Постанова

від 18.12.2019 по справі 727/6881/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року

м. Чернівці

справа № 727/6881/19

провадження 822/1142/19

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.

суддів Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 15 жовтня 2019 року

головуючий в суді першої інстанції суддя Чебан В.М.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позов мотивовано тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16 жовтня 2003 року. За час шлюбу в них народилося дітей-близнюків: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , які проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні.

Зазначає, що вже тривалий час відповідач проживає окремо від сім`ї, участі в матеріальному утриманні дітей не приймає, а тому вона змушена самостійно нести витрати на харчування, лікування, оздоровлення , виховання та одяг дітей.

Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі по 3200 гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 10 жовтня 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 червня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.

В решті позову відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалюючи рішення та визначаючи розмір аліментів по 1500 гривень на кожну дитину щомісячно суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неможливості сплати відповідачем аліментів в сумі більшій, ніж мінімальний розмір. Позивач також не довів, що у відповідача є достатній заробіток (дохід) для стягнення із нього аліментів у розмірі по 3200 гривень на кожну дитину.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню з нього на користь позивачки на утримання дітей в розмірі по 900 гривень щомісячно на кожну дитину.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує на те, що сплата аліментів в розмірі по 1500 гривень щомісячно на кожну дитину для нього є непосильною, оскільки він на даний час перебуває на обліку у центрі зайнятості, а тому така сума аліментів є більшою ніж його доходи. Апелянт погоджується сплачувати аліменти в розмірі 900 гривень щомісячно на кожну дитину, що є половиною від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку встановленого законом.

Узагальнені доводи та заперечень інших учасників справи

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 .

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а аргументи апеляційної скарги є безпідставними.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

16 жовтня 2003 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис №1789, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Під час шлюбу у сторін народилось двоє дітей-близнюків: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.10-11).

На даний час малолітні діти проживають разом з позивачкою, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Як вбачається з довідки МКП Чернівцітеплокомуненерго №64 від 16 липня 2019 року, ОСОБА_2 до квітня 2019 року працював оператором котельні та отримував заробітну плату в розмірі близько 5500 гривень щомісячно (а.с.46).

Згідно довідок Чернівецької міської філії Чернівецького ОЦЗ, ОСОБА_2 на даний час перебуває на обліку в центрі зайнятості та щомісячно отримує кошти в сумі близько 2800 гривень (а.с.47, 56).

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно частини 1 статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно частин 1, 2 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Згідно частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік від 3 листопада 2018 року, № 2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України визначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 зобов`язаний утримувати своїх малолітніх синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а тому з нього на користь позивачки підлягають стягненню аліменти.

При цьому, суд не врахував, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину, встановлюється законом, а не судовим рішенням.

При присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №459/2181/17.

Безпідставними є доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не правильно визначив розмір аліментів на утримання дітей, виходячи з наступного.

Визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції правильно встановив та врахував обставини визначені в статті 182 СК України, прожитковий мінімум на дітей віком від до 6 років, рівність обов`язків батьків щодо утримання дитини, а також ту обставину, що діти проживають разом із позивачкою, що тягне за собою більше витрат, а тому призначення аліментів у розмірі менше 1500 гривень на кожну дитину порушить принцип рівності батьків у виконанні обов`язку щодо утримання дітей.

Слід зазначити, що апелянтом не враховано, що прожитковий мінімум, визначений законом на дітей відповідного віку не є сталим та постійно змінюється.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене вище рішення суду першої інстанції слід змінити.

З другого та третього абзацу резолютивної частини рішення слід виключити слова але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку .

В решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 367,368,374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 15 жовтня 2019 року змінити.

З другого та третього абзацу резолютивної частини рішення слід виключити слова але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку .

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді О.О. Одинак

Н.Ю. Половінікіна