Рішення

від 20.12.2019 по справі 826/13689/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2019 року № 826/13689/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖЕВІС до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових вимог про сплату боргу (недоїмки), -

В С Т А Н О В И В :

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДЖЕВІС (далі по тексту - позивач, ТОВ ДЖЕВІС ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у місті Києві) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.05.2018 року №Ю-42113-17 та від 03.07.2018 року №Ю-42113-17 (далі по тексту - оскаржувані вимоги).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваних вимог, оскільки перерахування єдиного внеску на помилковий рахунок не свідчить про те, що ним не виконано обов`язку щодо своєчасної сплати цього платежу.

Ухвалою суду від 30.08.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України, та 06.05.2018 року подав відзив на позов, з якого вбачається, що він заперечує проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві.

Також, на виконання вимог ухвал суду від 22.04.2019 року та 19.09.2019 року, ГУ ДФС у місті Києві надано суду додаткову інформацію.

Обставини, встановлені судом:

ТОВ ДЖЕВІС у період з грудня 2017 року по березень 2018 року було перераховано єдиний соціальний внесок на рахунок № НОМЕР_1 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві, код ЄДРПОУ 39669867 та на рахунок № НОМЕР_2 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві, код ЄДРПОУ 39440996.

Зазначене підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 124 929, 03 грн., які містяться в матеріалах справи (а.с.14-31):

- №11 від 18.12.2017 р. на суму 10 392,38 грн.

- №11 від 18.12.2017 р. на суму 8 990,00 грн.

- №23 від 03.01.2018 р. на суму 16 887,64 грн.

- №32 від 10.01.2018 р. на суму 9 093,32 грн.

- №40 від 19.01.2018 р. на суму 7 794,28 грн.

- №56 від 26.01.2018 р. на суму 6 495,24 грн.

- №74 від 01.02.2018 р. на суму 3 897,17 грн.

- №90 від 09.02.2018 р. на суму 9 548,00 грн.

- №113 від 16.02.2018 р. на суму 6 820,00 грн.

- №123 від 22.02.2018 р. на суму 6820,00 грн.

- №137 від 05.03.2018 р. на суму 4092,00 грн.

- №141 від 07.03.2018 р. на суму 7794,28 грн.

- № 149 від 13.03.2018 р. на суму 6495,00 грн.

- №158 від 23.03.2018 р. на суму 6495,00 грн.

- №167 від 30.03.2018 р. на суму 6495,00 грн.

- №6 від 22.02.2018 р. на суму 4092,00 грн.

- №5 від 02.03.2018 р. на суму 1023,00 грн.

- №9 від 02.03.2018 р. на суму 1705,00 грн.

У вказаних платіжних дорученнях зазначено розрахунковий рахунок, на який ТОВ ДЖЕВІС перераховувалися кошти № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

З метою виправлення помилки ТОВ ДЖЕВІС до органу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві була направлена заява від 06.03.2018 року № 0603-18/2 із проханням перерахувати з невірно вказаного рахунку помилково перераховані кошти в розмірі 6820,00 грн. на правильний рахунок (а.с.12).

Також, з метою виправлення помилки ТОВ ДЖЕВІС до органу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві була направлена заява від 18.04.2018 року № 1804-18/1 із проханням перерахувати з невірно вказаного рахунку помилково перераховані кошти в розмірі 124 929,03 грн. на правильний рахунок (а.с.13).

Між тим, 04.05.2018 року ГУ ДФС у м. Києві було прийнято вимогу № Ю-42113-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 62 390,51 грн., що утворилась за ТОВ ДЖЕВІС станом на 30.04.2018 року.

03.07.2018 року ГУ ДФС у м. Києві було прийнято вимогу № Ю-42113-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 55 058, 43 грн., що утворилась за ТОВ ДЖЕВІС станом на 30.06.2018 року.

Як зазначає позивач, вимогу № Ю-42113-17 від 04.05.2018 року було отримано останнім 04.06.2018 року та оскаржено до ДФС України.

Рішенням № 23303/6/99-99-11-02-0225 від 12.07.2018 року ДФС України вимогу № Ю-42113-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 62 390,51 грн. залишено без змін, а скаргу ТОВ ДЖЕВІС без задоволення.

Зазначене стало підставою звернення ТОВ ДЖЕВІС до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі по тексту - Закон № 2464) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин 7, 8 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

Частиною 10 статті 9 вказаного Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з пунктом 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 16.01.2016 № 6, повернення Коштів здійснюється у випадках помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719.

У разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення обліку платежів та складання звітності (п. 7 Порядку № 6).

Отже, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску , а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок.

Суд зазначає, що здійснення помилки позивачем, під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 року в справі № 2540/2784/18.

Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів та винесення вимоги про сплату узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиними доводами відповідача щодо винесення оскаржуваних вимог є те, що недоїмка, в інтегрованій картці платника - ТОВ ДЖЕВІС , виникла в результаті сплати єдиного внеску на рахунок, непередбачений для юридичних осіб.

З огляду на зазначене суд вважає, що позивачем зобов`язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені Законом терміни для такої сплати, а тому оскаржувані податкові вимоги підлягають скасуванню. Помилка при зазначенні невідповідного рахунку, не може бути підставою для зобов`язання позивача виконати вимогу та сплатити відповідне грошове зобов`язання.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного суду від 21.02.2018 у справі № 813/1008/16.

Враховуючи наведені обставини, а саме те, що помилка позивача у зазначених рахунках податкового органу, при перерахуванні єдиного соціального внеску, згідно платіжних доручень з грудня 2017 року по лютий 2018 року, не може слугувати підставою для повторної сплати позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету, оскаржувані вимоги є протиправним та підлягають скасуванню.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини п`ятої зазначеної статті, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає суду підстави для висновку, що в даному випадку позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 КАС України судові витрати позивача підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖЕВІС до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових вимог про сплату боргу (недоїмки).

2. Визнати протиправними та скасувати податкові вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) від 04.05.2018 року № Ю-42113-17 та від 03.07.2018 року № Ю-42113-17.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) шляхом їх безспірного списання судовий збір у розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п`ятсот двадцять чотири грн.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖЕВІС (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26 кім.406; код ЄДРПОУ 39675231).

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда