Рішення

від 10.12.2019 по справі 904/3305/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2019м. ДніпроСправа № 904/3305/19

за позовом Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, м. Кам`янське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ ЕСТЕЙТ", м. Дніпро

про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у розмірі 83 068,48 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Солом`яний C.C.

Представники:

від позивача: Тарасюк О.Л.., дов.№01-14/9/1285 від 12.09.19, представник

від відповідача: Гонцова Є.Д., ордер ДП №2461/048 від 06.09.19, адвокат

ПРОЦЕДУРА

Кам`янська міська рада Дніпропетровської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ ЕСТЕЙТ" і просить суд стягнути недоотриману орендну плату у розмірі 83 068,48 грн. та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

09.09.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити.

10.09.2019 відповідач подав клопотання, в якому просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2019 судом здійснено перехід у розгляді справи від спрощеного до загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.10.2019.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 підготовче засідання відкладено на 29.10.2019.

08.10.2019 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій просить позов задовольнити повністю.

29.10.2019 представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача недоотриману орендну плату у розмірі 83 063,37 грн.

Суд прийняв заяву позивача до розгляду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 11.12.2019.

29.10.2019 прийнято протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 19.11.2019.

19.11.2019 представники сторін подали письмову згоду на закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2019 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

19.11.2019 розглянуто справу по суті: заслухано виступи позивача та відповідача, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. У судовому засіданні 19.11.2019 оголошено перерву до 10.12.2019, про що прийнято протокольну ухвалу.

10.12.2019 у судовому засіданні відбулись судові дебати сторін. Під час судових дебатів, позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у поданих ним заявах по суті спору, відповідач просив позов залишити без задоволення, з підстав, викладених у заявах поданих ним по суті спору.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалася на носій CD-R №1010827RE28505.

У судовому засіданні 10.12.2019 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог)

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем правового режиму використання земель комунальної власності. Позивач вказує, що відповідач не сплачує кошти за користування земельною ділянкою, що призвело до ненадходження до міського бюджету земельних платежів, у зв`язку з цим позивачу було завдано збитків на загальну суму 83 068,37 грн.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 12, 116, 122, 123, 125, 152, 206 Земельного кодексу України, статтях 377, 1212 Цивільного кодексу України, статтях 2, 4, 5, 20, 161, 162, 232, 233, 236-241 Господарського кодексу України, статті 26 Законі України "Про оренду державного та комунального майна" та Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов

Відповідач вказує на те, що акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 29.05.2018 складений без дослідження будь-яких документів, без виїзду та дійсного обстеження земельної ділянки, без повідомлення та участі представників відповідача, а відтак, такий доказ не може бути належним та допустимим.

Відповідач зазначає, що доказів того, що спірна земельна ділянка є сформованим об`єктом цивільних прав, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, матеріали справи не містять.

Крім того, відповідач зазначає, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель.

Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідач вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що на дану земельну ділянку розроблялась, погоджувалась та затверджувалась нормативна грошова оцінка у визначеному законодавством порядку.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив на позовну заяву

Позивач вказує на те, що листом № 07-08/1357 від 17.05.2018 було попереджено відповідача про проведення обстеження земельної ділянки, тому акт обстеження є належним доказом.

Позивач зазначає, що відповідач фактично користується земельною ділянкою без правової підстави за рахунок власника і зберігає у себе кошти, які мав заплатити за користування нею і зобов`язаний повернути ці кошти позивачу на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Також, позивач звертає увагу на те, що розрахунок недотриманої орендної плати був здійснений на підставі нормативно грошової оцінки 1 кв. м, яка була надана у листі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області міськрайонним управлінням у Петриківському районі та у м. Кам`янське від 04.06.2018 № 4-0.192-221/122-18.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Позивачем були направлені на адресу відповідача листи від 11.03.2016 № 07-08/771, від 31.05.2016 № 07-11/1813, в яких зазначено, що договір земельної ділянки не оформлено, у разі ухилення від усунення порушень земельного законодавства, матеріали по виявленому порушенню будуть передані до правоохоронних органів та судових установ (копії яких містяться в матеріалах справи арк.с.12-13).

Позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 07-08/1357 від 17.05.2018, в якому повідомляє, що 29.05.2018 відбудеться обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки (арк.с.35).

29.05.2018 спеціалістами відділу самоврядного контролю департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської рад було проведено обстеження стану та умов використання земельної ділянки площею 0,2028 га, що розташована за адресою: м. Кам`янське, вул. Дніпробудівська, 66Д.

За результатом ревізії було складено акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 29.05.2018 (арк.с.14) .

У акті обстеження вказано, що на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.04.2004 №335-14/ХХІУ Запарі Андрію Вікторовичу (РНОКПП НОМЕР_1 ) була надана в користування земельна ділянка площею 0,2028 га, за адресою м. Кам`янське (Дніпродзержинськ) вул. Дніпробудівська, 66А для фактичного розміщення лісоцеху рамного та укладено договір оренди земельної ділянки від 04.06.2004 №01478 строком дії до 28.04.2014, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

23.12.2014 право власності на об`єкт нерухомості склад готової продукції площею 350,1 кв.м за адресою: м. Кам`янське (Дніпродзержинськ) вул. Дніпробудівська 66 Д зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛМ ЕСТЕЙТ» , код ЄДРПОУ 38836017 (підстава-договір купівлі - продажу від 23.12.2014 № 2272, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Прожуган М.А. (арк.с.15)).

Згідно договору, склад готової продукції розташований на земельній ділянці площею 0,2028 га (кадастровий номер 1210400000:01:022:0037). Земельна ділянка огороджена парканом.

Рішенням Кам`янської міської ради від 21.04.2017 № 684-16/VII Товариству з обмеженою відповідальністю «КЛМ ЕСТЕЙТ» надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та згоду на відновлення меж земельної ділянки за адресою: вул. Дніпробудівська, 66Д, для розміщення складу готової продукції.

У акті обстеження земельної ділянки від 29.05.2018 встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛМ ЕСТЕЙТ» використовує земельну ділянку без належних документів на землекористування.

Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради був проведений розрахунок недоотриманої плати за користування земельною ділянкою та розглянуто акт про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Кам`янське (арк.с.26).

Відомості щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки були надані позивачу у листі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області міськрайонним управлінням у Петриківському районі та у м. Кам`янське від 04.06.2018 № 4-0.192-221/122-18.

Відповідно до цього листа за 2015 рік нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 578 599,52 грн. За 2016 рік нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 829 133,51 грн. За 2017 та 2018 роки нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 878 874,36 грн.

Позивачем розрахована сума збитків недоотриманих місцевим бюджетом внаслідок використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів на землю на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 26.12.2014 №1168-58VІ "Про внесення змін до рішення міської ради від 12.03.2013 №842-38/VІ "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ"від 12.07.2013 №842-38/VІ". За період з 01.11.2015 по 31.10.2018 сума збитків складає 83 063,37 грн.

До матеріалів справи позивачем надано витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки (арк.с.80), з якого вбачається, що за 2017 та 2018 нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 878 881,52 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Матеріалами справи встановлено, що відповідач у період з 01.11.2015 по 31.10.2018, був власником нежитлових будівель, які розташовані на спірній земельній ділянці, що підтверджується договором купівлі-продажу від 23.12.2014 (арк.с.15).

Відповідно до частини 3 статті 2 Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 79-1 Земельного кодексу України унормовано порядок формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Так, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина 1 статті 79-1).

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій (частина 2 статті 79-1 Земельного кодексу України)

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (частини 3-5 статті 79-1)

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (частина 9 статті 79-1).

Відповідно до пункту 1 договору купівлі-продажу від 23.12.2014, укладеного між відповідачем та ОСОБА_1 ,, продавець зобов`язується передати склад готової продукції, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. АДРЕСА_1 , вул. Дніпробудівська, буд. 66Д у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього обумовлену грошову суму. На земельній ділянці площею 0,2028 га, кадастровий номер 1210400000:01:022:0037, розташований В-1 склад готової продукції, цегляний, загальною площею 350,1 кв.м.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав, оскільки визначені межі та площу цієї земельної ділянки, її зареєстровано у Державному земельному кадастрі, в а також затверджено нормативно - грошову оцінку саме цієї земельної ділянки.

Разом із цим матеріалами справи не містять доказів про те, що в період з 01.11.2015 по 31.10.2018 відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, на якій розташовані належні йому об`єкти нерухомості.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на положення статті 125 та 126 Земельного кодексу України, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Тому, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під такими будівлями, та сплачувати орендні платежі.

Такого обов`язку відповідач не виконав, договір оренди земельної ділянки з позивачем не уклав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були направлені на адресу відповідача листи від 11.03.2016 № 07-08/771, від 31.05.2016 № 07-11/1813, в яких зазначено, що договір земельної ділянки не оформлено, у разі ухилення від усунення порушень земельного законодавства, матеріали по виявленому порушенню будуть передані до правоохоронних органів та судових установ (копії яких містяться в матеріалах справи арк.с.12-13).

Відтак, правовідносини сторін виникли з приводу користування земельною ділянкою комунальної власності без оформлення правовстановлюючих документів на землю.

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на статті 1212 Цивільного кодексу України, 152 Земельного кодексу України.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (такий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

Відтак, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Суд зазначає, що зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та з урахуванням положень статті 1212 Цивільного кодексу України, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14.

Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Матеріали справи не містять витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки за 2015-2016.

Відтак, оскільки в матеріалах справи відсутня нормативно грошова оцінка земельної ділянки за 2015-2016, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача недоотриманої плати за 2015-2016 у розмірі 27 767,01 грн. При цьому лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області міськрайонним управлінням у Петриківському районі та у м. Кам`янське від 04.06.2018 № 4-0.192-221/122-18 не є належним доказом, який може підтверджувати розмір нормативно грошової оцінки.

В матеріалах справи міститься витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки (арк.с.80), з якого вбачається, що за 2017 та 2018 нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 878 881,52 грн.

Відповідно орендна плата за 2017 рік повинна складати: 878 881,52 грн х 3% = 26 366,45 грн, відповідно 2 197, 20 грн/міс х 6 = 13 183,22 грн (за період з 01.01.2017-30.06.2017).

З 01.07.2017 на підставі рішення міської ради від 23.06.2017 №725-17/VІ ставка орендної плати за земельні ділянки у відсотках від грошової оцінки = 3,5%.

878 881,52 грн х 3,5% = 30 760,85 грн, відповідно 2 563,40 грн/міс х 3 = 7 690,21 грн (за період з 01.07.2017-30.09.2017).

З 01.07.2017 на підставі рішення міської ради від 29.09.2017 №816-19/VІ ставка орендної плати за земельні ділянки у відсотках від грошової оцінки = 4%.

878 881,52 грн х 4% = 35 155,26 грн, відповідно 2 929,61 грн/міс х 3 = 8 788,83 грн (за період з 01.10.2017-31.12.2017).

Разом: 13 183,22 грн + 7 690,21 грн + 8 788,83 грн = 29 662,26 - за 2017 рік.

За 2018 рік нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки площею згідно витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки становить 878 881,52 грн.

Відповідно орендна плата за 2018 рік складає: 878 881,52 грн х 3% = 35 155,26 грн, відповідно: 2 929,61 грн х 10 міс = 29 296,10 грн.

Сплата: (податкове зобов`язання по земельному податку за 2018 рік визначено підприємством у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки за 1 кв.м):

Тобто: 878 881,52 грн х 1 = 8 788,82 грн, відповідно 732,40 грн/міс х 5 = 3 662,00 грн.

Разом: 29 296,10 грн - 3 662,00 грн = 25 634,10 - за 2018 рік.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача недоотриманої орендної плати підлягають задоволенню частково за період 01.01.2017 по 31.10.2018 у розмірі 55 296,36 грн.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдатисвої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судові витрати позивача у розмірі 1 278,84 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ ЕСТЕЙТ" (49000, м. Дніпро, вул. Щербини, буд.5А, ідентифікаційний код 38836017) на користь Кам`янської міської ради Дніпропетровської області (51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, м-н Петра Калнишевського, 2, ідентифікаційний код 24604168) 55 296,36 грн та судовий збір у розмірі 1 278,84 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 20.12.2019

Суддя Я.С. Золотарьова