Постанова

від 12.12.2019 по справі 560/1335/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1335/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

12 грудня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ткач В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Фермерського господарства "Джури", ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування відмов, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 звернулися до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просили суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ "Джури" для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ "Джури" для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства.

Ухвалою від 26 квітня 2019 року Хмельницьким окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі та залучено як третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - ОСОБА_2 , Фермерське господарство "Джури".

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.04.2019 роз`єднані в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 у справі № 560/1282/19.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, викладену у листі від 20.11.2018 № Д-14490/0-7531/0/95-18, про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) (площею 1,8588 га, кадастровий номер 6825085400:02:003:0003) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ "Джури" для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) (площею 1,8588 га, кадастровий номер 6825085400:02:003:0003) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ "Джури" для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір сумі 1536 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадатру в Хмельницькій області.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що позивач, як член ФГ Джури не має права на безоплатну приватизацію (одержання безоплатно у приватну власність) для ведення фермерського господарства земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель державної власності, раніше переданих в оренду. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідно до записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є засновником та головою фермерського господарства "Джури", код ЄДРПОУ 39090044. Місцезнаходження вказаної юридичної особи: вул.Набережна, 2А, с.Пархомівці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31342.

Фермерське господарство створено на підставі того, що ОСОБА_2 , надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, згідно з наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 28.10.2013 р. № ХМ/6825085400:02:003/00000874 від 28.10.2013 р. та договору оренди землі №17 від 26.12.2013 р.

Даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6825085400:02:00360001.

Згідно з статутом фермерського господарства засновником та головою господарства є ОСОБА_2 , членами господарства - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Головою фермерського господарства прийнято рішення, яке оформлене Протоколом про розподіл земельних ділянок між громадянами, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди засновника ОСОБА_2 ФГ "Джури" для подальшої передачі у власність членам для ведення фермерського господарства у наступних розмірах: ОСОБА_2 - 1,9791 га, ОСОБА_1 - 1,8588 га, ОСОБА_3 - 1,8588 га, ОСОБА_5 - 2,4431 га, ОСОБА_4 - 1,0528 га, ФГ "Джури" - 2,3710 га.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.04.2017 року № 22-7006-СГ надано позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

ТОВ "Земельно-консалтинговим агентством "СТС" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6825085400:02:003:0003.

Позивач 13.11.2017 р. звернувся із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 1,8588 га, кадастровий номер 6825085400:02:003:0003, що розташована за межами населених пунктів Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області безоплатно у власність для ведення фермерського господарства.

Відповідачем розглянуто клопотання та надано листом відповідь від 21.11.2017 р. №Д-30088/0-15183/6-17 про відмову у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з тим, що у поданому проекті землеустрою відсутня згода користувача на припинення права постійного користування земельною ділянкою.

20.02.2018 р. позивач звернувся до відповідача із заявою щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Проте, листом від 07.03.2018 р. №Д-2956/0-2670/0/95-18 відповідач відмовив у зв`язку з тим, що у проекті землеустрою відсутній каталог координат поворотних точок з відміткою державного кадастрового реєстратора, а також дана земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб.

Позивач повторно звернувся до відповідача із заявою щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю) з метою подальшої передачі безоплатно у власність.

Однак, відповідач листом від 20.11.2018 р. №Д-14490/0-7531/0/95-18, повідомив про те, що земельна ділянка не перебуває у користуванні ФГ "Джури", а тому відсутні правові підстави для передачі запитуваної земельної ділянки у власність відповідно до ст.32 ЗК України.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, п."а" ст.22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

В силу ч.1 ст.12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Частиною 2 ст.13 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Тобто, позивач, як член фермерського господарства, має право на безоплатне одержання у приватну власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства.

У відповідності до ст.7 Закону України "Про фермерське господарство" надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

За змістом ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України).

Положеннями ч.4 ст.122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом "а" ч.1 ст.121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Згідно із ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 8 ст.118 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.186-1 цього Кодексу.

Вимогами ч.1 ст.186-1 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно із висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.07.2017 № 11383/82-17, проект землеустрою був погоджений органом Держгеокадастру.

Частиною 9 ст.118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, відмова у затвердженні проекту землеустрою можлива лише у випадку відсутності його погодження в порядку ст.186 - 1 ЗК України. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст.186 - 1 України, норми ст.118 ЗК України не містять.

Відтак, відповідач протиправно відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою, оскільки законом не визначено чіткого переліку підстав для такої відмови.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач надав відмову у затвердженні проекту землеустрою, з підстав того, що земельна ділянка, яку має намір отримати позивач, перебуває в користуванні ОСОБА_2 згідно договору оренди землі № 17 від 26.12.2013, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 10076753 від 20.01.2014 року. Таким чином, земельна ділянка не перебуває у користуванні ФГ "Джури", тому відсутні правові підстави для передачі зазначеної земельної ділянки у власність відповідно до ст.32 ЗК України.

Так, ст.31 ЗК України визначає із яких земельних ділянок можуть складатися землі фермерського господарства, в той час як ст. 32 ЗК України визначає приватизацію земельних ділянок членами фермерських господарств, зокрема, право члена фермерського господарства на одержання безоплатно у власність земельної ділянки, вже наданої йому у користування (ч.1 вказаної статті).

У даному випадку позивач, як член фермерського господарства, має намір скористатися своїм правом на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), за рахунок, зокрема земельної ділянки, що використовується фермерським господарством.

А тому, посилання відповідача на норми ст.32 ЗК України є необґрунтованими та безпідставними.

При цьому, відповідно до Договору оренди № 17 від 26.12.2013 укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_2 надається в строкове платне користування земельна ділянка сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6825085400:02:00360001, площею 11,5636 га, для ведення фермерського господарства.

Відповідач зазначає, що оскільки земельна ділянка перебуває у постійному користуванні громадянина ОСОБА_2 , то вона не може вважатися земельною ділянкою фермерського господарства, а відтак не підлягає передачі у приватну власність членам фермерського господарства на підставі ст.31 ЗК України.

Такі доводи відповідача є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 9 Закону № 2009-XII, після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію.

За державну реєстрацію справляється плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Отже, процедура створення фермерського господарства передбачала першочергове отримання у користування громадянином земельної ділянки для створення такого господарства та отримання відповідного Державного акту. Після отримання такого Державного акту та здійснення державної реєстрації, фермерське господарство набувало статусу юридичної особи.

Разом з тим, фермерське господарство "Джури", зареєстроване на території Пархомовецької сільської ради 10.02.2014 та свою господарську діяльність провадить на земельній ділянці площею 11,5636 га, що надавалася згідно договору оренди № 17 від 26.12.2013 Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області засновнику фермерського господарства ОСОБА_2 для створення цього господарства.

Тобто, земельна ділянка площею 11,5636 га, яка підлягає поділу між членами фермерського господарства, зокрема і позивачу, відноситься до земель, що використовуються фермерським господарством.

Відтак, спростовуються посилання відповідача на те, що земельна ділянка площею 11,5636 га, що підлягає поділу між членами фермерського господарства, не може бути надана у власність членам фермерського господарства, оскільки не належить на праві користування саме такому господарству.

Також, ОСОБА_2 , який являється і засновником і керівником фермерського господарства "Джури" надав Протокол ФГ "Джури" про розподіл земельних ділянок між громадянами (членами фермерського господарства) яким надано дозвіл на розробку Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходиться в користуванні на умовах оренди засновника ОСОБА_2 , ФГ " Джури " для подальшої передачі у власність наступним чином: ОСОБА_2 - 1,9791 га, ОСОБА_1 - 1,8588 га, ОСОБА_3 - 1,8588 га, ОСОБА_5 - 2,4431 га, ОСОБА_4 - 1,0528 га, ФГ "Джури" - 2,3710 га.

Крім того, в матеріалах справи міститься витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.09.2017, на заяву від 13.09.2017, з якої вбачається, що земельній ділянці прощею 1,8588 га присвоєно кадастровий номер 6825085400:02:003:0003; цільове призначення - для ведення фермерського господарства; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.

Отже, при розробленні проекту землеустрою, земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер, що ідентифікує таку ділянку як окрему.

Що стосується позовних вимог позивача про зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) (площею 1,8588 га, кадастровий номер 6825085400:02:003:0003) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ "Джури" для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства, слід зазначити наступне.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відтак, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Згідно із ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Тому, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 17 грудня 2019 року.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.