Рішення

від 20.12.2019 по справі 826/17884/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2019 року № 826/17884/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

Дікергофф транспорт Україна

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправним та скасування розрахунку №353 від 19 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дікергофф транспорт Україна звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека) та просить визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, виданий 19 вересня 2018 року за №353.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем 19 вересня 2018 року на пересувному пункті габаритно-вагового контролю автодороги Н-03 проведено габаритно-ваговий контроль вантажного сідлового тягача Mersedes-Bens AXOR 1835, державний номер НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом NURSAN 3-ANRS2, державний номер НОМЕР_2 (далі - транспортний засіб), що належить на праві власності позивачу. За кермом перебував працівник ТОВ Дікергофф транспорт Україна ОСОБА_1 .

За результатами габаритно-вагового контролю сформовано чек, довідку та Акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів.

Надалі позивач отримав лист від Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області від 25 вересня 2018 року №3512/37-18, відповідно до якого товариству направлено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №353 від 19 вересня 2018 року, з яким не згоден позивач, оскільки вважає, що представники контролюючого органу діяли всупереч вимогам нормативно-правових актів, складені документи не містять відомостей про засоби вимірювальної техніки, якими проведено зважування транспортного засобу та їх періодичну повірку, при здійсненні перевірки відповідачем не взято до уваги характеру вантажу, що перевозився - насип портландцементу, який є сипучим, не сталим під час руху в транспортному засобі, тому може змінювати розподіл навантажень на вісі транспорту в русі.

Окрім іншого позивач стверджує, що існуюча Методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі, що свідчить про відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідним видом вантажу, та відповідно про неможливість встановлення факту порушення вагових параметрів.

Посилаючись на такі та інші твердження, позивач звертається до суду з даним адміністративним позовом та просить задовольнити його.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2018 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.

У встановлений судом строк відзиву від відповідача, а також інших заяв, клопотань, пояснень не надійшло, при цьому копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено судом на електронну адресу відповідача 21 грудня 2018 року. Окрім того, відповідача належним чином повідомлено про розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва даної адміністративної справи шляхом розміщення на офіційному веб-сайті суду відповідного повідомлення.

Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина друга статті 77, частина четверта статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі - Положення №103).

Відповідно до пункту 1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Підпунктами 15 та 27 пункту 5 Положення №103 визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879).

Пунктом 3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Крім того, відповідно до пункту 4 Порядку №103 взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.12.2013 року № 1007/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за № 215/24992, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю:

- здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422;

- видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю;

- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до підпункту 2 та 3 пункту 1 Порядку № 879 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

- вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

- великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно пунктів 12, 13 та 14 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Пунктами 17, 18 та 19 Порядку № 879, в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль.

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до пункту 21 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 вересня 2018 року о 14.40 на 169 км. Автодороги Н-03 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області на пересувному пункті габаритно-вагового контролю проведено габаритно-ваговий контроль вантажного сідлового тягача Mersedes-Bens AXOR 1835, державний номер НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом NURSAN 3-ANRS2, державний номер НОМЕР_2 (далі - транспортний засіб), що належить на праві власності позивачу. За кермом перебував працівник ТОВ Дікергофф транспорт Україна ОСОБА_1 .

Відповідно до подорожнього листа вантажного автомобіля №328701 від 19 вересня 2018 року транспортний засіб здійснював перевезення за маршрутом: м. Здолбунів - м. Хмельницькій - м. Здолбунів (загалом 432 км., у тому числі з вантажем - 216 км.) відповідно до товарно-транспортної накладної №10306848 від 19 вересня 2018 року, вантаж - насип портландцементу, загальною масою 23,54 т., для ТДВ Хмельницькзалізобетон із розвантаженням у м. Хмельницький, вул. Заводська, 80, цех №2.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю сформовано чек від 19 вересня 2018 року, із змісту якого вбачається, що на першу вісь транспортного засобу навантаження становить 6 550 кг., на другу - 11 850 кг, на строєну вісь - 20 950 кг, загальна маса транспортного засобу - 39 350 кг.

На підставі зазначеного чеку відповідачем у той же день складено: довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, Акт про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів від 19 вересня 2018 року.

На адресу позивача 03 жовтня 2018 року надійшов лист відповідача №3512/37-18 від 25 вересня 2018 року із розрахунком плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №353 від 19 вересня 2018 року.

Стверджуючи, що зважувальний комплекс відповідача не відповідає вимогам Порядку №879, та уповноважені особи контролюючого органу мають можливість маніпулювати та впливати на результати вимірювань, позивач посилається на те, що окрім контролю, проведеного на 169 км. Автошляху Н-3 19 вересня 2018 року, тими ж самими посадовими особами на цьому самому місці проведено контроль цього ж транспортного засобу ще 18 та 21 вересня 2018 року. За результатами контролю складні відповідні чеки із результатами зважування по осям, довідки про результати габаритно-вагового контролю, акти про перевищення транспортними засобами нормативно-вагових параметрів та розрахунки, з яких вбачається, що, не дивлячись на різну масу вантажу (відповідно до подорожнього листа автомобіля №328701 від 19 вересня 2018 року, товарно-транспортної накладної №10306848 від 19 вересня 2018 року: вантажу - 23,54 т., брутто - 38,12 т., відповідно до подорожнього листа автомобіля№328751 від 21 вересня 2018 року, товарно-транспортної накладної №10307455 від 21 вересня 2018 року: вантажу - 23,46 т, брутто - 38,1 т.) транспортний засіб позивача у всіх трьох випадках має перевищення ваги саме на другу вісь і саме на 850 кг. При цьому, в усіх документах відсутні відомості про засоби вимірювальної техніки, якими проведено зважування транспортного засобу та їх періодичну повірку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював перевезення вантажу - насипу портландцементу, що виробляється на основі крейди та суглинків та складається на 80% з клінкеру і до 20% активних мінеральних домішок - доменного гранульованого шлаку.

Отже, вантаж є сипучим, не сталим під час руху в транспортному засобі, а тому може змінювати розподіл навантажень на вісі транспортного засобу у русі, що не було взято до уваги під час здійснення контролю.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 879, в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Відтак, вказаним Порядком № 879 передбачена наявність методики, на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на осі транспортного засобу, проте станом на момент проведення відповідного зважування така методика не затверджена.

Як стверджує позивач, єдиною методикою виконання вимірювань пооосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів в русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром Інститут Метрології , свідоцтво про атестацію №02-84-08, проте зазначена Методика не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі, що свідчить про відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідним видом вантажу, та відповідно про неможливість встановлення факту порушення вагових параметрів.

Упродовж розгляду справи вказана обставина відповідачем не спростована, з чого суд приходить до висновку, що при здійсненні зважування транспортного засобу з сипучим вантажем, що змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, результати вимірювання, здійсненні представниками відповідача, не можна вважати належними, оскільки такі вимірювання, здійсненні без відповідної Методики, свідчать про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем.

На користь такої позиції свідчать також ті обставини, що зважування та таврування транспортного засобу позивача здійснювали також вантажовідправник та вантажоотримувач на вагах, які пройшли необхідну повірку та відповідають встановленим вимогам. За результатами зважування ваги як вантажовідправника, так і вантажоотримувача показали однакові результати ваги транспортного засобу із вантажем, проте ваги відповідача показали інший результат зважування, що може вказувати на те, що ваги відповідача невірно визначили загальну масу транспортного засобу із вантажем (масу брутто), внаслідок чого невірно визначили й навантаження на осі транспортного засобу.

Також суд зазначає, що пунктом 21 Порядку №879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметру більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.

Пунктом 22 Порядку №879 передбачено, що у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується, згідно статті 265 2 КУпАП.

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб (пункт 23 Порядку №879).

В пункті 24 Порядку №879 встановлено, що після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Проте, транспортний засіб позивача не затримувався, жодних протоколів в порядку КУпАП щодо тимчасового затримання не складалося і позивачу не вручалося, представники уповноважених підрозділів Національної поліції на контрольному пересувному пункті були відсутні.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на предмет їх відповідності положенням частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що у даному випадку, складаючи оскаржуваний розрахунок плати за проїзд відповідач діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно та не добросовісно.

Із врахуванням вказаного вище, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо складання розрахунку зважування транспортного засобу з сипучим вантажем, що змінює розподіл навантаження на осі транспортного засобу русі, які свідчать про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей з відповідним сипучим вантажем, а тому складений за результатами габаритно-вагового контролю розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 353 від 19 вересня 2018 року підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи рішення у справі, суд враховує відсутність відзиву на позовну заяву та відповідних доказів з боку відповідача, які б давали суду можливість визначитися із його правовою позицію щодо встановлених вище обставин справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких судові витрати підлягають відшкодуванню при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

У даній справі позивачем виступає ТОВ Дікергофф транспорт Україна , яке не є суб`єктом владних повноважень та при подачі адміністративного позову до суду сплатило судовий збір у розмірі 1 762, 00 грн. відповідно до платіжного доручення № 3589 від 30 жовтня 2018 року.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, зазначена сума сплаченого судового збору підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дікергофф транспорт Україна до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправним та скасування розрахунку №353 від 19 вересня 2018 року задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, виданий Управлінням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області №353 від 19 вересня 2018 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дікергофф транспорт Україна за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті суму сплаченого судового збору у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю Дікергофф транспорт Україна , адреса: 03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 26, тел. +380445361953, ідентифікаційний код 34387514, р/р НОМЕР_3 , філія ПАТ ОТП Банк , іпн 343875114238, МФО 300528.

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, адреса: 01135, м. Київ, пр-т Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 39816845.

Суддя В.І. Келеберда