Постанова

від 19.12.2019 по справі 549/180/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 549/180/19 Номер провадження 22-ц/814/2685/19Головуючий у 1-й інстанції Глущенко Н. М. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Гальонкіна С.А., Хіль Л.М.

імена (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю Дружба

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба

на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області, ухвалене 29 липня 2019 року у складі судді Глущенко Н.М.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба про стягнення орендної плати, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом та просила стягнути з СТОВ Дружба заборгованість по орендній платі у розмірі 6388,10 грн., 3 % річних у розмірі 52,50 грн., інфляційні витрати у розмірі 153,31 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5325182100:00:003:0070, яка знаходиться в адміністративних межах Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.

Вказана земельна ділянка перебувала в оренді у СТОВ Дружба відповідно до договору оренди землі № б/н від 20 травня 2011 року, укладеного на 7 років та зареєстрованого у відділі Держкомзему у Чорнухинському районі Полтавської області 26 жовтня 2011 року за № 532510004000320. Наразі орендні відносини припинилися за спливом строку дії договору.

Вказувала, що відповідно до умов договору оренди землі відповідач взяв на себе зобов`язання виплачувати орендну плату до 31 грудня поточного року в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вважає, що виходячи з грошової оцінки в 2018 році по належній їй земельній ділянці, а саме 127762,00 грн., орендна плата за 2018 рік складає 6388,10 грн., проте вказана сума СТОВ Дружба їй виплачена не була.

Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 29 липня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з СТОВ Дружба на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі у розмірі 6388,10 грн., 3 % річних у розмірі 52,50 грн., інфляційні витрати у розмірі 153,31 грн.

Стягнуто з СТОВ Дружба на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4800 грн.

Рішення суду вмотивовано тим, що орендар не виконав свій обов`язок по сплаті орендної плати у розмірах, визначених договором та законом.

Не погодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржило СТОВ Дружба , просило скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, а саме залишення поза увагою суду доказів внесення орендної плати, а також покладення в основу судового рішення розміру орендної плати, яка не відповідає умовам укладеного з позивачем договору оренди землі.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі не повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5325182100:00:003:0070, яка знаходиться в адміністративних межах Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, що підтвержується Державним актом на право власності на земельну ділянку виданого 17 червня 2005 року Чорнухинською РДА (а.с.10).

Вказана земельна ділянка перебувала в оренді у СТОВ Дружба відповідно до договору оренди землі № б/н від 20 травня 2011 року, укладеного на 7 років та зареєстрованого в відділі Держкомзему у Чорнухинському районі Полтавської області 26 жовтня 2011 за № 532510004000320 (а.с. 7-9).

Дія договору припинилась 26 жовтня 2018 року.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що орендна плата нараховується і вноситься орендарем щорічно у формі та розмірі, визначеному даним договором протягом усього строку оренди земельної ділянки - з моменту початку строку оренди по день фактичного припинення цього договору.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що річна орендна плата за використання об`єкта оренди, починаючи з дати реєстрації договору, встановлюється у розмірі 5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на момент підписання договору, і складає 2 427,15 грн. за 1 рік оренди.

Згідно п. 4.4 Договору орендна плата вноситься один раз на рік - до 31 грудня.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 обґрунтовувала свої вимоги обов`язком орендаря СТОВ Дружба сплачувати орендну плату виходячи з нормативно грошової оцінки земельної ділянки, встановленої станом на 01 січня 2018 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з доводами позивача та мотивував своє рішення тим, що розмір орендної плати за 2018 рік повинен визначатися, виходячи з вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 січня 2018 року.

Згідно довідки Відділу у Чорнухинському районі Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11 липня 2019 року (а.с. 76), нормативно грошова оцінка земельної частки (паю) станом на 01 січня 018 року на території Куріньківської сільради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить 127 762 грн. Середній розмір земельної частки (паю) на території Куріньківської сільради становить 4,22 га.

Вказану довідку місцевий суд визнав належним доказом нормативно грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5325182100:00:003:0070, що належить позивачу.

Колегія суддів не може повною мірою погодитись із такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 409 ЦК України встановлено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

У матеріалах справи відсутні відомості про сплату СТОВ Дружба орендної плати за 2018 рік. Орендодавець заперечує отримання від СТОВ Дружба орендної плати.

Посилання відповідача на те, що розрахунок по договору оренди землі був здійснений СТОВ Дружба-Нова не заслуговує на увагу, оскільки вказана юридична особа не є стороною договірних правовідносин між ОСОБА_1 та СТОВ Дружба . Внесення орендної плати іншою юридичною особо, аніж та, що є орендарем, свідчить про заміну боржника у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не надавала згоду на заміну боржника у зобов`язанні (переведення боргу), внесення СТОВ Дружба-Нова орендної плати не можна вважати належним виконанням умов договору оренди землі від 20 травня 2011 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про те, що відповідачем допущено неналежне виконання умов договору оренди землі в частині оплати орендної плати за 2018 рік, оскільки такий висновок узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Проте, визначаючи розмір заборгованості СТОВ Дружба по орендній платі, місцевий суд залишив поза увагою дійсний розмір орендної плати, визначений договором оренди землі від 20 травня 2011 року.

Відповідно до ст. 13 ЗУ Про орендну землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 ЗУ Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 4.3 Договору встановлено розмір орендної плати, а саме 2 427,15 грн. за 1 рік оренди.

Вказаний договір був підписаний сторонами, що ними не заперечується, а отже його умови є узгодженими та обов`язковими як для орендаря, так і для орендодавця.

Згідно п. 4.6 Договору розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Проте, розмір орендної плати за час дії договору оренди землі сторонами не переглядався.

Зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки не визначається п. 4.6 Договору обставиною, що тягне за собою перегляд розміру орендної плати.

Згідно зі ст. 1 ЗУ Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 5 Закону визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, законодавство, що регулює питання нормативно грошової оцінки земельної ділянки, не покладає на орендарів обов`язку проводити щорічно нормативно грошову оцінку земельної ділянки та відповідно до неї сплачувати орендну плату за користування землею сільського господарського призначення, що перебуває у приватній власності.

Суд першої інстанції необґрунтовано застосував правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року та від 20 серпня 2013 року, оскільки судом касаційної інстанції вирішувався спір між юридичними особами з приводу орендної плати за користування землями державної та комунальної власності, у той час як у даній справі предметом спору є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка перебуває у приватній власності.

Окрім цього, у правовій позиції у справі № 3-21гс13 від 20 серпня 2013 року, на яку посилається суд першої інстанції, Верховний Суд вказав, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою саме для перегляду розміру орендної плати.

Крім того, місцевий суд помилково взяв до уваги довідку Відділу у Чорнухинському районі Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11 липня 2019 року (а.с. 76), яка визначає середній розмір частки (паю) на території Куріньківської сільської ради та її вартість, який не є тотожним нормативно грошовій оцінці земельної ділянки площею 3,60 га, що належить позивачу. Належним доказом нормативно грошової оцінки вказаної земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки землі.

Отже, за повний рік оренди землі, яка належить позивачу, СТВО Дружба зобов`язано сплатити 2 427,15 грн.

Згідно зі ст. 31 ч. 1 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, договір оренди землі від 20 травня 2011 року припинив свою дію 26 жовтня 2018 року, а відтак і орендна плата повинна бути нарахована саме до 26 жовтня 2018 року.

Згідно п. 4.2 Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Відповідно до ст. 289 ПК України та повідомлень Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру значення коефіцієнтів індексації нормативно-грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення за 2018 рік було рівне 1.

Таким чином, коефіцієнт індексації за 2018 рік не впливає на розмір орендної плати, яка підлягала сплаті на користь позивача у 2018 році.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, договір оренди землі від 20 травня 2011 року припинив дію 26 жовтня 2018 року. Отже, заборгованість по орендній платі за 2018 рік становить 2 427,15 грн./365 днів * 299 днів оренди * 1 = 1988,26 грн.

У письмових поясненнях на апеляційну скаргу представник позивача при нарахуванні орендної плати за 2018 рік прохає застосувати індексацію, яка була проведена з 2012 по 2015 роки (1,756; 1,219; 1,2), проте такі вимоги у суді першої інстанції позивачем не заявлялися та вони відповідно не були предметом судового розгляду. По суті, такі вимоги позивача є зміною підстави позову, що належало вчинити не пізніше ніж за 5 днів до початку першого судового засідання у справі у суді першої інстанції згідно із ч. 3 ст. 49 ЦПК України.

Зміна підстави позову у суді апеляційної інстанції діючим законодавством не передбачена, а тому наведені доводи представника позивача не приймаються і не розглядаються судом згідно зі ст. 367 ч. 6 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, СТОВ Дружба має відшкодувати орендодавцю інфляційні витрати та три проценти річних від простроченої суми, які становлять 47,72 грн. ( 1988,26 грн.*1,024-1988,26 грн.) та 16,34 грн. ( 1988,26 грн.*0,03*100/365) відповідно.

Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, місцевим судом помилково визначено розмір заборгованості СТОВ Дружба по орендній платі, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для зміни рішення у відповідній частині.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 9 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в межах 31,33 %, то понесені судові витрати підлягають відшкодуванню в цих межах, а саме: судовий збір у розмірі 241,67 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 503,84 грн., а всього 1745,51 грн.

За таких обставин, судові витрати СТОВ Дружба , пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, підлягають відшкодуванню в межах 68,67 % на суму 794,16 грн.

Виходячи з правил взаємозарахування судових витрат, визначених ч. 10 ст. 141 ЦПК України, зі СТОВ Дружба підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 951,35 грн.

Керуючись ст. 367 , ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 3, 4 , ст. 382 ЦПК України , -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба задовольнити частково.

Рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 29 липня 2019 року - змінити в частині розміру заборгованості по орендній платі.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі, три проценти річних та інфляційні витрати у розмірі 2052,32 грн.

Змінити розподіл судових витрат.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 951,35 грн.

В іншій частині рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 29 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.Ю. Кузнєцова

Судді С.А. Гальонкін

Л.М. Хіль