РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 327/392/19
Провадження № 2/327/158/2019
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.12.2019 року смт. Розівка
Розівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Завіновської А.П.
при секретарі судового засідання - Літвіновій Т.А.
за відсутністю учасників справи,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до територіальної громади в особі Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Розівська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,
в с т а н о в и в:
27.11.2019 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовом до територіальної громади в особі Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Розівська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, в обґрунтування якого зазначала наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новомлинівка Розівського району Запорізької області у віці 80 років помер ОСОБА_3 , який відповідно до заповіту, посвідченого 05.04.2018 року секретарем виконавчого комітету Новомлинівської сільської ради Розівського району Запорізької області, заповів все належне йому на момент смерті майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є його онукою.
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася до Розівської державної нотаріальної контори Запорізької області із заявою про прийняття спадщини, на підставі чого нотаріусом було заведено спадкову справу № 104/2018 за номером у спадковому реєстрі 62873214.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 27.05.2019 року Розівською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 471, ОСОБА_2 успадкувала після смерті ОСОБА_3 , земельну ділянку площею 6,5701 гектарів, кадастровий номер 2324983000:01:002:0002, розташовану на території Новомлинівської сільської ради та призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ЗП № 015965, виданого Розівською районною державною адміністрацією Запорізької області 03.03.2003 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 58.
Крім того, до складу спадщини увійшло і інше майно, зокрема, житловий будинок АДРЕСА_1 .
При зверненні до Розівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на зазначене вище майно, нотаріусом було винесено постанову від 28.05.2019 року, про відмову у видачі такого свідоцтва, через відсутність на свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок печатки установи та підпису посадової особи.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , просила визнати за останньою, в порядку спадкування за заповітом, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Крім того, надала повноваження на здійснення представництва її інтересів в суді своєму представнику - адвокату Комарю Г.І.
Представник позивачки - адвокат Комар Г.І. в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою, в якій просив розгляд справи здійснювати у його відсутність, додатково повідомивши, що повністю підтримує позовні вимоги, обставини викладені в позові підтверджує, у зв`язку з чим, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - територіальної громади в особі Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Окрім цього, подав клопотання, в якому просив розглядати справу у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував (а.с. 45-46).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Розівської державної нотаріальної контори, будучи належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, також звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував (а.с. 47).
Враховуючи наведене, та вимоги ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим судовий розгляд даної справи здійснити за відсутності учасників справи, за наявними матеріалами справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи, що відповідачем у поданому до суду клопотанні повністю визнано позов, суд керуючись нормами ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за наслідками підготовчого провадження вважає можливим ухвалити рішення у справі.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України, передбачено що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно частини 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Виходячи з положень ч.ч. 1- 4 ст. 1269 ЦК України, с падкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
Відповідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України).
Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новомлинівка Розівського району Запорізької області у віці 80 років помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
Відповідно до заповіту, посвідченого 05.04.2018 року секретарем виконавчого комітету Новомлинівської сільської ради Розівського району Запорізької області, ОСОБА_3 заповів все належне йому на момент смерті майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є онукою померлого (а.с. 13).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, про що свідчить Витяг про реєстрацію спадкової справи № 104/2018 за номером у Спадковому реєстрі 62873214 (а.с. 24).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 27.05.2019 року Розівською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 471, ОСОБА_2 успадкувала після смерті ОСОБА_3 , земельну ділянку площею 6,5701 гектарів, кадастровий номер 2324983000:01:002:0002, розташовану на території Новомлинівської сільської ради та призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ЗП № 015965, виданого Розівською районною державною адміністрацією Запорізької області 03.03.2003 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 58 (а.с. 25, 26).
Крім того, після смерті ОСОБА_3 також відкрилася спадщина і на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 9-12, 29).
Водночас постановою державного нотаріуса Розівської державної нотаріальної контори від 27.05.2019 року за № 461/02-31, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , який залишився після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки правовстановлюючий документ, а саме свідоцтво про право власності на вказаний житловий будинок, не містить печатки установи, яка його видала, та підпису посадової особи (а.с. 27).
Як вбачається з рішення виконавчого комітету Куйбишевської районної ради народних депутатів Запорізької області від 18.07.1989 року за № 200 із списком до нього, ОСОБА_3 було надано дозвіл на оформлення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 28, 29).
Згідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 11.01.1995 року, виданого виконавчим комітетом Розівської районної ради народних депутатів, житловий будинок АДРЕСА_1 ), належав ОСОБА_3 , на підставі зазначеного вище рішення від 18.07.1989 року за № 200.
Разом з тим, даний документ дійсно не містить підпис посадової особи установи, що його видала (голови виконавчого комітету) та печатки цієї установи, хоча право власності на вказаний житловий будинок із спорудами до нього зареєстровано у відповідному органі, про що було внесено дані до реєстрової книги 11.01.1985 року під № 16, за реєстровим № 3108 (а.с. 9 зв. ст.).
Відповідно до технічного паспорту та звіту про визначення ринкової вартості, житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 75,6 кв.м., житловою площею 32, 1 кв.м., складається: з житлового будинку літера А , веранди літера а , огорожі № 1, воріт № 2, замощення літера І , басейну літера Ж , сараїв літери Б , В , Г , гаражу літера Д , літньої кухні літера Е , погреба літера кЕ та вбиральні літера З (а.с. 10-12, 30-38).
Таким чином, майно, яке увійшло у спадковому масу, а саме житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами, перебував у володінні спадкодавця ОСОБА_3 , згідно до законодавства, яким на той час встановлювався правовий режим нерухомого майна та документів, якими посвідчувалось право власності на це майно, що ніким не оспорюється, а відсутність у свідоцтві про право власності на житловий будинок підпису посадової особи установи, що його видала (голови виконавчого комітету), та печатки цієї установи, свідчить лише про неуважність осіб, які в силу своїх посадових обов`язків займались складанням відповідних документів.
Наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 у позасудовому порядку не має можливості реалізувати своє право на спадкування.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , та визнання за останньою права власності в порядку спадкування за заповітом, на зазначене вище спадкове майно.
Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Частиною 1 статті 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Виходячи з норм статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року за № 1952-IV, право власності на нерухоме майно підлягає обов`язковій державній реєстрації.
Питання про розподіл судових витрат позивачем не порушувалось.
Керуючись ст. ст. 182, 328, 392, 1216-1218, 1220, 1223, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 12, 82, 200, 206, 247, 211, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Маріуполі Донецької області, в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Новомлинівка Розівського району Запорізької області, діда - ОСОБА_3 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 75,6 кв.м., житловою площею 32, 1 кв.м., який складається: з житлового будинку літера А , веранди літера а , огорожі № 1, воріт № 2, замощення літера І , басейну літера Ж , сараїв літери Б , В , Г , гаражу літера Д , літньої кухні літера Е , погреба літера кЕ та вбиральні літера З .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції, - Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А.П. Завіновська
Суд | Розівський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2019 |
Оприлюднено | 21.12.2019 |
Номер документу | 86478852 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Розівський районний суд Запорізької області
Завіновська А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні