Постанова

від 18.12.2019 по справі 500/2689/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 500/2689/18 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Суркової Д.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільські флюси до Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Тернопільські флюси (далі - позивач, ТОВ Тернопільські флюси ) звернулось у суд з позовом до Територіальної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області, Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2, ДФС України) про визнання протиправними дій (бездіяльності) щодо неприйняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати ДФС України зареєструвати таку датою її фактичного надходження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ Тернопільські флюси дотримано вимоги законодавства при здійсненні реєстрації податкових накладних та надано контролюючому органу пояснення і необхідні для реєстрації податкової накладної документи, тоді як Територіальна об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області, у порушення вимог Податкового кодексу України та підзаконних нормативно-правових актів, не прийняла рішення про прийняття чи неприйняття податкової накладної після отриманого повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій. Наведене, на переконання позивача, є підставою для реєстрації податкової накладної датою її фактичного надходження.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2019 року позов задоволено частково: зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №59 від 27 жовтня 2018 року датою її фактичного надходження - 17 листопада 2018року.

Висновок суду про обґрунтованість і доведеність позовних вимог у відповідній частині вмотивований тим, що на момент виникнення спірних правовідносин не було чіткого регулювання критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Не погоджуючись із рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, зокрема те, що позивач не надав повний пакет документів, які були б достатніми для реєстрації податкової накладної в контексті підтвердження реальності здійснення господарської операції, щодо якої виписана така накладна.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункту 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року задоволено клопотання апелянта та здійснено заміну відповідача Територіальної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на належного - Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що ТОВ Тернопільські флюси , відповідно до приписів пункту 201.10 статі 201 Податкового кодексу України складено податкову накладну № 59 від 27 жовтня 2018 року.

З метою реєстрації цієї накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем її направлено до Державної фіскальної служби України.

Згідно з квитанцією №1 від 17 листопада 2018 року, податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 2521 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. У квитанціях запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Уважаючи, що правові підстави для зупинення реєстрації податкової накладної у ДФС України були відсутні, позивач звернувся до суду з вимогою про зобов`язання останнього зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження - 17 листопада 2018 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України (в редакції чинній на час подання податкових накладних для реєстрації та зупинення їх реєстрації) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункта 201.16 статті 201 ПК України змінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Окремими положеннями Порядка №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин, хоча й набула чинності змінена редакція пункта 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Вказаний лист визначав критерії ризиковості та передбачав подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як убачається із матеріалів справи, у квитанції від 17 листопада 2018 року критерії ризиковості визначені виключно на підставі листа ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18. Відповідачем вказано, що податкова накладна зупинена відповідно до пункта 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку з тим, що остання відповідає підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку , разом з тим жодного посилання на конкретний критерій, визначений у пункті 1.6 не наведено.

Надаючи оцінку підставам зупинення реєстрації податкової накладної, поданої ТОВ Тернопільські флюси , колегія суддів враховує, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено у постановах від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18 та 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з метою належного захисту порушеного права позивача, наявні підстави для постановлення рішення про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладу №59 від 27 жовтня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження - 17 листопада 2018 року.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2019 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька

(Повний текст постанови складений 18 грудня 2019 року.)