Постанова

від 18.12.2019 по справі 826/17885/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2019 року

Київ

справа №826/17885/16

провадження №К/9901/49387/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка І.В., Желєзного І.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Антощенко Ганни Леонідівни, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Дегтярьової О.В. від 22 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., Кобаля М.І. від 28 березня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Антощенко Ганни Леонідівни, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо реєстрації змін в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно товариства з обмеженою відповідальністю НЕСТ ГРУП (код ЄДРПОУ 40822333), згідно яких змінено склад учасників товариства (протиправно прийнято до складу учасників нового учасника ОСОБА_2 ), перерозподілено частки учасників товариства, затверджено Статут в новій редакції та внесено до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про призначення новим директором товариства ОСОБА_2 з 24 жовтня 2016 року, та скасувати зазначені зміни в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- зобов`язання відповідача вчинити дії щодо внесення попередніх, достовірних і законних відомостей про юридичну особу ТОВ НЕСТ ГРУП (код ЄДРПОУ 40822333) в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: що засновником є ОСОБА_1 (100% корпоративних прав товариства), директором - ОСОБА_3.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року, позов задоволено частково:

1) визнано протиправними та скасовано реєстраційні дії державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Антощенко Г.Л.:

- державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 24 жовтня 2016 року № 10741050001062040, Антощенко Г.Л. ; Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація; зміна складу або інформації про засновників;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 24 жовтня 2016 року № 10741070002062040; Антощенко Г.Л. ; Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація; зміна керівника юридичної особи;

2) зобов`язано державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації Антощенко Г.Л. внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про скасування наступних реєстраційних дій:

- державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 24 жовтня 2016 року № 10741050001062040, Антощенко Г.Л. ; Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація; зміна складу або інформації про засновників;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 24 жовтня 2016 року № 10741070002062040; Антощенко Г.Л. ; Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація; зміна керівника юридичної особи.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не було належним чином перевірено подані йому документи та наявність у заявника відповідних повноважень, а також з того, що позивач у судовому засіданні під фіксації заперечував факт підписання ним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ НЕСТ ГРУП , а відповідно до експертного висновку, складеному на підставі дослідження зразків почерку, відібраних слідчим у ході кримінального провадження від 14 листопада 2016 року № 12016100100014498, підписи у вказаному договорі, протоколі загальних зборів та статуті в новій редакції ймовірно виконані не позивачем.

Щодо відмови в задоволенні іншої частини позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, третя особа - ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 8 вересня 2016 року ТОВ НЕСТ ГРУП (код ЄДРПОУ 40822333) було зареєстровано як юридична особа (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) 10741020000062040), засновником та єдиним власником частки у статутному капіталі якої (100%, що становить 1000,00 грн.) є ОСОБА_1 , а керівником - ОСОБА_3

5. 24 жовтня 2016 року ОСОБА_2 до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Антощенко Г.Л. було подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР.

У вказаній заяві ОСОБА_2 просив змінити склад засновників товариства та інформацію про них, зазначивши розмір частки статутного капіталу ОСОБА_1 - 10,00 грн (1%) та зареєструвавши засновником ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі товариства 990,00 грн (99%), а також змінити керівника товариства на ОСОБА_2 .

До зазначеної заяви було додано:

1) оригінал договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ НЕСТ ГРУП від 21 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 (як продавцем) і ОСОБА_2 (як покупцем), за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупця свою частку у розмірі 99%, що становить 990,00 грн, у статутному капіталі ТОВ НЕСТ ГРУП (код ЄДРПОУ 40822333), а покупець - прийняти та оплатити таку частку;

2) оригінал протоколу Загальних зборів учасників ТОВ НЕСТ ГРУП від 21 жовтня 2016 року № 7/1, в якому зафіксовано проведення позачергових загальних зборів учасників товариства, на яких прийняті рішення про: звільнення директора ОСОБА_3 , призначення на цю посаду ОСОБА_2 , погодження відступлення частки ОСОБА_1 у розмірі 99% статутного капіталу товариства, що становить 990,00 грн, на користь ОСОБА_2 та прийняття останнього до складу учасників товариства, затвердження розподілу часток статутного капіталу товариства між його учасниками наступним чином: ОСОБА_2 - розмір внеску до статутного фонду - 990,00 грн (99% від статутного капіталу), ОСОБА_1 - розмір внеску до статутного фонду - 10,00 грн (1% від статутного капіталу), затвердження нової редакції Статуту товариства, та рішення учасників про здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, та нової редакції Статуту товариства з правом передоручення;

3) нову редакцію Статуту ТОВ НЕСТ ГРУП , затверджену протоколом Загальних зборів учасників ТОВ НЕСТ ГРУП від 21 жовтня 2016 року № 7/1;

4) квитанцію про сплату адміністративного збору.

6. 24 жовтня 2016 року на підставі вказаної заяви ОСОБА_2 та доданих до неї документів відповідачем було прийнято рішення про внесення відповідних змін до ЄДР.

7. За виявленим фактом проведення 24 жовтня 2016 року вказаної державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ НЕСТ ГРУП позивач звернувся до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення - підробки документів, стверджуючи, що він не укладав та не підписував вищезазначеного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, а також не затверджував та не підписував ані вказаного протоколу, ані нової редакції Статуту, ОСОБА_2 на посаду керівника не призначав і частки корпоративних прав йому не передавав.

8. 14 листопада 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про кримінальне провадження № 12016100100014498, відкрите за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України ( Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів ).

У рамках зазначеного кримінального провадження здійснюються відповідні слідчі дії для перевірки наявності ознак кримінального правопорушення та встановлення осіб, винних у його вчиненні, а також було призначено судову почеркознавчу експертизу підписів у вищезазначеному договорі купівлі-продажу, протоколі та статуті.

9. Постановою старшого слідчого слідчого відділення четвертого відділу поліції Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві Гуменного Д.В. від 17 січня 2017 року прийнято рішення про відібрання зразків підпису ОСОБА_1 для проведення зазначеної експертизи.

За результатами вказаної почеркознавчої експертизи складено висновок від 22 травня 2017 року № 8-4/643, яким встановлено, що на дослідження експерту, окрім зразків підпису ОСОБА_1 , надані також оригінали документів, поданих ОСОБА_2 державному реєстратору 24 жовтня 2016 року для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (у тому числі договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ НЕСТ ГРУП від 21 жовтня 2016 року, протокол № 7/1 Загальних зборів учасників ТОВ НЕСТ ГРУП від 21 жовтня 2016 року, Статут ТОВ НЕСТ ГРУП у новій редакції, затвердженій цим протоколом).

Експертом виявлено, що підписи у договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ НЕСТ ГРУП від 21 жовтня 2016 року, протоколі № 7/1 Загальних зборів учасників ТОВ НЕСТ ГРУП від 21 жовтня 2016 року та у Статуті ТОВ НЕСТ ГРУП у новій редакції, затвердженій цим протоколом, - виконано, ймовірно, не ОСОБА_1 , а іншою особою.

10. Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо реєстрації змін в ЄДР в частині зміни складу учасників ТОВ НЕСТ ГРУП , перерозподілу частки учасників, затвердження Статуту в новій редакції, внесення до ЄДР відомостей про нового керівника товариства, звернувся до суду з даним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що в експертному висновку висловлене лише припущення про те, що підписи на договорі, протоколі загальних зборів та статуті в новій редакції виконані не позивачем, чіткої відповіді щодо таких обставин експертом не надано, позивач своїм правом на проведення повторної та/або комісійної експертизи не скористався і не надав доказів підробки підпису та/або протиправності дій державного реєстратора щодо внесення до реєстру змін про юридичну особу.

12. У відзивах на касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 просять залишити без змін судові рішення судів попередніх інстанцій, які є законними та обґрунтованими, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

14. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

15. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній на дату звернення позивача до суду, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За правилами частини першої та другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції, чинній на момент ухвалення рішень судів попередніх інстанцій, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведене узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 чинного Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

16. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

17. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

18. У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.

19. Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

20. Одним зі способів захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини першої статті 16 Цивільного кодексу України).

21. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на дату звернення позивача до суду) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів, підвідомчі господарським судам.

22. У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, яким передує невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією змін керівника юридичної особи та зміни складу або інформації про засновників, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

23. За таких обставин Верховний Суд вважає, що між позивачем та відповідачем (суб`єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Відтак, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

24. У справі, що розглядається, спір не обмежується оскарженням рішення, дії чи бездіяльності державного реєстратора, оскільки в його основі лежить корпоративний спір, який з урахуванням особливості справи не може бути вирішений в адміністративному суді, що обмежений при вирішенні таких спорів вимогами процесуального закону.

Розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідав би принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.

Намагання сторін вирішити корпоративний спір, використовуючи систему адміністративних судів, або розгляд адміністративними судами такого спору в порядку Кодексу адміністративного судочинства України є помилковим.

Саме завдання Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів ) полягає у виправлені відповідних помилок.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 9 листопада 2018 року у справі № 823/217/17.

25. Колегія суддів також враховує, що у рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Згідно з висновками Конституційного Суду України, що сформовані у рішенні від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010, забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

26. В Україні систему судів утворено згідно з положеннями статей 6, 124, 125 Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.

27. Законом України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 5); суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (частини перша статті 18). Головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура. Процесуальними кодексами України встановлено неоднакову процедуру судового провадження щодо різних правовідносин.

28. На підставі положень Конституції України про судову спеціалізацію (частина перша статті 125) і про гарантування кожному права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55) в Україні утворено окрему систему судів адміністративної юрисдикції. Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень визначено як безпосереднє завдання адміністративного судочинства (частина перша статті 2 КАС України). Адміністративне судочинство як спеціалізований вид судової діяльності стало тим конституційно і законодавчо закріпленим механізмом, що збільшив можливості людини для здійснення права на судовий захист від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень у межах спеціалізації судів підпорядковано гарантіям права кожної людини на ефективний судовий захист.

29. Частиною першою статті 354 КАС України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

30. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

31. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

32. Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

33. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

34. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства ( Golder v. the United Kingdom ) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Станєв проти Болгарії ( Stanev v. Bulgaria ) від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).

35. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі Доббертен проти Франції зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 5 лютого 2019 року у справі № 521/21820/16-а.

Керуючись статтями 341, 345, 354, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року- скасувати.

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Антощенко Ганни Леонідівни, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - закрити.

Роз`яснити право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний