Рішення

від 19.12.2019 по справі 280/4913/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 грудня 2019 року Справа № 280/4913/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Півоварової В.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою

Приватного підприємства Пружинний центр Україна (69123, м.Запоріжжя, бул.Будівельників, буд.6, кв.13; код ЄДРПОУ 36604807)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Пружинний центр Україна (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд визнати нечинним та скасувати податкове-повідомлення рішення відповідача від 20 червня 2019 року №0082095006.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з правомірністю застосування контролюючим органом штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість за 2 квартал 2018 року, оскільки відповідачем не враховано, що у вересні 2018 року позивач подавав уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до вказаної податкової декларації, в результаті чого відбулось зменшення належного до сплати грошового зобов`язання.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 11 листопада 2019 року.

07 листопада 2019 року відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№46516), за змістом якого не погодився із заявленими позовними вимогами, зазначив, що згідно бази даних АІС Податковий блок позивачем порушено терміни сплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, самостійно визначених в податковій декларації з податку на додану вартість за 2 квартал 2018 року, у зв`язку з чим на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до позивача застосовано відповідні штрафні санкції. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року підготовче засідання відкладено на 21 листопада 2019 року.

21 листопада 2019 року позивачем подано уточнену позовну заяву, у якій зміст позовних вимог щодо обраного способу захисту порушеного права приведено у відповідність до вимог ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення відповідача від 20.06.2019 №0082095006.

Ухвалою суду від 21 листопада 2019 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12 грудня 2019 року.

12 грудня 2019 року представник позивача звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні. Представник відповідача зазначив, що проти розгляду справи у письмовому провадженні не заперечує, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ч.3 ст.194 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне підприємство Пружинний центр Україна зареєстровано 28.07.2009 за номером №1 103 102 0000 025732, основним видом економічної діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля, перебуває на обліку в ГУ ДФС у Запорізькій області (Вознесенівське управління), є платником податку на додану вартість.

24 квітня 2019 року Головне управління ДФС у Запорізькій області (Вознесенівське управління) провело камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеної в податковій декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період 2 квартал 2018 року №9160172990 від 02.08.2018 платником податків Приватне підприємство Пружинний центр Україна , за результатами якої складений Акт №1231/08-01-50-06/36604807 (далі - Акт камеральної перевірки).

Згідно з висновками Акту камеральної перевірки встановлено порушення позивачем п.203.2 ст.203, п.50.1 ст.50 та п.57.1 ст.57 ПК України, яке виразилось у несвоєчасній сплаті узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість: граничний термін сплати - 20.08.2018, фактичний термін сплати: 29.08.2018 - на суму 5640,00 грн (затримка 10 календарних днів); 27.09.2018 - на суму 151 177,80 грн (затримка 39 календарних днів).

На підставі висновків Акту камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0082095006 від 20 червня 2019 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції на підставі ст.126 ПК України за затримку сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 151 177,80 грн на 39 календарних днів - в розмірі 20% фактично сплаченого зобов`язання на суму 30 235,56 грн.

Позивач вважає протиправним вказане податкове повідомлення-рішення з тих підстав, що у зв`язку з поданням уточненого розрахунку до податкової декларації у підприємства не виникло обов`язку сплати вказаних податкових зобов`язань.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст.49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: 49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; 49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

За змістом п.202.1 ст.202 ПК України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Пунктом 203.2 ст.203 ПК України передбачено, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Обмеження, визначені цією статтею, стосуються випадків, передбачених п.50.2 ст.50 ПК України, відповідно до якого платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Судом встановлено, що 02 серпня 2018 року Приватне підприємство Пружинний центр Україна подало до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС (відділення у Хортицькому районі м.Запоріжжя) Податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період 2 квартал 2018 року, документ прийнято на рівні ДФС України та доставлено до регіонального рівня, присвоєно реєстраційний номер №9160172990, що підтверджується наданими Квитанціями №1 та №2.

У зазначеній декларації платником відображено податкові зобов`язання (рядок 9) у розмірі 321 190 грн, податковий кредит (рядок 17) у розмірі 96 944 грн, позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (рядок 18) у розмірі 224 246 грн.

27 вересня 2018 року Приватне підприємство Пружинний центр Україна подало до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС (відділення у Хортицькому районі м.Запоріжжя) Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до Податкової декларації з податку на додану вартість за 2 квартал 2018 року, документ прийнято на рівні ДФС України та доставлено до регіонального рівня, присвоєно реєстраційний номер №9210060619, що підтверджується наданими Квитанціями №1 та №2.

У поданому уточнюючому розрахунку підприємство уточнило показник податкового кредиту (рядок 17), визначивши його у розмірі 260 849 грн (відбулось збільшення показника на суму +163 905 грн), та, відповідно, показник позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (рядок 18), визначивши його у розмірі 60 341 грн (відбулось зменшення показника на суму -163 905 грн).

Суд зазначає, що контролюючим органом прийнято уточнюючий розрахунок без зауважень, доказів іншого суду не надано.

Із заяв по суті справи судом також встановлено, що спірні штрафні санкції застосовані контролюючим органом у зв`язку з несплатою позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеного в податковій декларації за 2 квартал 2018 року, за період з дати виникнення обов`язку щодо його сплати до дати подання уточнюючого розрахунку.

Разом з тим суд зазначає, що у зв`язку з поданням позивачем уточнюючого розрахунку сума узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість за 2 квартал 2018 року, яка підлягала сплаті до державного бюджету, зменшилась на 163 905 грн, а тому вказана різниця не може вважатись такою, що несвоєчасно сплачена.

Крім того, суд звертає увагу, що на момент проведення камеральної перевірки та на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючому органу було відомо про вказані обставини, однак вони не знайшли свого відображення в Акті камеральної перевірки та не були враховані відповідачем.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не враховано, що у зв`язку з поданням позивачем уточнюючого розрахунку сума узгодженого податкового зобов`язання за 2 квартал 2018 року зменшилась, а тому підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання на суму зменшення відсутні. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 20.06.2019 №0082095006 прийнято відповідачем не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до положень ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1921,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2019 року №0082095006, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Приватного підприємства Пружинний центр Україна судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Приватне підприємство Пружинний центр Україна , місцезнаходження: 69123, м.Запоріжжя, бул.Будівельників, буд.6, кв.13; код ЄДРПОУ 36604807.

Відповідач - Головне управління ДФС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146.

Повне судове рішення складено 19.12.2019

Суддя М.О. Семененко