Рішення

від 20.12.2019 по справі 910/14805/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.12.2019Справа № 910/14805/19 Господарський суд міста Києва в складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного 28, оф. 20, код ЄДРПОУ 37739041)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХБУДКОНТРАКТ" (04070, м. Київ, вул. Спаська, буд. 11, код ЄДРПОУ 34539197)

про стягнення 391 285, 80 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХБУДКОНТРАКТ" про стягнення попередньої оплати за договором № 04/08-00/ЄР від 12.08.2016 у розмірі 391 285, 80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором підряду № 04/08-00/ЄР від 12.08.2016 року, зокрема, не виконав попередньо оплачені позивачем роботи, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14805/19, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АРХБУДКОНТРАКТ" за адресою: 04070, м. Київ, вул. Спаська, буд. 11, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 30.10.2019 року з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку на відповідному конверті "виїхали" - 29.10.2019 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 24.10.2019 року у справі № 910/14805/19 є 29.10.2019 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 16.11.2019 року (включно).

Крім цього, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, Господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 24.10.2019 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12.08.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРХБУДКОНТРАКТ" (надалі - відповідач, підрядник) укладено договір підряду № 04/08-00/ЄР (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, підрядник зобов`язується власними силами та/або із залученням до виконання робіт інших осіб (субпідрядників) виконати будівельні роботи по підготовці, розчищанню та улаштуванню будівельного майданчика для будівництва об`єкта та відповідно до п.1.2. договору, об`єктом, на якому здійснюються роботи є: золовідвал ТОВ ЄВРОРЕКОНСТРУКЦІЯ , що знаходиться за адресою: м.Київ, Дарницький район, вул.. Здолбунівська.

В п. 2.1. договору визначено, що вартість договору визначається згідно кошторисної документації і на момент укладання договору складає 4 900 000,00 грн.

За умовами п. 4.1. договору на протязі 15 банківських днів з початку дії цього договору визначеного пунктом 10.1. договору замовник має право здійснювати оплату цього договору, в тому числі але не виключно, шляхом часткової попередньої оплати етапу робіт, але не більше 10% та/або шляхом оплати замовником робіт після надання йому підрядником рахунку на оплату робіт, виставленого на підставі підписаного сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3).

Згідно з п. 7.2. у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% від ціни цього договору за кожен день прострочки виконання, а у разі здійснення попередньої оплати підрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику попередньо оплачені кошти з урахуванням індексу інфляції та 25% річних від суми попередньої оплати, здійсненої підряднику за весь період прострочення повернення попередньої оплати.

Згідно з п. 7.3.2. у разі порушення строків оплати за цим договором замовник зобов`язаний сплатити на корить підрядника неустойку (пеню) у розмірі 0,5 % суми прострочи за кожний день прострочення.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016 та/або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно цього договору (п. 10.1. договору).

З метою проведення належного виконання п.1.1. договору, сторони дійшли згоди про встановлення плану-графіку робіт за договором, який викладений у додатковій угоді №1 від 12.08.2016.

На виконання п.4.1. договору та п.1 додаткової угоди №1 позивачем була здійснена попередня оплата відповідачу 12.08.2016 у розмірі 490 000,00грн та 02.09.2016 у розмірі 500 000,00грн (згідно платіжних доручень № 4261 від 12.08.2016 та № 4556 від 02.09.2016).

З матеріалів справи слідує, що 24.09.2019 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 22/1553 від 24.09.2019 року про повернення отриманих коштів за договором підряду № 04/08-00/ЄР від 12.08.2016 року. Вказане поштове відправлення з претензією не було отримане відповідачем, що підтверджується відміткою у довідці відділення поштового зв`язку "за закінченням встановленого строку зберігання" на конверті, в якому направлялася зазначена претензія.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем суму попередньої оплати не повернуто, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати за договором підряду №04/08-00/ЄР від 12.08.2016 року у розмірі 391 285, 80 грн.

Оскільки відповідачем вимога позивач залишена без відповіді та задоволення, позивач звернувся з даним позовом до суду, та з посиланням на приписи ст.ст.193 ГК України, 525, 526, 610, 625 ЦК України просить стягнути з відповідача на користь позивача попередньої оплати за договором підряду №04/08-00/ЄР від 12.08.2016 року у розмірі 391 285, 80 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір № 04/08-00/ЄР від 12.08.2016 за своєю правовою природою є договором підряду.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Судом встановлено, що на виконання своїх зобов`язань за договором позивачем було перераховано відповідачеві 12.08.2016 у розмірі 490 000,00грн та 02.09.2016 у розмірі 500 000,00грн (згідно платіжних доручень № 4261 від 12.08.2016 та № 4556 від 02.09.2016).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Умовами п. 5.1 договору сторони погодили, що виконавець зобов`язується виконати всі роботи, передбачені договором, в термін з 18.08.2016 року до 31.12.2016 року.

Станом на момент підготовки претензії підрядником розроблено золошлаку лише 6,580 тис.м? ( з 53,846 тис.м?), які необхідно було розробити в строк до 31.12.2016 року, на загальну суму розробленого золошлаку 1,885 тис.м? на суму 171 500,00грн, Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року - обсяг розробленого золошлаку 4, 695 тис.м? на суму 427 214,20 грн)

Таким чином, підрядником фактично виконано робіт усього на 598 714,20 грн, що не покриває навіть суми отриманої передоплати.

В той же час, суд зазначає, що частина 2 статті 849 ЦК України встановлює, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 849 ЦК України, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Згідно зі ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Юридичний аналіз статей 837, частин 2, 4 статті 849 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання. Зокрема, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим або замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, за наявності такого чіткого законодавчого регулювання, до договору підряду не можуть застосовуватися положення інших договорів, зокрема, договору купівлі продажу на предмет можливостей повернення передоплати за договором купівлі-продажу згідно із статтею 693 ЦК України, якщо умовами укладеного договору сторони не передбачили іншого.

Таким чином, якщо спеціальними нормами законодавства передбачено певні способи захисту прав та інтересів сторін договору підряду, однак одна із сторін обрала предметом спору таку вимогу, яка не відповідає способам захисту прав та інтересів сторін за договором підряду, визначеним законодавством та не передбаченим умовами укладеного договору підряду, суд не вправі за власною ініціативою вжити інших способів захисту, оскільки це матиме наслідком втручання суду в предмет та підстави позову, їх зміну за рішенням суду, а не сторони договору.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 922/2982/18.

В даному випадку предметом спору є визначена позивачем вимога про стягнення 391 285, 80 грн, як заборгованості за договором підряду, яка за своєю правовою природою є попередньою оплатою за виконання робіт.

Підставою позову позивачем визначено неналежне (з порушенням строків згідно договору) виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 04/08-00/ЄР, а правовою складовою підстав позову є посилання позивача на порушення статей 525, 526, 530, 610 ЦК України, статті 193 ГК України.

Як встановлено судом вище, укладений між сторони договір за своєю правовою природою є договором підряду, і сторони погодили усі істотні умови такого договору, зокрема, предмет (замовник доручає, а виконавець зобов`язується своїми силами та/або із залученням до виконання робіт інших осіб виконати будівельні роботи по підготовці, розчищенню та улаштуванню будівельного майданчика для будівництва, що знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська), ціну (4 900 000,00 грн), строк виконання робіт (з 18.08.2016 до 31.12.2016) та строк дії договору (моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по 31.12.2016 року та/або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань).

Положеннями ЦК України про підряд не передбачено право замовника вимагати повернення авансового платежу, що фактично є попередньою оплатою, у разі невиконання або несвоєчасного виконання підрядником робіт.

Таким чином, суд зазначає, що у даному випадку, обраний позивачем спосіб захисту його майнових прав та інтересів (стягнення невикористаної попередньої оплати) не відповідає способам захисту, передбаченим законодавцем за договором підряду, а умовами договору підряду також не передбачено можливості повернення авансу, якщо підрядником порушено строки виконання робіт.

У спірних правовідносинах законодавцем чітко визначено правові наслідки порушення сторонами зобов`язань за договором підряду відповідно до статті 849 ЦК України, а інших способів захисту прав замовника договором підряду не передбачено.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів відмови позивача від спірного договору підряду.

При цьому необхідно враховувати, що при відсутності в договорі умови про те, що закінчення строку його дії тягне припинення зобов`язань сторін за цим договором, договір вважається чинним до визначеного в ньому моменту закінчення виконання сторонами зобов`язань. При відсутності такої вказівки - момент закінчення зобов`язань визначається суттю самого зобов`язання.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 925/182/17.

Сторонами у договорі чітко встановлено, що в будь-якому разі договір діє до виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань відповідно до умов цього договору.

З урахування встановлених судом обставин, оскільки законодавством про підряд не передбачено право замовника вимагати повернення попередньої оплати, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту та нормативно-правове обґрунтування вимог, оскільки позивач не відмовився від договору підряду, а договір продовжує свою дію в частині виконання сторонами своїх зобов`язань, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 391 285,80 грн як невикористаної попередньої оплати за договором підряду.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні, оскільки вказана сума не є заборгованістю відповідача.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову.

Підсумовуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено: 20.12.2019

Суддя І.О. Андреїшина