Постанова

від 20.12.2019 по справі 420/1485/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/1485/19

Головуючий в 1 інстанції: Балан Я.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 01 липня 2019 року

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Яковлєва О.В.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Шивіка на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року, у справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Шивіка про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю Шивіка про стягнення податкового боргу зі сплати податку на прибуток приватних підприємств, у сумі 10 173,00 грн., а також податкового боргу зі сплати податку на додану вартість, у сумі 52 099,85 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що товариство не знало про розгляд даної справи у суді, не отримувало позовної заяви фіскального органу та дізналось про існування оскаржуваного судового рішення лише з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції грубо порушено вимоги КАС України та прийнято оскаржуване судове рішення у підготовчому засіданні.

При цьому, апелянт вважає, що він вчасно сплачує свої податкові зобов`язання, що підтверджуються копіями доданих до апеляційної скарги платіжних доручень.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за ТОВ Шивіка , станом на 17 січня 2019 року, обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг), у загальній сумі 62272,85 гривень (а.с.11).

Так, заборгованість зі сплати зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств виникла за наслідком подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства № 9299147916 від 26 лютого 2018 року, на загальну суму 10 173,00 грн.

Заборгованість зі сплати зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) складає 52099,85 гривень.

При цьому, вказана заборгованість виникла за наслідком: надсилання товариству податкових повідомлень-рішень № 0085521212 від 04 травня 2018 року, яким застосовано штрафну санкцію, у сумі 268,10 гривень (а.с.25) та № 0085531212 від 04 травня 2018 року, яким застосовано штрафну санкцію, у сумі 676,00 гривень (а.с.24); подання податкових декларацій з податку на додану вартість у 2018 році (а.с.28-40); нарахована пені, на загальну суму 215,85 грн.

Між тим, у зв`язку з несплатою заборгованості податковим органом винесено податкову вимогу форми Ф № 3168-17 від 15 січня 2018 року (а.с.17)

Вищевказана податкова вимога № 3168-17 від 15 січня 2018 року, акт перевірки, податкові повідомлення-рішення були відправлені на офіційну адресу ТОВ Шивіка рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (а.с.17,23,27).

В свою чергу, у зв`язку з несплатою вищевказаних грошових зобов`язань, податковий орган звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин у справі судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог та стягнення податкового боргу з товариства, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 14.1.175 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 вказаної статті встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно П. 42.1 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Колегією суддів встановлено, що податковий орган звернувся до суду з даним адміністративним позовом про стягнення податкового боргу з платника податків у зв`язку з наявністю у останнього непогашених податкових зобов`язань.

При цьому, з вищезазначених норм вбачається, що право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

В даному випадку, у зібраних матеріалах справи наявна копія податкової вимоги № 3168-17 від 15 січня 2018 року яку направлено товариству 20 лютого 2018 року.

В свою чергу, з вищевикладених положень ПК України вбачається, що надіслані на зареєстровану адресу платника податків податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги вважаються належним чином врученими.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог податкового органу та стягнення з товариства відповідного податкового боргу.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у межах спірних правовідносин адміністративним судом не перевіряється правомірність податкових повідомлень-рішень, якими відповідачу нараховано відповідні податкові зобов`язання, а також розмір податкових зобов`язань самостійно визначених платником податків у поданих ним деклараціях.

Між тим, щодо посилань товариства у поданій ним апеляційній скарзі на неналежне відправлення податковим органом копії позовної заяви з додатками на його адресу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податковим органом надано до суду докази направлення даного адміністративного позову (а.с. 42), а також опис відповідного відправлення (а.с. 43) у якому перераховано усі направлені документи із зазначенням кількості їхніх аркушів.

При цьому, відповідний лист направлено на зареєстровану адресу товариства, а тому саме останнє має нести відповідальність за його отримання.

Крім того, згідно п. 1 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

В свою чергу, в матеріалах справи наявна заява директора ТОВ Шивіка Шіль Гуатама про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 69).

При цьому, директором товариства не зазначалось про викладені в апеляційній скарзі посилання на відсутність у нього копії позовної заяви та не використано свого права на ознайомлення з матеріалами даної адміністративної справи.

Крім того, товариством отримано копію ухвали про відкриття провадження у даній справі 12 квітня 2019 року (а.с. 55).

При цьому, згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 КАС України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Частиною 8 вказаної статті встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В даному випадку, товариством не використано свого права на подання відзиву, а як наслідок колегія суддів критично ставиться до наданих апеляційному суду копій платіжних доручень про сплату певних податкових зобов`язань, датованих березнем-вереснем 2019 року, які не подавались до суду першої інстанції та не могли бути враховані у розрахунку податкового боргу, складеному станом на 17 січня 2019 року.

При цьому, у разі наявності суб`єктивного переконання у товариства про сплату своїх податкових зобов`язань, останнє може надати відповідні докази на стадії виконання рішення суду першої інстанції.

В свою чергу, колегія суддів критично ставиться до посилань товариства на неможливість ідентифікування особи, що отримала відповідне відправлення, так як останнє направлено на зареєстровану адресу товариства, а тому саме останнє має нести відповідальність за його отримання.

При цьому товариством отримано 21 травня 2019 року повістку про виклик до суду на 20 червня 2019 року (а.с. 65).

Внаслідок чого, як зазначалось вище, директор товариства прибув до суду та написав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

В свою чергу, згідно довідки секретаря судового засідання від 20 червня 2019 року, у судове засідання сторони не з`явились, а тому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Крім того, судом ухвалено закрити підготовче провадження та продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

При цьому, колегія суддів зазначає, що проведене 20 червня 2019 року судове засідання, у якому прийнято протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження мало бути зафіксовано протоколом судового засідання, без фіксування засідання технічними засобами, згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, а не відповідною довідкою.

В свою чергу, колегія суддів вважає вказане порушення формальним, яке не спростовує висновків суду про необхідність задоволення позовних вимог, а як наслідок не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Шивіка - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Шивіка .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.