/1574/17 рішення Господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2018 року по справі № 922/1574/17 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 року по справі № 922/1574/1 залишено без змін.

На підставі вказаної постанови Верховного суду України 11.06.2019 року по справі № 922/1574/17, в реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.07.2019 року вчинено запис про скасування права власності за ПСП Барвінок на нерухоме майно.

Отже, наразі державна реєстрація права власності на нерухоме майно за ПСП Барвінок скасована, тобто позивач не є власником нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці, щодо якої позивач бажав отримати від Любівської сільської ради Краснокутсього району Харківської області дозвіл на розробку проекту землеустрою з метою передачі в оренду із земель запасу сільськогосподарського призначення.

Відтак, за відсутності належним чином зареєстрованого права власності або права користування на нерухоме майно за ПСП "Барвінок", позивач, на умовах визначених чинним законодавством, не має виключного (переважного) право на звернення до уповноваженого органу із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування господарських будівель і споруд, право власності на які за ПСП "Барвінок" скасовані в судовому порядку, що, в свою чергу, виключає необхідність відведення в оренду такої земельної ділянки за вказаних обставин.

Оцінюючи оскаржуване рішення ХХІІІ сесії VІІ скликання Любівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 21 грудня 2017 року " Щодо розгляду клопотань", суд керується нормами частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так, само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суд також зважає і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.96 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, суд має виходити із його ефективності, актуальності на момент прийняття рішення по суті та подальшого способу забезпечення поновлення порушеного права.

Таким чином, враховуючи те, що ПСП "Барвінок" не має правовстановлюючих документів чи зареєстрованого права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці, яку бажає відвести в оренду позивач, а інших підстав для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з метою передачі в оренду із земель запасу сільськогосподарського призначення, позивачем як в своїй заяві (адресованій до Любівської сільської ради Краснокутсього району Харківської області), так і під час розгляду справи не надано, а відтак підстави у відповідача для прийняття позитивного рішення щодо відведення позивачу в оренду земельної ділянки також відсутні, з підстав, які були зазначені ПСП "Барвінок" під час звернення до сільської ради.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що ПСП "Барвінок" використовує нерухоме майно у своїй господарській діяльності та одночасно фактично використовує земельну ділянку під цим майном, що, на думку позивача, вказує на безспірне право ПСП "Барквінок" отримати таку земельну ділянку в оренду.

Суд звертає увагу, що процедура використання нерухомого майна та використання земельної ділянки, на якій фізично знаходиться таке майно, не є тотожними, взаємозалежними процедурами, передбачають різне правове регулювання та процес узаконення, а приписи Земельного кодексу України не передбачають переважного права особи, яка тривалий час користується земельною ділянкою під будівлями на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою з метою передачі в оренду, враховуючи обставини того, що право власності на такі будівлі (нерухоме майно) було скасовано в судовому порядку.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог та підстав позову, а також системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених вище норм чинного законодавства України суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "БАРВІНОК" до Любівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, третя особа: ОСОБА_1 про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Горшкова О.О.