Рішення

від 10.12.2019 по справі 904/5199/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2019м. ДніпроСправа № 904/5199/19 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П. за участю секретаря судового засідання Кравченко Р.В.

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-САНІТА", Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н., смт. Слобожанське

до Комунальне підприємство "БЛАГОУСТРІЙ МІСТА" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення інфляційних втрат в розмірі 54 783,50 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача: Борисенко Р.Ю.

від відповідача: Бевза М.О.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Саніта" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради про стягнення інфляційних витрат у розмірі 54 783, 50 грн., судовий збір 2007,00 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу 10 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням умов Договору підряду №2306-16, в частині розрахунку за виконані роботи.

Ухвалою суду від 12.11.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 03.12.2019р.

28.11.2019 від відповідача надійшов відзив у якому він проти позову заперечує, оскільки третьою не було надано рахунку на оплату виконаних за договором робіт на суму 564 445,60 грн., а пред`явлено лише рахунок на 180 000,00 грн., який і був ним оплачений. Крім того, зазначає про невірність нарахування розрахунку інфляційних втрат. Також, просить суд зменшити розмір витрат на оплату послуг адвоката.

02.12.2019 від Позивача надійшла відповідь на відзив у якій він зазначає, що відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку сплатити надані послуги (постанова ВСУ у справі №37/405 від 29.09.2009). Крім того, індекс інфляції розрахований вірно. Також зазначає, в матеріалах справи містяться всі належні докази у підтвердження витрат на правничу допомогу.

10.12.2019 представником Відповідача подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, яке обґрунтовано тим, що справа є нескладною, у документах наданих позивачем не зазначено сума вартості конкретних робіт не вказано обсяг витраченого адвокатом часу.

Згідно зі ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 ГПК України, у судовому засіданні 10.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Гінекей (Виконавець) та Комунальним підприємством Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами Дніпропетровської міської ради (Замовник) було укладено договір підряду №2306-16 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 цього Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати в порядку та строки, передбачені Договором та Додатковими угодами до нього на свій ризик, власними силами та засобами (своїми механізмами, транспортом, власними людськими ресурсами та ін.) роботи з усунення наслідків порушень Правил благоустрою міста Дніпропетровська шляхом переміщення тимчасових споруд, малих архітектурних форм та інших об`єктів (включаючи елементи їх облаштування) в місце тимчасового зберігання за адресою: 49098, м. Дніпро, вул. Будівельників, 56 та звільнення об`єкту благоустрою від будівельного та іншого сміття та залишків конструкцій, що залишились після виконання робіт з переміщення.

Згідно з п.2.1 даного Договору вартість виконаних робіт (включаючи розбирання тимчасових споруд, малих архітектурних форм та інших об`єктів (включаючи елементи їх облаштування) зі/без збереження, підготовку до вивезення та розвантаження тимчасових споруд архітектурних форм та інших об`єктів (включаючи елементи їх облаштування) зі/без збереження, тощо) становить 545 грн. за 1 кв.м.

Відповідно до п. 2.2 Договору, оплата виконаних за цим договором робіт здійснюється протягом 14 календарних днів на підставі рахунку та підписаного обома сторонами Акту виконаних робіт (п.4.1).

Приймання виконаних Робіт оформлюється Актом приймання повного обсягу виконаних за цим договором робіт (п.1.3) підписаним Сторонами та скріпленим печатками Сторін. Загальний обсяг робіт, які підлягають прийманню за цим актом, не може перевищувати обсягів робіт, зазначених в проміжних актах (п.4.1 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними взятих на себе зобов`язань (п. 9.1 Договору).

На виконання умов договору сторони підписали Акт звірки № 12 та Акт виконаних робіт №19 від 21 листопада 2019 року на суму 564445,6грн. (а.с.29-31).

13.12.2017 Комунальне підприємство "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпропетровської міської ради в рахунок часткового погашення заборгованості за Договором на розрахунковий рахунок ТОВ "Гінекей" перерахувало 180 000,00грн. Залишок несплаченої суми становить 384 445,60грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гінекей" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Саніта" (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №16/04 від 16.04.2019 (договір відступлення). Згідно умов даного договору первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання зобов`язань за договором підряду №2306-16 від 23.06.2017, який укладено між первісним кредитором та Комунальним підприємством "Благоустрою міста" Дніпровської міської ради (в подальшому боржник).

Пунктом 1.2 передбачено, що згідно договору відступлення "Новий кредитор" має право вимагати від "Боржника" належного виконання зобов`язань по оплаті за основним договором у сумі 384 445,6грн. та пені у сумі 141 623,44грн.

Згідно умов договору про відступлення права вимоги Первісний кредитор передає Новому кредитору в момент підписання цього договору: договір №2306-16 від 23.06.2017; акт виконаних робіт №19 від 21.11.2017 і акт звірки №12 від 21.11.2017, виписку з банківського рахунку (п.1.3. договору).

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

27.05.2019 Позивачем подано позовну заяву про стягнення з Відповідача заборгованості у сумі 384 445,60 грн. та пені у сумі 141 623,44 грн. за період з 06.12.2017 по 18.04.2019.

Рішенням суду від 09.07.2019 по справі № 904/2177/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Саніта" заборгованість за договором підряду №2306-16 від 23.06.2017 в розмірі 384445,60 грн., пеню у розмірі 3939 грн. 25коп., витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5825,77 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 765,55 грн. про що видано відповідний наказ 01.08.2019.В задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.

Відповідно до ч.4. ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

01.08.2019 між Позивачем та Відповідачем укладено графік добровільного виконання рішення суду від 01.08.2019 (43-44). Згідно умов п.3 якого Боржник зобов`язується сплачувати суму боргу, визначену у п.2 даного Графіку наступними частинами:

- до 06.08.2019-100 000,00грн.

- до 20.08.2019-100 000,00грн.

- до 01.09.2019-100 000,00грн.

- до 15.09.2019-108 000,17грн.

28.10.2019 ТОВ Гінекей та ТОВ Агро-Саніта уклали додаткову угоду до Договору про відступлення права вимоги № 16/04 від 16.04.2019. Згідно предмету якого за Договором про відступлення права вимоги № 16/04 від 16.04.2019 року Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному, і стає кредитором за Договором підряду № 2306-16 від "23" червня 2017 р., укладеним між Первісним кредитором та Комунальним підприємством управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є Комунальне підприємство Благоустрій міста Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 35609280.

Згідно умов п. 1.2 за цією Додатковою Угодою, Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника сплати інфляційних втрат у розмірі 54783,50грн.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач своєчасно не розрахувався з Позивачем за виконані роботи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача втрат від інфляції у сумі 54 783,50 грн. за період з грудня 2017 по липень 2019.

Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

З наведених положень законодавства вбачається, що втрати від інфляції, де початком періоду нарахування є обмежений місяць не можуть бути нараховані, так як наведені вище місяці обмежені вказаною позивачем датою, у той час як найменший період визначення індексу інфляції складає місяць (аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 01.04.2015 у справі 917/1667/14, від 27.12.2016 у справі №904/6149/16).

Враховуючи вказані вище обставини, за розрахунком суду, втрати від інфляції складають 50 450,43 грн. за період з січня 2018 по липень 2019.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції`звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з`ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 50 450,43 грн.

У позові позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Згідно ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як встановлено судом за матеріалами справи, позивачем подано докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме: копія укладеного позивачем з адвокатом Борисенком Р.Ю. договору про надання інформаціно-консультаціних та юридичних послуг від 16.09.2019р., копія ордера на надання правової допомоги серії СВ № 1000103 від 06.05.2019, копія Додаткової угоди (Додаток №1) від 19.09.2019, копія акту виконаних робіт від 07.11.2019, копія виписки за рахунком від 16.09.2019, а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2269 від 11.02.2011.

Враховуючи те, що справа за своєю суттю є не складною, справа слухалась у спрощеному провадженні, по справі було 2 засідання, витрачений час адвокатом, витрати по оплаті на правничу допомогу суд задовольняє частково в розмірі 3 000,00 грн.

Щодо судового збору слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 вказаної статті Закону передбачено, що ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: із позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2019р. набрав чинності Закон України "Про державний бюджет України на 2019 рік", статтею сьомою якого встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.

З огляду на прохальну частину позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення майнову вимогу, за подання до суду якої судовий збір має складати 1921,00грн.

З матеріалів справи вбачається, позивачем в якості доказу сплати судового збору до позовних матеріалів додана квитанція № NE034018M dsl 06/11/2019 на суму 2007,00 грн. Тобто позивачем надмірно сплачений судовий збір у сумі 86,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Клопотання позивачем не подано.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд, - ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради, (49005, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 75 кімната 723, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35609280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Саніта" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, селище міського типу Слобожанське, вул. Теплична,19, код ЄДРПОУ 42388622) інфляційні витрати у розмірі 50450,43 грн. судовий збір у розмірі 1769,06 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.12.2019

Суддя С.П.Панна