Ухвала

від 21.12.2019 по справі 826/15151/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15151/18

УХВАЛА

21 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Кобаля М.І., Мельничука В.П., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНДЕН до Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків, шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та сплати судового збору.

10 грудня 2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулася до суду, зокрема з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Клопотання вмотивоване тим, що відповідач вперше звернувся з апеляційною скаргою у межах строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, однак скаргу було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 сказаної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Із матеріалів справи вбачається, що 09 серпня 2019 року відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції повторно Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві також не сплачено судовий збір.

Отже, доводи, викладені в заяві про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції, оскільки судовий збір не сплачено і при повторному зверненні до суду.

Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

З огляду на викладене, обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

За таких обставин підстави для задоволення клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 243, 325 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року відмовити

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О. Лічевецький

Суддя М.І. Кобаль

Суддя В.П. Мельничук