Рішення

від 07.10.2019 по справі 160/6844/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року Справа № 160/6844/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.,

при секретарі судового засідання Гончаровій В.Г.,

за участі:

представника позивача Кабишевої Т.М.,

представника відповідача Никитенка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Дніпротехекологія до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Дніпротехекологія до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області віл 07.05.2019 № НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає його таким, що прийняте з порушенням вимог діючого законодавства з наступних підстав:

- позивач є орендарем земельної ділянки комунальної власності площею 1,3465 га, кадастровий номер 1210100000:08:742:0381 за адресою: АДРЕСА_1 Братів АДРЕСА_2 , м. Дніпро;

- проведеної перевіркою встановлено заниження позивачем нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі порівняння контролюючим органом даних декларації з податку на землю та фактичну сплату за землю з даними витягів з нормативно-грошової оцінки за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року;

- акт перевірки не містить доказів про надсилання до позивача письмового запиту з вимогою про надання пояснень з питань повноти нарахування орендної плати за землю за 2017, 2018 роки, що є порушенням порядку, встановленого п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України;

- в акті не відображений реальний стан розрахунків з орендної плати за землю станом на 31.12.2018 року;

- на сьогоднішній день правомірність дій Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську щодо проведення індексації нормативної грошової оцінки із застосування коефіцієнтів інфляції за 2013, 2014, 2015 роки є предметом судового розгляду.

На думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Дніпротехекологія було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

02.08.2019 року на виконання вищевказаної ухвали позивачем надано до суду докази сплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04.09.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління ДФС у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на таке:

- відповідачем надіслано запит на адресу позивача від 30.08.2018 року №53050/10/04-36-12-38 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо заниження плати за землю, на який позивачем відповідь не надано;

- при нарахуванні річної суми орендної плати за вищевказану земельну ділянку позивач застосував нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2017 року та на 01.01.2018 року у сумі 36501269,60 грн за 1,3465 га на рік. Внаслідок чого, ТОВ НВП Дніпротехекологія у 2017 році та 2018 році було занижено нормативну грошову оцінку вищенаведеної земельної ділянки у сумі 24 885 816,75 грн за 1,3465 га на рік;

- відповідач не наділений повноваженнями тлумачення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а лише визначає суму орендної плати за наявними даними, отриманими від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

06.09.2019 року представником позивача надано суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що інформація відповідача про направлення запиту про надання ТОВ НВП Дніпротехекологія пояснень та документального підтвердження є недостовірною.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні 27.09.2019 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27.09.2019 року представником відповідача надані суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що директор ТОВ НВП Дніпротехекологія допустив посадову особу ГУ ДФС у Дніпропетровській області до проведення перевірки на підставі наказу №1786-п від 19.03.2019 року, а тому дослідженню підлягає суть порушення, встановленого проведеної перевіркою.

27.09.2019 року для надання відповідачем додаткових доказів, в судовому засіданні оголошено перерву до 07.10.2019 року.

В судовому засіданні 07.10.2019 року представники сторін підтримали раніше обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ НВП Дніпротехекологія (ідентифікаційний код 32560824) зареєстровано в якості юридичної особи 12.08.2003 року, основним видом діяльності є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Між Дніпровською міською радою та ТОВ НВП Дніпротехекологія було укладено договір оренди землі від 24.03.2014 року терміном дії п`ять років, згідно якого ТОВ НВП Дніпротехекологія відповідно до рішень міської ради №158/42 від 30.10.2013 року та №119/26 від 25.07.2012 року прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,3465 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Братів Трофімових, буд. 409Н, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпра за кодом 1210100000:08:742:0380. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

ТОВ НВП Дніпротехекологія подано звітні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку площею 1,3465 га (кадастровий номер - 1210100000:08:742:0381), розташовану у Ленінському районі м. Дніпра за 2017 рік від 13.02.2017 р., що зареєстрована 13.02.2017 р. за №9016640977 та за 2018 рік від 15.02.2017 р„ що зареєстрована 15.02.2018 р. за №9022546371.

Згідно вказаних декларацій нормативно грошова оцінка земельної ділянки визначена станом: на 01.01.2017 року та на 01.01.2018 року у сумі 36501269,60 грн. за 1,3465 га та задекларована сума зобов`язання, що підлягає сплаті за 2017 рік та 2018 рік по 1474468,79 грн. (колонки 11 розділу II Розрахунок суми орендної плати та колонки 3 строки 3 розділу III Розрахунок податкового зобов`язання ), у т.ч. на місяць за період з січня по листопад по 122872,40 грн. (колонки 4-14 строки 3 розділу ПІ Розрахунок податкового зобов`язання ) та за грудень по 122872,39 грн.

На підставі направлення на перевірку №2054 від 21.03.2019 року згідно з п.19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20, ст. 75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 21.03.2019 року №1786-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП Дніпротехекологія з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває в користуванні ТОВ НВП Дніпротехекологія на підставі укладеного договору оренди землі площею 1,3465 га (кадастровий номер 1210100000:02:742:0381) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, за результатами якої складено акт від 03.04.2019 року №18633/04-36-14-04/25535021.

Актом перевірки встановлено порушення:

- п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16, п.286.1, п.286.2 ст. 286, п.289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельну ділянку, розташовану на території Ленінського району за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року на суму 734287,60 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 367153,80 грн., за 2018 рік в сумі 367153,80 грн.

07.05.2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0013621404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - орендна плата з юридичних осіб, на загальну суму 917859,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 734287,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 183571,90 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням №0013621404 від 07.05.2019 року позивач, скориставшись своїм правом на адміністративне оскарження, подав скаргу до Державної фіскальної служби України.

08.07.2019 року ДФС України було розглянуто скаргу позивача та прийнято рішення 31178/6/99-99-11-06-01-25, яким скаргу позивачу залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0013621404 від 07.05.2019 року - без змін.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Однією з підстав, визначених позивачем в обгрунтування протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення, є протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки та винесення наказу від 21.03.2019 року №1786-п.

Згідно з положеннями п.78.1 ст.78 ПК України підставою для проведення документальної позапланової перевірки, зокрема є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.4. п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно п.78.5 ст.78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Судом встановлено, що 21.03.2019 року посадові особи контролюючого органу були допущені до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП Дніпротехекологія , яка проводилась з відома та в присутності уповноваженої особи позивача.

У журналі реєстрації перевірок ТОВ НВП Дніпротехекологія під час перевірки зроблено запис від 21.03.2019 року.

Суд зазначає, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Позови платників податків, спрямовані на оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 24 грудня 2010 року №21-25а10, у постанові від 20.02.2018 р. у справі №826/1205/16 та у постанові від 17.04.2018 р. у справі №826/12612/17.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що у випадку допуску до проведення перевірки, належним засобом правового захисту позивача є звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки, та розгляд правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення по суті встановлених правопорушень.

Відтак, суд вважає за необхідне для встановлення правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, розглянути підстави його прийняття, викладені в акті перевірки від 03.04.2019 року №18633/04-36-14-04/25535021.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодексу України, визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно ч. 288.1статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

У відповідності до пунктів 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку;

288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Такими чином, Податковим кодексом України прямо визначено, що порядок надання інформації контролюючим органом, яка необхідна для обчислення та справляння земельного податку встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України.

Так, згідно з пунктом 4 Порядку подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1386 від 21.12.2011 року, Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку.

Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

У відповідності до вимог ст.5 Закону України Про оцінку земель грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема: для визначення розміру земельного податку; орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності -ст. 13 Закону України Про оцінку земель .

Згідно до ч.1ст.15 Закону України Про оцінку земель підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій - ст.18 Закону України Про оцінку земель .

Статтею 20 вказаного Закону визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру`утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, утворено Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Відповідно до п.1 Положення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016р. № 308, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

За п.п.4 п.4 вказаного Положення, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань надає адміністративні послуги згідно із законом у відповідній сфері.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме на Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області покладені обов`язки щодо видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на основі затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, при цьому, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою, тобто до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не віднесено проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у тому числі і визначення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф).

25.11.2016 року Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято наказ № 489, яким затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок №489) та визначено, що він застосовується з 01.01.2017 року.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 489 за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки (додаток 9).

При цьому, в новій формі заяви заявником обов`язково повинна бути зазначена інформація про категорію земель та цільове призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 . В новій формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на відміну від форми, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України, Української академії аграрних наук України Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів від 27.01.2006 року №18/15/21/11, також повинно бути зазначено категорію земель та цільове призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), та зазначається, що Витяг сформовано.

Згідно з пунктами 3, 5 Розділу ІІ Порядку, коефіцієнт Кф - це коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548.

Отже, з аналізу вищенаведених норм видно, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар такої земельної ділянки, в разі несплати орендарем обов`язкових платежів з орендної плати за землю, контролюючий орган зобов`язаний здійснити нарахування сум податку.

Центром надання адміністративних послуг були надані витяті із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, затверджені відділом у м. Дніпро Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області за земельну ділянку (кадастровий номер - 1210100000:08:742:0381), розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ. Ленінський район, вул. Велика Діївська, буд, 40-Н: від 19.03.2018 р, за №79/160318/03-07 сформованого 19.03.2018 р. на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, а також, за №99/010217/03-07 від 03.02.2017 р. сформованого 03.02.2017 р. та від 09.02.2018 р. за №26/080218/03-07 сформованого 09.02.2018 р. на замовлення ТОВ НВП Дніпротехекологія .

Згідно з вказаних витягів визначено: категорію земель - землі житлової та громадської забудови. Середня (базова) вартість земель населеного пункту, грн./кв. м: 581,21. Цільове призначення земельної ділянки (КВЩІЗ): 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Коефіцієнт (Кф): 2.50. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки визначена станом: на 01.01.2016 року та на 01.01.2018 року - 61 387086,35 грн. за 1,3465 га.

Повнота нарахування плати за землю за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року контролюючим органом досліджувалась на підставі декларацій та витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №99/010217/03-07 від 03.02.2017 року та №26/080218/03-07 від 09.02.2018 року. Тобто, з витягів технічної документації, на підставі яких зроблений висновок про неповноту нарахування плати за землю, де кумулятивний коефіцієнт індексації грошової оцінки земельної ділянки визначений управлінням Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області з урахуванням коефіцієнтів за 2013 (1) та 2014 (1.249) роки.

Правомірність застосування кумулятивного коефіцієнту індексації грошової оцінки земельної ділянки, визначеного управлінням Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області з урахуванням коефіцієнтів за 2013 (1) та 2014 (1.249) роки була предметом розгляду в адміністративній справі № 804/937/16.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 року №804/937/16 У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство Дніпротехекологія до Головного управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дніпропетровська міська рада, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування витягу № 03-07/010216/100 від 02.02.2016 р., та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2017 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Дніпротехекологія залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 року у справі №804/937/16 залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, станом на день розгляду цієї справи судом є така, що набрала законної сил постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 року №804/937/16, якою встановлено правомірність застосування кумулятивного коефіцієнту індексації грошової оцінки земельної ділянки, визначеного управлінням Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області з урахуванням коефіцієнтів за 2013 (1) та 2014 (1.249) роки, на підставі застосування якого, в свою чергу, проведено розрахунок податкових зобов`язань в акті перевірки від 03.04.2019 року №18633/04-36-14-04/25535021.

Таким чином, прийняте на підставі такого розрахунку податкове повідомлення-рішення є правомірним та не скасуванню не підлягає.

Також, суд зазначає, що окремі описки в тексті акту перевірки від 03.04.2019 року №18633/04-36-14-04/25535021 не спростовують порушення податкового законодавства, допущеного позивачем.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з дотриманням процедури винесення податкового повідомлення-рішення.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати на користь позивача не стягуються.

У судовому засіданні 07.10.2019 року, зважаючи на складність у викладенні рішення у повному обсязі, було оголошена вступна та резолютивна частини рішення, отже, повний текст рішення повинен був бути складений до 15.10.2019 року.

З 15.10.2019 року по 31.10.2019 року (включно) суддя Дніпропетровського окружного суду Юхно І.В. перебувала у відпустці.

Отже, повний текст рішення було складено 01.11.2019 року.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Дніпротехекологія (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Гагаріна, 16/2; код ЄДРПОУ 32560824) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення згідно з вимогами частини 3 статті 243 КАС України складений 01 листопада 2019 року.

Суддя І.В. Юхно