Ухвала

від 29.11.2019 по справі 757/62880/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/62880/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року

слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2015 року за № 12015170300001426 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2, 3, 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 122, ч. 3, 4 ст. 190, ч. 2, 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на праві приватної спільної часткової власності за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а саме: нежитлові будівлі, які складаються з фітобару А-1 площею 562,3 кв.м., бювету Б-1 площею 116,1 кв.м., басейну № 1, огорожі № 3, бетонно-цементної доріжки І, замощення ІІ, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та які являються частиною готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з метою забезпечення збереження речових доказів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170300001426 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 255, ч. 2, 3 ст. 189, ч. 3, 4 ст. 190, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом тривалого часу група осіб, будучи у попередній злочинній змові, з метою одержання вигоди для себе та третіх осіб, вимагають у громадян вчинити дії майнового характеру з погрозами вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, пошкодження та знищення майна належного останнім та їх близьких родичів. Крім того, вказані особи систематично вчиняють умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження громадянам України, що спричиняють тривалий розлад здоров`я з метою залякування потерпілого або його родичів з метою примусу до вчинення певних дій.

До вказаної злочинної організації входять ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що зазначені особи причетні до заволодіння майном, належним на праві власності ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 в особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою.

Так, під час досудового розслідування встановлено, що 05.10.2015 року близько 15 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 та 3-а, група осіб, будучи у попередній злочинній змові, з метою одержання вигоди для себе та третіх осіб, вимагали від ОСОБА_21 передати кошти у сумі 80 000 доларів США, з погрозами вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, пошкодження та знищення майна належного останньому та його близьким родичам.

В подальшому, 19.02.2016 року близько 19 год. 00 хв., на території готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (розташований за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Копили, вул. Зелена Діброва, 3) група осіб нанесла ОСОБА_21 умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров`я з метою залякування останнього та його родичів з метою примусу вчинення дій майнового характеру передачі коштів у сумі 84 000 доларів США.

В ході досудового розслідування встановлено, що група осіб вчинила дії, спрямовані на заволодінням належним майном ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 в особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою, а саме використовуючи залежність родини ОСОБА_25 , постійний тиск та залякування вказаних осіб (родини ОСОБА_25 ), під приводом надання позики у сумі 100 000 доларів США, заволоділа об`єктами нерухомого майна нежитловими будівлями, які складаються в цілому з фітобару А-1 пл. 562,3 кв.м., бювету Б-1 пл. 116,1 кв.м., басейну №1, огорожі №3, бетонно-цементної доріжки І, замощення ІІ, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які розташовані на земельній ділянці, площею 0,4600 га, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 5324085908:08:001:0115, якою користується ОСОБА_23 на підставі договору оренди землі, укладеного між нею та Терешківською сільською радою 02.08.2012 року, та являється частиною готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Постановою слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_26 від 27.11.2019 року вищевказаний об`єкт нерухомого майна визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12015170300001426.

Відтак, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на зазначене майно.

Згідно ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

З метою забезпечення арешту майна, яке не має статусу тимчасово вилученого, та з метою забезпечення арешту майна, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення власника майна.

В судове засідання прокурор не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій підтримав вимоги клопотання з викладених у ньому підстав, просив їх задовольнити.

Оскільки, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя визнав можливим розглянути клопотання за відсутності прокурора.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170300001426 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 255, ч. 2, 3 ст. 189, ч. 3, 4 ст. 190, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території України, створена та діє стійка ієрархічна структура злочинна організація, яка сформована приблизно у 2015 році (більш точний період часу стороною обвинувачення не встановлений), з направленістю її діяльності систематичне вимагання чужого майна, поєднане з погрозами насильства над потерпілими та їх близькими родичами, обмеженням їх прав, свобод та інших законних інтересів, злочини проти особи (нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості) та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене в особливо великих розмірах.

Так, під час досудового розслідування встановлено, що група осіб вчинила дії, спрямовані на заволодінням належним майном ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 в особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою, а саме використовуючи залежність родини ОСОБА_25 , постійний тиск та залякування вказаних осіб (родини ОСОБА_25 ), під приводом надання позики у сумі 100 000 доларів США, заволоділа об`єктами нерухомого майна нежитловими будівлями, які складаються в цілому з фітобару А-1 пл. 562,3 кв.м., бювету Б-1 пл. 116,1 кв.м., басейну № 1, огорожі № 3, бетонно-цементної доріжки І, замощення ІІ, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та є частиною готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Постановою слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_26 від 27.11.2019 року вищевказаний об`єкт нерухомого майна визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12015170300001426.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 190630181 від 28.11.2019 року об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, нежитлові будівлі, які складаються з фітобару, А-1 загальною площею 562,3 кв.м., кювету, Б-1 загальною площею 116,1 кв.м., басейну, 1, огорожа, 3, бетонно-цементної доріжки, І, замощення. ІІ зареєстровані на праві приватної спільної часткової власності за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.ч. 10, 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Оскільки, об`єкти нерухомого майна, на які просить накласти арешт прокурор, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та зважаючи на те, що незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, беручи до уваги наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доведеність необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, слідчий суддя роз`яснює, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги клопотання про заборону ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження об`єктів нерухомого майна нежитлових будівель, які складаються в цілому з фітобару А-1 пл. 562,3 кв.м., бювету Б-1 пл. 116,1 кв.м., басейну №1, огорожі №3, бетонно-цементної доріжки І, замощення ІІ, що знаходяться за адресою: село Копили, Полтавського району, Полтавської області, вулиця Зелена Діброва, номер 3а (три «а») та які являються частиною готельно-ресторанного комплексу «Зелена Дубрава», оскільки вказані вимоги є прямим наслідок застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 107, 170, 172, 173, 174, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2015 року за № 12015170300001426 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2, 3, 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 122, ч. 3, 4 ст. 190, ч. 2, 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, задовольнити частково.

Накласти арешт на об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на праві приватної спільної часткової власності за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а саме: нежитлові будівлі, які складаються з фітобару А-1 площею 562,3 кв.м., бювету Б-1 площею 116,1 кв.м., басейну № 1, огорожі № 3, бетонно-цементної доріжки І, замощення ІІ, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та які є частиною готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », шляхом заборони розпорядження.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Роз`яснити власнику або володільцю майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді у порядку, встановленому ст. 174 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором у кримінальному провадженні № 12015170300001426 від 05.10.2015 року.

Ухвала про арешт майна може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1