Ухвала від 16.10.2019 по справі 760/11129/19

Провадження №1-кс/760/6110/19

Справа №760/11129/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16жовтня 2019рокуСлідчий суддяСолом`янськогорайонного судум.Києва ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовихзасідань ОСОБА_2 ,адвоката ОСОБА_3 ,прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Києві клопотанняадвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 про скасуванняарешту майнав кримінальноміпровадженні,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12016100090013397від 13.11.2016р.за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ст.356 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулась до слідчого судді з вказаним клопотанням та просила скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.09.2017 року у справі№760/18703/17 на майно, у вигляді заборони розпоряджання та користування ним, а саме: земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 80000000 00:72:186:0021), загальною площею 0,1000 га, та земельну ділянку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 72:186:058, загальною площею 0,1000 га, які належать на праві власності ОСОБА_6 .

На обґрунтування необхідності зняття арешту, адвокатом зазначено наступне.

Так, слідчий, в обґрунтування внесеного до суду клопотання зазначав, що Солом`янським управлінням поліції ГУ Національної поліції у місті Києві зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження №12016100090013397 від 13.11.2016, за ознаками кримінального правопоруше передбаченого ст.356 КК України, за фактом самовільного, всупереч встановленого законом порядку, зайняття земельної ділянки і здійснення незаконного будівництва.

Постановою слідчого Солом`янського УП ГУ НП у Києві ОСОБА_7 , земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , визнано речовими доказами.

Однак судом не враховано, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.06.2011 року належить ОСОБА_6 . Даний факт підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно та спростовує твердження слідчого про відсутність документів, що посвідчують право власності або користування (оренди) вказаною земельною ділянкою.

Також, ОСОБА_6 згідно з ч. 8 ст. 36 Закону України регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 466 від 13.04.2011, подано Повідомлення про початок будівельних робіт КВ 061182572131 від 14.09.2018 р. на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 80 000 000 00:72:186:0021).

Також судом не враховано, що нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер 72:186:058) також належить на праві приватної власності ОСОБА_6 . Даний факт підтверджу Договором купівлі-продажу від 06.03.2012 року та Витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

ОСОБА_6 здійснював правомірне будівництво на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 80 00:72:186:0021) загальною площею 0,1000. Даний факт підтверджується Декларацією про введення об`єкта в експлуатацію КВ 141183460945 від 12.12.2018 р. Також готовому об`єкту будівництва вже присвоєно поштову адресу. ОСОБА_6 сплатив плату за землю та повністю сплатив пайовий внесок у розвиток інженерно-транспортної соціальної інфраструктури міста Києва.

Таким чином, накладення арешту є необгрунтованим з підстав ч. 4 ст. 173 КПК, які ні прокуратурою, ні судами не дотримані.

Отже, доказів того, що земельні ділянки по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 , є об`єктом кримінально-протиправних дій, немає. Вказані земельні ділянки необгрунтовано і безпідставно визнані речовим доказом. ОСОБА_6 правомірно набув дані земельні ділянки та нерухоме майно, що розташовано на них у власність, тому відпадає і правова підстава накладення арешту на зазначене майно, передбачена ч. 3 ст. 170 КПК України.

Крім того, при накладенні арешту в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. ст. 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Також до цього часу ОСОБА_6 не повідомлено про підозру. Ці обставини також вказують на необґрунтованість накладення арешту.

Адвокт зазначає, що вказане судове рішення було постановлено без виклику власника майна ОСОБА_6 чи його представника, копію ухвали суду від 29.09.2017 ОСОБА_6 не отримував.

Також зазначає, що ОСОБА_6 вважає накладений арешт в частині належного йому майна необгрунтованим, у зв`язку з чим арешт підлягає скасуванню на підставі ч.1ст.174 КПК України.

Окрім того, адвокат доповнила, що клопотання старшого слідчого СВ Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 є формальним та не містить обґрунтування підстав для арешту майна, як того вимагає закон, що призвело до необгрунтованого арешту майна ОСОБА_6 .

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 підтримала подане клопотання та просила задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Прокурор в судовому засіданні, заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту.

Слідчий Солом`янського УП ГУНП в м. Києві в судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу від 13.06.2011 року згідно якого, земельна ділянка площею 0,1000 га, має цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, кадастровий №80000000 00:72:186:0021.

Також, ОСОБА_6 є власником нежилого будинку по АДРЕСА_2 , на підставі Договору купівлі-продажу від 06.03.2012 року, згідно якого покупець прийняв у власність нежилий будинок, загальною площею 97,1 кв.м., який розташований на земельній ділянці площею 221 кв.м., кадастровий № 72:186:058.

12.12.2018 р. КВ 141183460945 ОСОБА_6 подано до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) "Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 " (кадастровий номер 80 00:72:186:0021).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що є джерелом права в Україні, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантується захист від неправомірних обмежень не лише власникам існуючого майна, а й власникам майнових прав та інших активів, що мають «розумні очікування» на реалізацію свого майнового права (рішення у справі «Броньовський проти Польші» від 22.06.2004 за заявою № 31443/96, рішення від 01.06.2006 у справі «Федоренко проти України» (п.п. 21-34)).

Згідно з нормами ст. 174 КПК України ОСОБА_6 наділений правом на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування накладеного на його майно арешту.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч. 1 ст. 64).

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, право власності не є абсолютним. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності з дотриманням вимог, встановлених ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме: a) чи є втручання законним; b) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; c) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейського суду з прав людини констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Положеннями ст. 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, недоторканність права власності.

Відповідно до загальних засад кримінального провадження позбавлення або обмеження права власності здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України

Солом`янським управлінням поліції ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного 13.11.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016100090013397 за фактом самовільного, всупереч встановленого законом порядку, зайняття земельної ділянки і здійснення незаконного будівництва, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 29.09.2017 р. накладено арешт на речовий доказ, а саме: на земельні ділянкі по АДРЕСА_3 , (кадастровий номер 8000000000 72:186:058), у м. Києві, право власності на яке відсутнє та з урахуванням розташування в адміністративних межах м. Києва, відповідно належить територіальній громаді міста Києва та по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 80000000 00:72:186:0021), у м. Києві, яка перебуває у власності ОСОБА_6 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 07.10.2011 року №06-7-059-40 та усі об`єкти нерухомого майна, в тому числі на будівлі, підсобні, підвальні і складські приміщення, виробничі і промислові приміщення, які використовуються для процесу будівництва або підготовчих будівельних робіт та знаходяться на вказаних земельних ділянках, із забороною розпоряджатися та використовувати майно, заборонивши проведення будь-яких будівельних, земельних, шляхових та інших робіт, на строк проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016100090013397 від 13.11.2016 р.

Зі змісту даної ухвали вбачається, що арешт майна накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до положеньст. 174 КПК Українипідозрюваному, обвинуваченому, їх захиснику, законному представнику, іншому власнику або володільцю майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, гарантується право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо: відпали підстави його застосування; арешт було накладено необґрунтовано.

Частина першастатті 16 КПК Українивизначає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Обмеження права власності під час досудового розслідування здійснюється в порядку передбаченому главою17розділуII КПК України, шляхом, в тому числі, застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Разом з цим, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Положеннямист. 174 КПК Українизакріплено механізм захисту законних прав та інтересів осіб, право власності яких обмежено під час кримінального провадження.

Зокрема, згідно ч. 2ст. 174 КПК, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, згідно ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Крім того, ч. 3ст. 170 КПК Українивизначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді від 29.09.2017р., що арешт на нерухоме майно накладений зокрема з метою збереження речових доказів.

За загальним правилом, визначеним п. 2 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення, в тому числі арешту майна, допускається у разі, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права, законність та недоторканність права власності.

Таким чином, виходячи з фактичних даних наявних у матеріалах клопотання, враховуючи позиції учасників судового розгляду, слідчий суддя, приходить висновку про часткове задоволення клопотання, в частині скасування арешту з нерухомого майна, а саме з земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Разом з тим, клопотання в частині скасування арешту на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , не підлягає задоволенню, оскільки відповідно Рішення Київської міської Ради, №1334/5398 від 12.07.2018 року відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 на АДРЕСА_2 для експлуатації та обслуговування нежилого приміщення «Творча майстерня»(К-30344).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98,131-132,170,171,173,174,369,371-372,395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Скасувати арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000 72:186:0021), яка перебуває у власності ОСОБА_6 , та усі об`єкти нерухомого майна, в тому числі на будівлі, підсобні, підвальні і складські приміщення, які використовуються для процесу будівництва або підготовчих будівельних робіт та знаходяться на вказаній земельній ділянці, який був накладений у кримінальному провадженні №12016100090013397 від 13.11.2016 р. ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 29.09.2017 року.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1