Ухвала

від 05.12.2019 по справі 757/51461/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51461/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСТРАНС» на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні № 32018100100000096 від 12.07.2018, -

В С Т А Н О В И В :

25.09.2019 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «СПЕЙСТРАНС» звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні № 32018100100000096 від 12.07.2018 за адресою: м. Київ, вул. М. Амосова, 12, поверх 17.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 12 липня 2018 року було порушено кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018100100000096, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

05 лютого 2019 р. слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 було винесено ухвалу, якою старшому слідчому з ОВС четвертого СВ РКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві підполковнику

податкової поліції ОСОБА_5 або слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні № 3201810000000096 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , Шандрі 1.1, було надано дозвіл на проведення обшуку нежитлового приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Миколи Амосова, б. 12, яке використовується ГОВ «ФЛАЙЛАЙТС» (код ЄДРПОУ 40684862), ТОВ «СПЕЙСТРНЙД 111» (ЄДРПОУ 40720690), ТОВ «СПЕЙСТРАНС» (ЄДРПОУ 40257243).

28 лютого 2019 року на виконання вимог зазначеної ухвали було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 під час якого було вилучене майно належне вказаним Товариствам.

Після проведення обшуку слідчий з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ТУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна.

07 березня 2019 p., за результатами розгляду даного клопотання, слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва було винесено ухвалу у справі № 755/14282/18 (Провадження № 1-кс/755/1832/19), якою було накладено арешт на вилучене у Товариств під час обшуку майно.

В зазначеній ухвалі, арешт на фінансово-господарську документацію (договори з додатками, акти прийому-передачі, специфікації, видаткові накладні, платіжні документи, товаро-транспортні накладні, документи листування між підприємствами, банківські виписки, інвойси, вантажно-митні декларації), що стосується Товариства накладено не було.

Проте, згідно протоколу обшуку від 28.02.2019 р. зазначено, що «В ході обшуку проведення обшуку в приміщенні бухгалтерії виявлено та вилучені документи фінансово- господарської документації, що ТОВ «ФЛАЙЛАЙТС» (ЄДРПОУ 40684862), ТОВ «СПЕЙСТРЕЙД 111» (ЄДРПОУ 40720690), ТОВ «СПЕЙСТРАНС» (ЄДРПОУ 40257243), дані документи поміщені до коробок із мітками «4Д», «5Д», «6Д», «7Д», «8Д», «9Д», «10Д», «11Д», «12Д», «13Д», «14Д», «15Д», «16Д», «19Д», «20Д» на яких містяться підписи учасників слідчих дій».

На даний час, згідно відповіді старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України від 13.09.2019 р. на адвокатський запит вбачається, що: 09.09.2019 р. кримінальне провадження в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КГК України; Товариство не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, письмове повідомлення про підозру щодо службових осіб Товариства у кримінальному провадженні № 32018100100000096 не складалося, Товариство та його службові особи під час розслідування вказаного кримінального провадження до кримінальної відповідальності не притягувалися.

Таким чином, на даний час Товариство та його службові особи не с підозрюваними у даному кримінальному провадженні, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не є особами, щодо яких здійснюються провадження та щодо яких може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна.

Особа, що подала скаргу в судове засідання не з`явилася, про місце і час розгляду скарги повідомлена належним чином. До початку судового засідання адвокат ОСОБА_3 через канцелярію суду подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, вимоги скарги підтримує в повному обсязі.

Представник Головного слідчого управління Національної полії України у судове засідання не з`явився, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.

Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.

Згідно з ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Так, за своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Така позиція узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 32018100100000096, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

У поясненнях доданих до скарги адвокат ОСОБА_3 просив: зобов`язати компетентних посадових осіб Головного слідчого управління Національної поліції України в кримінальному провадженню № 32018100100000096 від 12.07.2018 р. повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСТРАНС» (код ЄДРПОУ 40257243), Товариству з обмеженою відповідальністю «ФЛАЙЛАЙТС» (код ЄДРПОУ 40684862), Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСТРЕЙД 111» (код ЄДРПОУ 40720690) вилучене майно згідно протоколу обшуку від 28.02.2019 р за адресою: м. Київ, вул. Миколи Амосова, буд. 12, поверх 17, а саме: документи фінансово-господарської документації, що стосуються ТОВ «ФЛАЙЛАЙТС» (ЄДРПОУ 40684862Ї ТОВ «СПЕЙСТРЕЙД 111» (ЄДРПОУ 40720690), ТОВ «СПЕЙСТРАНС» (ЄДРПОУ 40257243), які поміщені до коробок із мітками «4Д», «5Д», «6Д», «7Д», «8Д», «9Д», «10Д», «11Д», «12Д», «13Д», «14Д», «15Д», «16Д», «19Д», «20Д» на яких містяться підписи учасників слідчих дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Під час проведення обшуку, було вилучено документи фінансово-господарської документації, що стосуються ТОВ «ФЛАЙЛАЙТС» (ЄДРПОУ 40684862Ї ТОВ «СПЕЙСТРЕЙД 111» (ЄДРПОУ 40720690), ТОВ «СПЕЙСТРАНС» (ЄДРПОУ 40257243), які поміщені до коробок із мітками «4Д», «5Д», «6Д», «7Д», «8Д», «9Д», «10Д», «11Д», «12Д», «13Д», «14Д», «15Д», «16Д», «19Д», «20Д» на яких містяться підписи учасників слідчих дій.

Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Згідно із ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160166, 170174 цього Кодексу.

Стороною обвинуваченняне доведенота ненадано доказів,які бдавали підставидля утриманнямайна ТОВ«СПЕЙСТРАНС»,яке немає жодногопроцесуального статусуу кримінальномупровадженні,оскільки доказів,які бмогли свідчити,що вилученемайно єтаким,що міститьінформацію профакти підготовки,координування спланованихдій тавчинення кримінальнихправопорушень,тобто,що єпредметом кваліфікаціїу кримінальномупровадженні №32018100100000096від 12.07.2018не надано.

Так, при винесенні даного рішення слідчий суддя приймає до уваги, що обов`язок доведення існування, тієї обставини, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, КПК України покладається на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в матеріалах судового провадження за скаргою даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «СПЕЙСТРАНС» належним йому майном.

За вказаних обставин позиція органу досудового розслідування щодо неповернення майна його законному володільцю спростовується, тобто за встановлених обставин вбачається, що вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, що як наслідок свідчить про бездіяльність сторони обвинувачення, яка полягає у неповерненні майна, що вилучено під час проведення обшуку, яку необхідно усунути шляхом зобов`язання її повернути вилучене майно власнику, що узгоджується з приписами п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 169170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСТРАНС» на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні № 32018100100000096 від 12.07.2018 - задовольнити.

Зобов`язати компетентних посадових осіб Головного слідчого управління Національної поліції України в кримінальному провадженню № 32018100100000096 від 12.07.2018 р. повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСТРАНС» (код ЄДРПОУ 40257243), Товариству з обмеженою відповідальністю «ФЛАЙЛАЙТС» (код ЄДРПОУ 40684862), Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСТРЕЙД 111» (код ЄДРПОУ 40720690) вилучене майно згідно протоколу обшуку від 28.02.2019 р за адресою: м. Київ, вул. Миколи Амосова, буд. 12, поверх 17, а саме: документи фінансово-господарської документації, що стосуються ТОВ «ФЛАЙЛАЙТС» (ЄДРПОУ 40684862Ї ТОВ «СПЕЙСТРЕЙД 111» (ЄДРПОУ 40720690), ТОВ «СПЕЙСТРАНС» (ЄДРПОУ 40257243), які поміщені до коробок із мітками «4Д», «5Д», «6Д», «7Д», «8Д», «9Д», «10Д», «11Д», «12Д», «13Д», «14Д», «15Д», «16Д», «19Д», «20Д» на яких містяться підписи учасників слідчих дій.

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1