Постанова

від 20.12.2019 по справі 910/5489/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2019 р. Справа№ 910/5489/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 у справі №910/5489/19 (суддя - Зеленіна Н.І., повний текст складено - 03.09.2019) за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Інвест-Плюс" про стягнення 78 187,54 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Інвест-Плюс" пені в сумі 25 649,86 грн. та штрафу в сумі 52 537,68 грн., які були нараховані за порушення строків поставки продукції за договором від 03.12.2018р. №ОД/НХ-18-1162НЮ.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної поставки товару позивачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 у справі №910/5489/19 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Так, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність прострочення відповідачем виконання зобов`язань з поставки товару за Договором, з огляду на недоведеність належними і допустимими доказами тверджень позивача про те, що відповідач отримав 21.12.2018 р. письмову заявку позивача за вих. №НХ12/10170 від 20.12.2018 року щодо поставки костюма утепленого "Гудок" в кількості 260 од., за Договором, на адресу електронної пошти: vostok_invest@ukr.net.

Також, суд першої інстанції визнав обґрунтованими і доведеними доводи відповідача про відмову позивача отримати поставлений 27.12.2018 р. товар (у кількості 230 шт.).

На підставі встановлених вище обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність у діях відповідача порушень умов Договору в частині виконання зобов`язань з поставки товару у строк, передбачений Договором.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на подання до суду першої інстанції доказів направлення ним 21.12.2018 р. заявки на поставку товару (костюма утепленого "Гудок" в кількості 260 од., за Договором) на адресу електронної пошти: vostok_invest@ukr.net, а також вказує, що матеріали справи не містять належних доказів виконання відповідачем свого зобов`язання з поставки вказаного товару позивачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №910/5489/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 у справі №910/5489/19; роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Також, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

У встановлений судом строк від сторін жодних клопотань, в тому числі і про розгляд справи у судовому засіданні, до суду не надійшло.

В свою чергу, від відповідача до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечив проти її задоволення та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового - про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Восток-Інвест-Плюс" (постачальник) 03.12.2018 укладено Договір поставки №ОД/НХ-18-1162НЮ.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору Постачальник передає у власність Замовника, а Замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - товар), які зазначені у Специфікації (Додаток №1), що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною. Найменування товару: костюм утеплений "Гудок".

Згідно з п. 5.1. Договору товар має бути поставлений на підставі письмових заявок впродовж 10 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом (факсом, електронною поштою: vostok_invest@ukr.net, листом за адресою: 02095, м. Київ, Княжий Затон, буд.9 літера А, оф.369) Постачальником у кількості, визначеній у заявці. Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, якщо Товар не поставлений Замовнику впродовж 10 робочих днів від дня одержання постачальником заявки Замовника.

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що загальна сума по договору складає 262 688,40 грн. з ПДВ.

У відповідності до Специфікації №1, погодженої сторонами, відповідач зобов`язався поставити позивачу продукцію - костюм утеплений "Гудок" в кількості 260 одиниць на загальну суму 262 688,40 грн.

На виконання умов Договору Регіональною філіїєю "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" засобами електронної пошти направлено 21.12.2018 відповідачу за його електронною адресою vostok_invest@ukr.net заявку на поставку товару (костюму утепленого "Гудок" в кількості 260 одиниць) за договором від 03.12.2018 №ОД/НХ-18-1162НЮ.

Вищезазначені обставини підтверджуються роздруківками з електронної пошти (а.с.22-24).

В свою чергу, відповідачем товар у встановлений договором строк поставлено не було.

Враховуючи порушення відповідачем строків поставки товару позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення пені в сумі 25 649,86 грн. та штрафу в сумі 52 537,68 грн.

Як вже вказувалося, судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на відсутність у діях відповідача порушень умов Договору в частині виконання зобов`язань з поставки товару у строк, передбачений Договором.

Колегія суддів не погоджується із наведеним висновком місцевого господарського суду, оскільки він не відповідає обставинам справи, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір від 03.12.2018 №ОД/НХ-18-1162НЮ за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 663 Цивільного кодексі України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Строки виконання обов`язку постачальника передати товар замовнику було передбачено пунктом п.5.1. Договору - протягом 10 робочих днів з моменту отримання заявки.

При цьому, вказаним пунктом договору передбачено, що заявка може бути направлена замовником постачальнику факсом, електронною поштою: vostok_invest@ukr.net або листом за адресою: 02095, м. Київ, Княжий Затон, буд.9 літера А, оф.369.

Позивачем направлено 21.12.2018 відповідачу за його електронною адресою: vostok_invest@ukr.net заявку на поставку товару (костюму утепленого "Гудок" в кількості 260 одиниць) за договором від 03.12.2018 №ОД/НХ-18-1162НЮ.

Вищезазначені обставини підтверджуються роздруківками з електронної пошти (а.с.22-24).

Так, позивачем, зокрема, надано скріншот відправки вказаної письмової заявки відповідачу (з розділу "надіслані"), що підтверджує обставини направлення постачальнику цієї заявки на поставку товару.

Суд першої інстанції вказані докази не врахував та прийшов до необґрунтованого висновку про недоведеність позивачем обставин отримання вказаної заявки відповідачем.

При цьому, колегія суддів зазначає, що основною перевагою електронної пошти є моментальна гарантована доставка адресату майже необмеженої кількості інформації.

Отже, апеляційний суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів обставини направлення ним 21.12.2018 відповідачу за його електронною адресою: vostok_invest@ukr.net заявки на поставку товару (костюму утепленого "Гудок" в кількості 260 одиниць) за договором від 03.12.2018 №ОД/НХ-18-1162НЮ.

Стосовно заперечень відповідача проти отримання ним вказаної заявки з посиланням на те, що її направлено з невідомої електронної адреси, колегія суддів зазначає, що умовами, укладеного між сторонами договору, не передбачено обов`язковості надіслання заявок замовника з якоїсь певної адреси.

В свою чергу, умова щодо направлення заявки на поставку товару відповідачу за електронною адресою: vostok_invest@ukr.net позивачем була дотримана.

При цьому, згідно, наданих позивачем до суду першої інстанції, роздруківок з електронної пошти, постачальником було направлено саме заявку на поставку товару (костюму утепленого "Гудок" в кількості 260 одиниць) за договором від 03.12.2018 №ОД/НХ-18-1162НЮ, а не будь - якій інший документ.

Наведене, в свою чергу, свідчить про належність позивачу електронної адреси, з якої було здійснено направлення відповідачу спірної заявки.

Таким чином, заявка на поставку товару була направлена позивачем 21.12.2018 та відповідно в цей же день отримана відповідачем.

Відповідно протягом 10 робочих днів з моменту отримання заявки, тобто до 09.01.2019 (включно), з урахуванням переносів робочих днів, відповідач повинен був виконати своє зобов`язання з поставки товару.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язань щодо поставки обумовленої продукції у строки, встановлені Договором поставки від 03.12.2018 №ОД/НХ-18-1162НЮ.

Стосовно висновку суду першої інстанції про відмову позивача отримати поставлений 27.12.2018 р. товар (у кількості 230 шт.), колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідачем до суду першої інстанції, на підтвердження обставин поставки позивачу товару, було надано Товарно-транспортну накладну (а.с.52-53) №43 від 27.12.2018 р. згідно якої 27.12.2018 р. перевізник (ТОВ НВП "Бізнес-Альянс") прийняв до перевезення від відповідача вантаж - костюм утеплений "Гудок" у кількості 230 шт.; пункт розвантаження - м. Херсон, Миколаївське шосе 6 км.

Також, відповідачем було надано лист вказаного перевізника - ТОВ НВП "Бізнес-Альянс" №27 від 28.12.2018 р. (а.с.58), згідно якого товар не був відвантажений позивачу 27.12.2018 р. у зв`язку з відмовою вантажоодержувача від такого приймання у зв`язку з неповною поставкою товару.

На підставі вказаних документів місцевий господарський суд зробив висновок про відмову позивача отримати від відповідача товар.

В свою чергу, колегія суддів вважає, що зазначені документи не можуть бути належними доказами відмови позивача від отримання, поставленого відповідачем товару, враховуючи наступне.

Як передбачено п. 9.1. Договору, прийом товару здійснюється Замовником у відповідності з Інструкцією № П-6 від 15.06.65р. "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству" та Інструкцією № П-7 від 25.04.66р. "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству" при наявності товарносупровідних документів: товаро-транспортної накладної, пакувальних аркушів, рахунку-фактури, документів, підтверджуючих якість товару.

Отже, сторони у договорі передбачили, що приймання продукції по кількості здійснюється у відповідності з Інструкцією № П-6 від 15.06.65р. "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству".

Згідно п. 16 вказаної Інструкції якщо при прийманні продукції буде виявлена недостача, то складається акт за підписами осіб, що здійснюють її приймання.

Крім цього, згідно п. 17 зазначеної Інструкції одночасно одержувач продукції зобов`язаний викликати для участі у продовженні приймання товару та складання двостороннього акту представника відправника.

У разі нез`явлення представника відправника, приймання продукції по кількості та складання акту про нестачу проводиться: за участю представника іншого підприємства, представника громадськості підприємства - отримувача, або в односторонньому порядку, якщо відправник погодив це (п. 18 Інструкції № П-6).

Суду належних доказів, а саме відповідних Актів, складених за участю, зокрема, позивача, які б підтверджували обставини здійснення останнім приймання товару та встановлення його не повної кількості, у зв`язку з чим і заявлено про відмову від прийняття продукції, не надано.

В свою чергу, лист перевізника, з огляду на викладені положення Інструкції № П-6, належним доказом відмови позивача від приймання товару бути не може.

Таким чином, обставини виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної поставки товару є недоведеними, а тому висновок суду першої інстанції про протилежне визнається апеляційним судом необґрунтованим.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 3 ст. 546 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, зазначені види штрафної договірної відповідальності мають подвійну правову природу, які одночасно з тим, що стимулюють сторони дотримуватися умов договору, ще й повинні мати компенсаційний характер за порушення господарсько-правових зобов`язань.

Відповідно до ч.1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 11.3 Договору постачальник несе наступну відповідальність, зокрема:

у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару, за кожний день затримки;

за порушення термінів поставки продукції, визначених договором, постачальник має сплачувати штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленої в строк продукції.

Таким чином, умовами Договору передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати штрафних санкцій - пені та штрафу.

У пункті 3 листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2011 року №01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" зазначено, що право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов`язань визначено частиною другою статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань (постанова від 22.11.2010 № 14/80-09-2056).

Враховуючи те, що відповідачем допущено порушення зобов`язання в частині своєчасної поставки товару вимога про стягнення штрафу в сумі 52 537,68 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги про стягнення пені в сумі 25 649, 86 грн. колегія суддів зазначає, що вона підлягає частковому задоволенню на суму 25 390, 81 грн., з огляду на невірність визначення позивачем початку періоду її нарахування.

Так, позивач необґрунтовано нараховує пеню починаючи з 09.01.2019, оскільки вказана дата є десятим днем, в який відповідач міг виконати своє зобов`язання з поставки товару, а тому відповідно прострочення постачальником розпочалося з наступного дня, тобто з 10.01.2019.

Таким чином, обґрунтованим періодом нарахування пені є - 10.01.2019 - 17.04.2019.

З огляду на викладене, зазначена вимога підлягає частковому задоволенню.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об`єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового - про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 у справі №910/5489/19 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 у справі №910/5489/19 про відмову у задоволенні позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення по справі №910/5489/19, яким позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Інвест-Плюс" про стягнення 78 187,54 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Інвест-Плюс" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, будинок 9 А, офіс 369, код 39238779) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5, код 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, б. 19, код 40081200) пеню в сумі 25 390 грн. 81 коп., штраф в сумі 52 537 грн. 68 коп. та 1 914 грн. 66 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Інвест-Плюс" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, будинок 9 А, офіс 369, код 39238779) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5, код 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, б. 19, код 40081200) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2 871 грн. 99 коп.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 20.12.2019 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко