Ухвала

від 21.12.2019 по справі 826/8592/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

21 грудня 2019 року Справа № 826/8592/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г. у м. Києві, перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агро Ассістенс до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Ассістенс звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №487940/41408600 від 27 грудня 2017 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №41 від 17 листопада 2017 р., рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №487941/41408600 від 27 грудня 2017 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №40 від 17 листопада 2017 р. та рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №487942/41408600 від 27 грудня 2017 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 16 листопада 2017 р.;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №38 від 16 листопада 2017 р., податкову накладну №40 від 17 листопада 2017 р. та податкову накладну №41 від 17 листопада 2017 р., що подані Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО АССІСТЕНС .

Рішенням Окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року адміністративний позов було задоволено повністю.

У квітні 2019 року, не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року було залишено без руху та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року апеляційну скаргу повернуто внаслідок не усунення її недоліків.

17 вересня 2019 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року в задоволенні зазначених клопотань було відмовлено, а апеляційну скаргу - залишено без руху через ненадання доказів сплати судового збору та пропуск строку на апеляційне оскарження і встановлено термін для усунення зазначених недоліків його апеляції.

16.12.2019 року апелянтом було повторно подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з підстав, аналогічних тим, що були ним зазначені в його первинному клопотанні, а також додав платіжне доручення про сплату судового збору від 23.08.2019 № 2199.

Перевіривши зазначене клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Копія оскаржуваного рішення апелянтом була отримана 05.03.2019 р. /Т.1 а.с. 171/, а апеляційна скарга подана 17.09.2019 р., що підтверджується відтиском штампу поштового відділення на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга, тобто зі спливом тридцятиденного строку, регламентованого статтею 295 КАС України. При цьому, як відзначалося вище, наведені апелянтом в його клопотання причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду в цій справі ухвалою апеляційного суду від 25.11.2019 визнані неповажними та в поновленні такого строку відмовлено.

У даному клопотанні апелянт знову не зазначає поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

При цьому, колегія суддів відзначає, що з відмітки на доданому відповідачем до цього клопотання платіжному дорученні вбачається, що сплата судового збору була здійснена ще 29.08.2019.

Однак, такі докази сплати судового збору та дане клопотання апелянтом подані до суду апеляційної інстанції більш ніж через три місяці після оплати, що свідчить про бездіяльність податкового органу, неналежне виконання ним своїх процесуальних обов`язків, призвело до затягування провадження у справі та порушення розумних строків вирішення питання щодо прийнятності апеляційної скарги.

Разом з тим, апеляційний суд ще раз наголошує, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, які реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Тож, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

З викладеного вбачається, що довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.11.2018 р. у справі 804/958/17, від 17.10.2018 р. у справі № 808/2282/15, від 01.10.2018 р. у справі № 813/4076/15, від 20.04.2018 р. у справі № 822/2337/17, від 17.10.2018 р. у справі № 810/1802/17, від 02.10.2018 р. у справі № 805/3544/17-а та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для колегії суддів при розгляді вищевказаного клопотання апелянта.

При цьому, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що наведені в клопотанні апелянта причини для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити.

Колегія суддів встановила, що копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 04.12.2019 р., що вбачається з відмітки про отримання на зворотному поштовому повідомленні.

Тож, останнім днем для усунення недоліків є 16.12.2019 р. (з урахуванням того, що 14.12.2019 р. та 15.12.2019 р. - вихідні дні).

Однак, станом на 21.12.2019 зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року недоліки апеляційної скарги не усунуті, а саме: не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наведенням відповідних поважних причин його пропуску.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, оскільки недоліки апеляційної скарги Державної фіскальної служби України, зазначені в ухвалі про залишення її без руху, зокрема щодо звернення із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних причин його пропуску, апелянтом у строк, встановлений судом, не усунуті, то колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агро Ассістенс до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач

Судді: