Рішення

від 10.12.2019 по справі 160/7328/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року Справа № 160/7328/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Молоданова М.Ю.,

представника позивача: Юзьвака А.Я.,

представників відповідача: Шахової І.О., Левади Ю.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика будівельних сумішей Будмайстер до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика будівельних сумішей Будмайстер (далі - ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер , позивач) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.06.2019р.:

- №0017581417 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 838621,25грн., з них за основним платежем - 670897,00грн. та штрафні санкції - 167724,25грн.;

- №0017591417 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 643406,25грн., з них за основним платежем - 514725,00грн. та штрафні санкції - 128681,25грн.;

- №0017661417, яким застосовано штраф за відсутність складання та реєстрації податкових накладних у розмірі 92402,50грн.;

- №0017601417, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 327504,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 553475,00 грн. та про заниження податку на прибуток на 498127,00грн. через відсутність документального підтвердження факту придбання пального від ТОВ Торговий дім СКФ на суму 2767377,35грн. та про те, що таке пальне було безоплатно отримано від невстановлених осіб, оскільки на підтвердження факту взаємовідносин між позивачем та ТОВ Торговий дім СКФ до перевірки були надані усі необхідні первинні документи, а саме: договори поставки ПММ з використанням пластикових смарт-карт та поставки товарів (ПММ) з використанням обладнання по ідентифікації транспортного засобу, видаткові накладні, рахунки фактури, платіжні доручення, подорожні листі, оборотно-сальдові відомості, матеріальні звіти, акти звірки, акти на списання тощо, які відповідають вимогам до первинних документів та фактичним обставинам, які не спростовані жодними доказами. Факт передачі ПММ з використанням паливних смарт-карт по взаємовідносинам ТОВ Торговий дім СКФ підтверджується наданими покупцю (позивачу) паливними картками. Передача товарів відбувалася безпосередньо на АЗС, перелік яких визначений у договорі та на сайті http//www.Scformula.ua, і міг змінюватися протягом строку дії договору. Передача (фізичний відпуск) товару за договором поставки з використанням обладнання по ідентифікації транспортного засобу відбувалася у пункті відпуску товару автоматично. Підтвердженням передачі товару виступають дані процесингового центру з пункту відпуску товару. Вказані ПММ були використані позивачем в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та списані з балансу за фактом їх використання згідно з встановленими нормами та подорожніми листами. При формуванні висновків, викладених в акті перевірки, посадовими особами контролюючого органу не враховано та не прийнято до уваги платіжні доручення, банківські виписки, інші документи, які підтверджують своєчасну та повну оплату отриманих ПММ та спростовують думку представників контролюючого органу про безоплатність отриманих ПММ. Відповідно, наявність всіх документів, необхідних для ведення господарської діяльності, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту. При цьому право позивача на податковий кредит по придбаним ПММ у постачальника ТОВ Торговий дім СКФ відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України підтверджено зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних належно оформленими податковими накладними, які стали підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а підставою виникнення цього права - фактична сплата грошових коштів постачальнику в сумі, визначеній в податковій накладній, за наслідками якої виникає право на податковий кредит (перша подія), а також, фактичне виконання господарської операції. Посилання контролюючого органу на відсутність чеків ЕККА безпідставне, оскільки розрахунки за паливо здійснювалися виключно по банку безготівково на підставі платіжних доручень. В акті перевірки при формуванні висновків цей факт не враховано та не враховано, що в матеріальних звітах по рахунку 203 Паливо підтвердженням отримання пального замість чеків ЕККА є належним чином оформлені видаткові накладні від постачальника, що передбачається договором на поставку ПММ. Також позивач зазначав, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів, призначених для використання у його господарській діяльності, тому посилання контролюючого органу на такі порушення з боку ТОВ Торговий дім СКФ є безпідставними, оскільки платник податків (покупець товарів) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів. Крім того, позивач вказував на необґрунтованість висновків відповідача про те, що поточний ремонт будівельної підлоги виробничого цеху у вересні 2017 року на суму 959828,12грн. є поліпшенням експлуатаційних показників елементів будинку і такі витрати на поліпшення збільшують первісну вартість основних засобів та не включаються до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, оскільки це був саме поточний ремонт для підтримання об`єкта в робочому стані, який здійснювався протягом 10 календарних днів. При цьому відповідно до п.15 П(С)БО витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат. Отже, позивач правомірно відніс витрати на поточний ремонт будівельної підлоги виробничого цеху у вересні 2017 року на суму 959828,12грн. до складу витрат звітного періоду. Також позивач зазначав, що не погоджується з висновками контролюючого органу відносно того, що операції по списанню матеріалів на оформлення та проведення лекцій, семінарів, майстер-класів, науково-технічних консультацій по застосуванню будівельних сумішей, з використанням необхідних матеріалів, є операціями по безоплатному наданню товарів, тому позивач повинен був здійснити реєстрацію податкових накладних та зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, на підставі п.п.202.1.14 п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, оскільки у даному випадку факт продажу або постачання товару не відбувався, а вказані матеріали на оформлення та проведення лекцій, семінарів, майстер-класів, науково-технічних консультацій по застосуванню будівельних сумішей списувалися по факту непридатності після експлуатації на підставі актів на списання, тому ці матеріали не є безоплатно наданими та не входять у базу оподаткування, визначену відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України. Витрати, пов`язані з проведенням лекцій, семінарів, майстер-класів, науково-технічних консультацій по застосуванню будівельних сумішей, з використанням необхідних матеріалів, з метою отримання доходу за основним видом своєї діяльності, є рекламними витратами, які пов`язані із збутом продукції, що далі реалізується товариством. Такі рекламні витрати включають: каталоги технічні, каталоги готової продукції, рекламні стенди, бренд-скотч, стреч-плівку, плівку поліетиленову, картон для візиток, конверти, файли, стенди для декоративної штукатурки, печатки, бланки, папки, папір, блокноти та інші, які не призначені для продажу, та були використані з метою реклами, пов`язаною із господарською діяльністю та включені до складу вартості виготовленої продукції, яка в подальшому приймає участь в оподатковуваних операціях, а їх вартість компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування податком на додану вартість.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2019р. вказана позовна заява ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер залишена без руху та позивачу надано строк на усунення її недоліків шляхом надання до суду оформленого належним чином документа про повноваження особи, яка підписала позовну заяву.

На виконання вимог ухвали суду від 06.08.2019р. позивачем подано заяву разом із оформленим належним чином документом на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2019р. позовну заяву ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7328/19 за цією позовною заявою, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 20 вересня 2019 року о 10:00 годині.

12.09.2019р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДФС у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем приписів п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України внаслідок того, що при відсутності документального підтвердження щодо отримання пального на загальну суму 2767377,35грн. позивачем здійснюється оприбуткування (без підтверджуючих документів про фактичне отримання) та списання ПММ (на підставі подорожніх листів) на рах.203 Паливо , при цьому перевіркою не встановлено походження паливно-мастильних матеріалів, які використані ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер протягом періоду, що перевірявся, з 01.04.2016р. по 31.12.2018р., отже, ПММ на загальну суму 2767377,35грн. є безоплатно отриманими від невстановлених осіб. При цьому, враховуючи, що на підприємстві відсутні відомості на відпуск нафтопродуктів за ф.16-НП, 17-НП (дизпаливо); акти приймання-передачі на збереження пального; акти виконаних робіт, наданих послуг на збереження пального та його видачі по ідентифікації транспортного засобу; табель обліку робочого часу працівників, які здійснюють видачу пального по ідентифікації транспортного засобу, а також їх посадові інструкції; позабалансові рахунки, на яких ведеться облік цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні, товарно-транспортні накладні щодо транспортування ПММ; в договорах постачання ПММ відсутній перелік АЗС, через які ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер має право здійснювати заправку автомобілів; в матеріальних звітах по рахунку 203 Паливо відсутні фіскальні чеки з АЗС; відсутні відомості про наявність контейнерного складу, розташованого за адресою: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, буд.9/2 серед об`єктів оподаткування згідно з Формою №20-ОПП Відомості про об`єкти оподаткування , а також враховуючи наявність відповідей з Павлоградського МРУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, Управління патрульної поліції Дніпропетровської області та Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, з яких слідує, що ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер , ТОВ Торговий дім СКФ та ТОВ Транскар Сервіс не звертались для отримання погоджень маршрутів руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів та відповідно дозвільні документи не отримували; ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер та ТОВ Торговий дім СКФ не отримували дозвільних документів на розміщення АЗС, контейнерного складу, складів зберігання пального тощо; ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер не отримувало дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при здійснення зберігання та подальшого відпуску ПММ, таким чином, перевіркою не можливо підтвердити отримання паливно-мастильних матеріалі ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер від ТОВ ТД СКФ на загальну суму 2767377,35грн. Також відповідач зазначав, що проведеною перевіркою встановлено, що позивачем віднесено до витрат суми ремонтно-будівельних робіт згідно з договором №374 от 21.09.2017р. з ТОВ Брукланд на виконання поточного ремонту будівельної підлоги виробничого цеха. Водночас, ремонт та топінг бетонної підлоги є поліпшенням експлуатаційних показників елементів будинку. При цьому згідно з п.14 П9С)БО 7 витрати на поліпшення збільшують первісну вартість основних засобів і а них у загальному порядку нараховується амортизація. Виходячи з вищевикладеного, в порушення п.п.138.3.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер у вересні 2017 року завищено витрати, які повинні збільшити балансову вартість основного засобу на 959828,12грн. Крім цього, відповідач вказував на те, що при перевірці встановлено що ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер не включено до собівартості проданих товарів вартість безоплатно розданих рекламних матеріалів, вартість зразків матеріалів, вартість проведення семінарів/рекламних заходів. Отже, операції з безоплатного розповсюдження платником зразків товарів, рекламних матеріалів, проведення семінарів/рекламних заходів, вартість яких не включається до собівартості проданих товарів, згідно зі ст.185 Податкового кодексу України розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування, визначеної п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України. В результаті наведеного позивачем занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 287204,00грн. та порушено вимоги п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України через нездійснення реєстрації податкових накладних на такі операції в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених з урахуванням вимог абз. а п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України. Крім того, при опрацюванні відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС, між сумами податкових зобов`язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер та його контрагентів за період з 01.04.2015р. по 31.12.2018р. встановлено наявність розбіжностей другої категорії уваги по контрагенту ТОВ ШВИДКИЙ СВІТ (код ЄДРПОУ 39497430) за вересень 2017 року через те, що податкова накладна №436 від 13.09.2017р. включена до складу податкового кредиту вересня 2017 року двічі. В результаті вищенаведеного ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер завищено податковий кредит вересня 2017 року на 1550,00грн., чим порушено приписи п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України. Враховуючи наведене, відповідач вважає спірні податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими.

20.09.2019р. справу №160/7328/19 знято з розгляду у зв`язку із хворобою судді Турової О.М., що підтверджується довідками №289 від 30 вересня 2019 року, та б/н від 20.09.2019р.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 15.10.2019р. о 14:00год.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2019р. продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/7328/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика будівельних сумішей Будмайстер до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - до 12.11.2019 року.

Також вказаною ухвалою суду зобов`язано Головне управління ДФС у Дніпропетровській області надати додаткові докази у справі, а саме: детальні розрахунки податкових повідомлень-рішень від 13.06.2019 року №0017581417, №0017591417, №0017661417 та №00176011417, які винесені на підставі акта перевірки від 11.05.2019р. №25868/04-36/14-17-33892784, із зазначенням нарахованих сум основного грошового зобов`язання і штрафних санкцій в розрізі кожного контрагента, по взаємовідносинам з яким вони нараховані, та в розрізі кожного порушення.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 12.11.2019р. об 11:30 год.

12.11.2019 року до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на виконання ухвали суду від 15.10.2019 року надійшов витребуваний судом детальний розрахунок грошових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

12.11.2019 року до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, що, на думку позивача, мають значення для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу №160/7328/19 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 27 листопада 2019 року о 13:30 год.

У судовому засіданні 27.11.2019р. оголошено перерву для надання представником позивача додаткових доказів до 10.12.2019р. до 14:30год.

10.12.2019р. представником ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер надано витребувані судом додаткові докази.

У судовому засіданні 10.12.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика будівельних сумішей Будмайстер (код ЄДРПОУ 33892784, місцезнаходження: вул. Терьошкіна, 9/2, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400) зареєстровано у виконкомі Павлоградської міської ради народних депутатів, про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ від 18.12.2005р. за №12321050002000907, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 23.12.2005р. за №3421, станом на 11.05.2019р. перебуває на обліку в Західно-Донбаському управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області та є платником податків, зокрема, податку на прибуток та податку на додану вартість з 30.12.2005р.

На підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 05.03.2019р. №1386-п та повідомлення від 06.03.2019р. №423, а також направлень на проведення перевірки від 18.03.2019р. №1910, №1911, №1912, №1913, №1914, №1915 та №1916 посадовими особами Західно-Донбаського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області та ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016р. по 31.12.2018р., валютного - за період з 01.04.2016р. по 31.12.2018р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2016р. по 31.12.2018р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 11.05.2019р. №25868/04-36/14-17-33892784, яким, зокрема, зафіксовано встановлені перевіркою порушення ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер приписів п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 670897,00грн.; порушення приписів п.44.1 ст.44, абз. а п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.4 ст200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 842229,00грн., у тому числі занижено податкове зобов`язання, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 514725,00грн. та завищено значення рядка 21 Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 327504,00грн.; порушення приписів п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок нездійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що передбачено відповідальність п.120 1 .2 ст.120 1 Податкового кодексу України.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що документальною плановою виїзною перевіркою позивача встановлено порушення позивачем приписів п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України внаслідок того, що при відсутності документального підтвердження щодо отримання пального на загальну суму 2767377,35грн. позивачем здійснюється оприбуткування (без підтверджуючих документів про фактичне отримання) та списання ПММ (на підставі подорожніх листів) на рах.203 Паливо , при цьому перевіркою не встановлено походження паливно-мастильних матеріалів, які використані ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер протягом періоду, що перевірявся, з 01.04.2016р. по 31.12.2018р., отже, ПММ на загальну суму 2767377,35грн. є безоплатно отриманими від невстановлених осіб. При цьому, враховуючи, що на підприємстві відсутні відомості на відпуск нафтопродуктів за ф.16-НП, 17-НП (дизпаливо); акти приймання-передачі на збереження пального; акти виконаних робіт, наданих послуг на збереження пального та його видачі по ідентифікації транспортного засобу; табель обліку робочого часу працівників, які здійснюють видачу пального по ідентифікації транспортного засобу, а також їх посадові інструкції; позабалансові рахунки, на яких ведеться облік цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні, товарно-транспортні накладні щодо транспортування ПММ; в договорах постачання ПММ відсутній перелік АЗС, через які ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер має право здійснювати заправку автомобілів; в матеріальних звітах по рахунку 203 Паливо відсутні фіскальні чеки з АЗС; відсутні відомості про наявність контейнерного складу, розташованого за адресою: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, буд.9/2 серед об`єктів оподаткування згідно з Формою №20-ОПП Відомості про об`єкти оподаткування , а також враховуючи наявність відповідей з Павлоградського МРУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, Управління патрульної поліції Дніпропетровської області та Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, з яких слідує, що ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер , ТОВ Торговий дім СКФ та ТОВ Транскар Сервіс не звертались для отримання погоджень маршрутів руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів та відповідно дозвільні документи не отримували; ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер та ТОВ Торговий дім СКФ не отримували дозвільних документів на розміщення АЗС, контейнерного складу, складів зберігання пального тощо; ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер не отримувало дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при здійснення зберігання та подальшого відпуску ПММ, таким чином, перевіркою не можливо підтвердити отримання паливно-мастильних матеріалі ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер від ТОВ ТД СКФ на загальну суму 2767377,35грн. Також проведеною перевіркою встановлено, що позивачем віднесено до витрат суми ремонтно-будівельних робіт згідно з договором №374 от 21.09.2017р. з ТОВ Брукланд на виконання поточного ремонту будівельної підлоги виробничого цеха. Водночас, ремонт та топінг бетонної підлоги є поліпшенням експлуатаційних показників елементів будинку. При цьому згідно з п.14 П9С)БО 7 витрати на поліпшення збільшують первісну вартість основних засобів і а них у загальному порядку нараховується амортизація. Виходячи з вищевикладеного, в порушення п.п.138.3.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер у вересні 2017 року завищено витрати, які повинні збільшити балансову вартість основного засобу на 959828,12грн. Крім цього, при перевірці встановлено що ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер не включено до собівартості проданих товарів вартість безоплатно розданих рекламних матеріалів, вартість зразків матеріалів, вартість проведення семінарів/рекламних заходів. Отже, операції з безоплатного розповсюдження платником зразків товарів, рекламних матеріалів, проведення семінарів/рекламних заходів, вартість яких не включається до собівартості проданих товарів, згідно зі ст.185 Податкового кодексу України розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування, визначеної п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України. В результаті наведеного позивачем занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 287204,00грн. та порушено вимоги п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України через нездійснення реєстрації податкових накладних на такі операції в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених з урахуванням вимог абз. а п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України. Крім того, при опрацюванні відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС, між сумами податкових зобов`язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер та його контрагентів за період з 01.04.2015р. по 31.12.2018р. встановлено наявність розбіжностей другої категорії уваги по контрагенту ТОВ ШВИДКИЙ СВІТ (код ЄДРПОУ 39497430) за вересень 2017 року через те, що податкова накладна №436 від 13.09.2017р. включена до складу податкового кредиту вересня 2017 року двічі. В результаті вищенаведеного ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер завищено податковий кредит вересня 2017 року на 1550,00грн., чим порушено приписи п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки від 11.05.2019р. №25868/04-36/14-17-33892784 ГУ ДФС у Дніпропетровській області 13.06.2019р. винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0017581417 про збільшення ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 838621,25грн., з них за основним платежем - 670897,00грн. та штрафні санкції - 167724,25грн.;

- №0017591417 про збільшення ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 643406,25грн., з них за основним платежем - 514725,00грн. та штрафні санкції - 128681,25грн.;

- №0017661417, яким до ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер застосовано штраф за відсутність складання та реєстрації податкових накладних у розмірі 92402,50грн.;

- №0017601417, яким ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 327504,00грн.

Незгода позивача з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.06.2019 року №0017581417, №0017591417, №0017661417 та №0017601417, суд зважає на таке.

Щодо висновків контролюючого органу про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 553475,00 грн. та про заниження податку на прибуток на 498127,00грн. через відсутність документального підтвердження факту придбання пального від ТОВ Торговий дім СКФ на суму 2767377,35грн. та про те, що таке пальне було безоплатно отримано від невстановлених осіб, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ Торговий дім СКФ укладені наступні договори поставки ПММ:

- договір поставки товарів з використанням пластикових смарт-карт від 01.11.2014р. №ТДСКФ/ПО/004-8985/298;

- договір поставки товарів з використанням обладнання по ідентифікації транспортного засобу від 01.12.2015р. №ТДСКФ/ОІТЗ/ПО/004-13239/101.

Згідно з умовами договору поставки товарів з використанням пластикових смарт-карт від 01.11.2014р. №ТДСКФ/СК/ПО/004-8985/298 ТОВ Торговий дім СКФ , як Продавець, зобов`язується передавати у власність ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер , як Покупця, товари на АЗС з використанням пластикових смарт-карт, а Покупець зобов`язується приймати у власність товари та повністю сплачувати їх вартість (ціну) в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.1.6 Договору товари - паливно-мастильні матеріали (нафтопродукти), поставку яких здійснює Продавець, а саме: бензин різних марок, дизельне паливо (зимове та/або літнє), гази (пропан-бутан, метан) та супутні товари, які є у продажу на відповідних АЗС, яка має відповідне технічне оснащення для можливості відпуску таких товарів з використанням смарт-карт.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що пластикова смарт-карта - технічний засіб, пред`явлення якого дає право на отримання Покупцем (його довіреною особою) товарів на АЗС, який обліковує суму, на яку може бути отриманий товар, та марку (вид) товарів, які можуть бути відпущені. Пластикова смарт-карта не є платіжним засобом, а є технічним засобом обліку операцій відпуску (передачі) товарів. Пред`явлення смарт-карти дозволяє її пред`явнику отримати товари від імені та за рахунок Покупця. Смарт-картці присвоюється ідентифікаційний номер і код доступу (далі - Пін-код), який відомий довіреній особі Покупця і не підлягає розголошуванню.

Згідно з п.2.2 Договору Продавець поставляє товари Покупцю на умовах: EXW- адреса АЗС.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що перелік АЗС, на яких здійснюється передача товарів на підставі цього Договору, надається Продавцем та залежить від технічних можливостей Продавця здійснювати відпуск (поставку) товарів на АЗС з використанням смарт-карт. Перелік АЗС визначений на сайті http://www.scformula.ua та може змінюватися протягом строку дії цього Договору.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що право власності на товари, отримані в рамках та на підставі цього Договору, переходить до Покупця в момент їх безпосереднього отримання на АЗС Покупцем (його довіреними особами), підтвердженням чого виступають дані процесингового центру Продавця, або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання товарів на АЗС, або видаткові документи, що формуються згідно з даними за відповідний період, але не пізніше останнього дня поточного місяця.

При цьому п.1.9 Договору визначено, що процесинговий центр - програмно-апаратний комплекс, в якому в електронному вигляді ведеться облік операцій з використанням смарт-карт та розрахунки по відповідним операціям.

Згідно з умовами договору поставки товарів з використанням обладнання по ідентифікації транспортного засобу від 01.12.2015р. №ТДСКФ/ОІТЗ/ПО/004-13239/101 ТОВ Торговий дім СКФ , як Продавець, зобов`язується передати у власність ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер , як Покупця, товари на КС з використанням обладнання, а Покупець зобов`язується приймати у власність товари та повністю оплачувати їх вартість (ціну) в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.1.1 Договору КС- контейнерний склад, на якому здійснюється передача (поставка) Продавцем товарів у власність Покупця з використанням обладнання по ідентифікації транспортного засобу.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що обладнання по ідентифікації транспортного засобу (далі - обладнання) - обладнання, надане Покупцю, яке пр. проходженні авторизації автоматично дозволяє заправку автомобіля паливом.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що товари - паливно-мастильні матеріали (нафтопродукти), поставку (передачу у власність) яких здійснює Продавець, а саме: бензин марки А-95, дизельне паливо (зимове та/або літнє).

Згідно з умовами п.2.2 та п.2.3 Договору Продавець поставляє (передає у власність) товари Покупцю на умовах: EXW- адреса КС, а саме: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, буд.9/2.

Відповідно до п.8.1 Договору передача (відпуск) товарів відбувається безпосередньо на КС.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент його передачі, підтвердженням чого виступають дані процесингового центру Продавця або видаткові документи, що формуються згідно з даними за відповідний період.

Факт передачі ПММ з використанням паливних смарт-карт по взаємовідносинам ТОВ Торговий дім СКФ згідно з договором поставки від 01.11.2016р. №ТДСКФ/ПО/004-8985/298 підтверджується наданими покупцю паливними картками за №486033806, №486033809, №486042131, №486042132, №486042133, №486042134, №486042135, №486042136, №486042137, №486042138, №486042139, №486042140, №486042141, №486042142, №486042144, №486042151, №486042152, №486042938, №486042939, №486074070, №486074071, №486074072, №486074073, №486074074, №486074075, перелік яких зазначено в Додатку №1 до цього Договору, а також відомостями, відображеними в програмному комплексі центра автоматичної ідентифікації ТОВ Торговий дім СКФ - Оборот по картам (Фирмы) .

Факт передачі ПММ з використанням обладнання по ідентифікації транспортного засобу згідно з договором поставки від 01.08.2018р. №ТДСКФ/ОІ/ПО/004-472/281 підтверджується наданим позивачу обладнанням №010044737, №01004738, а також зведеними видатковими накладними, які виписувалися Продавцем - ТОВ Торговий дім СКФ за підсумком кожного місяця після звірки даних процесингового центру автоматичної ідентифікації продавця та розрахункових чеків терміналу. Вказані зведені видаткові накладні виписані на весь зміст та обсяг отриманих товарів та містять всі необхідні реквізити, відповідають вимогам законодавства, тобто є первинними документами.

Використання відповідної смарт-карти відображено в програмному комплексі центра автоматичної ідентифікації продавця ТОВ Торговий дім СКФ - Отчет по картам и счетам , де формується звіт операцій по кожній смарт-картці, та визначається фактична кількість, асортимент і ціна поставлених покупцю (позивачу) ПММ, яка фіксується в інформаційних чеках, наданих відповідною АЗС. Зазначені звіти формуються помісячно з визначенням в його заголовку дати, за яку формується такий звіт. В таблиці в строчці Історія поповнення рахунку визначаються дати та платіжні доручення, відповідно до яких здійснювались передплати за ПММ. В нижній частині звіту описуються обороти по паливним картам, із визначенням їх номерів, особи працівника, а також рахунку, з якого відбувається списання отриманих ПММ.

Факт поставки, передачі ТОВ Торговий дім СКФ дизельного палива, бензину А-95, бензину А-92 та прийняття цих товарів ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер підтверджено видатковими накладними по взаємовідносинам з ТОВ ТД СКФ за період з 30.04.2016р. по 31.10.2018р. на суму 2767377,35грн. без ПДВ, які детально відображені в додатку до акта перевірки, та надані до матеріалів справи.

Факт оплати вказаної партії ПММ в повному обсязі на користь ТОВ Торговий дім СКФ підтверджено платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи.

На підтвердження взаємних розрахунків позивача з ТОВ Торговий дім СКФ суду надано акт звірки по взаємовідносинам з цим контрагентом.

Подальше використання позивачем придбаних у ТОВ Торговий дім СКФ ПММ у власній господарський діяльності підтверджується первинними та зведеними обліковими документами, які мають усі обов`язкові реквізити, а саме: матеріальними звітами матеріально-відповідальних осіб по рахунку 203 Паливо та документами, які входять до складу звітів: видатковими накладними, накладними на внутрішнє переміщення за відповідний період, подорожніми листами, маршрутними листами, актами на списання палива, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку (ПСБО)16 Витрати відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318.

Згідно з п.6 ПСБО16 витратами звітного періоду визнаються або зменшенням активів, або збільшенням зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Таким чином, формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.44.2 ст.42 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Пунктом 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено судом з умов договорів поставки від 01.11.2014р. №ТДСКФ/ПО/004-8985/298 а від 01.12.2015р. №ТДСКФ/ОІТЗ/ПО/004-13239/101, придбання та передача дизельного палива і бензину здійснювалося за допомогою смарт-карт через мережу АЗС або контейнерному складі з використанням обладнання по ідентифікації транспортного засобу, при цьому підтвердженням отримання покупцем паливно-мастильних матеріалів є фіскальний чек або видаткові накладні.

Відповідно до вищевказаних договорів, поставка здійснюється за умови 100% передплати, яка в подальшому відображається на смарт-картах в електронній формі на особовому рахунку Покупця.

Як слідує з акта перевірки, висновки контролюючого органу про відсутність документального підтвердження факту придбання позивачем пального від ТОВ Торговий дім СКФ на суму 2767377,35грн. ґрунтуються на тому, що придбання цих паливно-мастильних матеріалів не підтверджено чеками з АЗС.

Разом з цим, згідно з умовами договорів підтвердженням отримання паливно-мастильних матеріалів є фіскальний чек або видаткові накладні, а, отже, помилковими є доводи відповідача щодо обов`язкової наявності чеків з АЗС.

Позивачем до перевірки та до матеріалів справи надані видаткові накладні на підтвердження отримання паливно-мастильних матеріалів, а також банківські виписки та оборотно-сальдові відомості по рахунках по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, якій ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примирник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Водночас, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що витрати на придбання та використання ПММ на підприємстві враховувалися при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно зі правилами бухгалтерського обліку ПСБО 16 Витрати та підтверджені належним чином оформленими первинними документами. ПММ були витрачені на автомобілі, які використовувалися в загальногосподарських цілях: для збуту готової продукції працівниками відділу збуту - регіональними менеджерами підприємства, а також для роботи внутрішнього технологічного транспорту - автонавантажувачів.

За наведених обставин, доводи відповідача про те, що позивачем документально не підтверджено показники податкової звітності, спростовуються наданими позивачем як до перевірки, так і до матеріалів справи доказами.

Щодо посилання відповідача на те, що з наданих позивачем документів неможливо встановити місце отримання товару, то такі доводи відповідача спростовані поданими позивачем доказами - звітами карт і рахунків, в яких зазначено адресу знаходження АЗС, дату та вид отриманого палива, об`єм, його вартість.

Відповідач, в свою чергу, не надав доказів, що контрагент позивача ТОВ Торговий дім СКФ не має АЗС або контейнерного складу, через які можуть здійснювати виконання укладених договорів.

Натомість, позивачем на підтвердження факту реєстрації за ТОВ Торговий дім СКФ пункту контейнерного складу та ємкостей для зберігання палива, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна 9/2, надано Витяг з Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, з якого слідує, що дата такої реєстрації - 01.03.2016 року, тобто на момент вчинення господарських операцій з позивачем на підставі вищевказаних договорів поставки ПММ за ТОВ Торговий дім СКФ обліковувався означений вище пункту контейнерного складу.

Відносно доводів контролюючого органу про те, що у контрагента позивача ТОВ Торговий дім СКФ відсутні придбання послуг з оренди АЗС, ємкостей для зберігання палива згідно з базами даних ЄРПН, через що неможливо встановити перелік та місце розташування АЗС, суд зазначає, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкового кредиту. Відсутність у контрагента ємкостей для зберігання палива, контейнерного складу та інших основних засобів, зафіксованих у базі даних Податковий блок , не виключає можливості їх тимчасового придбання за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу з метою реального виконання ним договірних зобов`язань, а тому не може вказувати на відсутність походження та безоплатне отримання.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 30.01.2018р. у справі №2а/1770/3360/12 та від 19.06.2018р. у справі №826/7704/16.

Посилання контролюючого органу на те, що у ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер відсутні відомості на відпуск нафтопродуктів за ф.16-НП, 17-НП (дизпаливо); акти приймання-передачі на збереження пального; акти виконаних робіт, наданих послуг на збереження пального та його видачі по ідентифікації транспортного засобу; табель обліку робочого часу працівників, які здійснюють видачу пального по ідентифікації транспортного засобу, а також їх посадові інструкції; позабалансові рахунки, на яких ведеться облік цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні, товарно-транспортні накладні щодо транспортування ПММ, а також на листи Павлоградського МРУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, Управління патрульної поліції Дніпропетровської області та Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, з яких слідує, що ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер , ТОВ Торговий дім СКФ та ТОВ Транскар Сервіс не звертались для отримання погоджень маршрутів руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів та відповідно дозвільні документи не отримували; ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер та ТОВ Торговий дім СКФ не отримували дозвільних документів на розміщення АЗС, контейнерного складу, складів зберігання пального тощо; ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер не отримувало дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при здійснення зберігання та подальшого відпуску ПММ, є безпідставними та не беруться судом до уваги, оскільки, як зазначалося вище, згідно з умовами договорів їх предметом була поставка ПММ, доставка яких до місця зберігання здійснюється ТОВ Торговий дім СКФ за власний рахунок, при цьому ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер не є перевізником пального та не має обов`язку отримувати погодження маршрутів руху, оскільки відпуск ПММ здійснювався в пункті відпуску/зберігання пального на АЗС та контейнерному складі, тобто ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер здійснювало фізичне придбання пального через мережу АЗС у бак автомобіля працівника ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер . Водночас, перевізниками ПММ може бути будь-яка транспортна фірма, яка працює згідно з договорами про надання послуг з перевезення тощо і має всі необхідні дозвільні документи.

Судом також встановлено, що право позивача на формування податкового кредиту за вищевказаним поставками ПММ від ТОВ Торговий дім СКФ підтверджено відповідними податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Так, за приписами п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Тобто у покупця при перерахуванні авансу постачальнику виникає право на податковий кредит за першою подією.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх подальшого використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

На підтвердження факту реальності взаємовідносин між позивачем та ТОВ Торговий дім СКФ надано договори поставки, видаткові накладні, рахунки фактури, платіжні доручення, подорожні листі, оборотно-сальдові відомості, матеріальні звіти, акти звірки та акти на списання, які відповідають вимогам до первинних документів та відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв`язку із здійсненням оплати за отриманий товар, та підтверджують подальше використання позивачем цього товару у власній господарській діяльності.

Оскільки придбання дизельного палива та бензину відбувалося на умовах 100% безготівкової попередньої оплати згідно з договорами поставки, то під час придбання пального право на податковий кредит виникло за правилом першої події згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України.

У даному випадку першою подією була передплата за пальне, тому саме на дату оплати за пальне позивач мав право відобразити податковий кредит на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Право позивача на податковий кредит по придбаним ПММ у постачальника ТОВ Торговий дім СКФ відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України підтверджено зареєстрованими в ЄРПН належно оформленими податковими накладними, які стали підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у зв`язку із фактичною сплатою грошових коштів постачальнику у сумі, визначеній в податковій накладній, а також у зв`язку із фактичним виконанням господарської операції.

При цьому в акті перевірки не встановлено порушення з боку ТОВ Торговий дім СКФ вимог статті 201 Податкового кодексу України при оформленні вищевказаних податкових накладних, які були надані до перевірки та до суду.

При цьому на момент здійснення господарських операцій контрагент позивача - ТОВ Торговий дім СКФ було зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зареєстровано як платник податку на додану вартість, що вказує на наявність у нього підстав для виписки податкових накладних.

Таким чином, позивачем сформовано податковий кредит за зазначеними господарськими операціями відповідно до норм чинного законодавства.

Відтак, висновки контролюючого органу про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 553475,00 грн. та про заниження податку на прибуток на 498127,00грн. через відсутність документального підтвердження факту придбання пального від ТОВ Торговий дім СКФ на суму 2767377,35грн. та про те, що таке пальне було безоплатно отримано від невстановлених осіб, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Щодо висновків контролюючого органу відносно того, що позивачем в порушення приписів п.п.138.3.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України у вересні 2017 року завищено витрати, які повинні збільшити балансову вартість основного засобу на 959828,12грн., через безпідставне віднесення підприємством до витрат вартості ремонтно-будівельних робіт згідно з договором №374 от 21.09.2017р., укладеним з ТОВ Брукланд , на виконання поточного ремонту будівельної підлоги виробничого цеху, оскільки ремонт та топінг бетонної підлоги є поліпшенням експлуатаційних показників елементів будинку, а згідно з п.14 П9С)БО 7 витрати на поліпшення збільшують первісну вартість основних засобів, а не відносяться до складу витрат звітного періоду, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у періоді, що перевірявся, ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер , як Замовником, було укладено договір з ТОВ Брукланд , як Виконавцем, №374 від 21.09.2017р. на виконання комплексу робіт поточного ремонту бетонної підлоги виробничого цеху. Договірна ціна становить без ПДВ - 666900,00грн., ПДВ 20% - 133380,00грн. Загальна вартість з ПДВ - 800280,00грн. Оплата за виконані роботи здійснюється протягом 45 банківських днів після підписання Замовником акта виконаних робіт. Термін виконання робіт -10 календарних днів.

Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт всього по об`єкту будівництва витрати склали 959828,12грн., в тому числі вартість матеріальних ресурсів поставки замовника - 292928,12грн., ремонт та топінг бетонної підлоги виробничого цеху по вул. Терьошкіна, 9/2 у м. Павлоград - 666900,00грн.

Судом встановлено, що ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, вартість ремонтно-будівельних робіт за договором №374 від 21.09.2017р. на виконання поточного ремонту будівельної підлоги виробничого цеху, укладеним з ТОВ Брукланд , у сумі 959828,12грн.

Фактичне отримання послуг поточного ремонту будівельної підлоги виробничого цеху підтверджено відповідними первинними документами та контролюючим органом не заперечується.

Як слідує з акта перевірки, на думку контролюючого органу, такі витрати не повинні відноситися до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, а мають відноситися на збільшення первісної балансової вартості основних засобів відповідно до вимог п.14 П(С)БО 7 Основні засоби .

Відповідно до облікової політики ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер підприємство для здійснення господарської діяльності використовує національні стандарти фінансової звітності.

Згідно п.14 П(С)БО 7 Основні засоби первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.

Приписами п.п.138.3.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім виробничого методу. Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

При цьому п.15 П(С)БО 7 Основні засоби визначено, що витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Таким чином, ремонтні роботи можуть бути спрямовані або на підвищення техніко-економічних можливостей об`єкта, що приведе до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта, або на підтримку об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, рішення про проведення поточного ремонту будівельної підлоги виробничого цеху на суму 959828,12грн. у вересні 2017 року прийнято з метою підтримання об`єкта в робочому стані без збільшення економічного ефекту, що не призводило до збільшення первісно визначених економічних вигод від використання цього основного засобу.

Доказів зворотного відповідачем не надано.

На підтвердження того, що підприємство здійснило саме поточний ремонт позивачем надано на перевірку та до суду договір ремонтно-будівельних робіт з ТОВ Брукланд №374 від 21 вересня 2017 року, зведений кошторисний розрахунок вартості загальних ремонтно-будівельних робіт із зазначенням конкретних робіт, які необхідно виконати, довідку про вартість виконаних робіт від 29.09.2017року на суму 666900,00 грн. без врахування ПДВ та зведену відомість ресурсів, а також акт здачі-приймання виконаних будівельних робіт №1 від 29.09.2017року на суму 666900,00грн., без врахування ПДВ, які включають шліфовку бетонних покриттів, облаштування основи методом пропитки.

Згідно з довідкою про вартість виконаних ремонтних робіт всього по об`єкту було виконано робіт на загальну суму - 959828,12грн., в т.ч. вартість матеріальних ресурсів поставки Замовника: цемент ПЦ 400, пісок річковий, штукатурна суміш декоративна силіконова короїдна ТИНК-745 3, штукатурна суміш декоративна силіконова камінцеві ТИНК 2 - на суму 292928,12грн., що підтверджено актами на списання матеріалів на ремонт бетонної підлоги №1512 від 29.09.2017р. на суму 18603,11грн., №1510 від 29.09.2017р. на суму 206832,75грн., №1513 від 29.09.2017р. на суму 67492,26грн.

З вищевказаних первинних документів слідує, що в ході проведення поточного ремонту будівельної підлоги виробничого цеху його модифікація, модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо не проводилася.

Доказів того, що здійснення цих ремонтних робіт призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта, відповідачем не надано.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на приписи Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держкомітету з питань ЖКГ від 17.05.2005р. №76, суд зазначає, що вказані Правила не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки відповідно до п.1.1 вказаних Правил, вони визначають порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій, а саме: забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням; проведення єдиної технічної політики в житловій сфері, що забезпечує виконання вимог чинних нормативів з утримання, поточного і капітального ремонту та реконструкції жилих будинків та прибудинкових територій. Отже, вказані Правила не регулюють питання щодо обліку витрат на ремонтні роботи виробничих приміщень.

За таких обставин, суд доходить висновків про правомірність віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, вартості ремонтно-будівельних робіт згідно з договором №374 от 21.09.2017р., укладеним з ТОВ Брукланд , на виконання поточного ремонту будівельної підлоги виробничого цеху та про безпідставність доводів відповідача про те, що ці витрати повинні відноситися на збільшення первісної балансової вартості основних засобів.

Відносно висновків контролюючого органу про те, що операції по списанню матеріалів на оформлення та проведення лекцій, семінарів, майстер-класів, науково-технічних консультацій по застосуванню будівельних сумішей, з використанням необхідних матеріалів, є операціями по безоплатному наданню товарів, тому позивач, на думку відповідача, на виконання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України повинен був здійснити реєстрацію податкових накладних та відповідно до абз. а п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, на підставі п.п.202.1.14 п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, суд зазначає таке.

Так, відповідно до п.198.5. ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладне зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документа складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (частково інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таки платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборне сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Позивач зазначає, що матеріали на оформлення та проведення лекцій, семінарів, майстер-класів, науково-технічних консультацій по застосуванню будівельних сумішей є демонстративними зразками продукції та не призначені до продажу, використовуються виключно в рекламних цілях та списувалися по факту непридатності після експлуатації на підставі актів на списання.

Витрати, пов`язані з проведенням лекцій, семінарів, майстер-класів, науково-технічних консультацій по застосуванню будівельних сумішей, з використанням необхідних матеріалів, з метою отримання доходу за основним видом своєї діяльності, є рекламними витратами, які пов`язані із збутом продукції, що далі реалізується товариством. Такі витрати включені до складу вартості виготовленої продукції, яка в подальшому приймає участь в оподатковуваних операціях, що підтверджується калькуляціями, наданими позивачем до матеріалів справи.

Відповідачем, в свою чергу, не надано обґрунтованих доводів відносно того, що означені вище матеріали на оформлення та проведення лекцій, семінарів, майстер-класів, науково-технічних консультацій по застосуванню будівельних сумішей не використовуються позивачем в рекламних цілях, а отже використання їх здійснюється у господарській діяльності позивача, тому операції по їх списанню після проведених лекцій, семінарів, майстер-класів, науково-технічних консультацій по факту непридатності після експлуатації не входить в базу оподаткування відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, а тому відсутні підстави для формування та реєстрації позивачем податкових накладних згідно з вимогами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

За наведених обставин, висновки контролюючого органу про порушення позивачем приписів абз. а п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України є помилковими.

Щодо висновків контролюючого органу про порушення позивачем приписів п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок подвійного включення до складу податкового кредиту вересня 2017 року сум податку на додану вартість за однією податковою накладною №436 від 13.09.2017р., суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

З акта перевірки слідує, що при опрацюванні відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС, між сумами податкових зобов`язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер та його контрагентів за період з 01.04.2015р. по 31.12.2018р. встановлено наявність розбіжностей другої категорії уваги по контрагенту ТОВ ШВИДКИЙ СВІТ (код ЄДРПОУ 39497430) за вересень 2017 року внаслідок того, що податкова накладна №436 від 13.09.2017р. включена позивачем до складу податкового кредиту вересня 2017 року двічі, у зв`язку із чим ТОВ Фабрика будівельних сумішей Будмайстер в порушення приписів п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит вересня 2017 року на 1550,00грн.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що фактично підприємство погоджується з вищевказаним порушенням і не заперечує правомірності нарахування контролюючим органом грошових зобов`язань з податку на додану вартість та штрафних санкцій у зв`язку із його вчиненням.

За наведених обставин, висновок контролюючого органу про порушення позивачем приписів п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок подвійного включення до складу податкового кредиту вересня 2017 року сум податку на додану вартість за однією податковою накладною №436 від 13.09.2017р. є обґрунтованим та таким, що знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.

При цьому з наданого відповідачем на вимогу суду детального розрахунку грошових зобов`язань та штрафних санкцій, нарахованих спірними податковими повідомленнями-рішеннями, слідує, що за вищевказане порушення, факт вчинення якого підтверджено в ході розгляду справи судом, контролюючим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення від 13.06.2019р. №0017591417 нараховано позивачеві грошові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1550,00грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 387,50грн.

У зв`язку із доведеністю вчинення позивачем цього порушення податкове повідомлення-рішення від 13.06.2019р. №0017591417 в частині нарахування позивачеві грошових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 1550,00грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 387,50грн. є правомірним та скасуванню не підлягає, а у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Однак, в іншій частині, а саме: в частині нарахування грошових зобов`язань з податку на додану вартість за основним податковим зобов`язанням у сумі 513175,00грн. та за штрафними санкціями у сумі 128293,75грн. податкове повідомлення-рішення від 13.06.2019р. №0017591417, а також податкові повідомлення-рішення від 13.06.2019р. №0017601417, №0017661417 та №0017581417, у зв`язку із не підтвердженням в ході розгляду справи інших висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 11.05.2019р. №25868/04-36/14-17-33892784, є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на таке.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з цим, відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати у вигляді сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду із цим позовом, підлягають відшкодуванню на його користь пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 19017,90грн. шляхом стягнення цих коштів з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика будівельних сумішей Будмайстер (код ЄДРПОУ 33892784, місцезнаходження: вул. Терьошкіна, 9/2, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.06.2019р. №0017591417 в частині нарахування грошових зобов`язань з податку на додану вартість за основним податковим зобов`язанням у сумі 513175,00грн. (п`ятсот тринадцять тисяч сто сімдесят п`ять гривень 00 копійок) та за штрафними санкціями у сумі 128293,75грн. (сто двадцять вісім тисяч двісті дев`яносто три гривні 75 копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.06.2019р. №0017601417.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.06.2019р. №0017661417.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.06.2019р. №0017581417.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика будівельних сумішей Будмайстер (код ЄДРПОУ 33892784, місцезнаходження: вул. Терьошкіна, 9/2, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у сумі 19017,90грн. (дев`ятнадцять тисяч сімнадцять гривень 90 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20.12.2019р.

Суддя О.М. Турова