Рішення

від 20.12.2019 по справі 489/2784/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

20.12.2019

Справа №489/2784/19

Провадження №2/489/1574/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань - Середою А.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Друга миколаївська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою про визнання за нею права власності на земельну ділянку кадастровий номер 4810136900:02:017:0039, загальною площею 0,0521 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_4 належала, зокрема, на праві власності вищевказана земельна ділянка на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК № 025366. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, спадкоємцями після її смерті є вона та ОСОБА_3 , який відмовився від прийняття спадщина на її користь. У встановлений законодавством строк, вона звернулася до Другої миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 . Нею було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на 14/25 частки житлового будинку АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_4 . Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 0,0521 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 їй було відмовлено, оскільки відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.04.2019 року, право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована за іншою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Від третьої особи ОСОБА_3 надійшла заява про визнання позову та проведення судового розгляду за його відсутністю.

Від представника третьої особи Другої миколаївської державної нотаріальної контори та від третьої особи ОСОБА_3 надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

14/25 частки житлового будинку АДРЕСА_2 належала на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 21.03.1964 року, посвідченого державним нотаріусом Першої миколаївської державної нотаріальної контори Земцевою В.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 4-896.

Земельна ділянка для обслуговування індивідуального житлового будинку, загальною площею 0,0521 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК № 025366, виданого Миколаївською міською радою народних депутатів від 22.01.1998 року.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , свідченням чого є свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, сформованого 27.01.2018 року, ОСОБА_5 зареєструвала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, свідченням чого є свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема на 14/25 частки житлового будинку АДРЕСА_2 та на земельну ділянку для обслуговування індивідуального житлового будинку, загальною площею 0,0521 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є вона ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 звернувся до Другої миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті його дружини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь своєї доньки - ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 звернулася до Другої миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.01.2019 року, визнано за ОСОБА_1 право власності на 14/25 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 14.03.2019 року, право власності на 14/25 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 .

Постановою державного нотаріуса Другої миколаївської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.05.2019 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для обслуговування індивідуального житлового будинку, загальною площею 0,0521 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.04.2019 року, право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована за іншою особою.

Вказане підтверджується матеріалами спадкової справи № 39/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 23.04.2019 року, право власності на земельну ділянку для обслуговування індивідуального житлового будинку, загальною площею 370 кв. м., кадастровий номер 4810136900:02:002:0011, зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.07.2010 року виданого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1720.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплюються і у національному законодавстві України. Так, відповідно до ч.4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно Цивільного кодексу України підставами виникнення права власності є різні правопороджуючі юридичні факти, або правовідносини, зокрема, також і в порядку спадкування після смерті громадянина.

Положеннями статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За статтею 1217 цього Кодексу, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входить усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

Судом визнається доведеною належність земельної ділянки для обслуговування індивідуального житлового будинку, загальною площею 0,0521 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 померлій особі на момент смерті.

Позивач вправі на свій розсуд скористатися одним із передбачених законом способів захисту свого порушеного (невизнаного) права, оскільки позбавлений правової можливості оформити спадщину в загальному порядку нотаріусом.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд ухвалює рішення у разі визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про задоволення позову.

На підставі частини 1 статті 142 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого при поданні позову судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 142, 200, 206, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Друга миколаївська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати з ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4810136900:02:017:0039, загальною площею 0,0521 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 661 (шістсот шістдесят одна) гривень 20 коп. судового збору сплаченого за квитанцією від 22 травня 2019 року №0.0.13622114365.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Друга миколаївська державна нотаріальна контора, юридична адреса: м. Миколаїв, пр-т Миру, 8/1, ЄДРПОУ 02892646.

Третя особа: ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено 20 грудня2019 року.