Рішення

від 18.12.2019 по справі 908/2924/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/179/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2019 Справа № 908/2924/19

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ» (21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, код ЄДРПОУ 37898486)

До відповідача: Селянського (фермерського) господарства «ПРОГРЕС» (71651, Запорізька область, Василівський район, с. Долинка, вул. Перемоги, буд. 1, код ЄДРПОУ 22134994)

про стягнення 155 638,37 грн.

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

18.10.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ» № б/н від 11.10.2019 (вх. №3137/08-07/19 від 18.10.2019) до Селянського (фермерського) господарства «ПРОГРЕС» про стягнення 155 638,37 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2019 справу №908/2924/19 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 22.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2924/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, присвоєно справі номер провадження - 5/179/19, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 19.11.2019. Ухвалою від 19.11.2019 судом оголошено перерву до 18.12.2019, запропоновано сторонам виконати вимоги ухвали суду від 22.10.2019.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

18.12.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування своєї позиції позивач у позовній заяві посилається на наступне: 19.02.2018 між ТОВ «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ» та Селянським (фермерським) господарством «ПРОГРЕС» укладено договір поставки №19-02-18/59ЗПК/ПО-Д. На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 152 598,17 грн. Однак, відповідач за отриманий товар здійснив лише часткову сплату на суму 62 598,17 грн., отже у відповідача існує заборгованість перед позивачем на загальну суму в розмірі 90 000,00 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати за отриманий товар позивачем нараховано 3% річних в розмірі 35 728,77 грн. та пеню в розмірі 29 909,60 грн. На підставі викладеного, посилаючись ст.ст. 525, 526, 530, 611, 612, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193, 216, 222, 230 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Запропонований ухвалами суду від 22.10.2019 та 19.11.2019 відзив на позовну заяву та додані до нього документи відповідач на адресу суду не надіслав, правами передбаченими ст. 42 ГПК України не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ» (Постачальник, позивач) та Селянським (фермерським) господарством «ПРОГРЕС» (Покупець, відповідач) укладено договір поставки №19-02-18/59ЗПК/ПО-Д (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується передати (поставити) партіями у власність покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а саме: мінеральне добриво, мікродобриво, а покупець зобов`язується прийнято товар та провести оплату за нього.

Найменування товару, чинні відносно товару коди за відповідними класифікаторами, варіант тарування та/або пакування товару, виробник та країна походження товару, одиниці виміру кількості товару та його кількість, ціна, строки та умови (базис) поставки кожної партії товару визначається в договорі та/або у відповідній специфікації (надалі - Специфікація) до договору, яка є його невід`ємною частиною (п. 1.2. договору).

Пунктом 1.3. договору встановлено, що загальна ціна договору становить загальну вартість товару, за усіма специфікаціями сумарно.

Згідно з п. 2.2. договору, кількість партії товару, що поставляється за цим договором, зазначається у специфікації стосовно відповідної партії товару. У випадку розбіжностей в межах +/- 1% щодо кількості товару в порівнянні з даними у видаткових накладних на товар, поставлений відповідно до умов договору, сторони зобов`язуються провести коригування взаєморозрахунків у відповідності із даними видаткових накладних без обов`язкового внесення змін до договору (здійснити до поставку сплаченого товару, сплатити вартість поставленого, але не сплаченого товару, або повернути пошти за непоставлений товар - за домовленістю сторін).

Розділом 3 договору визначено загальну суму до договору та порядок розрахунків.

Так, загальна сума договору визначається на підставі погодження сторонами у відповідних специфікаціях, і визначається як сума всіх партій товару, поставлених протягом строку дії договору (п. 3.1).

Ціна товару включає в себе усі витрати постачальника, в тому числі, але не виключно: витрати щодо доставки товару, вартість тари, пакування, маркування, страхування (за необхідності); ціна є остаточною і може бути змінена лише за письмовою згодою сторін договору, окрім випадків, передбачених договором або відповідною специфікацією (п.3.2).

Оплата конкретної партії товару проводиться в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у договорі, оплати в розмірі вартості партії товару, зазначеної у відповідній специфікації, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання покупцем даної партії товару, якщо інший термін та/або порядок оплати партії товару не вказаний у відповідній специфікації. Зобов`язання покупця зі сплати ціни товару вважається виконаним в момент списання коштів з банківського рахунку покупця відповідно до платіжних реквізитів, вказаних постачальником у цьому договорі (п.3.3).

Відносно окремої партії товару відповідною специфікацією може бути передбачено інший строк та/або порядок розрахунків (п. 3.4).

У платіжному дорученні на оплату товару покупець зобов`язаний зазначити дату і номер договору, дату і номер рахунку-фактури виставленого постачальником, призначення платежу (оплата вартості товару), за якими здійснюється оплата (п. 3.5).

Відповідно до п. 4.4. договору, право власності на товар, а також ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або втрати товару у покупця виникає з моменту отримання покупцем товару та підписання видаткової накладної та/або залізничної накладної.

Згідно з п. 4.9. договору, приймання товару за фактичною кількістю проводиться згідно з кількістю товару, зазначеною у відповідній видатковій, товарно-транспортній або залізничній накладній, за якістю - згідно сертифіката якості виробника, ДСТУ та ТУ. Факт передачі товару покупцеві підтверджується підписаною з боку уповноваженого представника покупця відповідної видаткової накладної, товарно-транспортної або залізничної накладної на підставі належним чином оформленої довіреності на отримання ТМЦ.

Це договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками сторін та його скріплення печатками сторін та закінчується 31.12.2018 року, але в будь-якому випадку - не раніше моменту виконання сторонами взятих на себе за договором зобов`язань (п. 8.1. договору).

Відповідно до п. 8.3. договору, закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору, а також від проведення взаєморозрахунків у частині фактично виконаних за договором зобов`язань.

На виконання п. 1.2. договору, 26.10.2018 сторони підписали Специфікацію № 1 до договору поставки №19-02-18/59ЗПК/ПО-Д від 19.02.2018 на загальну суму 152 598,17 грн. (а.с. 15).

Пунктом 2 Специфікації № 1 визначено, що покупець зобов`язаний сплатити вартість товару на умовах передоплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше трьох банківських днів від дати пред`явлення продавцем рахунку-фактури.

Товар вважається оплаченим з момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 3 Специфікації № 1).

26.10.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ» виставлено рахунок на оплату № 3948 на загальну суму 152 598,17 грн. У вказаному рахунку зазначено, що рахунок дійсний протягом одного банківського дня (а.с. 16).

На виконання п. 2 Специфікації № 1, платіжним дорученням № 770 СФГ «ПРОГРЕС» перерахувало ТОВ «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ» грошові кошти в розмірі 65 298,17 грн. з призначенням платежу - за добрива, згідно рахунку № 3948 від 26.10.2018 (а.с. 18).

На підставі видаткової накладної № 10-00570 від 29.10.2018, ТОВ «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ» поставило, а СФГ «ПРОГРЕС» прийняло товар на загальну суму 152 598,17 грн. Вказана видаткова накладна підписана та скріплена печатками обох сторін (а.с. 17).

Враховуючи умови п. 2 Специфікації № 1, кінцевим терміном оплати товару є 31.10.2018.

В порушення умов договору поставки №19-02-18/59ЗПК/ПО-Д від 19.02.2018, відповідач оплату за поставлений товар в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого станом на 01.11.2018 у СФГ «ПРОГРЕС» виникла заборгованість у розмірі 90 000,00 грн.

Пунктом 5.1. договору сторони встановили, що за порушення умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та даним договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

В разі прострочення оплати товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період прострочення), нарахованої на суму вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочення (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 5.4. договору, нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором здійснюється без обмеження строку нарахування та припиняється в день виконання стороною відповідного зобов`язання. Сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором становить три роки.

Згідно п. 5.6. договору, сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченою частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і встановлюють її в 25% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем (відповідно до специфікації до договору) та 48% річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до повної сплати.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору поставки №19-02-18/59ЗПК/ПО-Д від 19.02.2018 в частині своєчасної оплати за поставлений товар, на підставі п.п. 5.3, 5.4. та 5.6. договору позивачем нараховану відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 01.11.2018 по 11.10.2019 у розмірі 29 909,60 грн. та річні відсотки за період з 01.11.2018 по 11.10.2019 у розмірі 35 728,777 грн.

На підставі викладеного, предметом розгляду справи є стягнення з Селянського (фермерського) господарства «ПРОГРЕС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ» заборгованості за договором поставки №19-02-18/59ЗПК/ПО-Д від 19.02.2018 у розмірі 155 638,37 грн., з яких 90 000,00 грн. основної заборгованості, 29 909,60 грн. пені за період з 01.11.2018 по 11.10.2019 та 35 728,77 грн. річних відсотків за період з 01.11.2018 по 11.10.2019.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2924/19, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Пунктом першим статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, на підставі дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов`язки: у позивача - право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача - обов`язок сплатити вартість отриманого товару.

За приписами статті 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов`язкову силу для сторін. Будучи пов`язаними взаємними правами та обов`язками (зобов`язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов`язання.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено вище, на виконання умов Договору поставки №19-02-18/59ЗПК/ПО-Д, 29.10.2019 було здійснено поставку товару СФГ ПРОГРЕС на загальну суму 152 598,17 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 10-00570 від 29.10.2019 (а.с. 17).

Факт отримання товару підтверджується підписами уповноважених осіб сторін та скріплені печатками СФГ ПРОГРЕС на зазначеній видатковій накладній.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Термін виконання зобов`язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Разом з тим, СФГ ПРОГРЕС здійснило часткову оплату за отриманий товар у розмірі 62 598,17 грн., у зв`язку із чим у відповідача утворилась заборгованість за отриманий товар на суму 90 000,00 грн.

Доказів погашення вказаної суми боргу за отриманий товар відповідачем не надано, наявність заявленої до стягнення заборгованості ним не спростована, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 90 000,00 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 5510570/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, за порушення відповідачем умов договору щодо несвоєчасного виконання розрахунків за отриманий товар, загальна сума пені, що заявлена до стягнення становить 29 909,60 грн. та нарахована за період з 01.11.2018 по 11.10.2019 включно.

Відповідно до п. 5.4. договору, нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором здійснюється без обмеження строку нарахування та припиняється в день виконання стороною відповідного зобов`язання. Сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором становить три роки.

Перевіривши розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» судом встановлено, що розрахунок пені здійснено вірно та підлягає стягненню в заявленій сумі 29 909,60 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 5.6. договору, сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченою частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і встановлюють її в 25% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем (відповідно до специфікації до договору) та 48% річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до повної сплати.

В зв`язку з неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача річні відсотки на загальну суму 35 728,77 грн., а саме: 25 річних відсотків за період з 01.11.2018 по 29.01.2019 включно у розмірі 5 547,95 грн. та 48 річних відсотків за період з 30.01.2019 по 11.10.2019 включно у розмірі 30 180,82 грн.

Суд, перевіривши розрахунок річних відсотків за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство за вказаний позивачем період, приходить до висновку, що він є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню у заявленій сумі.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «ПРОГРЕС» (71651, Запорізька область, Василівський район, с. Долинка, вул. Перемоги, буд. 1, код ЄДРПОУ 22134994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ» (21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, код ЄДРПОУ 37898486) заборгованість за договором поставки №19-02-18/59ЗПК/ПО-Д від 19.02.2018 у розмірі 155 638 (сто п`ятдесят п`ять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 37 коп., з яких 90 000 (дев`яносто тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 29 909 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`ять) грн. 60 коп. пені за період з 01.11.2018 по 11.10.2019 включно, 35 728 (тридцять п`ять тисяч сімсот двадцять п`ять) грн. 77 коп. річних відсотків за період з 01.11.2018 по 11.10.2019 включно та судові витрати в сумі 2 334 (дві тисячі триста тридцять чотири) грн. 58 коп. Видати наказ.

Повний текст рішення складено: 20.12.2019.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.