Рішення

від 11.12.2019 по справі 160/8310/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Справа № 160/8310/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСерьогіної О.В. за участі секретаря судового засіданняПостоловської А.О. за участі: представника позивача представника відповідача -1 Гладких С.В. Нікогосян Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телематика-Дніпро" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, виконуючої обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Тітової Тетяни Валеріївни про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Телематика-Дніпро (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Виконуючої обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Тітової Тетяни Валеріївни (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 11.01.2019 року №8-26/15- 19-СГ.

- визнати дії суб`єкта владних повноважень - в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Тітової Тетяни Валеріївни в частині видання наказу №8-26/15-19-СГ 11.01.2019 року протиправними та зобов`язати її утриматися від вчинення аналогічних дій у майбутньому.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.05.2018 року, наказом №8-823/15-18-СГ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою за підписом в.о. начальника управління Тітової Т.В. ТОВ Телематика-Дніпро надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром 20,0000 га., розташованої на території Банівської сільради Приморського району Запорізької області, в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій. 11.01.2019 року, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області наказом №8-26/15-19-СГ Про визнання таким, що втратив чинність за підписом в.о. начальника управління Тітової Т.В, посилаючись на неіснуюче клопотання позивача від 11.01.2019 року №32- 154/0/1-19, наказ №8-823/15-18-СГ від 17.05.2018 р. Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , визнано таким, що втратив чинність, чим фактично позивачу відмовлено в наданні дозволу на право оренди земельної ділянки, а також заблоковано його господарську діяльність в частині будівництва та введення в експлуатацію підприємства сонячної електростанції, що призводить до матеріальних втрат, що здійснені позивачем на розроблення технічної документації з землеустрою, а отже до порушення прав та законних інтересів позивача. Позивач зазначає, що з вказаним в Наказі від 11.01.2019 року №8-26/15- 19-СГ клопотанням підприємство не зверталось, листів чи інших документів з вихідним/вхідним номером 32-154/0/1-19 чи документів без номера 11.01.2019 року чи в інші дні січня 2019 року або на протязі 2018 року, які б містили прохання про визнання наказу від 17.05.2018 року таким, що втратив чинність відповідачам, не надсилав/не вручав. За таких обставин, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 р. було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

27.09.2019 року представником Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надано письмовий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого, зазначено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 11.01.2019 року № 9-26/15-19-СГ Про визнання наказу таким, що втратив чинність наказ наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 17.05.2018 року № 8-823/15-18-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою було визнано таким, що втратив чинність. Під час опрацювання позовної заяви ТОВ Телематика-Дніпро 24.09.2019 начальником юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області було направлено службову записку від 24.09.2019 року № 2291/3-19-0.6 до заступника начальника управління адміністративно-організаційного забезпечення Головного управління Держгеокдастру у Запорізькій області з метою встановлення способу отримання листа клопотання ТОВ Телематика-Дніпро від 25.09.2018 року № б/н (вх. 32-154/0/1-19 від 11.01.2019 року). За результатами розгляду, службовою запискою від 24.09.2019 року № 2291/1/3-19-0.8 заступник начальника управління адміністративно-організаційного забезпечення повідомив, що лист ТОВ Телематика-Дніпро від 25.09.2018 року № б/н (вх. 32-154/0/1-19 від 11.01.2019) надійшов до Головного управління електронною поштою 11.01.2019 року та був зареєстрований у АСУД ДОК ПРОФ 3.0, докази надати не можливо, оскільки поштовий сервер видаляє листи отримані понад 6 місяців тому. Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року № 308. Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області при оформленні документів дотримуються вимог Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою КМУ від 17.01.201 року №55, що підтверджується відповідним окремим дорученням Держгеокадастру (копія додається). Згідно п. 38, 39 Типової інструкції вхідні, внутрішні, вихідні, інші документи незалежно від форми їх створення, підготовлені в установі, реєструються в системі електронного документообігу, а у разі її відсутності вхідні та вихідні документи реєструються у веб-модулі системи взаємодії. Для забезпечення реєстрації документів у електронній та паперовій формах в автоматизованому режимі заповнюється реєстраційно-моніторингова картка, до якої вносяться всі обов`язкові, додаткові та у разі потреби інші реквізити документа відповідно до вимог інструкції з діловодства установи. Крім того, згідно наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 12.12.2014 № 415 Про впровадження системи електронного документообігу в територіальних органах Держземагенства України . Головне управління зареєструвало спірний лист у автоматизованій системі управління документами ДОК ПРОФ 3.0, що підтверджується реєстраційно-моніторинговою карткою. При цьому ані Положення, ані інші чинні нормативно-правові акти чинного українського законодавства не містять норм, щодо повноважень посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, щодо аналізу та дослідження документів на факт їх підроблення. Обставини підроблення документу може встановити тільки експертиза. З урахуванням викладеного відповідач вважає, що при винесенні оскаржуваного наказу діяв правомірно, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

08.10.2019 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Телематика-Дніпро" надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено, що позивач наполягає на тому, що клопотання від 25.09.2018 року ним Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області ні 11.01.2019 року, а ні в інший час не надсилалось/надавалось, ні в паперовому вигляді, а ні в електронній формі. Надана відповідачем начебто копія електронного листа не може бути доказом у справі, оскільки: текст клопотання у частині адресату має ту ж помилку, що і клопотання про надання дозволу, а саме: 5-тий рядок зміщений на дві літери вліво, що свідчить про копіювання; шрифт резолютивної частини відрізняється від іншої частини тексту, відсутній відтиск печатки; підпис виконаний як на паперовому носії (відсутній електронний підпис); лист чомусь актором датований 25.09.2018 року, а надійшов електронною поштою лише 11.01.2019 року, в реєстраційній картці відсутня електронна адреса, з якої відправлене клопотання, замість цього значиться поштова адреса. Також вказує на те, що відповідачем було допущено порушення строків зберігання електронних документів; віднесення до електронних документів, документів без врахування їх форми та встановлених законодавством реквізитів. Наданий документ (клопотання), авторство якого не відповідає його змісту, до того ж він не є електронним документом в законодавчому розумінні, а фактично є копією підробки. У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок доказування в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача. Враховуючи вищевикладене наявна відсутність доказів правомірності рішення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Щодо посилання на те, що відповідач згідно свого юридичного статусу не зобов`язаний перевіряти достовірність чи недостовірність, наданих заявниками документів, позивач вказує, що згідно ст. 12 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису, проте вказаних дій відповідачем вчинено не було. З урахуванням викладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Від виконуючої обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Тітової Тетяни Валеріївни відзиву на позов не надходило.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року було продовжено строк підготовчого справдження на 30 днів.

Усною ухвалою суду в судовому засіданні 20.11.2019 року було закінчено підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 11.12.2019 року.

У судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача-1, відповідач-2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві та в відповіді на відзив. Представник відповідача-1 просив суд відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши матеріали всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що 19.04.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Телематика-Дніпро звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з клопотанням від 10.03.2018 року № б/н (вх. 28-2528/0/1-18 від 19.04.2018 року) про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, орієнтовною площею 20 га розташована на території с. Банівка, Приморського району, Запорізької області.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 17.05.2018 року № 8-823/15-18-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (копія додається) ТОВ Телематика-Дніпро отримало дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, орієнтовною площею 20 га розташована на території с. Банівка, Приморського району, Запорізької області (за межами населених пунктів) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

11.01.2019 на офіційну електрону адресу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшло клопотання ТОВ Телематика-Дніпро від 25.09.2018 року № б/н (вх. 32-154/0/1-19 від 11.01.2019 року) про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 17.05.2018 № 8-823/15-18-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою .

На підставі вказаного клопотання було винесено наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 11.01.2019 року № 9-26/15-19-СГ Про визнання наказу таким, що втратив чинність , в якому зазначено, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 17.05.2018 № 8-823/15-18-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою визнано таким, що втратив чинність.

Не погодившись із вказаним наказом та вказуючи, що жодних клопотань на адресу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо скасування наказу від 17.05.2018 № 8-823/15-18-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ним не надсилалось, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Питання набуття права власності чи користування на земельні ділянки державної або комунальної власності врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України).

Частиною 1 статті 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відтак, суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Згідно з п. "є-1" ч. 1 ст. 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених ЗК України.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 124 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (абз.1 ч.2 ст. 123 ЗК України).

Абзацом 1 частини 3 статті 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що для передачі земельної ділянки у власність особа звертається до відповідних органів з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого приймається відповідне рішення.

Отже, ЗК України визначає чіткий алгоритм дій органу виконавчої влади у ході надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не передбачає можливості скасування чи внесення змін у наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зважаючи на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області було прийнято наказ від 17.05.2018 № 8-823/15-18-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким Телематика-Дніпро надано дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, орієнтовною площею 20 га розташована на території с. Банівка, Приморського району, Запорізької області (за межами населених пунктів) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, то наступне прийняття відповідачем наказу від 11.01.2019 року № 9-26/15-19-СГ, в якому зазначено, що наказ від 17.05.2018 року № 8-823/15-18-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою визнано таким, що втратив чинність, на переконання суду не відповідає вимогам ст. 123 ЗК України.

Крім того, спірний наказ було винесено на підставі документу, який не відповідає вимогам до електронних документів визначених Законом України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 року № 851-IV.

Зокрема статтею 5 вказаного Закону № 851-IV електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону № 851-IV для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії (ч.4 ст. 7 Закону № 851-IV).

Відповідно до ст. 9. Закону № 851-IV електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Статтею 10 Закону № 851-IV, визначено, що відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

Якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не домовилися про інше, датою і часом відправлення електронного документа вважаються дата і час, коли відправлення електронного документа не може бути скасовано особою, яка його відправила. У разі відправлення електронного документа шляхом пересилання його на електронному носії, на якому записано цей документ, датою і часом відправлення вважаються дата і час здавання його для пересилання.

Вимоги підтвердження факту одержання документа, встановлені законодавством у випадках відправлення документів рекомендованим листом або передавання їх під розписку, не поширюються на електронні документи. У таких випадках підтвердження факту одержання електронних документів здійснюється згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до ст. 11 Закону № 851-IV електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу.

Якщо попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.

У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису (ст. 12 Закону № 851-IV).

Відповідно до ст. 13 Закону № 851-IV суб`єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

Строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

У разі неможливості зберігання електронних документів на електронних носіях інформації протягом строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері, суб`єкти електронного документообігу повинні вживати заходів щодо дублювання документів на кількох електронних носіях інформації та здійснювати їх періодичне копіювання відповідно до порядку обліку та копіювання документів, встановленого законодавством. Якщо неможливо виконати зазначені вимоги, електронні документи повинні зберігатися у вигляді копії документа на папері (у разі відсутності оригіналу цього документа на папері). При копіюванні електронного документа з електронного носія інформації обов`язково здійснюється перевірка цілісності даних на цьому носії.

При зберіганні електронних документів обов`язкове додержання таких вимог:

1) інформація, що міститься в електронних документах, повинна бути доступною для її подальшого використання;

2) має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, в якому він був створений, відправлений або одержаний;

3) у разі наявності повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання.

Суб`єкти електронного документообігу можуть забезпечувати додержання вимог щодо збереження електронних документів шляхом використання послуг посередника, у тому числі архівної установи, якщо така установа додержується вимог цієї статті. Створення архівів електронних документів, подання електронних документів до архівних установ України та їх зберігання в цих установах здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Аналізуючи наведені припис законодавства з частині встановлених вимог до електронного документообігу між суб`єктами такого обміну, суд приходить до висновку, що відповідачем не було вчинено всіх необхідних дій, що передують прийняттю електронного документа до виконання у роботі, зокрема не направлено ТОВ Телематика-Дніпро підтвердження про одержання електронного документа (зокрема спірного клопотання), а також не перевірено його відповідність вимогам вищезазначених норм законодавства (зокрема наявність електронного цифрового підпису на документі), що призвело до необґрунтованого та безпідставного скасування дозволу підприємства на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, орієнтовною площею 20 га розташована на території с. Банівка, Приморського району, Запорізької області.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте, відповідачами не доведено обґрунтованості наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 11.01.2019 року №8-26/15- 19-СГ, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання його протиправним та скасування.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача - 2 утриматись в майбутньому від вчинення протиправних дій щодо видання подібних наказів по відношенню до ТОВ Телематика-Дніпро , суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення у майбутньому.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог, оскільки такі вимоги є вимогами на майбутнє.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому судові витрати в розмірі 1280,67 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень - в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Тітової Тетяни Валеріївни в частині видання наказу №8-26/15-19-СГ 11.01.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 11.01.2019 року №8-26/15- 19-СГ.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телематика-Дніпро" (51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Українська, 50 код ЄДРПОУ 39224403) судові витрати у розмірі 1280, 67 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 21 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Серьогіна