Ухвала

від 17.12.2019 по справі 640/24385/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 грудня 2019 року м. Київ № 640/24385/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись з позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю Ебісу

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ебісу (адреса: 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 32-Б, кв. 14, ідентифікаційний код 38620621) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Ебісу до переліку ризикових платників податків;

зобов`язати Комісію Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Ебісу з переліку ризикових платників податків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ебісу підписано адвокатом Галкіною Я.Г.

Згідно з ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до ч. 3. ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Так, частиною четвертою статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

За пунктами 2, 12,14 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 17 грудня 2012 року № 36 (далі - Положення) ордер на надання правової допомоги є письмовим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності). Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Виходячи з наведених норм, повноваження адвоката підтверджуються в порядку, встановленому Законом - ордером, тобто його оригіналом.

Наведені вище норми не містять правил відносно того, що повноваження адвоката підтверджуються копією ордеру, навіть засвідченою.

Інші замінники та форми відтворення змісту цього документа (копії ордера, зокрема, завірені адвокатом) не замінюють обов`язку надавати ордер, як єдиний, унікальний та основний вид цього документу, який і є юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката.

У даному випадку, як вбачається з матеріалів позовної заяви, до неї не надано оригіналу ордеру. Надана фотокопія ордеру ЗП № 64737 від 06.11.2019 засвічена особою, яка визначає себе представником, в силу вимог ч. 4 ст. 59 КАС України та вищевикладеного, не є юридично значимим документом на підтвердження повноважень адвоката, а відтак, повноваження Галкіної Яни Геннадіївни діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Ебісу не підтверджені в установленому законом порядку.

Разом з тим, згідно п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

На підставі підпункту 15.4 пункту 15 Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога".

При цьому в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу.

В контексті наведеного слід додати, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ, а також випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини) та назву.

Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та цим Законом (ч. 3 ст. 16 зазначеного Закону).

З аналізу вказаних норм вбачається, що законодавцем чітко відокремлені суди, як такі що окремо ідентифікуються та зазначаються у графі "назва органу, в якому надається правова допомога" ордеру на надання правової допомоги.

В той же час, зі змісту наданої представником позивача копії ордеру вбачається, що графа "назва органу" не заповнена, що вказує на невідповідність ордера вимогам Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів та Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 9901/939/18 (провадження № П/9901/939/18), від 14.12.2018 у справі № 9901/847/18 (провадження № П/9901/847/18) та від 08.01.2019 у справі № 806/3022/18 (провадження № Зн/9901/82/18).

При цьому, суд відмічає, що зазначений ордер видано на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 06.11.2019 (далі - Договір), укладеного між ТОВ Ебісу в особі директора Жемчужної І.Г. - Замовником та адвокатом Галкіною Яною Геннадіївною - Виконавцем.

З п. 1.1. вбачається, що Виконавець бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу Замовнику, а Замовник зобов`язується виплатити Виконавцю винагороду за надання правової допомоги, передбаченої в п. 1.2. цього договору.

Так п. 1.2. передбачено, що Виконавець погоджується надавати таку правову допомогу у цивільній справі:

- Представництво і захист законних прав та інтересів;

- Збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручення;

- Використання засобів представництва, передбачених ЦПК України та іншими законами України;

- Виконання інших дій, передбачених законодавством;

- Без обмежень повноважень.

При цьому, згідно з п. 2.3. Договору, Виконавець не надаватиме правових послуг крім тих, що визначені в. п. 1.2. Договору, без погодження із замовником.

З наведеного вбачається, що представник Галкіна Яна Геннадіївна як Виконавець у відповідності п. 1.2 Договору уповноважена лише на надання допомоги у цивільних справах, при цьому, повноваження Виконавця на представництво Товариства з обмеженою відповідальністю Ебісу у адміністративних справах у адміністративних судах, в тому числі в Окружному адміністративному суді міста Києва, у Договорі відсутні.

Враховуючи подання представником позивача копії ордеру без зазначення конкретної установи у якій здійснюється представництво позивача, беручи до уваги положення Договору, якими не передбачено можливості здійснення представництва Виконавцем у адміністративному суді у адміністративних справах, суд прийшов до висновку, що представником позивача - адвокатом Галкіною Яною Геннадіївною не підтверджено повноважень на представництво Товариства з обмеженою відповідальністю Ебісу , відтак, позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо підписана особою, яка не має права її підписувати.

Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.

3. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 та ч. 7 ст. 169 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.

Суддя К.С. Пащенко