Рішення

від 21.12.2019 по справі 580/3027/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2019 року справа № 580/3027/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді - Бабич А.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) в залі суду адміністративну справу за позовом Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманська Левада" про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

30.09.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради (20300, Черкаська обл., м.Умань, пл.Соборності, буд.1, каб.219; код ЄДРПОУ 40197757) (далі - позивач) про зобов`язання ТОВ "Уманська Левада" (20300, Черкаська обл., м.Умань, вул.Пушкіна, буд.21б, код ЄДРПОУ 36780717) (далі - відповідач) знести за власний рахунок самочинно збудовану господарську будівлю за адресою: м.Умань, вул.Пушкіна, буд.21б.

Позов мотивовано тим, що відповідач звів будівлю за вищевказаною адресою без дозвільних документів. Позивач видавав йому припис з вимогою зупинити будівельні роботи та усунути порушення, а також двічі накладав штраф, що був добровільно сплачений, але порушення не усунені. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 02.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу сторони отримали 08.10.2019.

Відповідач 06.11.2019 подав суду відзив на позов, в якому просив у його задоволенні відмовити. Вказував, що відповідно до технічної документації ним здійснюється будівництво будівлі з незначним класом ризику СС1. Для початку такого будівництва передбачено подання відповідного повідомлення органу архітектурно-будівельного контролю, що ним було зроблено. Отже, будівництво не є самочинним. Стверджує, що після отримання від нього повідомлення відповідач всупереч вимог закону розпочав листування, повернув за відсутності такого права вказане повідомлення відповідача. Наполягає на тому, що керівник відповідача під впливом шантажу та залякування підписав заяву від 09.08.2017, в якій просив провести перевірку законності проведення будівельних робіт. Довіряючи представникам держави, підписав надані відповідачем документи, що складені без виходу на об`єкт (акт, протокол, два приписи) та, відповідно, на папері визнав порушення, яких фактично не існувало. Акцентує увагу на тому, що приписом №131 від 09.08.2017 його зобов`язано без зазначення терміну зупинити підготовчі та будівельні роботи щодо виконання якого відповідач письмово повідомив про їх зупинення. Приписом №132 від 09.08.2017 було зобов`язано усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та уточнено спосіб (шляхом отримання права на виконання будівельних робіт, хоча він автоматично вважається отриманим в день повідомлення від 04.08.2017 про їх початок, або шляхом демонтування самочинного будівництва, хоча таким правом позивач не наділений). Відповідач стверджує, що жодної з ознак самочинності будівництва не існує, оскільки йому належить земельна ділянка з відповідним цільовим призначенням, має належно затверджений проект, право на будівництво отримано надісланням позивачу письмового повідомлення 04.08.2017, істотні порушення ДБН відсутні. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на висновки Верховного Суду в постановах: від 11.04.2018 у справі №161/14920/16-а, від 31.07.2018 у справі №813/6426/14, від 15.05.2019 у справі №813/6423/14 та від 22.08.2019 у справі №2040/7234/18. Вважає, що позивач не мав права на звернення до суду, оскільки не встановлював факту будівництва з порушенням ДБН та санітарних правил, що загрожує життю та здоров`ю людей. Просить врахувати, що знесення будівлі є винятковим заходом, що застосовується після вчинення усіх передбачених законом заходів для усунення порушень.

З огляду на необхідність забезпечення сторонам умов для реалізації наданих КАС України процесуальних прав з приводу надання письмового заперечення на відзив та письмових пояснень, доказів на підтвердження викладених у них обставин і фактів, виконання всіх завдань підготовчого провадження та належного і своєчасного повідомлення сторін про їх виклик у судові засідання, строк підготовчого провадження продовжений ухвалою суду від 07.11.2019 на 30 днів.

08.11.2019 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій наголошував, що повідомлення позивача про початок виконання будівельних робіт, подане ним 04.08.2019, листом від 04.08.2019 №502 повернуте відповідачу у зв`язку з виявленими недоліками. Отже, вважається таким, що не подане.

Під час підготовчого провадження суд задовольнив клопотання сторін щодо долучення доказів та відповідача - щодо розгляду справи за його відсутності.

Ухвалою від 02.12.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті.

09.12.2019 від відповідача надійшла заява, в якій він посилається на те, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо відповідного об`єкта нерухомості знаходиться у відповідача, а лист щодо його повернення він не отримував. Тому вважає, що позивач вводить суд в оману.

У судовому засіданні 13.12.2019, суд заслухавши представника позивача, зважаючи на відсутність необхідності виклику для допиту свідків, призначення експертизи, вирішив подальший розгляд справи здійснювати у письмовому провадженні.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

04.08.2017 на адресу відповідача (вх.№456) надійшло письмове повідомлення відповідача про початок виконання будівельних робіт від липня 2017 року за адресою: м.Умань, вул.Пушкіна, 21Б, - нове будівництво, код об`єкта 1271.9, клас наслідків СС1 (далі - Повідомлення).

Відповідно до робочого проекту "Будівництво господарської будівлі за адресою: вул. Пушкіна, 21 Б м. Умань, Черкаська область", розробленого інженером-проектувальником Веремйовим Юрієм Григоровичем (сертифікат серії АР в„–001583 ), відповідач на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 11.07.2017 №415 здійснює будівництво із рівнем відповідальності СС1.

Даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформацію з якого додано до матеріалів судової справи, підтверджується, що за вказаною адресою знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 7110800000:02:005:0035 цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування будівель громадських і релігійних організацій", що належить відповідачу на праві власності згідно з державним актом від 20.10.2008 серії ЯЕ №135459.

Листом від 04.08.2017 №502 з додатком позивач повернув відповідачу зазначене вище Повідомлення у зв`язку з виявленими недоліками, оскільки: у повідомленні змінено форму таблиці, відсутня графа про головного архітектора проекту; у повідомленні не узгоджується загальна площа об`єкта з основними його показниками; у повідомленні в основних показниках відсутня інформація про розміри земельної ділянки та ступінь вогнестійкості об`єкта будівництва. Також роз`яснено, що після усунення недоліків повідомлення може бути подано повторно з дотриманням вказаних вимог. Щодо отримання відповідачем на повідомленні вчинено запис про отримання його особисто зі скріпленням підпису, що не розшифрований, але візуально схожий на підпис керівника відповідача Задорожнього О.А. у відповідній графі щодо замовника.

Докази щодо повторного направлення відповідачем позивачу повідомлення про початок будівельних робіт з виправленими недоліками відсутні.

На підставі направлення від 09.08.2017 №193 для проведення позапланового заходу службова особа позивача провела перевірку на об`єкті "Будівництво господарської будівлі" за адресою: вул. Пушкіна, 21Б в м. Умань, Черкаська області, - щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За наслідками перевірки складено акт від 09.08.2017 №193 (засвідчена копія долучена до матеріалів судової справи), в якому зафіксовано, що відповідач, як замовник, проводить будівництво двоповерхової господарської будівлі, розміром близько 14,5м. на 4м. без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, готовність близько 95%. В Акті зазначено про проведення заходу за участю директора відповідача Задорожнього О.А. Акт ним підписаний без зауважень та отриманий особисто, про що свідчить його підпис від 09.08.2017 у відповідній графі Акту.

Твердження відповідача про складання Акту без виходу на об`єкт будівництва не доведене жодним доказом.

Того ж дня відповідач склав відносно відповідача протокол №82 про правопорушення у сфері містобудування, про отримання якого наявний підпис керівника відповідача без зауважень і заперечень.

Крім того, 09.08.2017 відповідачу видано приписи №131 про зупинення виконання будівельних робіт до часу усунення допущених порушень та №132 про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (отримати право на виконання будівельних робіт або демонтувати самочинне будівництво), отримані керівником відповідача 09.08.2017. Посилання відповідача про відсутність зазначення в них строку для усунення виявлених порушень не є обґрунтованим, оскільки в них зазначено про необхідність повідомлення про їх виконання відповідно до 14.08.2017 та до 08.10.2017.

Твердження відповідача про підписання ним актів і приписів під впливом шантажу та залякування не підтверджені жодним доказом.

10.08.2017 стосовно відповідача за результатом розгляду вказаного вище протоколу складено постанову №82/526 про накладення штрафу в розмірі 60624,00грн. за порушення у сфері містобудівної діяльності, яку вручено керівнику відповідача того ж дня. Сплата відповідачем цього штрафу підтверджується копіями долучених до матеріалів справи квитанцій від 11.08.2017 №0500219801 та №0.0.824883130.1, платіжного доручення від 11.08.2017 №64.

Даними штампу позивача про отримання вхідної кореспонденції на письмовому повідомленні позивача від 10.08.2017 підтверджується, що відповідач 10.08.2017 його повідомив про зупинення будівельних робіт.

У подальшому за наслідками позапланової перевірки на вищевказаному об`єкті актом позивача від 17.10.2018 №181 зафіксовано, що відповідач станом на 17.10.2018 не виконав вимоги припису від 08.10.2017 №132. Тому позивач склав стосовно відповідача постанову від 23.10.2018 №71/613 про накладення штрафу в розмірі 27615,00грн. за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Сплата вказаного штрафу підтверджується копіями квитанції від 29.10.2018 та від 15.11.2018 №0.01185761933.1.

Стверджуючи, що дозвільні документи на проведення будівельних робіт на вказаному об`єкті відповідачем не отримані, а будівля не демонтована, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд врахував таке.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 16.11.1992 №2780-XII "Про основи містобудування" (далі - Закон №2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури згідно з ч.1 ст.9 Закону №687-XIV здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Проектування та будівництво об`єктів відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону №3038-VI здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Отже, порушення вказаного порядку свідчить про наявність передумов для здійснення заходів контролю у сфері містобудівної діяльності.

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції відповідно до ч.ч.1, 2 ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 №687-XIV (далі - Закон №687-XIV) здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI).

Державний архітектурно-будівельний контроль на підставі ч.1 ст.41 Закону №3038-VI це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Він здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підпунктами 3, 6 абз.6 ч.1 ст.41 Закону №3038-VI визначено, що підставами для проведення позапланової перевірки є: виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. від

Відповідно до підп. "а" п.3 ч.3 ст.41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України, згідно з підп.1 ч.1 ст.34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Частиною 2 вказаної норми встановлено, що зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Отже, законодавцем чітко визначено документи, які надають право на виконання будівельних робіт, якими для об`єктів з незначними наслідками (СС1) є подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Частина 7 ст.34 Закону №3038-VI визначає, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Отже, для визнання самочинним будівництва достатнім є встановлення факту відсутності у забудовника (замовника) дозвільних документів, які визначені в ст.34 Закону №3038-VI. Тому інші доводи відповідача з цього приводу є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного Кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт відповідно до п.8 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (у редакції станом на час проведення позивачем заходів з проведення вказаної вище перевірки відповідача) (далі - Порядок) здійснюється відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п.5 Порядку будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Отже, позивач, маючи на праві власності земельну ділянку з належним цільовим призначенням і направивши письмове повідомлення позивачу про початок будівельних робіт, набув право їх виконувати в силу зазначеної норми.

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2 1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) згідно з п.13 Порядку особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Зважаючи, що вказане вище повідомлення відповідача від 04.08.2017 було на початок серпня 2017 року та містило інформацію про початок робіт у липні 2017року, водночас акт контрольного заходу позивача свідчить про готовність збудованого об`єкта станом на 09.08.2017 95%, у спірних правовідносинах мало місце самочинне будівництво.

Зважаючи, що повернення відповідачу повідомлення про початок робіт мотивоване наявністю неузгоджених даних про об`єкт та окремими недоліками форми суд врахував таке.

Відповідно до п.9 Порядку дані щодо надання (отримання ), відмови у видачі чи анулювання (скасування), внесення змін до документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, вносяться Держархбудінспекцією до реєстру на підставі інформації, поданої відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її надходження .

Згідно з п.11 Порядку замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Повноваження повертати отримані повідомлення про початок будівельних робіт на об`єкті з класом ризику СС1 на час надіслання такого згаданого вище листа позивача вказаний Порядок не передбачав. Натомість встановлений обов`язок надати інформацію Держархбудінспекції, яка вносить відповідну інформацію до відповідного реєстру.

Відповідно до положень п.15 вказаного Порядку у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні , які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення .

Замовник (його уповноважена особа) зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у поданому повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про початок виконання будівельних робіт або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати виправлені (достовірні) дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві заяви за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку та повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку в одному примірнику.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, до реєстру згідно з цим Порядком.

Відомості щодо внесення даних, зазначених у повідомленні, в якому виявлено технічну помилку або недостовірні дані, підлягають виключенню з реєстру в установленому порядку.

У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних , які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом , зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, абобез відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт; отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва; встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акту. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили.

Вказаний Порядок у редакції станом на час надіслання відповідачем повідомлення про початок будівельних робіт та проведення заходів його контролю не встановлював повноваження позивачу повертати повідомлення та встановлює чіткий порядок дій у разі, якщо інформація у ньому є недостовірною. Якщо орган контролю дійшов висновку про наявність самочинного будівництва, він уповноважений скасувати право виконання відповідних будівельних робіт. У спірних правовідносинах таким повноваженням позивач не скористався, зважаючи, що докази цього відсутні.

Як встановлено вище, відповідач вжив у серпні 2017року передбачені законом дії щодо повідомлення позивача про початок будівельних робіт у липні 2017року. Водночас вказані вище акти контрольних заходів позивача свідчать, що об`єкт станом на 09.08.2017 збудований на 95%. Отже, у спірних правовідносинах позивач мав зареєструвати Повідомлення відповідача та у випадку виявлення даних про самочинне будівництво після проведення перевірки скасувати право на будівництво. Однак докази скасування позивачем набутого позивачем права на будівництво суду не надані.

Оскільки відсутність реєстрації Повідомлення відповідача пов`язане з діями позивача щодо його повернення, яке не передбачене нормативно-правовими актами, відсутність такого повідомлення та невнесення відповідної інформації до реєстру виникла саме з його вини - суб`єкта владних повноважень. Тому суд дійшов висновку про порушення позивачем принципу належного врядування , позивач діяв з порушенням порядку, визначеного законом. Такі дії унеможливили відповідачу у встановлений законом спосіб подати зміни до власного повідомлення про початок робіт, яке мало бути до такого часу внесене до відповідного реєстру.

Суд врахував, що усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду спори щодо знесення самовільного будівництва підвідомчі саме адміністративним судам.

Підстави для знесення об`єкта самовільного будівництва визначені у ч.7 ст.376 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 16.10.2018 у справі №826/12543/16, який відповідно до ч.5 ст.242 КАС України обов`язковий для врахування судами нижчих інстанцій, відсутність проектної документації, здійснення будівництва без отримання вихідних даних (містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, технічних умов, завдання на проектування) унеможливлює зобов`язання провести перебудову об`єкта самочинного будівництва.

Частиною 1 ст.38 Закону №3038-VI визначено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Приписи позивача відповідачу не оскаржені.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 09.12.2019 у справі №826/22842/15 пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Верховний Суд у вищевказаному рішенні зазначив, що реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених статтею 38 Закону №3038-VI, має обов`язок звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Звернення до суду з позовом в цьому випадку є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб`єктивних прав органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Поняття "знесення" на підставі підп. "в" п.6.3.3 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" включає знесення не тільки наземних, а і підземних частин будівель і споруд.

Проаналізувавши зазначене вище в сукупності, зважаючи, що підставою позовних вимог є посилання на факт неподання відповідачем повідомлення про початок будівельних робіт на об`єкт з класом наслідків СС1, який спростований під час з`ясування судом фактичних обставин справи, з огляду на допущене порушення позивачем порядку дій під час розгляду такого повідомлення, внаслідок чого не дотримано визначеного законом алгоритму дій до часу звернення з вимогою знесення самочинного будівництва, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем підстав для задоволення його позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради (код ЄДРПОУ 40197757) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Уманська Левада (код ЄДРПОУ 36780717) знести за власний рахунок самочинно збудовану будівлю за адресою: Черкаська обл., м.Умань, вул. Пушкіна, буд.21 Б, - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення постановлене, складене у повному обсязі та підписане 21.12.2019.