ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/3317/19
Провадження № 2/210/1710/19
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"03" грудня 2019 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі Головуючого судді Сільченко В. Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Євгенія І О про стягнення вихідної допомоги невиплаченої при звільненні та стягнення середньої заробітної плати за час затримки її виплати ,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді знаходиться вищевказана позовна заява.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Позивач перебувала у трудових відносинах з ТОВ Євгенія І О . У день звільнення 05.12.2018 року Відповідач видав Позивачу трудову книжку, проте остаточного розрахунку не провів. Частково виплата належних коштів Позивачу при звільнені була здійснена 14.12.2018 року у розмірі 2065,78 грн., але без нарахування та виплати вихідної допомоги в розмірі трьохмісячного середнього заробітку на підставі ст.. 44 КЗпП. Як наслідок по день звернення із цим позовом Відповідач не провів з Позивачем остаточного розрахунку, тому залишалась заборгованість по виплаті вихідної допомоги у розмірі трьохмісячного середнього заробітку, а саме 11400,00 грн. - вихідна допомога у розмірі трьохмісячного середнього заробітку. Також просить суд стягнути з ТОВ Євгенія І О середній заробіток за період затримки розрахунку з 05 грудня 2018 року по день фактичної виплати розрахунку, без урахування податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та військовий збір.
В судове засідання сторони не викликалися.
Відповідач неодноразово повідомлявся судом про перебування у провадженні вказаної справи, у зв`язку з чим йому було роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву, порядок подачі клопотання про розгляд справи з викликом сторін.
Відзив на адресу суду не надходив.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу місця реєстрації. Однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, з письмових матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Євгенія І О на посаді майстра виробничого навчання та була звільнена з посади за власним бажанням згідно з ч. 3 ст. 38 КЗпП України 05 грудня 218 року (а.с. 12).
У день звільнення із Позивачем не було проведено повний розрахунок, зокрема не виплачено вихідну допомогу, як це передбачено законом.
З письмових матеріалів справи встановлена, що на день розгляду справи заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 відсутня.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача вихідної допомоги, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як встановлено з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 44 КЗпП України визначено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1 , 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36 ) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 ) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку ; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 , - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Обов`язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку встановлений ст. 47 КЗпП України, відповідно до якої власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, що визначено ч.1 ст. 83 КЗпП України.
В силу ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, відповідно не намагався спростувати позицію позивача по справі.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебував у трудових відносинах з ТОВ Євгенія І О .
З копії трудової книжки встановлено, що Позивач була прийнята на посаду майстра виробничого навчання 03 вересня 2018 року та звільнена 05 грудня 2018 року за власним бажанням гідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України (а.с. 8-12).
Відповідно до копії довідки виданої директором ТОВ ЄВГЕНІЯ І О заробітна плата ОСОБА_1 становила 3800,00 грн. на місяць (а.с.24).
Жодних табелів обліку робочого часу за листопад, грудень 2018 року суду не представлено.
Між тим, під час інспекційного відвідування виявлено порушення по відношенню до ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 116 КЗпП України та встановлено, що виплата належних коштів при звільнені була здійснена, але без нарахування та виплати вихідної допомоги в розмірі трьохмісячного середнього заробітку на підставі ст. 44 КЗпП України (а.с.22).
З розрахункового листка ТОВ ЄВГЕНІЯ І О встановлено, що робітнику ОСОБА_1 за період нарахування: листопад 2018р, грудень 2018р всього нарахована сума 3666,98 грн.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованим розрахунок позивача щодо визначення розміру вихідної допомоги в сумі 11400,00 грн. (3800,00х3), та таким, що підлягає задоволенню.
Отже строки виплати заробітної плати роботодавець порушив і при визначені розміру середнього заробітку, який підлягає стягненню відповідно до ст. 117 КЗпП , суд керується абз.1 п.8 Порядку, відповідно до якого, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин , а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно ч.1 ст. 52 КЗпП України , для працівників установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п`ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).
Статтею 50 КЗпП України встановлено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.
Якщо виходити з розрахункового листка, оклад за грудень місяць за 1 робочий день, тобто 8 робочих годин, становить 190,00 грн. Відповідно 1 робоча година становить 23,75 грн.
Між тим, у суду відсутні відомості про фактичну кількість відпрацьованих днів ОСОБА_1 у ТОВ ЄВГЕНІЯ І О протягом двох місяців.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є уповноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Тому позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ Євгенія І О середній заробіток за період затримки розрахунку з 05 грудня 2018 року по день фактичної виплати розрахунку, без урахування податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та військовий збір задоволенню не підлягають.
Між тим, суд також бере до уваги, що відповідачем протягом тривалого часу не було вчинено жодних дій для погашення суми заборгованості з виплати заробітної плати перед позивачем, тобто характер порушення трудових прав позивача з боку відповідача в даному випадку є свідомим, тривалим та не містить ознак наявності у роботодавця волі щодо відновлення порушених трудових прав працівника.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд на підставі ст. 12 ЦПК України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст. 13 ЦПК України згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, суд доходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Зважаючи на те, що згідно п.3 ст.6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має майновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,4,274-279, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Євгенія І О про стягнення вихідної допомоги невиплаченої при звільненні та стягнення середньої заробітної плати за час затримки її виплати - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Євгенія І О (код ЄДРПОУ 41254978) користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 вихідну допомогу у розмірі 11400,00 (одинадцять тисяч чотириста гривень) на.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Євгенія І О на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 у розмірі 3800,00 грн. (три тисячі вісімсот гривень).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Євгенія І О (код ЄДРПОУ 41254978) на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 гривень (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України . Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: В. Є. Сільченко
Суд | Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2019 |
Оприлюднено | 21.12.2019 |
Номер документу | 86474138 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу
Сільченко В. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні