Постанова

від 17.12.2019 по справі 826/15814/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15814/18 Суддя (судді) першої інстанції: Патратій О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляної Г.В., Собківа Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 у справі за позовом Приватного підприємства "Алюр" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Алюр" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 26.06.2018 № 4501204/26-15-12-04-19 про виключення ПП Алюр з реєстру платників єдиного податку та зобов`язання поновити ПП Алюр в реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2016.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано повністю рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 26.06.2018 року №4501204/26-15-12-04-19 про виключення Приватного підприємства Алюр з реєстру платників єдиного податку.

Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) поновити Приватне підприємство Алюр (04114, м. Київ, вул. Дубовицька 28; код ЄДРПОУ 30091741) в реєстрі платників єдиного податку з 30.06.2018 року.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, позаяк у позивача був наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, після чого контролюючим органом правомірно прийнято рішення про виключення ПП Алюр з реєстру платників єдиного податку.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, з 01.01.2016 року ПП Алюр зареєстровано платником єдиного податку третьої групи та перебуває на обліку в ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 26.06.2018 № 4501204/26-15-12-04-19 про виключення підприємства з реєстру платників єдиного податку, в зв`язку з наявністю податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що виник у платника єдиного податку, відповідно до абзацу 3 п. 299.10 ст. 299 та абзацу 8 пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, ПП Алюр виключено з реєстру платників єдиного податку з 30.06.2018.

Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи його протиправним, позивач після процедури адміністративного оскарження, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, та не надано відповідного акту перевірки.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.299.1, п.299.2 ст.299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до п.299.10 ст.299 ПК Кодексу реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Згідно п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 Кодексу платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

При цьому, відповідно до приписів п.299.11 ст.299 Кодексу у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Суд першої інстанції вірно вказав, що з аналізу наведених норм вбачається, що законодавцем було зобов`язано платників єдиного податку перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

У випадку не виконання платниками податків приписів п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 Кодексу на контролюючий орган було покладено обов`язок під час проведення перевірки платника податків виявити порушення ним вимог, встановлених цією главою та прийняти на підставі висновків акту перевірки рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 зобов`язано Головне управління ДФС у м. Києві надати належним чином засвідчений акт за наслідками проведеної перевірки за фактом наявності у платника податків - Приватного підприємства "Алюр" податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, як це передбачено п. 299.11. ст. 299 ПК України, на підставі якого було прийнято рішення ГУ ДФС у м. Києві від 26.06.2018 року № 4501204/26-15-12-04-19 про виключення ПП "Алюр" з реєстру платників єдиного податку.

Проте всупереч вимог вказаної ухвали суду витребуваний акт перевірки надано не було.

Колегія суддів звертає увагу на те, що до апеляційної скарги також не було долучено відповідного акту перевірки та не надано такий під час апеляційного розгляду справи, що дає обґрунтовані підстави суду апеляційної інстанції вважати такий акт відсутнім.

При вирішенні спору судом враховується відповідна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, де зокрема зазначено, що аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В частині посилань апелянта на факт наявності податкового боргу, то зазначені аргументи відхиляються колегією суддів, оскільки жодним чином не спростовують наявність обов`язку контролюючого органу щодо проведення перевірки платника перед вчиненням дій щодо виключення такого з реєстру платників єдиного податку.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність своїх дій та рішення.

Враховуючи викладене нормативне регулювання та обставини справи, судом першої інстанції обґрунтовано задоволені позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Я.М. Собків