Справа № 755/12902/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Испатур про стягнення заробітної плати, компенсації за затримку розрахунку, -
В С Т А Н О В И В:
До Дніпровського районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ТОВ Испатур заборгованість по заробітній платі в сумі 39 499,47 грн та компенсацію за затримку розрахунку в розмірі середнього заробітку по день фактичного розрахунку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працювала головним бухгалтером ТОВ Испатур з 23 січня 2019 року та звільнена 31 липня 2019 року згідно п.1
ст. 36 КЗпП України за згодою сторін. За період роботи позивача в ТОВ Испатур наявна заборгованість по заробітній платі за червень 2019 року в сумі 18 032,00 грн та по розрахунковим при звільненні, включаючи заробітну плату за липень 2019 року, компенсацію за невикористану відпустку при звільненні на суму 21 467,47 грн. Загальна сума заборгованості складає 39 499,47 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2019 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Испатур довідку про доходи ОСОБА_1 за період січень - липень 2019 року.
Копію вказаної ухвали позивачем було отримано 27 серпня 2019 року,що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 18).
Відповідачем копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами отримано не було, конверт повернувся до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с. 19, 20).
27 вересня 2019 року відповідачу повторно направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем отримано 03 жовтня 2019 року, що також підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 22, 23).
Проте ухвала суду в частині витребування довідки про доходи відповідачем виконана не була, у зв`язку з чим позивачу листом від 29 жовтня 2019 року було роз`яснено право подати суду відповідні докази (а.с.24-25).
25 листопада 2011 року позивачем подано довідку Пенсійного фонду України форми ОК-7.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї. Вимоги ухвали суду від 16 серпня 2019 року також залишились без виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з
ТОВ Испатур з 23 січня 2019 року - працювала на посаді головного бухгалтера та
31 липня 2019 року була звільнена з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін), що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 5-6).
Статтею 21 КЗпП України передбачений обов`язок роботодавця виплачувати працівникові заробітну плату.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
З довідки №104 від 08 серпня 2019 року, виданої ОСОБА_1 вбачається, що вона дійсно працювала в ТОВ Испатур з 23 січня 2019 року по 31 липня 2019 року, займала посаду головного бухгалтера. Станом на 08 серпня 2019 року заборгованість по заробітній платі складає 39 499,47 грн (а.с. 4).
Відповідачем не спростовано розміру заборгованості по заробітній платі, доказів погашення заборгованості також суду надано було.
Отже, за викладених вище обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ Испатур суми заборгованості по заробітній платі у розмірі 39 499,47 грн підлягають задоволенню.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП України).
Як роз`яснено в пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України
від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення , якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Згідно з п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється, якщо працівник не мав заробітку не з вини працівника, виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Відповідно до п. 8 цього Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до довідки Пенсійного фонду України форми ОК-7, сума фактичного заробітку/доходу ОСОБА_1 за травень 2019 року становить 22 400,00 грн, за червень 2019 року - 22 400,00 грн. Отже середньоденна заробітна плата за останні два відпрацьованих на підприємстві відповідача місяці, виходячи із загальної кількості робочих днів в цей період - 40, становить 1 120,00 грн.
За період з 01 серпня 2019 року по 13 грудня 2019 року кількість робочих днів становила: серпень - 21 день, вересень - 21 день, жовтень - 22 дні, листопада - 21 день, грудень - 10 днів, а всього - 95 робочих днів.
Виходячи з середньоденного заробітку в розмірі 1 120,00 грн, середній заробіток за час затримки з 01 серпня 2019 року по 13 грудня 2019 року включно становить:
1 120,00 грн х 95 днів = 106 400,00 грн.
Тому середній заробіток за період з 01 серпня 2019 року по 13 грудня 2019 року включно за час затримки в зазначеному розмірі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно п. 3 Порядку, всі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 106 400,00 грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів при її виплаті.
Оскільки стягнення проводиться по дату ухвалення рішення, а не по час фактичного розрахунку, як заявлено в позовній заяві, вимоги позову в цій частині підлягають задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах не більше ніж за один місяць у сумі 15 000,00 грн слід допустити до негайного виконання.
Оскільки позивач, на користь якої ухвалено рішення звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1 459,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 21, 36, 47, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 49, 51, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Испатур (місцезнаходження: 02002, м.Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 2-В, оф. 6; ЄДРПОУ 24379286) про стягнення заробітної плати, компенсації за затримку розрахунку -задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Испатур на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 39 499,47 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 серпня
2019 року по 13 грудня 2019 року включно в розмірі 106 400,00 грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів при її виплаті.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Испатур в дохід держави судовий збір в сумі 1 459,00 грн.
Рішення в частині стягнення заборгованість по заробітній платі з Товариства з обмеженою відповідальністю Испатур на користь ОСОБА_1 в розмірі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень нуль копійок) підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя:
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2019 |
Оприлюднено | 21.12.2019 |
Номер документу | 86491025 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Гаврилова О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні