Рішення
від 04.12.2019 по справі 910/8387/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2019Справа № 910/8387/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс"

до 1. Акціонерного товариства "РВС Банк"

2. Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко

Ганни Георгіївни

про скасування рішення про державну реєстрацію

Представники учасників справи:

від позивачаКібець С.В.; від відповідача-1Цибіков О.О.; від відповідача-2Бровко О.М.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "РВС Банк" (далі - відповідач - 1) та до Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганни Георгіївни (далі відповідач - 2 ) про:

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганни Георгіївни, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336266 від 05.04.2019, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6 кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 за Акціонерним товариством "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797;

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганни Георгіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336366 від 05.04.2019, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності на будівлю торгівельно - офісного комплексу (літ. Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м. за Акціонерним товариством "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" у 2012 році придбало будівлю торговельно - офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу нежилої будівлі від 24.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В. за реєстровим №802 та земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О. В. за реєстровим №801. Право власності на придбану позивачем будівлю торговельно-офісного (літ.Д) було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №35016692 від 01.08.2012, а право власності на придбану позивачем земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №4317420 від 03.06.2013.

За твердженнями позивача, 01.05.2019 останньому стало відомо, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зникли записи про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" на вказані будівлю та земельну ділянку. При цьому позивач не вчиняв жодних правочинів щодо належних йому будівлі та земельної ділянки, не відчужував їх, не передавав у користування чи іпотеку третім особам.

При цьому на момент укладення позивачем договору купівлі-продажу нежилої будівлі від 24.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О. В. за реєстровим №802 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О. В. за реєстровим №801, придбані позивачем будівля та земельна ділянка не були передані в іпотеку, щодо них не існувало жодних заборон на відчуження, були відсутні права третіх осіб на належне останньому нерухоме майно.

Таким чином позивач вважає, що державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права власності на будівлю та земельну ділянку, за адресою м.Київ, провулок Рильський, 6 за Акціонерним товариством "РВС Банк" в порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв`язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків.

19.07.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просить уточнити позовні вимоги та викласти їх у наступній редакції:

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганни Георгіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336366 від 05.04.2019, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності на будівлю торгівельно - офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м. за Акціонерним товариством "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797;

- визнати відсутнім у Акціонерного товариства "РВС БАНК", код ЄДРПОУ 39849797, права власності на земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 та на будівлю торговельно-офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 відкрито провадження у справі №910/8387/19; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.08.2019; в порядку ст.81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Комунального підприємства "Реєстраційне бюро": рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:46336266 від 05.04.2019; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336366 від 05.04.2019; реєстраційну справу стосовно будівлі торговельно-офісного комплексу (літ. Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м.; реєстраційну справу стосовно земельної ділянки площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017; запропоновано відповідачам 1-2 у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзиви на позовну заяву; запропоновано позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзивів (якщо такі будуть подані) подати відповідь на відзив.

14.08.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив, зазначивши про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснювалося відповідачем-1 з додержанням вимог ст.ст.35, 37 Закону України "Про іпотеку", а саме 05.03.2019 іпотекодержателем - Акціонерним товариством "РВС Банк" на виконання вимог зазначених норм Закону України "Про іпотеку" не менш ніж як у тридцятиденний строк надіслано боргове повідомлення кредитора іпотекодавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс", чим виконано вимоги закону та іпотечних договорів №14/42353/Н-150206/І та №15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007, внаслідок чого 05.04.2019 (через 31 день після направлення відповідної письмової вимоги) іпотекодержателем звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами №14/42353/Н-150206/І та №15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007 шляхом державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6 кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 та державної реєстрації права власності на будівлю торгівельно - офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м. за Акціонерним товариством "РВС Банк".

При цьому державним реєстратором було перевірено наявність письмового повідомлення про порушення основного зобов`язання, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав від 05.04.2019, а отже у відповідача-2 не було підстав для відмови у державній реєстрації прав відповідача-1.

Крім того, у відзиві на позов відповідач-1 зауважив, що дія іпотеки поширюється на предмет іпотеки навіть у разі зменшення площі предмету іпотеки, в той час, як така зміна площі була проведена без згоди іпотекодержателя, тобто з порушенням.

Також, на думку відповідача-1, договори купівлі-продажу від 24.07.2012 на підставі яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" придбало спірне майно та договір іпотеки від 20.08.2012 року укладений між позивачем та Пресан Лтд, як наступної іпотеки, не є підставою для відмови у реєстрації права власності відповідача-1 на земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6 кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 та будівлю торгівельно - офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м.

14.08.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про забезпечення позову.

15.08.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" про забезпечення позову задоволено частково.

16.08.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.

19.08.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника відповідача-1 надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Судом у підготовчому засіданні 19.08.2019 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про:

1) повторне витребування в порядку ст.81 Господарського процесуального кодексу України у Комунального підприємства "Реєстраційне бюро":

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:46336266 від 05.04.2019;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336366 від 05.04.2019;

- реєстраційної справи стосовно будівлі торговельно-офісного комплексу (літ. Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м.;

- реєстраційної справи стосовно земельної ділянки площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017.

2) задоволення заяви відповідача -1 про відкладення підготовчого засідання;

3) відкладення підготовчого засідання по справі №910/8387/19 на 04.09.2019.

02.09.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній проти тверджень відповідача-1 у відзиві на позов заперечив та серед іншого зауважив, що останнім до відзиву на позов не додано належних та допустимих доказів направлення боргового повідомлення на адресу позивача, відповідних доказів на підтвердження факту правонаступництва відповідача-1 по відношенню до Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" у правовідносинах, які виникли з іпотечних договорів №14/42353/Н-150206/І та №15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007.

Крім того, позивач у відповіді на відзив зазначив про те, що всупереч умовам п.12.3.1 іпотечного договору №14/42353/Н-150206/І від 18.05.2007, п.12.3.1 іпотечного договору №15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007 та ст.ст.5, 37 Закону України "Про іпотеку" відповідачем-1 не було запропоновано іпотекодавцю переліку кандидатур суб`єктів оціночної діяльності.

03.09.2019 через офіційну електронну адресу Господарського суду міста Києва від представника відповідача-1 надійшла заява про продовження процесуальних строків.

04.09.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження процесуального строку.

Судом у підготовчому засіданні 04.09.2019 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 07.10.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

Крім того, судом у підготовчому засіданні 04.09.2019 повторно витребувано в порядку ст.81 Господарського процесуального кодексу України у Комунального підприємства "Реєстраційне бюро": рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:46336266 від 05.04.2019; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336366 від 05.04.2019; реєстраційну справу стосовно будівлі торговельно-офісного комплексу (літ. Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м.; реєстраційну справи стосовно земельної ділянки площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017.

04.10.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній проти тверджень позивача у відповіді на відзив, навів свої заперечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 задоволено усне клопотання представника позивача про витребування доказів та відкладено підготовче засідання у справі №910/8387/19 на 30.10.2019.

Даною ухвалою, в порядку ст.81 Господарського процесуального кодексу України, витребувано у Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:46336266 від 05.04.2019; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336366 від 05.04.2019; реєстраційну справу стосовно будівлі торговельно-офісного комплексу (літ. Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м.; реєстраційну справи стосовно земельної ділянки площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017.

29.10.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли пояснення по справі.

30.10.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача-1 надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019, яку занесено до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-1 про повторне витребування реєстраційної справи у Шевченківської районної державної адміністрації.

Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/8387/19 до судового розгляду по суті на 18.11.2019.

15.11.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника відповідача-2 надійшов відзив на позов.

18.11.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відновлення строку на подачу відзиву на позов.

У судовому засіданні з розгляду справи №910/8387/19 по суті 18.11.2019 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, якою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 про відновлення строку для подачі відзиву, відзив на позовну заяву відповідача-2 залишено без розгляду з наступних підстав:

Стосовно доводів відповідача-2 про те, що останній не отримував жодних поштових відправлень від суду про розгляд справи та не був належним чином повідомлений про розгляд справи №910/8387/19 Господарським судом міста Києва, та дізнався про розгляд справи з єдиного державного реєстру судових рішень, суд відзначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою повідомлення відповідача-2 про розгляд справи №910/8387/19 судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, як ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.07.2019 та і інші ухвали суду у даній справі направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу місцезнаходження відповідача-2, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04050, м.Київ, вул.Дегтярівська, будинок 8А, офіс 406) так і іншу відому адресу відповідача-2 (01001, м.Київ, вул.Архітектора Городецького, 12/13, офіс 38).

В той же час, конверти з ухвалами суду, направленими на адреси відповідача-2, були повернуті до суду відділенням поштового зв`язку із відмітками "за закінченням встановленого терміну зберігання".

За змістом п.п.114, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 одержувач може відмовитися від одержання поштового відправлення, про що на поштовому відправленні або повідомленні про надходження поштового відправлення робиться відповідна позначка, яка засвідчується його підписом. Підпис представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти, скріплюється печаткою (за наявності) цієї юридичної особи. Такі поштові відправлення, поштові перекази повертаються за зворотною адресою. У разі коли одержувач відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання поштового відправлення, таке поштове відправлення зберігається в приміщенні об`єкта поштового зв`язку протягом установленого пунктом 116 цих Правил строку (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), після закінчення якого - повертаються поштовим оператором за зворотною адресою. У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем-2 кореспонденції суду з ухвалами по справі №910/8387/19 та їх повернення відправнику відділенням поштового зв`язку із відмітками "за закінченням терміну зберігання" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача-2 щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача-2.

При цьому, суд враховує, що відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Однак, відповідач- 2 не повідомляв суд про зміну свого місцезнаходження. При цьому, подаючи відзив на позовну заяву, відповідач -2 у ній вказує ту саму адресу, як і та, на яку судом направлялись поштові відправлення під час розгляду справи.

Посилання відповідача -2 у клопотанні про відновлення строку для подачі відзиву на те, що він не отримував ніяких процесуальних документів, а тому не був обізнаний про наявність вказаної справи, та дізнався про розгляд справи з єдиного державного реєстру судових рішень, у зв`язку з чим просить суд визнати поважними причини пропуску строку для подачі відзиву є безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Неотримання поштової кореспонденції відповідачем -2 не є поважною причиною для поновлення строку для подачі відзиву на позов, інших належних доказів на підтвердження поважності пропущення строку для подачі відзиву на позов відповідачем - 2 не подано.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача-2 про розгляд справи №910/8387/19 Господарським судом міста Києва, а заперечення відповідача-2 з цього приводу є безпідставними.

В судовому засіданні 18.11.2019 задоволено усне клопотання представника відповідача-2 про оголошення перерви у судовому засіданні для ознайомлення з матеріалами справи та оголошено перерву в судовому засіданні по справі до 27.11.2019.

27.11.2019 через канцелярію суду від представника відповідача-2 надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких останній проти заявлених позовних вимог заперечив, стверджуючи про невірно обраний позивачем спосіб захисту прав, а також про те, що належним відповідачем у справі є особа, право якої зареєстровано, а державний реєстратор повинен виступати у спорі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

27.11.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача-2 надійшло клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та клопотання про долучення доказів.

27.11.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача-1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів та про визнання поважними причин пропуску строку для їх подання.

У судовому засіданні з розгляду справи №910/8387/19 по суті 27.11.2019 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про:

1) відмову у задоволенні клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні;

2) задоволення клопотань представників відповідача-1 та відповідача-2 про долучення доказів до матеріалів справи;

3) задоволення усного клопотання представника відповідача-2 про оголошення перерви у судовому засіданні по справі №910/8387/19 для підготовки письмових пояснень;

4) оголошення перерви у судовому засіданні по справі №910/8387/19 до 04.12.2019.

04.12.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли письмові пояснення по суті спору.

04.12.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача-2 надійшли письмові пояснення по суті спору із запереченнями проти заявлених позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 04.12.2019 позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 04.12.2019 проти задоволення позову заперечив з підстав наведених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 04.12.2019 проти задоволення заявлених позовних вимог заперечив з підстав наведених в письмових поясненнях по суті спору.

В судовому засіданні 04.12.2019 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2007 між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого було Публічне акціонерне товариство "Сведбанк") (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" (позичальник) було укладено кредитний договір №6/42353/Н-191206/К (кредитний договір), відповідно до умов якого банк має право надати позичальникові грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов`язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором (п.1.1).

Відповідно до п.п.5.1, 5.1.1, 5.1.2 кредитного договору, виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором забезпечується іпотекою земельної ділянки за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6 та іпотекою будівлі торгово-офісного центру за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6.

18.05.2007 Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого було Публічне акціонерне товариство "Сведбанк") (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №14/42353/Н-150206/I, посвідчений 18.05.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим номером 4372, відповідно до умов якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" передало Акціонерному комерційному банку "ТАС-Комерцбанк" в іпотеку земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017.

Також 18.05.2007 між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого було Публічне акціонерне товариство "Сведбанк") (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір №15/42353/Н-150206/I, посвідчений 18.05.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим номером 4374, відповідно до умов якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" передало іпотекодержателю в іпотеку будівлю торгово-офісного центру (літ.Д), загальною площею 5367,40 кв.м, за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6.

Згідно п.11 означених договорів іпотеки іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі якщо на день, визначений з основного зобов`язання, іпотекодавець не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов`язанням та цим договором, в тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов`язання (як основного боргу так процентів за ним). При настанні зазначених у абзаці 1 цього пункту договору випадків іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та зобов`язань, передбачених цим договором, у не менш ніж тридцяти денний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору.

Крім того у п.12.3.1 договорів іпотеки було передбачено, що задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" у випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої в цьому підпункті п.12.3 договору, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. При цьому вважається, що предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за ціною, що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності. При цьому сторони домовляються, що кандидатуру суб`єкта оціночної діяльності обирає іпотекодавець із запропонованого іпотекодержателем списку експертів в кількості не менше п`яти осіб . При оцінці предмету застави незалежний експерт повинен використовувати всі методи оцінки, які будуть передбачені діючим законодавством на момент оцінки. Якщо фактичний розмір заборгованості іпотекодавця за основним зобов`язанням, менший за вартість, вказану у висновку незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності, іпотекодержатель перераховую різницю на поточний рахунок іпотекодавця протягом 30 банківських днів з моменту набуття у власність предмета іпотеки. Сторони, з розумінням змісту статті 37 Закону України "Про іпотеку" свідчать, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень цього підпункту п.12.3 цього договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій іпотекодавця, а рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене іпотекодавцем в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі №42/254, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2012 визнано недійсними іпотечні договори №№14/42353/Н-150206/І, 15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007, укладені між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" як правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік".

24.07.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" (покупець, позивач) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе" (продавець) було придбано будівлю торговельно-офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу нежилої будівлі від 24.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В. за реєстровим №802 та земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В. за реєстровим №801.

Право власності на придбану позивачем будівлю торговельно-офісного комплексу (літ.Д) було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом про державну реєстрацію прав №35016692 від 01.08.2012.

Право власності на придбану позивачем земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №4317420 від 03.06.2013.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2019 у справі №42/254 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" як правонаступника Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" про визнання недійсними іпотечних договорів №№14/42353/Н-150206/І, 15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007, укладених між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" було поновлено строк на подання апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Голденграунд", відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі №42/254 заяву Акціонерного товариства "РВС Банк" про заміну сторони правонаступником задоволено. Замінено відповідача у справі №42/254 з Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" на його правонаступника - Акціонерне товариство "РВС БАНК", заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" про відмову від позову у справі №42/254 задоволено, прийнято відмову від позову позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" у справі №42/254, визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі №42/254, провадження у справі №42/254 закрито.

19.02.2019 Акціонерне товариство "РВС Банк", на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі №42/254 та іпотечних договорів №№14/42353/Н-150206/I та 15/42353/Н-150206/I від 18.05.2007, звернулося із заявою до державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" з метою відновлення прав іпотекодержателя, внаслідок чого державним реєстратором Чуйко Г.Г. (надалі - відповідач-2) 19.02.2019 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і зареєстровано іпотеку та заборону відчуження щодо земельної ділянки (реєстраційний номер 73691680000) та будівлі торгово-офісного центру (реєстраційний номер 73471480000).

05.04.2019 Акціонерне товариство "РВС Банк" звернуло стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку на підставі іпотечних договорів №№14/42353/Н-150206/I та 15/42353/Н-150206/I від 18.05.2007, у зв`язку з чим за рішенням державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганни Георгіївни, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336266 від 05.04.2019, якого здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6 кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 за Акціонерним товариством "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797 (номер запису 31052436) та за рішенням державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганни Георгіївни, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336366 від 05.04.2019, здійснено державну реєстрацію права власності на будівлю торгівельно - офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м. за Акціонерним товариством "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797 (номер запису 31052540).

Постановою Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №42/254 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2019 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі №42/254 скасовано, справу №42/254 у скасованій частині направлено на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду на стадію розгляду питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі №42/254 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденграунд" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі №42/254.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказував на порушення відповідачем-1 встановленого ст.ст.35, 37 Закону України "Про іпотеку" порядку задоволення вимог іпотекодержателя та на відсутність у відповідача-1 підстав для звернення стягнення на майно, належне позивачу, а у відповідача-2 відповідних підстав для державної реєстрації права власності на земельну ділянку та будівлю торгівельно-офісного комплексу за відповідачем-1 внаслідок скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі №42/254 постановою Верховного Суду від 10.10.2019.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" (тут і далі в редакції станом на дату прийняття відповідачем-2 оскаржуваних рішень) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 3 ст.33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

За змістом ст.37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2007 між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого було Публічне акціонерне товариство "Сведбанк") (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" (позичальник) було укладено кредитний договір №6/42353/Н-191206/К (кредитний договір), відповідно до умов якого банк має право надати позичальникові грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов`язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором (п.1.1). виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором забезпечується іпотекою земельної ділянки за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6 та іпотекою будівлі торгово-офісного центру за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6 (п.п.5.1, 5.1.1, 5.1.2).

Крім того 18.05.2007 між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого було Публічне акціонерне товариство "Сведбанк") (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір №15/42353/Н-150206/I, посвідчений 18.05.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим номером 4374, відповідно до умов якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" передало іпотекодержателю в іпотеку будівлю торгово-офісного центру (літ.Д), загальною площею 5367,40 кв.м, за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6.

Умовами п.11 означених договорів іпотеки було передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі якщо на день, визначений з основного зобов`язання, іпотекодавець не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов`язанням та цим договором, в тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов`язання (як основного боргу так процентів за ним). При настанні зазначених у абзаці 1 цього пункту договору випадків іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та зобов`язань, передбачених цим договором, у не менш ніж тридцятиденний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору.

Як вже вказувалось судом у п.12.3.1 договорів контрагенти домовились, що задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" у випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої в цьому підпункті п.12.3 договору, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. При цьому вважається, що предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за ціною, що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності. При цьому сторони домовляються, що кандидатуру суб`єкта оціночної діяльності обирає іпотекодавець із запропонованого іпотекодержателем списку експертів в кількості не менше п`яти осіб. При оцінці предмету застави незалежний експерт повинен використовувати всі методи оцінки, які будуть передбачені діючим законодавством на момент оцінки. Якщо фактичний розмір заборгованості іпотекодавця за основним зобов`язанням, менший за вартість, вказану у висновку незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності, іпотекодержатель перераховую різницю на поточний рахунок іпотекодавця протягом 30 банківських днів з моменту набуття у власність предмета іпотеки. Сторони, з розумінням змісту статті 37 Закону України "Про іпотеку" свідчать, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень цього підпункту п.12.3 цього договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій іпотекодавця, а рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене іпотекодавцем в судовому порядку.

При цьому в порушення зазначених вище положень чинного законодавства України, а саме ст.35 Закону України "Про іпотеку", матеріали справи не містять, а відповідачами не надано суду як належних та допустимих доказів надсилання на адресу боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" письмової вимоги про усунення порушення за кредитним договором №6/42353/Н-191206/К від 18.05.2007, оскільки боржник за цим договором відмінний від іпотекодавця за договорами іпотеки так і належних та допустимих доказів надсилання вказаної вимоги на адресу позивача, оскільки опис вкладення у цінний лист від 05.03.2019 в якому вказано про надсилання на адресу останнього комерційної пропозиції та БПК без зазначення будь-яких ідентифікуючих ознак вказаного документу ніяким чином не свідчить про надсилання на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" саме боргового повідомлення кредитора за вих.№214/1/19т від 19.02.2019.

Суд зазначає, що в силу приписів чинного законодавства України, обов`язковою умовою для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у власність на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або іпотечного застереження, є надіслання боржникові та іпотекодавцеві письмової вимоги про усунення порушення зобов`язання протягом не менше, ніж тридцятиденного строку, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги.

Виключно у разі зиконання вказаних вимог ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку" можливе звернення стягнення шляхом набуття у власність предмета іпотеки.

Однак Акціонерним товариством "РВС Банк" вказані вимоги Закону України "Про іпотеку" виконані не були, за твердженнями позивача на його адресу крім рекламних буклетів від відповідача-1, не надходили жодні повідомлення про усунення порушень зобов`язань, що свідчить про порушення встановленого ст.ст.35, 37 Закону України "Про іпотеку" порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім цього, суд зазначає, що в порушення умов п.12.3.1 договорів іпотеки матеріали справи не містять, а відповідачем-1 не надано суду доказів надання позивачу списку експертів в кількості не менше п`яти осіб для складання висновку незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності для визначення ціни предмету іпотеки.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі №42/254, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2012 визнано недійсними іпотечні договори №№14/42353/Н-150206/І, 15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007, укладені між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" як правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік".

За змістом положень ст.ст.316, 317, 392 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає в безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (п.3 ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на придбану позивачем за договором купівлі-продажу нежилої будівлі від 24.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В. за реєстровим №802 будівлю торговельно-офісного комплексу (літ.Д) було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом про державну реєстрацію прав №35016692 від 01.08.2012, а право власності на придбану позивачем на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В. за реєстровим №801 земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №4317420 від 03.06.2013.

При цьому як станом на дату прийняття оскаржуваних рішень державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганною Георгіївною так і станом на дату розгляду справи по суті, договір купівлі-продажу нежилої будівлі від 24.07.2012, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В. за реєстровим №802, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе" як продавцем, за яким позивачем придбано будівлю торговельно-офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м. та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.07.2012, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В. за реєстровим №801, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе" як продавцем, на підставі якого позивачем придбано земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 були та є чинними, в установленому законом порядку недійсними не визнавались. Доказів протилежного матеріали справи не містять, а відповідачами суду не надано.

Тобто позивач як станом на дату прийняття оскаржуваних рішень державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганною Георгіївною так і станом на дату розгляду справи по суті є власником спірного майна, яке ним набуто на законних підставах, а відповідне право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" на будівлю торговельно-офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 було зареєстровано в установленому законом порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

В подальшому, як слідує з матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2019 у справі №42/254 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" як правонаступника Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" про визнання недійсними іпотечних договорів №№14/42353/Н-150206/І, 15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007, укладених між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" було поновлено строк на подання апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Голденграунд", відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі №42/254 заяву Акціонерного товариства "РВС Банк" про заміну сторони правонаступником задоволено. Замінено відповідача у справі №42/254 з Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" на його правонаступника - Акціонерне товариство "РВС Банк", заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" про відмову від позову у справі №42/254 задоволено, прийнято відмову від позову позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" у справі №42/254, визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі №42/254, провадження у справі №42/254 закрито.

05.04.2019 Акціонерне товариство "РВС Банк" звернуло стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку на підставі іпотечних договорів №№14/42353/Н-150206/I та 15/42353/Н-150206/I від 18.05.2007, у зв`язку з чим за рішенням державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганни Георгіївни, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336266 від 05.04.2019, якого здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6 кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 за Акціонерним товариством "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797 (номер запису 31052436) та за рішенням державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганни Георгіївни, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336366 від 05.04.2019, здійснено державну реєстрацію права власності на будівлю торгівельно - офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м. за Акціонерним товариством "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797 (номер запису 31052540).

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 2 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі в редакції станом на дату прийняття відповідачем-2 оскаржуваних рішень) передбачено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності, речові права, похідні від права власності, іпотека тощо.

За змістом ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Пунктом 3 ч.1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Відповідно до п.п.5, 6 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

В той же час, як слідує з матеріалів справи, позивач придбав будівлю торговельно-офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу нежилої будівлі від 24.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В. за реєстровим №802 та земельну ділянки площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В. за реєстровим № 801.

20.08.2012 у Державному реєстрі іпотек було здійснено реєстрацію іпотеки об`єктів нерухомого майна (вищезгаданих земельної ділянки та будівлі торговельно-офісного комплексу за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6), строк виконання зобов`язання 13.07.2022, іпотекодержатель - Компанія PRESAN LTD (реєстраційний номер компанії НЕ 273330), іпотекодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс"; підстава обтяження - договір іпотеки, 1792, 20.08.2012, реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Поліщук О.Ю., реєстраційний номер 12895231 (копія витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №37460135 від 20.08.2012 в матеріалах справи).

20.08.2012 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено реєстраційні записи:

- щодо будівлі торговельно-офісного комплексу за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6: тип обтяження - заборона на нерухоме майно; підстава обтяження - договір іпотеки, 1792, 20.08.2012; власник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" (код ЄДРПОУ 38290817); обтяжувач - Компанія PRESAN LTD (реєстраційний номер компанії НЕ 273330); реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Поліщук О.Ю.; реєстраційний номер 12895863 (копія витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №37460352 від 20.08.2012 наявна в матеріалах справи);

- щодо земельної ділянки за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6: тип обтяження - заборона на нерухоме майно; підстава обтяження - договір іпотеки, 1792, 20.08.2012; власник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" (код ЄДРПОУ 38290817); обтяжувач - Компанія PRESAN LTD (реєстраційний номер компанії НЕ 273330); реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Поліщук О.Ю.; реєстраційний номер 12895993 (копія витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №37460490 від 20.08.2012 наявна в матеріалах справи).

Таким чином станом на час здійснення державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Г.Г. реєстраційних дій 05.04.2019, стосовно спірних будівлі та земельної ділянки були та є чинними: договір купівлі-продажу нежилої будівлі від 24.07.2012, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В. за реєстровим №802; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.07.2012, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В. за реєстровим №801; договір іпотеки, посвідчений 20.08.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук О.Ю. за реєстровим №1793.

Тобто іпотекодержателем вищезазначеного нерухомого майна з 20.08.2012 є Компанія PRESAN LTD.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, підставою прийняття 05.04.2019 державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Г.Г. рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірне майно за відповідачем-1 є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі № 42/254, якою визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011, яким було визнано недійсними іпотечні договори №№14/42353/Н-150206/І, 15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007, укладені між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік".

За таких обставин, враховуючи наявність суперечності між заявленими Aкціонерним товариством "РВС Банк" речовими правами на нерухоме майно та зареєстрованими речовими правами позивача на спірні будівлю та земельну ділянку за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6, та між заявленими Aкціонерним товариством "РВС БАНК" речовими правами на нерухоме майно та зареєстрованим Компанією PRESAN LTD обтяженням речових прав на будівлю та земельну ділянку за адресою: м.Київ , провулок Рильський, 6, державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Г.Г. повинна була відмовити відповідачу-1 у проведенні державної реєстрації прав відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Однак державний реєстратор, всупереч вимогам вищенаведених норм чинного законодавства України здійснила державну реєстрацію права власності, що вказує на незаконність вищезазначених рішень про державну реєстрацію та наявність підстав для їх скасування.

Відповідно до ч.4 ст.37 Закону України "Про іпотеку" рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Згідно ч.1 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Викладені вище обставини вказують на незаконність державної реєстрації права власності на будівлю та земельну ділянку, розташованих за адресою: м.Київ , провулок Рильський, 6, за Aкціонерним товариством "РВС Банк", у зв`язку з чим рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганни Георгіївни, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336266 від 05.04.2019, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6 кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 за Акціонерним товариством "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797 (номер запису 31052436) та рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганни Георгіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336366 від 05.04.2019, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності на будівлю торгівельно - офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м. за Акціонерним товариством "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797 (номер запису 31052540) підлягають визнанню протиправними, і, як наслідок підлягають скасуванню, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо обраного позивачем способу захисту прав, суд зазначає наступне.

У справі, яка розглядається, позивач вважає, що обраний ним спосіб захисту шляхом визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно є предметом спору про захист його майнових прав.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як вже вказувалось судом відповідно до ч.4 ст.37 Закону України "Про іпотеку" рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Так, ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" п.2 ч.6 ст.37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Наведені норми встановлюють можливість оскарження до суду рішення державного реєстратора та визначають скасування рішення про державну реєстрацію прав як підставу для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації.

В свою чергу, прийняття державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганною Георгіївною оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, якими проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6 кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 за Акціонерним товариством "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797 (номер запису 31052436) та про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336366 від 05.04.2019, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності на будівлю торгівельно - офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м. за Акціонерним товариством "РВС Банк", порушує законні права власника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" на зазначене майно.

За таких обставин позивач, заявляючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих державним реєстратором, фактично має намір скасувати записи про державну реєстрацію за Акціонерним товариством "РВС Банк" права власності на земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6 кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 та на будівлю торгівельно - офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м.

Суд також зазначає, що реалізуючи визначене у ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

В свою чергу, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту повинен насамперед слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.

У п.91 постанови Великої палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №909/968/16 зазначено, що запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав.

У п.92 наведеної постанови Верховний Суд зазначив, що з метою реального захисту та відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача суди попередніх інстанцій правильно зазначили про наявність правових підстав для скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семенової Г.В. про державну реєстрацію за ТОВ "НІКІ" прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 28054465 від 03.02.2016, 11:30:27, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610100000:08:002:0006, площею 5,637 га, цільове призначення - для обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд, що знаходиться за наведеною адресою, та розташовані на цій земельній ділянці адміністративно-виробничі приміщення, об`єкт житлової площі.

Таким чином обраний позивачем спосіб захисту своїх прав повністю відповідає тому, що встановлений Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та знаходить своє відображення у судовій практиці Верховного Суду, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість доводів відповідачів щодо обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що твердження відповідача-1 щодо правонаступництва Акціонерного товариства "РВС Банк" як іпотекодержателя у правовідносинах, що виникли з іпотечних договорів №№14/42353/Н-150206/І, 15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007, укладених між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" спростовуються наступним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі №42/254, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2012 визнано недійсними іпотечні договори №№14/42353/Н-150206/І, 15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007 , укладені між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" як правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі №42/254 заяву Акціонерного товариства "РВС Банк" про заміну сторони правонаступником задоволено. Замінено відповідача у справі №42/254 з Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" на його правонаступника - Акціонерне товариство "РВС Банк", заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" про відмову від позову у справі №42/254 задоволено, прийнято відмову від позову позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" у справі №42/254, визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі №42/254, провадження у справі №42/254 закрито.

Таким чином рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі №42/254, яким було визнано недійсними іпотечні договори №№14/42353/Н-150206/І, 15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007, укладених між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" є таким, що набрало законної сили.

Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Христов проти України", "Пономарьов проти України").

При цьому визнаний судом недійсним правочин є недійсним від моменту його вчинення (ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

З огляду на недійсність іпотечних договорів №№14/42353/Н-150206/І, 15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007, укладених між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік", що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, відповідач-1 не є та не був іпотекодержателем по відношенню до належного позивачу спірного майна, право власності на яке було незаконно зареєстроване відповідачем-2 за Акціонерним товариством "РВС Банк", що додатково підтверджує той факт, що здійснення державної реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем-1 є безпідставним та суперечить вимогам Закону України "Про іпотеку".

Щодо позовних вимог про визнання відсутнім у Акціонерного товариства "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797, права власності на земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 та на будівлю торговельно-офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м., суд зазначає наступне.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До господарського суду вправі звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, тобто має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, ай охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл.

Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки викладено в абзаці 10 п.9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3рп/2003.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права.

Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення.

Після з`ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача.

У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права, закріпленого у Господарському процесуальному кодексі України, полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні приписів ст.15, ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

При цьому, особа, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту, повинна дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача, могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналізуючи положення ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та ст.4 Господарського процесуального кодексу України, можна зробити висновок про те, що відповідно до спеціальних норм права, якими є положення ст.20 Господарського кодексу України, способами захисту цивільних прав визначено не тільки "визнання права", але й "визнання відсутності права". Разом з тим, за приписами ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, такі способи захисту є допустимими, якщо позивач доведе, що "визнання права" чи "визнання відсутності права" порушує саме майнові права та інтереси позивача.

Отже, вирішуючи спір про "визнання права" чи "визнання відсутності права", господарський суд повинен диференціювати такі позовні вимоги від вимог про встановлення юридичних фактів, які не підвідомчі судам господарської юрисдикції, а підвідомчі цивільним судам. При цьому судам належить встановити чи існує між сторонами "спір про право", якими правовими механізмами таке право може бути захищене, чи є достатнім для його захисту саме "визнання права" чи "визнання відсутності права", чи потрібне застосування інших механізмів для захисту існуючого права, виходячи з правовідносин сторін.

При цьому заявлена позивачем вимога про визнання відсутнім у Акціонерного товариства "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797, права власності на земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 та на будівлю торговельно-офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м. за своєю суттю є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення. Встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди відкривають провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин. Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Вимога позивача про визнання відсутнім у Акціонерного товариства "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797, права власності на земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 та на будівлю торговельно-офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м. може розглядатися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право, зокрема, під час розгляду справи про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлена позивачем вимога про визнання відсутнім у Акціонерного товариства "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797, права власності на земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 та на будівлю торговельно-офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м. не призводить до поновлення права позивача.

Враховуючи встановлені вище обставини, приймаючи до уваги обраний позивачем спосіб захисту прав, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання відсутнім у Акціонерного товариства "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797, права власності на земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 та на будівлю торговельно-офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м.

Отже з огляду на достеменно встановлені судом обставини, враховуючи те, що рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганни Георгіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336266 від 05.04.2019, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6 кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 за Акціонерним товариством "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797 та рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганни Георгіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336366 від 05.04.2019, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності на будівлю торгівельно - офісного комплексу (літ.Д) за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв.м. за Акціонерним товариством "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797 прийняті всупереч норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог в частині визнання цих рішень протиправними та їх скасування, з огляду на що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.74, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганни Георгіївни, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336266 від 05.04.2019, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: м.Київ, провулок Рильський, 6 кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 за Акціонерним товариством "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Чуйко Ганни Георгіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46336366 від 05.04.2019, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності на будівлю торгівельно - офісного комплексу (літ. Д) за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367, 0 кв.м. за Акціонерним товариством "РВС Банк", код ЄДРПОУ 39849797.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "РВС Банк" (04071, м.Київ, вул.Введенська, буд.29/58; код ЄДРПОУ 39849797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" (01001, м. Київ, провулок Рильський, буд.6; код ЄДРПОУ 38290817) судовий збір у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

5. В решті позовних вимог відмовити.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

7. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Згідно з п.п.17.5 п.17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 20.12.2019 року.

Суддя М.Є.Літвінова


Дата ухвалення рішення	04.12.2019
Оприлюднено	22.12.2019
Номер документу	86501591
Судочинство	Господарське
Суть	державну реєстрацію

Судовий реєстр по справі —910/8387/19

Ухвала від 07.09.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Куксов В.В.

Постанова від 14.07.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Васьковський О.В.

Ухвала від 28.04.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Васьковський О.В.

Ухвала від 14.04.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Куксов В.В.

Ухвала від 07.04.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Васьковський О.В.

Постанова від 04.03.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сітайло Л.Г.

Ухвала від 05.02.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сітайло Л.Г.

Ухвала від 21.01.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сітайло Л.Г.

Рішення від 04.12.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

Ухвала від 05.11.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Смірнова Л.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 04.12.2019 по справі 910/8387/19ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/8387/19

Рішення від 04.12.2019

Рішення
від 04.12.2019 по справі 910/8387/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА