2/130/1007/2019
130/2160/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2019 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Шепеля К.А.,
за участю секретаря судового засідання Бондар С.В.
розглянувши по суті без участі сторін та інших осіб справу за позовом ОСОБА_1 до Стодулецької сільської ради Жмеринського району та Жмеринської районної державної адміністрації про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, - приходить до такого.
Позиція позивача.
Позивач 16 жовтня 2019 року звернулася до суду з цим позовом і вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рожепи Жмеринського району померла її мати ОСОБА_2 , яка постійно до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Спадщину після ОСОБА_2 позивач прийняла в порядку статті 549 ЦК України в редакції 1963 року шляхом вступу в фактичне володіння та управління спадковим майном померлої. Інші спадкоємці за законом чи за заповітом відсутні. Батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Брат позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у виді права на земельну частку (пай), площею 2,09 в умовних кадастрових гектарах на території Стодулецької сільської ради Жмеринського району, яка рахується за померлою на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії ВН №021480. Цей сертифікат було втрачено ще за життя спадкодавця, відповідне оголошення про це було опубліковано позивачем в газеті "Наша газета". Позивач звернулась до нотаріальної контори з приводу отримання свдоцтва про право на спадщину за законом, однак отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки правовстановлюючі документи на вищевказане спадкове майно відсутні. Крім цього, в свідоцтві про народження позивача її прізвище та прізвище матері було записано " ОСОБА_5 ", що не збігається з прізвищем, яке вказано в свідоцтві про смерть. Відтак позивач не може підтвердити факт родинних відносин між нею та спадкодавцем ОСОБА_2 .. Тому позивач звернулась до суду і просила встановити, що померла ОСОБА_2 була її матір`ю, а також визнати за позивачем право на вищезазначену земельну частку (пай) на території Стодулецької сільської ради в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 ..
На обгрунтування своєї позиції позивач надала копії документів, які підтверджують, що померла ОСОБА_2 була її рідною матір`ю, копії свідоцтв про смерть її матері, батька та брата, копію документів, які підтверджують, що за ОСОБА_2 рахується земельна частка (пай) на території Стодулецької сільської ради, а також копію постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Позиція відповідача.
Представник відповідача Стодулецької сільської ради відзиву на позов не надала. Подала заяву про розгляд справи у її відсутність та визнання позову (а.с.37).
Представник відповідача Жмеринської РДА відзиву на позов не надав, в судове засідання жодного разу не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення. Про причини неявки суд не повідомив.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Справа передана до провадження судді 16 жовтня 2019 року, що видно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (а.с.27).
Ухвалою від 21 жовтня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.28).
Підготовче провадження закрите ухвалою суду від 12 листопада 2019 року, а справа призначена до судового розгляду (а.с.40).
Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які проживать в с. Рожепи Жмеринського району, підтвердили, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рожепи Жмеринського району, дійсно була рідною матір`ю позивача. Батька, а також братів чи сестер у позивачки немає.
Досліджуючи факти та питання права, що лежать в основі спору, суд встановив, що відповідно до копії свідоцтва про народження позивача, вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.8). Відповідно до копії свідоцтва про шлюб 4 липня 1987 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_9 " (а.с.9).
Відповідно до копії свідоцтв про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рожепи Жмеринського району; ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Рожепи Жмеринського району; ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Чорнорудка Ружинського району Житомирської області (а.с.10, 11, 12).
Згідно з довідками виконкому Стодулецької сільської ради по АДРЕСА_1 (відповідно до виписок з погосподарсьвої книги за 1977-1979 року, особовий рахунок № НОМЕР_1 ) зареєстрованими були ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - голова домогосподарства, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - дружина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - зять, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , - дочка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , - внук, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , - внучка (а.с.13). ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 та за нею дійсно рахується земельний пай в розмірі 2,0334 га (а.с.14). Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла дочка ОСОБА_1 шляхом вступу в фактичне володіння та управління спадковим майном померлої в серпні 2000 року (а.с.15).
Відповідно до інформації відділу у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за ОСОБА_2 рахується земельна частка (пай) ділянка № НОМЕР_2 загальною площею 2,0334 га на території Стодулецької сільської ради Жмеринського району (а.с.16).
Згідно з розпорядженням Жмеринської РДА від 21 травня 2007 року №343 "Про затвердження технічної документації із землеустроюта видачу державних актів на право власності на земельні ділянки власникамсертифікатів на право на земельну частку (пай) на території Стодулецької сільської ради" та Списку померлих громадян, яким передаються у власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) та отримують державні акти на право власності на землю на території Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області за ОСОБА_2 рахується земельна частка (пай) загальною площею 2,0334 га на території Стодулецької сільської ради Жмеринського району (а.с.17-19).
Відповідно до копії газети "Наша газета" за 12 грудня 2018 року №50 (1204), позивач розмістила оголошення про втрату сертифікату на земельну частку (пай) серії ВН 021480 на ім`я ОСОБА_2 (а.с.20-20а).
Відповідно до копій витягів зі спадкового реєстру заповітів та спадкових справ ОСОБА_2 заповіту на випадок своєї смерті не залишила, спадкова справа після її смерті не заводилася (а.с.21-22, 23).
Згідно з постановою державного нотаріуса Жмеринської районної державної нотаріальної контори від 27 лютого 2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), розташовану на території Стодулецької сільської ради, яка належала померлій ОСОБА_2 , оскільки правовстановлюючі документи на земельну частку (пай) відсутні (а.с.24).
Згідно з листом завідувача Державного нотаріального архіву від 1 листопада 2019 року спадкову справу на майно померлої ОСОБА_2 по фонду Жмеринської районної державної нотаріальної контори не виявлено (а.с35).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, а також визнані відповідачем.
Надані позивачем докази прийняті судом до уваги, підстав для їх відхилення не вбачається. Кожний аргумент, наведений позивачем, відноситься до предмета спору, обґрунтований з огляду на законодавство і містить підстави для задоволення позову.
Юридична кваліфікація встановлених обставин.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Суд приймає до уваги пояснення позивача в частині, що померла ОСОБА_2 була її рідною матір`ю та що за нею рахується земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 2,0334 га на території Стодулецької сільської ради, однак правовстановлюючі документи на цю земельну ділянку відсутні, оскільки дана земельна ділянка була виділена спадкодавцю після її смерті, вони узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні доказами, підтверджуються показаннями свідків, підстав не брати до уваги які у суду немає.
Оскільки спадщина після смерті матері позивача відкрилась у 2000 році, то при вирішенні справи суд застосовує положення ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Згідно статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Відповідно до статтей 526, 527 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Згідно зі статтею 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином позивач як дочка ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом.
Відповідно до статті 5 ЗК України (в редакції 1990 року) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.
Відповідно до статті 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частин першої, другої третьої та п`ятої статті 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).
Згідно з частиною другою статті 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належить зокрема рілля. Згідно з частиною третьою статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення, зокрема особистого селянського господарства, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України.
Висновки суду.
Таким чином суд дійшов висновку, що право позивача як дочки померлої ОСОБА_2 на спадкування належного останній права на земельну частку (пай) підлягає поновленню, що стало підставою її звернення до суду з цим позовом, враховуючи при цьому його доведеність та відсутність у відповідачів об`єктивних підстав для заперечення проти позову. Тому суд вважає, що позов слід задовольнити.
Керуючись статтями 263, 264, 265, 315 ЦПК України, на підставі статей 524, 525, 526, 527, 548, 549 ЦК УРСР, статей 1218, 1266 ЦК України, статтей 22, 25, 116 ЗК України, суд, -
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 до Стодулецької сільської ради Жмеринського району та Жмеринської районної державної адміністрації про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити повністю.
Встановити, що ОСОБА_1 дійсно є рідною дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 60 років в с. Рожепи Жмеринського району Вінницької області.
Визнати за ОСОБА_9 ОСОБА_13 право в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай): земельну ділянку № НОМЕР_2 , площею 2,0334 га на території Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, яка рахується за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рожепи Жмеринського району Вінницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , картка платника податків НОМЕР_3 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_4 , мешканка с. Жорнище Іллінецького району Вінницької області.
Відповідачі: Стодулецька сільська рада Жмеринського району, код ЄДРПОУ 04330467, місцезнаходження с. Стодульці Жмеринського району Вінницької області; Жмеринська районна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 03084227, місцезнаходження вул. Б.Хмельницького, 14, м. Жмеринка Вінницької області.
Повний текст рішення складено 20 грудня 2019 року.
Головуючий суддя Костянтин Шепель
Суд | Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2019 |
Оприлюднено | 20.12.2019 |
Номер документу | 86469795 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Шепель К. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні