Рішення
від 20.12.2019 по справі 703/4553/19
СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/4553/19

2/703/2205/19 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Бойко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на земельні ділянки площею 1,8612 га та 0,6580 в адміністративних межах Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області. Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла позивач, шляхом подачі заяви до державної нотаріальної контори, однак нотаріус не в змозі видати їй свідоцтво про право власності на спадкове майно, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, а також в державному акті на право приватної власності на землю серія ІІ-ЧР №004584 невірно зазначено її ім`я ОСОБА_3 , замість вірного ОСОБА_4 . Тому звернулася до суду з даною позовною заявою про визнання за нею права власності на спадкове майно за законом, оскільки позбавлена можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Сільський голова Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області в судове засідання не з`явився, в наданій суду заяві позов визнав та просив справу розглядати без його участі.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 13 лютого 2019 року виконавчим комітетом Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області (а.с.7).

Із свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області 18 вересня 2019 року вбачається, що матір`ю ОСОБА_5 , 1959 року народження зазначена ОСОБА_2 (а.с. 8).

Як вбачається із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_5 уклала шлюб і змінила прізвище на ОСОБА_6 (а.с. 12).

З державного акта на право приватної власності на землю серія ІІ-ЧР № 004564 25 грудня 2002 року Костянтинівською сільською радою Смілянського району Черкаської області вбачається, що ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 2,52 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області (а.с. 9).

Як вбачається із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7100556522013 від 14 серпня 2013 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,6580 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва .

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 вересня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину площею 1,86 га та 0,66 га, які розташовані на території Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, оскільки відсутні правовстановлюючі документи та маються незастережні виправлення (а.с. 16).

З листа Смілянської державної нотаріальної контори №2721/02-14 від 16 грудня 2019 року вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 .

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов`язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як передбачено ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1270 ЦК України визначено, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Згідно п. 6. Ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає факти про встановлення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по - батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по - батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення №5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із Законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

В пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення №5 від 31 березня 1995 року, зазначено, що при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по- батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по - батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по - батькові або замість імені чи по - батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що особа, яка зазначена в державному акті на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧР №004564 виданого 25 грудня 2002 року Костянтинівською сільською радою Смілянського району Черкаської області, а саме - ОСОБА_7 та особа, яка зазначена у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 виданого 13 лютого 2019 року - ОСОБА_2 є однією і тією ж особою.

Оскільки іншим способом виправити допущені помилки в правовстановлюючому документі не є можливим, суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення та встановлює факт належності правовстановлюючого документа - державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, ОСОБА_2 .

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов`язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

З матеріалів справи вбачається належність на праві приватної власності спадкового майна, а саме земельної ділянки ОСОБА_2 .

Однак, відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно та державної реєстрації права власності на нього наявних у ньому розбіжностей в частині написання імені позбавляє права спадкоємця оформити спадщину у нотаріуса після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відтак її звернення до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Окрім того, відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідач визнав позов та не заперечує проти його задоволення, за таких обставин суд вважає, його таким, що ґрунтується на вимогах закону, відтак підлягає до задоволення, а невизнане право позивача захисту в судовому порядку, шляхом визнання права власності на спадкове майно, а саме, на земельну ділянку.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 200, 247, 259, 263-265, 273, 293, 351,354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення №5 від 31 березня 1995 року, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, ст.ст. 15, 16, 181, 182, 334, 392, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. 125 ЗК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧР № 004564 виданого 25 грудня 2002 року Костянтинівською сільською радою Смілянського району Черкаської області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку загальною площею 2,52 га, яка складається із земельної ділянки площею 1,86 га, кадастровий номер 7123783000:02:002:0051 та 0,66 га, кадастровий номер 717123783000:02:001:0069, що розташована на території Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія ІІ- ЧР № 004564 виданого 25 грудня 2002 року Костянтинівською сільською радою Смілянського району Черкаської області.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Строни по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Костянтинівська сільська рада Смілянський район Черкаська область, місцезнаходження: вул. К.Вишневецького, 169 а, с. Костянтинівка, Смілянський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 26357886.

Головуючий О.П.Опалинська

СудСмілянський міськрайонний суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення20.12.2019
Оприлюднено21.12.2019
Номер документу86487973
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —703/4553/19

Рішення від 20.12.2019

Цивільне

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Опалинська О. П.

Ухвала від 18.11.2019

Цивільне

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Опалинська О. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні