ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
19 грудня 2019 року м. Київ № 640/9690/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., здійснюючи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін судовий розгляд справи
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Дофет Інжиніринг доДержавної служби геології та надр України провизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться адміністративна справа №640/9690/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дофет Інжиніринг до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/9690/19, суд ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Поряд з цим, через канцелярію Окружного адміністративного суду м. Києва від представника товариства з обмеженою відповідальністю Геосенд (ТОВ Геосенд ) надійшло клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача.
На обґрунтування заявленого клопотання про залучення третьої особи, ТОВ Геосенд зазначає, що предметом в даній справі є оскарження бездіяльності відповідача щодо повернення позивачу пакету документів щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків ділянки Жихарська-1, розташованої у Основянському районі м. Харків.
Поряд з цим, ТОВ Геосенд до відповідача було подано заяву про отримання спеціального дозволу на користування надрами ділянки Жихарська-1, розташованої у Основянському районі м. Харків для геологічного вивчення піску будівельного, яка наразі перебуває на погодженні.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно приписів частини четвертої, п`ятої вказаної статті, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Враховуючи викладене, для повного та всебічного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку щодо необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору товариство з обмеженою відповідальності Геосенд .
Поряд з цим, від представника товариства з обмеженою відповідальності Геосенд надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження.
Розглянувши матеріали справи та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені у статті 262 КАС України.
За змістом норм частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі Ахеn v. Germany , заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Дослідивши заяву відповідача із запереченнями та клопотанням, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку про залишення заяви ТОВ Геосенд без задоволення.
Керуючись вимогами ст.ст. 12, 49, 243, 248, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
УХВАЛИВ:
1. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Геосенд (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 27/22, оф. 5, код ЄДРПОУ 41972550).
2. Зобов`язати позивача направити примірник позовної заяви на адресу третьої особи та надати до суду підтверджуючі докази такого направлення.
3. Запропонувати третій особі подати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання від позивача примірника позовної заяви письмові пояснення з приводу заявленого позову.
4. Залишити заяву представника товариство з обмеженою відповідальністю Геосенд із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відповідно - без задоволення.
5. Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.К. Каракашьян
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2019 |
Оприлюднено | 23.12.2019 |
Номер документу | 86497404 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Каракашьян С.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні