Постанова

від 10.12.2019 по справі 500/1082/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/10944/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року в справі №500/1082/19 (суддя Баранюк А.З., час ухвалення 10 год. 23 хв., м. Тернопіль, повне судове рішення складене 26 вересня 2019 року) за позовом приватного підприємства Тернопіль-Сервісбуд до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ,,Тернопіль - Сервісбуд" звернулося в суд з позовом до відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, в якому просило скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 травня 2019 року №2-153/27.

Рішенням від 24 вересня 2019 року Тернопільський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю, а також стягнув за рахунок бюджетних асигнувань відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради на користь приватного підприємства ,,Тернопіль - Сервісбуд" сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що під час проведення позапланової перевірки встановлено, що ПП ,,Тернопіль-Сервісбуд" проводяться будівельні роботи з відхиленням від затвердженої проектно-кошторисної документації, а саме: будівельні матеріали складаються за межами будівельного майданчика, чим порушив п.7.1 та п.7.3 ДБН А.3.1-5:2016 ,,Організація будівельного виробництва", ч. 1 ст. 9 Закону України ,,Про архітектурну діяльність".

При цьому вказує, що притягнення позивача до відповідальності відбулося у відповідності до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМ України від 06.04.2011 №244.

Так, за результатами було складено акт №025-039 від 22.04.2019 та протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності від 22.04.2019, на підставі яких начальник відділу ДАБК Тернопільської міської ради виніс постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №2-153/27 від 02.05.2019.

Апелянт зазначає, що позивач, підписавши акт перевірки та протокол, не заперечував факт складування будівельних матеріалів поза межами будівельного майданчика.

Також скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.05.2019 по справі №607/11482/19, залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 №857/6543/19, яким встановлено недотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час виконання будівельних робіт за адресою вул. С.Будного 32-Б.

З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Приватне підприємство ,,Тернопіль - Сервісбуд" подало пояснення-заперечення на апеляційну скаргу, в яких обґрунтовує правомірність оскарженого відповідачем рішення суду першої інстанції та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що у період з 09 квітня 2019 року по 22 квітня 2019 року відділом ДАБК Тернопільської міської ради, у зв`язку зі зверненням голови ОСББ Будного, 32 ОСОБА_1 від 03 квітня 2019 року (а.с. 40), на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 08 квітня 2019 року № 39 (а.с. 29) проведено позапланову перевірку позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт на об`єкті ,,Багатоквартирний житловий будинок з вбудованим пунктом технічного обслуговування побутового газового обладнання та автостоянками; вул.Будного, 32б в м.Тернопіль".

Під час перевірки встановлено, що ПП ,,Тернопіль-Сервісбуд" проводяться будівельні роботи з відхиленням від затвердженої проектно-технологічної документації, а саме- будівельні матеріали складаються за межами будівельного майданчика, про що складено Акт щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 22 квітня 2019 року № 025-039 (а.с. 27-36) та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким також було встановлено, що будівельні роботи проводяться позивачем з відхиленням від затвердженої проектно-технологічної документації, а саме: будівельні матеріали складаються за межами будівельного майданчика чим порушено п.7.1 та п.7.3 ДБН А.3.1-5:2016 ,,Організація будівельного виробництва", ч.1 ст.9 Закону України ,,Про архітектурну діяльність" (а.с. 37-38).

Крім цього, позивачу видано Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22 квітня 2019 року, яким позивача було зобов`язано до 22 травня 2019 року привести об`єкт будівництва до затверджених проектних рішень та вимог містобудівного законодавства (а.с. 82).

Постановою про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 травня 2019 року № 2-153/27, за порушення п.7.1 та п.7.3 ДБН А.3.1-5:2016 ,,Організація будівельного виробництва", та ч.1 ст.9 Закону України ,,Про архітектурну діяльність", позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України ,,Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 86445,00 грн (а.с. 15-17).

Після винесення припису, за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складений акт від 31 липня 2019 року № 048-098, яким встановлено відсутність порушення вимог законодавства (а.с. 83-93).

Позивач не погодився із постановою про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 травня 2019 року № 2-153/27 та звернувся до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що за допущені позивачем порушення норм містобудування до ПП ,,Тернопіль-Сервісбуд" не може бути застосовано штраф відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Законом України ,,Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", як за порушенням вимог щодо проведення будівельних робіт, оскільки при складуванні будівельних матеріалів позивач порушив вимоги щодо проведення підготовчих робіт, а не будівельних робіт.

Цим законом не передбачено відповідальність за порушення здійснення підготовчих робіт, крім випадків виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, що не стосується предмету спору у справі, що розглядається.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України ,,Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до статті 41 вказаного Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).

За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено, що ПП ,,Тернопіль-Сервісбуд" проводяться будівельні роботи з відхиленням від затвердженої проектно-технологічної документації, а саме - будівельні матеріали складаються за межами будівельного майданчика, що становить порушення п.7.1 та п. 7.3. ДБН А.3.1-5:2016 ,,Організація будівельного виробництва , ч.1 ст.9 Закону України Про архітектурну діяльність".

Відтак, позивача притягнуто до відповідальності відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Закону України ,,Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", який передбачає відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Поряд з цим, підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Аналогічні види підготовчих робіт передбачені пп. 6.3.2 п. 6.3 ДБН А.3.1-5-2016.

З наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що складування будівельних матеріалів є підготовчими, а не будівельними роботами, а тому складування позивачем будівельних матеріалів за межами будівельного майданчика є порушенням саме підготовчих, а не будівельних робіт.

Відтак, за допущені позивачем порушення норм містобудування до ПП ,,Тернопіль-Сервісбуд" не може бути застосований штраф відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Законом України ,,Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" як за порушенням вимог щодо проведення будівельних робіт, оскільки при складуванні будівельних матеріалів позивач порушив вимоги щодо проведення саме підготовчих робіт.

А тому, виносячи оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 травня 2019 року №2-153/27 відповідач допустив неправильну кваліфікацію дій ПП ,,Тернопіль-Сервісбуд", застосував закон, що не підлягав застосуванню, що свідчить про неправомірність такої постанови та має наслідком її скасування.

До того ж, як слушно зазначив суд першої інстанції, Законом України ,,Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" не передбачена відповідальність за порушення порядку проведення підготовчих робіт, крім випадків виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, що не стосується предмету спору у справі, що розглядається. З матеріалів справи колегія суддів також вбачає, що при здійсненні перевірки позивачу видано Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22 квітня 2019 року, яким позивача було зобов`язано до 22 травня 2019 року привести об`єкт будівництва до затверджених проектних рішень та вимог містобудівного законодавства.

Частиною восьмою статті 7 Закону України ,,Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України ,,Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти до висновку про те, що відповідальність суб`єкта господарювання настає у разі, якщо ним не усунуто порушення, визначені у приписі, якщо інше прямо не передбачено спеціальним Законом.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі №803/1122/17.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у разі здійснення підготовчих робіт із складування будівельних матеріалів з відхиленням від затвердженої проектно-технологічної документації суб`єкт господарювання може бути притягнутий до відповідальності у разі невиконання припису про усунення допущених порушень в сфері містобудування, відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України ,,Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а не за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень, відповідно до п.8 ч.3 ст.2 цього Закону.

Проте вказаний вище припис позивач виконав, що підтверджується Атом від 31 липня 2019 року № 048-098, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті ,,Багатоквартирний житловий будинок з вбудованим пунктом технічного обслуговування побутового газового обладнання та автостоянки вул. Будного, 32 б в м. Тернополі".

Стосовно необхідності врахування під час вирішення спору рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.05.2019 по справі №607/11482/19, яке набрало законної сили, про притягнення до адміністративної відповідальності директора ПП ,,Тернопіль-Сервісбуд" ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП, колегія суддів виходить з того, що відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч.4 ст.78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом ч.4 ст.78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас передбачене ч.4 ст.78 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Підтвердженням наведеного слугують приписи ч.7 ст.78 КАС України, згідно якої правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

За таких умов колегія суддів бере до уваги, що при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності директора ПП ,,Тернопіль-Сервісбуд" ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого .1 ст.96 КУпАП, судами встановлено порушення норм містобудівного законодавства, що полягало у складуванні ПП ,,Тернопіль-Сервісбуд" матеріалів за межами будівельного майданчика, проте досліджені під час розгляду даної справи інші обставини та норми чинного законодавства дають підстави здійснити іншу кваліфікацію таких дій позивача із застосуванням інших матеріально-правових норм.

Наведені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року в справі №500/1082/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 19.12.2019.