Ухвала

від 13.12.2019 по справі 757/60225/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/60225/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2019 року слідчий суддяПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.09.2019 по справі № 757/50709/19-к, -

В С Т А Н О В И В :

14.11.2019 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.09.2019 по справі № 757/50709/19-к. Клопотання обґрунтоване тим, що арешт було накладено необґрунтовано, а потреби у накладенні арешту не було та немає по сьогоднішній день. Зазначає, що будівля та земельна ділянка набута заявником добросовісно та у встановленому законодавством порядку. Відповідно свідоцтва від 08.02.2018 року посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_4 , зареєстрованим в реєстрі за № 708, на підставі акта про передачу права власності на куплене нерухоме майно від 08.02.2018 року і протоколу про проведення аукціону, складеного Товарною біржею «Київська універсальна біржа» від 06.02.2018 року, посвідчено, що ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» належить на праві власності нерухоме майно, що складається з: будівля котельної, літ. А, загальною площею 188,7 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вул. Геранієва, 8-а, належна на підставі Витягу з Єдиного реєстру Об`єктів державної власності, виданого Фондом державного майна України, Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб № 22297983, виданого СДР ОД УДППЗ «Укрпошта» 11.10.2016 року, ухвали суду про призначення керуючого санацією № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080, виданого Господарським судом Одеської області 12.02.2016 року, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.11.2016 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_5 , Одеська дирекція Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», номер запису про право власності: 17386602, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1081869251101, яке придбано ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ», за 513134,58 грн., що раніше належало Державній судноплавній компанії «Чорноморське пароплавство».

Відповідно Технічного паспорту на виробничий будинок «будівля котельної» за адресою вулиця Геранієва № 8а, місто Одеса, власник майна ДСК «Чорноморське Морське Пароплавство», виготовленого станом на 25.07.2016 р. ФО-П ОСОБА_6 , вказане нерухоме майно складалось із Бойлерна-майстерні (літ. А), Склад (літ. В), Склад (літ. Г), Склад (літ. Д), загальною площею 188,7 кв.м.

Право власності на будівлю котельною за адресою: місто Одеса, вул. Геранієва, 8-а, було зареєстровано за ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» 08.02.2018 року (номер запису про право власності: 24752334) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1081869251101.

Відповідно Рішення Одеської міської ради № 3132-VII від 21.03.2018 ТОВ «Одеська виробнича компанія» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,3800 га, за адресою: м. Одеса, вул. Геранієва, 8, 8А цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), вид використання для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель та споруд.

Висновком Управління архітектури та містобудування від 04.05.2018 № 01-11/1788-85/1пз по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було погоджено наданий на розгляд проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Одеська виробнича компанія» за адресою: місто Одеса, вулиця Геранієва, 8, 8А, для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель та споруд.

Рішенням Одеської міської ради № 3521-VII від 18.07.2018 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5110136900:11:003:0013, площею 0,3334 га (категорія земель за основним цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови), за адресою: місто Одеса, вулиця Геранієва, 8, 8А. Присвоєно земельній ділянці адресу: місто Одеса, вулиця Геранієва, 8.

03.08.2018 року на підставі Договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_7 , за реєстровим номером №1716, ТОВ «Одеська виробнича компанія» прийняло від Одеської міської ради, що діє від імені та в інтересах Територіальної громади міста Одеси у строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,3334 га, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Геранієва, 8, кадастровий номер 5110136900:11:003:0013, строком на 20 років.

Таким чином, на думку заявника, будівля та земельна ділянка не містить в собі жодного критерію, який визначений положеннями ст. 98 Кримінального кодексу України, та не може вважатись речовим доказом у кримінальному провадженні №12013170500005977. У зв`язку з наведеним, суд не мав у наявності достатніх підстав вважати, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а отже арешт було накладено необґрунтовано.

В судове засідання представник заявника не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи без участі заявника, просить клопотання задовольнити.

Прокурор, слідчий в судове засідання не з`явились, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином. На адресу суду прокурор відділу Генеральної прокуратури України направив заяву, про розгляд даного клопотання без його участі, проти задоволення клопотання заперечує.

Згідно частини 4статті 107 КПК Українифіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання дійшов наступних висновків.

Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013170500005977 від 06.06.2013 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст.191, ч.1 ст.358; ч. 2, ст. 364, ч. 1 ст. 365-2 КК України.

В рамках зазначеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.09.2019 по справі № 757/50709/19-к було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на будівлю котельні, загальною площею 476,3 кв.м. за адресою: м.Одеса,вул. Геранієва, 8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1490156351101, на праві приватної власності належить ТОВ «Одеська Виробнича Компанія», код ЄДРПОУ 41005199) та земельну ділянку загальною площею 0,3334 га, на якій вона розташована (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1614909951101), на праві комунальної власності належить територіальній громаді м. Одеса в особі Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 26597691), шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам користуватись та розпоряджатись вказаним майном, зокрема проводити будівельні роботи на вказаних об`єктах, а також заборони їх відчуження органами державної реєстрації прав, державними реєстраторами прав на нерухоме майно, у тому числі особами, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції держаної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно, в тому числі щодо укладання будь-яких договорів купівлі-продажу, оренди, іпотеки щодо зазначених об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положеньстатті 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

Так, відповідно достатті 170 КПК України, в редакції станом на час розгляду даного клопотання, арешт може бути накладено: на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України; на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини 1статті 96-2 КК України; на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКК України; на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКК України, може призначити покарання у вигляді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

При накладенні арешту на об`єкт нерухомого майна та земельну ділянку, слідчий суддя, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, виходив з того, що на час розгляду клопотання, були достатні дані для висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження.

Проте, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, прокурором не надано суду доказів на підтвердження того, що вказане нерухоме майно було отримано у володіння злочинним шляхом, а тому відповідне майно, на яке накладено арешт, не відповідає критеріямстатті 96-2 КК України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49-62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Статтею 170 КПК Українизаборонено застосування арешту майна, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З наявних доказів вбачається, що заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» підпадає під поняття добросовісного набувача та набув право володіння та користування законним шляхом. В той же час, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Прокурором не надано доказів, що незастосування арешту майна може привести до його пошкодження, псування, тощо, також слід враховувати, що об`єкт нерухомого майна та земельна ділянка відноситься до нерухомого майна, а тому приховати чи знищити останнє неможливо.

З огляду на п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, від 07 лютого 2014 року, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ та його змісту, вбачається застереження щодо осіб,які не є підозрюваними(яким у порядку, передбаченому ст.ст.276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення),обвинуваченими(особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченомуст.291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння,не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Також Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ застерігає, що метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні. Враховуючи зазначену мету арешту майна, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути спів розмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або ж, якщо метою арешту майна є забезпечення конфіскації, то вартість арештованого майна має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа.

Як встановлено пунктом 2 частини 1статті 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, щов подальшому застосуванні цього заходу відпала потребаабо арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на зміст завдань кримінального провадження, визначенихст. 2 КПК України, завдання слідчого судді полягає, у тому числі, у недопущенні піддання особи у такому кримінальному провадженні необґрунтованому процесуальному примусу та застосування неналежних правових процедур до учасників кримінального провадження.

Виходячи з викладеного, враховуючи зміст фабули кримінального правопорушення та тривалість досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, а наданими матеріалами доведено відсутність підстав для подальшого арешту об`єкту нерухомого майна та земельної ділянки, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не надав слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання та скасувати арешт на майно зазначене в клопотанні.

За таких обставин, керуючись ст.ст.174,309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт на будівлю котельні, загальною площею 476,3 кв.м. за адресою: м.Одеса,вул. Геранієва, 8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1490156351101, на праві приватної власності належить ТОВ «Одеська Виробнича Компанія», код ЄДРПОУ 41005199) та земельну ділянку загальною площею 0,3334 га, на якій вона розташована (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1614909951101), на праві комунальної власності належить територіальній громаді м. Одеса в особі Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 26597691), накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.09.2019 у справі № 757/50709/19-к.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1