Рішення

від 21.12.2019 по справі 120/3467/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2019 р. Справа № 120/3467/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до державного підприємства "Підприємствоо державної кримінально-виконавчої служби України (№ 81)" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

25.10.2019 до суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Вінницькій області про стягнення з державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 81)" податкового боргу в сумі 525874,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) на загальну суму 525874,25 грн, в тому числі за основним платежем 108432,57 грн, штрафними санкціями - 348029,79 грн та пенею - 69411,89 грн. Оскільки підприємство самостійно не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання у строки, встановлені законом, контролюючий орган звертається до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, на суму податкового боргу.

Ухвалою суду від 30.10.2019 відкрито провадження у вказаній справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

18.11.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що підприємством проведено оплату частини спірного податкового боргу. Так, штрафні санкції з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів робіт і послуг відповідач зарахував у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість відповідно до п. 20.1 лекларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року, реєстраційний номер 9273989231 від 18.11.2019, на суму 45530,00 грн. Крім того, штрафні санкції з військового збору підприємством сплачено відповідно до платіжного доручення № 607 від 18.11.2019 на суму 5462,38 грн. Також податковий борг в сумі 491,79 грн з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (в тому числі основний платіж 421,52грн та штрафні санкції в сумі 70,27 грн) зменшено податковим розрахунком частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за 9 місяців (реєстраційний № 9265049360 від 11.11.2019 на суму 1898,00 грн).

Відповідач зазначає, що державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 81)" утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінальної служби України, до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності. Разом з тим, боржник не має державних замовлень на виробництво продукції та надання послуг. Керівництво самостійно здійснює пошук замовлень та замовників для реалізації продукції, яка виготовляється на власному виробництві. Господарську діяльність підприємство спрямовує на виконання затвердженого, Міністерством юстиції фінансового плану підприємства на відповідний рік. Основним джерелом доходу підприємства є виробництво готової продукції, та її реалізація. Затверджений показник доходу від реалізації продукції на 2020 рік становить 506000,00 грн. Відтак відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду з спірного погашення податкового боргу.

26.11.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує на те, що станом на час звернення до суду з цим позовом за відповідачем рахувався борг в загальній сумі 525874,25 грн. Водночас добровільне виконання відповідачем частини вимог вже після пред`явлення позову не може бути підставою для відмови у його задоволенні. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не надав докази на підтвердження обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення та дають підстви для розстроченя або відстрочення його виконання. Просить суд позов повністю задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Водночас частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 81)" є юридичною особою державної форми власності (08679600) та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області як платник податків.

Згідно з довідкою уповноваженої особи податкового органу про суми боргу вказаного підприємства, станом на 18.10.2019 за відповідачем рахується податкова заборгованість на загальну суму 525874,25 грн, в тому числі за основним платежем - 108432,57 грн, штрафними санкціями - 348029,79 грн та пенею - 69411,89 грн.

Вказана сума боргу також підтверджується даними інтегрованої картки платника податків за 2019 рік. При цьому податковий борг складається з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, який виник 28.06.2019 на підставі податкового повідомлення-рішення № 0084475005 від 11.06.2019, податку на доходи фізичних осіб, який виник 01.02.2019 на підставі податкових повідомлень-рішень № 001111306 від 16.01.2019, № 000101306 від 16.01.2019, № 001121306 від 16.01.2019, військового збору, який виник 01.02.2019 на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001141306 від 16.01.2019, № 0000981306 від 16.01.2019 та податку на прибуток, який виник 11.03.2019 на підставі самостійно поданих декларацій та податкового повідомлення- рішення № 0084475005 від 11.06.2019.

Вищезазначені рішення у передбаченому законом порядку не оскаржувались, відповідні докази суду не надано, а отже визначені ними грошові зобов`язання вважаються узгодженими. Решта суми заборгованості - пеня, нарахованої в автоматичному режимі на підставі положень ст. 129 ПК України.

Водночас станом на 18.11.2019 відповідач сплатив частину спірного податкового боргу, а саме: штрафні санкції з ПДВ в сумі 45530,00 грн шляхом зменшення суми податкового боргу з ПДВ в поданій податковій декларації за жовтень 2019 року, штрафні санкції з військового збору в сумі 5462,38 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 607 від 18.11.2019 та борг з податку на прибуток підприємств і організацій за основним платежем в сумі 421,00 грн та штрафними санкціями в сумі 70,27 грн шляхом зменшення податкового боргу податковим розрахунком частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за 9 місяців від 11.11.2019 на суму 1898,00 грн.

Факт часткового погашення відповідачем спірної заборгованості на вказані суми позивач не заперечує, що вбачається зі змісту відповіді на відзив.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України відповідач, як платник податків, зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов`язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що станом на 18.10.2019 за відповідачем рахувалася податкова заборгованість на загальну суму 525874,25 грн з податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності.

Під час розгляду справи відповідач погасив частину вказаного боргу. Зокрема, як видно з наданих суду доказів, у листопаді 2019 року підприємство провело оплату заборгованості з податку на додану вартість в сумі 45530,00 грн, військового збору в сумі 5462,38 грн та податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 491,79 грн, а всього 51484,17 грн.

Таким чином, враховуючи часткову сплату спірного податкового боргу, загальна сума заборгованості відповідача, що є предметом позову у цій справі та може бути стягнута в судовому порядку становить 474390,08 грн.

Позивач не заперечує факту часткового погашення відповідачем податкового боргу, але вважає, що добровільне виконання платником податків частини податкових вимог після пред`явлення позову до суду не може бути підставою для відмови у задоволенні позову. При цьому позивач посилається на постанову Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 808/360/16.

В цьому контексті суд зазначає, що вказана справа стосувалася включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Тобто, предмет спору та характер спірних правовідносин у такій справах взагалі не пов`язаний зі сплатою податків і зборів та відмінним від справи, що розглядається.

Крім того, оскільки метою звернення контролюючого органу до суду щодо примусового стягнення податкового боргу є забезпечення сплати платником податків своїх грошових зобов`язань, які вважаються узгодженими, стягнення за рішенням суду тієї частини боргу, яка вже сплачена добровільно, навіть якщо сплата відбулася під час розгляду справи, не відповідатиме завданням адміністративного судочинства та може мати негативні наслідки для платника податків у вигляді подвійного стягнення одних і тих самих сум боргу.

Відтак в цій частині доводи позивача суд відхиляє та доходить висновку, що сплачений відповідачем податковий борг повинен враховуватись при вирішення спору по суті.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами справи підтверджується, що 09.02.2018 на адресу відповідача надсилалась податкова вимога № 2155-50 на суму 197328,35 грн, після чого податковий борг не переривався та повністю не погашався.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області про стягнення з державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 81)" податкового боргу підлягають частковому задоволенню.

При цьому суд зазначає, що тяжке фінансове становище підприємства, на яке посилається відповідач, не може бути підставою для звільнення платника податків від обов`язку зі сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених законом.

Крім того, питання щодо розстрочення або відстрочення сплати спірної заборгованості в силу вимог статті 378 КАС України може бути вирішене виключно на стадії виконання судового рішення в адміністративній справі і не може бути предметом розгляду при вирішенні цього спору по суті.

Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Відтак сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 194, 205, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 81)" кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 474390,08 грн (чотириста сімдесят чотири тисячі триста дев`яносто гривень 08 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036);

2) відповідач: державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 81)" (код ЄДРПОУ 08679600, місцезнаходження: вул. Алеї, 30, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210)

Повне судове рішення складено 21.12.2019.

Суддя Сало Павло Ігорович