Рішення

від 13.12.2019 по справі 479/925/18

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

479/925/18

2/479/30/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2019 року смт.Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

В складі : головуючої - судді Репушевської О.В.;

за участі: секретаря судового засідання Штуфра А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №479/925/18 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Лагуна" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

у ч а с н и к и с п р а в и :

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Синкевич Р.І., за ордером серія МК №122552 від 25 червня 2019 р.,

відповідач ФГ "Лагуна"

представник відповідача адвокат Кравченко О.С., за ордером серія МК №134681 від 25 червня 2019 р.,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ФГ "Лагуна", в якому просить визнати недійсним договір оренди землі, укладений між нею та відповідачем від 16 грудня 2016 року, щодо земельної ділянки площею 3.33 га кадастровий номер 4823984200:02:000:0521. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вказаний договір вона не підписувала, даний правочин суперечить її волевиявленню, тому вона просить визнати недійсним зазначений договір в судовому порядку.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник позивача - адвокат Синкевич Р.І. в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити. Пояснив, що у 2018 році позивач дізналась, що її земельна ділянка використовується відповідачем на підставі договору, укладеного між ними. Спірний договір позивач не підписувала, про його існування не знала, орендну плату за оспорюваним договором не отримувала з 2017 року. Наявні докази у справі, з урахуванням ухилення відповідача від призначення почеркознавчої експертизи, що може довести факт, що має значення по справі, на думку представника позивача, свідчать про достатність підстав для визнання спірного договору недійсним.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив. В підготовчих судових засіданнях позовні вимоги не визнав, пояснював, що за відсутності доказів того, що спірний договір підписувався або не підписувався, твердження, що договір не укладався між сторонами є припущенням. Договір зареєстрований державним реєстратором Врадіївської РДА Лавріненко В.О. 13 січня 2017 року. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши позивача, представника Синкевича Р.І. , дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

За положеннями ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Згідно з ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочином є вольова дія, тобто поєднання волі та волевиявлення сторін. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

За положеннями ч.2 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з положеннями ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до положень ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно положень до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі", яким визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно положень ч.1 ст.6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до положень ст.13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями ст.14 Закону України "Про оренду землі " передбачено, що договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі.

За вимогами ч.2 ст.125 та ст.126 Земельного кодексу України встановлено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно положень п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Згідно положень ст.16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

За положеннями ч.3 ст.203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до положень ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3.33 га кадастровий номер 4823984200:02:000:0521, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Тридубівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, що підтверджено даними Державного акту на право власності на земельну ділянку серія МК №010767, виданого Кривоозерською райдержадміністрацією 12 жовтня 2004 року(а.с.8).

З інформаційної довідки №135942246 від 30 серпня 2018 року щодо Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, вбачається, що державним реєстратором Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області Лавріненко В.О. 24 грудня 2016 року, номер запису про інше речове право: 18558715, внесені відомості про право оренди земельної ділянки площею 3.33 га кадастровий номер 4823984200:02:000:0521, на підставі договору оренди землі від 16 грудня 2016 року між ФГ "Лагуна" та ОСОБА_1 , укладеного на 15 років(а.с.9-10).

Згідно положень ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

У відповідності до положень статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Якщо подано копію (електрону копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Положеннями ст.109 ЦПК України передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 22 жовтня 2018 року задоволено клопотання позивача та витребувано у відповідача та із Врадіївської РДА Миколаївської області оригінал договору оренди землі та в паперовій формі матеріали реєстраційної справи. Однак відповідачем та Врадіївською РДА Миколаївської області, після отримання ухвали(а.с.29,30) не було надано суду оригіналу оскаржуваного договору. Ухвалою суду від 29 листопада 2018 року, повторно витребувано спірний правочин.

Представником відповідача в підготовчому судовому засіданні 22 січня 2019 року надано договір оренди земельної ділянки, укладеного 20 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ФГ "Лагуна", проте у зв`язку з розбіжностями щодо дати укладання спірного договору, суд постановив ухвалу про витребування відповідного примірника договору оренди, який знаходиться у Врадіївській РДА Миколаївської області, оскільки без нього суд позбавлений можливості вирішити питання про призначення судової почеркознавчої експертизи договору оренди землі(а.с.52).

Встановлено, що згідно акта державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Вакулою І.А. від 25 червня 2019 року та листа Врадіївської РДА від 25 червня 2019 року за вих.№74-13-01 в Врадіївській РДА Миколаївської області відсутні оригінальний примірник та належним чином засвідчені спірного договору оренди, а також відсутні в паперовій формі матеріали реєстраційної справи, що підтверджено даними постанови про повернення виконавчого документа стягувачу головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Вакули І.А. від 26 червня 2019 року(а.с.83).

18 вересня 2019 року ухвалою суду повторно задоволено клопотання представника позивача та витребувано з ФГ "Лагуна" оригінал договору оренди землі від 16 грудня 2016 року між ФГ "Лагуна" та ОСОБА_1 , виконання даної ухали доручено Кривоозерському РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області(а.с.96).

Станом на 29 жовтня 2019 року Кривоозерський РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області повідомив про те, що у відділі на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №60196961 з примусового виконання ухвали Кривоозерського районного суду від 18 вересня 2019 року. Боржником ФГ "Лагуна" рішення суду не виконується, 15 жовтня 2019 року до відділу подано заяву, якою боржник роз`яснює обставини невиконання рішення суду та повідомлено, що оригінал договору від 16 грудня 2016 року у боржника відсутній(а.с.99).

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, поважних та об`єктивних причин, що перешкоджали відповідачу надати суду оригінал договору саме від 16 грудня 2016 року, його представником суду не повідомлені.

Таким чином, встановивши, що позивач ОСОБА_1 заперечує факт підписання договору оренди земельної ділянки від 16 грудня 2016 року щодо оренди земельної ділянки, з кадастровим номером 4823984200:02:000:0521, врахувавши ухилення відповідача від надання на вимогу суду оригіналу спірного договору саме від 16 грудня 2016 року, а також відсутність оригіналу цього договору у реєстратора права оренди, що унеможливлює проведення судової почеркознавчої експертизи, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що відповідач не спростував доводи позивача про відсутність її волевиявлення на укладання спірного договору земельної ділянки, а також не надав належних та допустимих доказів на підтвердження сплати орендної плати позивачу за користування зазначеною земельною ділянкою, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі.

На підставі ст.ст.203, 215, 792 ЦК України, ст.ст.6, 13 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 77-81, 89, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Лагуна" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 16 грудня 2016 року, укладений між орендодавцем - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та орендарем - Фермерським господарством "Лагуна", код ЄРДПОУ 31044053, на умовах якого в оренду передана земельна ділянка загальною площею 3.33 га кадастровий номер 4823984200:02:000:0521.

Стягнути з Фермерського господарства "Лагуна" , код ЄДРПОУ 31044053, на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кривоозерський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/sud1415/, E-mail: inbox@ko.mk.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено та підписано 13 грудня 2019 року.

Суддя :