Рішення

від 19.12.2019 по справі 200/10844/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2019 р. Справа№200/10844/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., за участі секретаря судового засідання Грисюк І.А., розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Лідер

до Головного управління ДПС у Донецькій області

Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

за участю:

представника позивача: Філя А.О., за дов. від 25.10.2019 року,

представника відповідачів: Тернинко С.М., за дов. від 30.08.2019 року

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Лідер звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про:

- визнання протиправним та скасування рішення (протоколу) комісії ГУ ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 07.11.2018 року в частині визначення ТОВ ТПК Лідер таким, що відповідає пп.1.6 п. 1 критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язання виключити ТОВ ТПК Лідер з бази ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок ;

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.02.2019 року № 1088648/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.10.2018 року № 52 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.02.2019 року № 1088641/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.10.2018 року № 53 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.02.2019 року № 1088645/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.10.2018 року № 54 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.02.2019 року № 1088647/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.10.2018 року № 55 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.02.2019 року № 1088649/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.10.2018 року № 56 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Донецькій області від 20.12.2018 року № 1031422/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.10.2018 року № 57 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.02.2019 року № 1088643/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.10.2018 року № 58 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.02.2019 року № 1088642/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.10.2018 року № 59 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.02.2019 року № 1088646/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.10.2018 року № 62 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.02.2019 року № 1088644/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.10.2018 року № 86 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати подані ТОВ Торгівельно-промислова компанія Лідер податкові накладні № 52 від 16.10.2018 року, № 53 від 16.10.2018 року, № 54 від 16.10.2018 року, № 55 від 16.10.2018 року, № 56 від 16.10.2018 року, № 57 від 16.10.2018 року, № 58 від 17.10.2018 року, № 59 від 17.10.2018 року, № 62 від 18.10.2018 року, № 86 від 31.10.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що з 2014 року займається оптовою торгівлею металевими виробами, устаткуванням та комплектуючими до вугільного обладнання, конвеєрною стрічною, кабельною та іншою продукцією, що використовується на підприємствах вугільної промисловості. Позивач здійснює господарську діяльність на постійній основі, для чого має всі необхідні матеріально-технічні, фінансові та людські ресурси.

Позивач в жовтні 2018 року направив до ЄРПН для реєстрації податкові накладні № 52 від 16.10.2018 року, № 53 від 16.10.2018 року, № 54 від 16.10.2018 року, № 55 від 16.10.2018 року, № 56 від 16.10.2018 року, № 57 від 16.10.2018 року, № 58 від 17.10.2018 року, № 59 від 17.10.2018 року, № 62 від 18.10.2018 року, № 86 від 31.10.2018 року.

З ЄРПН надійшли квитанції про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних із зазначенням критерію ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків .

З метою з`ясування правових підстав щодо відмови у реєстрації вказаних податкових накладних, зокрема у зв`язку з чим та через які обставини (за якими критеріями) ТОВ Торгівельно-промислова компанія Лідер було віднесено до критеріїв ризиковості платника податку, яким нормативно-правовим актом передбачено право контролюючого органу через таке віднесення зупинити реєстрацію податкових накладних позивач направив відповідачу відповідний запит № 2603/1 від 26.03.2019 року, в якому попросив надати вичерпну інформацію та пояснення, а також копію рішення комісії ДФС про внесення ТОВ Торгівельно-промислова компанія Лідер до переліку ризикових платників податків.

16.04.2019 року на адресу позивача надійшов лист ГУ ДФС у Донецькій області в якому повідомив про рішення комісії ГУ ДФС у Донецькій області від 07.11.2018 року без зазначення номеру рішення, згідно якого з посиланням на листи ДФС України від 21.03.2018 року та від 05.11.2018 року ТОВ Торгівельно-промислова компанія Лідер включено до переліку ризикових суб`єктів господарювання за критерієм наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником . При цьому, відповідачем не наведено конкретних ризикових операцій та з яких підстав він відносить листи ДФС України до джерел права. Копію спірного рішення відповідач відмовив надати позивачу.

Стосовно критерію ризиковості позивача як платника податків позивач зазначає, що підприємство знаходиться за адресою, зазначеною у ЄДР в м. Маріуполь, вул. Троїцька, буд. 43, зареєстрований платником ПДВ з 01.10.2014 року, має 9 відкритих рахунків у банківських установах, подає податкові декларації з ПДВ.

Стосовно ризиковості господарських операцій, на виконання яких позивач виписав податкові накладні, зазначає, що реальність їх здійснення підтверджується договорами та первинними документами, виписаними на їх виконання.

Таким чином, на підставі вимог Податкового кодексу позивачем по першій з події - відвантаженні товари сформовано собі податкові зобов`язання та виписано податкові накладні, які протиправно не були прийняті ГУ ДФС у Донецькій області, та що послужило причиною звернення до суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 29 жовтня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року замінено первинного відповідача - ГУ ДФС у Донецькій області на його правонаступника - ГУ ДПС у Донецькій області.

29 жовтня 2019 року розгляд справи відкладено на 12 листопада 2019 року.

12 листопада 2019 року розгляд справи відкладено на 02 грудня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року залучено ДПС України в якості співвідповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року прийнято розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Продовжено строк підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 19 грудня 2019 року.

Протокольною ухвалою суду в судовому засіданні 19 грудня 2019 року підготовче провадження закрито, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідачем надано письмовий відзив (том 1, а.с. 67-69). В обґрунтування незгоди із позовом зазначає, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117.

Також ДФС України розроблений наказ віл 21.03.2018 року № 144 Про затвердження порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків.

Також відповідачем надано відзив на заяву про уточнення позовних вимог (том 1, а.с. 73-75), в якому зазначає, що ДФС України листом від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 встановлені Критерії ризиковості платника податку. Підпунктом 1.6 п. 1 передбачено, що комісії управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, якщо наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Зазначає, що рішення комісії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, що порушує права позивача.

Відповідачем надано відзив на заяву про уточнення позовних вимог (том 1, а.с. 84-85), в якому зазначає, що згідно ЄРПН ТМЦ у третьої ланки обривається ланцюг. Також зазначає, що позивач не знаходиться за юридичною адресою, що підтверджується відповідним актом від 05.11.2018 року.

Таким чином, операції, вчинені позивачем, на думку податкового органу, є ризиковими.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства дій Головного управління ДПС у Донецькій області, представник відповідача зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Лідер є юридичною особою з кодом 39354394, що доведено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, а.с. 43-44). Адресою реєстрації підприємства вказано: м. Маріуполь, вул. Троїцька, буд. 43.

Позивач є платником податку на додану, що не спростовуються сторонами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.201.2. ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до вимог п. 201.1. ст. 201 ПК України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.8. ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Спірним питанням даної справи є відмова у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених позивачем, як постачальником: № 52 від 16.10.2018 року, № 53 від 16.10.2018 року, № 54 від 16.10.2018 року, № 55 від 16.10.2018 року, № 56 від 16.10.2018 року, № 57 від 16.10.2018 року, № 58 від 17.10.2018 року, № 59 від 17.10.2018 року, № 62 від 18.10.2018 року, № 86 від 31.10.2018 року, оскільки, на думку відповідача, дані господарські операції з постачання товарів є ризиковими тому, що на певній ланці постачання обривається ланцюг. Фактично ж йдеться про нікчемні угоди, наслідком яких є відмова у реєстрації податкових накладних, виписаних позивачем.

Як вбачається з доданих до позову матеріалів між позивачем (постачальник) та товариством з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської (покупець) 01 грудня 2016 року було укладено договір поставки № 14 про постачання продукції виробничо-технічного призначення (том 1, а.с. 96-97).

Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем по першій з подій - постачанню було складено податкові накладні: № 52 від 16.10.2018 року на суму ПДВ 925,16 гривень (том 1, а.с. 93), № 53 від 16.10.2018 року на суму ПДВ 79957,00 гривень (том 1, а.с. 103), № 54 від 16.10.2018 року на суму ПДВ 49979,50 гривень (том 1, а.с. 115), № 55 від 16.10.2018 року на суму ПДВ 49987,50 гривень (том 1, а.с. 128), № 56 від 16.10.2018 року на суму ПДВ 49971,50 гривень (том 1, а.с. 140), № 57 від 16.10.2018 року на суму ПДВ 49963,51 гривень (том 1, а.с. 152), № 59 від 17.10.2018 року на суму ПДВ 15061,15 гривень (том 1, а.с. 178), № 62 від 18.10.2018 року на суму ПДВ 4578,68 гривень (том 1, а.с. 191).

Постачання товару також підтверджується наданими специфікаціями, видатковими накладними, виписаними покупцем простими векселями та актами звірки на кожне постачання (том 1, а.с. 98-163, 185-202).

Крім того, між позивачем (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Техіновація (покупець) 28 квітня 2017 року було укладено договір поставки № 28/04 про постачання продукції виробничо-технічного призначення (том 1, а.с. 167-107).

На виконання вказаного договору позивачем було виписано податкову накладну № 58 від 17.10.2018 року на суму ПДВ 7094,07 гривень (том 1, а.с. 164).

Постачання товару підтверджується наданими позивачем специфікацією № 18 від 01.10.2018 року, видатковою накладною № 851 від 17.10.2018 року, платіжними дорученнями від 01.10.2018 року, 09.10.2018 року та від 31.10.2018 року, якими ТОВ Техіновація розрахувалося з позивачем за поставлені ТМЦ (том 1, а.с. 171-177).

Стосовно взаємовідносин між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Аквамаш-Центр у поясненнях від 19.12.2019 року (том 2, а.с. 66) позивач пояснив, що у березні 2018 року ним вирішено придбати у зазначеного контрагента насоси НЗВ - 1М (код -8413) за ціною 16000,00 гривень кожний. З боку ТОВ Аквамаш-Центр було виставлено рахунок на оплату № 48 від 29.03.2018 року на суму 48000,00 гривень, за яким 10.04.2018 року позивач здійснив попередню оплату, перерахувавши 23400,00 гривень платіжним дорученням № 529 від 10.04.2018 року. Однак фактично позивачу було поставлено лише один насос НЗВ-1М, що підтверджується видатковою накладною № 55 від 06.06.2018 року та ТТН № 010002968, через що у ТОВ Аквамаш-Центр виникла кредиторська заборгованість в розмірі 7600,00 гривень. Платіжними дорученнями № 916 від 30.10.2018 року на суму 3000,00 гривень та № 917 від 31.10.2018 року на суму 5000,00 гривень ТОВ Аквамаш-Центр повернуло позивачу суми переплати із перебільшенням у 600,00 гривень. Оскільки прийняти дану переплату в сумі 600,00 гривень ТОВ Аквамаш-Центр не вимагало, то позивач задекларував дану суму в якості свого прибутку та зареєстрував податкову накладну № 86 від 31.10.2018 року на суму ПДВ 100,00 гривень (том 1, а.с. 203).

Проте, всі зазначені вище податкові накладні було прийнято на центральному рівні, однак не зареєстровано у ЄРПН із зазначенням критерію ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків , про що свідчать відповідні квитанції до кожної податкової накладної.

Рішеннями Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.02.2019 року № 1088648/39354394, від 27.02.2019 року № 1088641/39354394, від 27.02.2019 року № 1088645/39354394, від 27.02.2019 року № 1088648/39354397, від 27.02.2019 року № 1088649/39354394, від 20.12.2018 року № 1031422/39354394, від 27.02.2019 року № 1088643/39354394, від 27.02.2019 року № 1088642/39354394, від 27.02.2019 року № 1088646/39354394, від 27.02.2019 року № 1088644/39354394 було відмовлено у прийнятті зазначених вище десяти податкових накладних ( том 1, а.с. 95, 105, 117, 130, 142, 154, 166, 180, 193, 205).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117.

Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а / б пункту 185.1 статті 185, підпункту а / б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/ розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року, про що відповідачем зазначено у відзиві на заяву про уточнення позовних вимог (том 1, а.с. 73). Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Відтак, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й було прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Вказані акти, визначали критерії ризиковості та передбачали необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугували критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних Товариства та, як наслідок, протиправність оскаржуваних рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов`язання ГУ ДПС у Донецькій області виключити підприємство позивача з бази ризикових платників податків та визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДПС у Донецькій області про відмову в реєстрації податкових накладних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

КАС України передбачає право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З зазначених підстав, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні подані позивачем у жовтні 2018 року, датою їх фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Водночас, слід зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.

Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 1201 ПК України, а згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, враховуючи вказані наслідки, а також вимоги п. 20 Порядку № 1246, суд вважає, що податкові накладні потрібно вважати прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку.

З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації та зобов`язати ДФС України вчинити дії щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні датою доставки до ДФС України, які вказані в квитанціях про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначена правова позиція цілком узгоджується з практикою Верховного суду, викладеною у постановах від 28 листопада 2019 року у справі № 1640/2650/18, від 28 жовтня 2019 року у справі №640/983/19, від 18 липня 2019 року у справі № 1740/2004/18 та інших.

Щодо вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення (протоколу) комісії ГУ ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 07.11.2018 року в частині визначення ТОВ ТПК Лідер таким, що відповідає пп.1.6 п. 1 критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язання виключити ТОВ ТПК Лідер з бази ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок , суд зазначає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а / б пункту 185.1 статті 185, підпункту а / б пункту 187.1 статті 187, абзацу 1 пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Таким чином, обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Фактично, рішення (протокол) комісії є проміжним в роботі комісії, на підставі якого прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, якими й порушено права позивача.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15, від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18.

Тобто, належним і достатнім способом порушеного права позивача буде саме визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації та зобов`язання ДПС України вчинити дії щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позивачем вимог.

За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Лідер (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Троїцька, буд. 43, код ЄДРПОУ 39354394) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87500, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826), Державної податкової служби України (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Донецькій області:

від 27.02.2019 року № 1088648/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.10.2018 року № 52 в Єдиному реєстрі податкових накладних,

від 27.02.2019 року № 1088641/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.10.2018 року № 53 в Єдиному реєстрі податкових накладних,

від 27.02.2019 року № 1088645/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.10.2018 року № 54 в Єдиному реєстрі податкових накладних,

від 27.02.2019 року № 1088647/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.10.2019 року № 55 в Єдиному реєстрі податкових накладних,

від 27.02.2019 року № 1088649/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.10.2018 року № 56 в Єдиному реєстрі податкових накладних,

від 20.12.2018 року № 1031422/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.10.2018 року № 57 в Єдиному реєстрі податкових накладних,

від 27.02.2019 року № 1088643/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.10.2018 року № 58 в Єдиному реєстрі податкових накладних,

від 27.02.2019 року № 1088642/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.10.2018 року № 59 в Єдиному реєстрі податкових накладних,

від 27.02.2019 року № 1088646/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.10.2018 року № 62 в Єдиному реєстрі податкових накладних,

від 27.02.2019 року № 1088644/39354394 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.10.2018 року № 86 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подані Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Лідер податкові накладні № 52 від 16.10.2018 року, № 53 від 16.10.2018 року, № 54 від 16.10.2018 року, № 55 від 16.10.2018 року, № 56 від 16.10.2018 року, № 57 від 16.10.2018 року, № 58 від 17.10.2018 року, № 59 від 17.10.2018 року, № 62 від 18.10.2018 року, № 86 від 31.10.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Лідер (код ЄДРПОУ 39354394) судові витрати з судового збору у розмірі 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Лідер (код ЄДРПОУ 39354394) судові витрати з судового збору у розмірі 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 20 грудня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова