Рішення

від 10.12.2019 по справі 910/7980/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2019Справа № 910/7980/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство Фортуна-банк

про стягнення 131 109 096,84 грн.

Представники:

від позивача : Малік Т.І.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 131109096,84 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на невиконання ПАТ Фортуна-банк зобов`язання за кредитним договором від 11.01.2014 №21914D1, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача як поручителя за договором поруки №21916Р1 від 29.04.2016 заборгованість у розмірі 131109096,84 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2019 суд ухвалив: позовну заяву Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви: надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (в тому числі витрат, пов`язаних з розглядом справи) чи зазначити, що позивач не очікує понести будь-які інші судові витрати, окрім судового збору; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідно до частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

При цьому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2019 суд ухвалив звернутися до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Печерським РВГУ ДМС України в місті Києві 18.04.2014), за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016; зобов`язати Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Печерським РВГУ ДМС України в місті Києві 18.04.2014).

05.07.2019 до відділу діловодства суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області надійшла відповідь на запит суду, відповідно до якої адресою реєстрації ОСОБА_1 є наступна: АДРЕСА_4

05.07.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на ціну позову, категорію та складність справи, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з`ясовує, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення у даній справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Так, з огляду на предмет заявлених позовних вимог у даній справі, рішення суду у справі може вплинути на права та обов`язки ПАТ Фортуна-банк як боржника за кредитним договором, з огляду на що суд вважає за необхідне залучити вказану особу як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 02.08.2019; залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство Фортуна-банк .

01.08.2019 до відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову з підстав того, що розрахунок позивача не відповідає нормам Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , так як з початку ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) є таким, що настав, відтак, розрахунок повинен бути проведений станом на 22.02.2017; поручитель всупереч укладеному договору поруки не отримував від банку повідомлення про невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором; процедура ліквідації третьої особи не закінчена, банк є діючою юридичною особою, яка продовжує продаж своїх активів, а тому банк буде здійснювати перед позивачем, який внесений до реєстру кредиторів, погашення своїх зобов`язань за рахунок продажу активів; до кредитного договору неодноразово вносились зміни в частині зміни суми, валюти та строків кредитування, що призвело до збільшення відповідальності поручителя без його згоди на це, що свідчить про припинення поруки відповідно до ст. 559 ЦК України; відповідач заявляє про застосування строків позовної давності до сум за кредитним договором, заявлених за межами строків давності.

02.08.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи.

У підготовче засідання 02.08.2019 з`явився представник позивача. Представники відповідача та третьої особи у підготовче засідання не з`явились, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 17.09.2019.

13.09.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач підтримує позовні вимоги.

У підготовче засідання 17.09.2019 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.

Представник відповідача заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи для подання заперечень.

Вказане клопотання судом задоволено, з огляду на що оголошено перерву до 07.10.2019.

07.10.2019 до відділу діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, згідно з якими третя особа зазначила, що вона не заперечує проти стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя.

У підготовче засідання 07.10.2019 з`явився представник позивача. Представники відповідача та третьої особи у підготовче засідання не з`явились, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

У підготовчому засіданні 07.10.2019 оголошено перерву до 29.10.2019.

У підготовче засідання 29.10.2019 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.

У підготовчому засіданні 29.10.2019 судом встановлено, що судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.11.2019.

У судове засідання 05.11.2019 з`явились представники позивача та третьої особи. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 05.11.2019 оголошено перерву до 10.12.2019.

У судове засідання 10.12.2019 з`явився представник позивача. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 10.12.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення позивача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2014 між Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України (позивач, кредитор) та Публічним акціонерним товариством Фортуна-Банк (третя особа, позичальник) укладено кредитний договір № 21914D1 (далі - Кредитний договір).

Згідно з п. 2.1.1. Кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит у розмірі 9000000,00 дол. США.

Відповідно до п. 2.3.1. Кредитного договору в редакції договору про внесення змін №10 від 30.09.2016, сума кредиту, що визначена у п. 2.1.1. Кредитного договору, погашається позичальником у порядку, визначеному п. 2.3.3. Кредитного договору, за наступним графіком: до 20.03.2017 у розмірі 8670000,00 дол. США.

19.01.2017 між Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України (позивач, кредитор) та Публічним акціонерним товариством Фортуна-Банк укладено договір про внесення змін №11 до Кредитного договору, відповідно до якого сторони, зокрема, домовились перевести заборгованість позичальника з доларів США у гривню згідно з офіційним курсом Національного банку України, що діятиме на дату здійснення такого переведення, який складатиме 27,491865 грн. за 1 дол. США, а саме: основної суми кредиту у розмірі 8670000,00 дол. США, процентів за користування кредитом, що будуть нараховані з 01.01.2017 до дати переведення заборгованості позичальника за кредитним договором з доларів США у гривню відповідно до цього договору про внесення змін у сумі 41182,50 дол. США; сторони встановили, що основна сума кредиту складає 238354469,55 грн., яка погашається у строк до 20.03.2017.

Дослідивши зміст укладеного Кредитного договору з урахуванням договорів про внесення змін, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з нормами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивачем на виконання зобов`язання за Кредитним договором було надано відповідачеві 1 кредитні кошти у загальному розмірі 9000000,00 дол. США.

Відповідно до довідки про заборгованість АТ Фортуна-Банк від 22.05.2019 №029-00/2856, виданої ПАТ Державний експортно-імпортний банк основна заборгованість за Кредитним договором станом на 22.05.2019 складає 131109096,84 грн. У вказаній довідці зазначено, що відповідно до договору про внесення змін від 19.01.2017 №11 до Кредитного договору заборгованість АТ "Фортуна-банк" у сумі 8 670 000.00 дол. США була переведена згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 19.01.2017, а саме 27,491865 гривень за 1 долар США; 19.12.2018, відповідно до пп.2.6.3 Кредитного договору, на підставі проведених електронних торгів, за якими було реалізовано нежитлові приміщення в літері В загальною площею 3 994,70 кв.м., із земельною ділянкою, загальною площею 0,085 га (кадастровий номер 8000000000:85:373:0004) та основними засобами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, кошти отримані банком від реалізації заставного майна за Кредитним договором, були зараховані в рахунок погашення прострочених процентів та простроченої заборгованості за основною сумою кредиту: погашення простроченої заборгованості АТ"Фортуна-банк" за основною сумою кредиту, на підставі проведених електронних торгів, складає - 107 245 372,71 грн.

Судом встановлено, що 29.04.2016 між Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України (позивач, кредитор), Публічним акціонерним товариством Фортуна-Банк (третя особа, позичальник) та ОСОБА_1 (відповідач, поручитель) укладено договір поруки №21916Р1 (далі - Договір поруки), відповідно до якого поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне виконання позичальником основного зобов`язання (усі та будь-які грошові зобов`язання позичальника перед кредитором, встановлені Кредитним договором та чинним законодавством України, у тому числі, але не виключно, щодо повернення кредитору суми кредиту, щодо сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій (пені і штрафів) та інших платежів, а також щодо відшкодування кредитору усіх збитків, завданих несвоєчасним виконанням або невиконанням зобов`язань за кредитним договором та усіх витрат кредитора, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та погашенням кредиту) в повному обсязі.

Пунктом 8.1.1. Договору поруки останній набуває чинності з дати його підписання поручителем та уповноваженими представниками кредитора і позичальника, а також скріплення відбитком печатки кредитора і діє 65 місяців з дати набуття ним чинності.

Дослідивши зміст укладеного Договору поруки, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поруки.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель зобов`язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Судом встановлено, що на підставі рішення № 55-рш/БТ від 26.01.2017 Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 320 від 27 січня 2017 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Фортуна-банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом; ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до рішення № 89-рш від 21.02.2017 Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 665 від 21 лютого 2017 "Про початок процедури ліквідації АТ "ФОРТУНА-БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "ФОРТУНА-БАНК", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "ФОРТУНА-БАНК", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Федорченку Андрію Володимировичу на два роки з 22.02.2017 по 21.02.2019 включно.

Частиною 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

За змістом ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" було направлено на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченка Андрія Володимировича заяву №010-11/1188 від 23.03.2017 з кредиторськими вимогами до ПАТ "Фортуна-Банк". В обґрунтування розміру кредиторських вимог до АТ "Фортуна-Банк", ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" вказало, що заборгованість боржника перед ним зокрема виникла за кредитним договором №21914D1 від 11.01.2014 та складає станом на 16.03.2017 - 258 292 646, 81 грн., із яких: 238 354 469, 55 грн. - заборгованість за кредитом; 19 938 177, 26 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Судом встановлено, що листом від 05.07.2017 № 657/11 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченко Андрій Володимирович повідомив позивача про те, що дані вимоги визнані та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Вказані обставини встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 у справі №910/22633/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" - Федорченка Андрія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" - Федорченка Андрія Володимировича та його зобов"язання вчинити дії, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що 28.04.2017 позивач звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про усунення порушення зобов`язання від 27.04.2017 №029-00/1757, відповідно до якої позивач вказував на невиконання третьою особою зобов`язань за Кредитним договором в частині погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом у розмірі 258292646,81 грн. та вимагав виконання вказаного обов`язку поручителем за Договором поруки (докази направлення долучені до позову).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання ПАТ Фортуна-банк зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача як поручителя за Договором поруки заборгованість у розмірі 131109096,84 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо підвідомчості даного спору господарським судам, суд зазначає таке.

Господарський процесуальний кодекс України в редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 1 частини першої статті 20).

Тобто, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Наведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц.

Оскільки сторонами Кредитного договору, який є підставою виникнення основного зобов`язання, є юридичні особи, позов про стягнення з поручителя, яким є фізична особа, заборгованості за Договором поруки, яким забезпечено основне зобов`язання за Кредитним договором, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Як встановлено судом, позивачем на виконання зобов`язання за Кредитним договором було надано відповідачеві 1 кредитні кошти у загальному розмірі 9000000,00 дол. США.

Як встановлено судом, відповідно до договору про внесення змін №11 до Кредитного договору сторони, зокрема, домовились перевести заборгованість позичальника з доларів США у гривню згідно з офіційним курсом Національного банку України, який складає 27,491865 грн. за 1 дол. США, в тому числі основної суми кредиту у розмірі 8670000,00 дол. США - сторони встановили, що основна сума кредиту складає 238354469,55 грн., яка погашається у строк до 20.03.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Як встановлено судом, Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" було направлено на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченка Андрія Володимировича заяву №010-11/1188 від 23.03.2017 з кредиторськими вимогами за Кредитним договором до ПАТ "Фортуна-Банк" на суму 258 292 646, 81 грн.

Як встановлено судом, листом від 05.07.2017 № 657/11 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченко Андрій Володимирович повідомив позивача про те, що дані вимоги визнані та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Відповідно до довідки про заборгованість АТ Фортуна-Банк від 22.05.2019 №029-00/2856, 19.12.2018 відповідно до пп.2.6.3 Кредитного договору, на підставі проведених електронних торгів, за якими було реалізовано нежитлові приміщення в літері В загальною площею 3 994,70 кв.м., із земельною ділянкою, загальною площею 0,085 га (кадастровий номер 8000000000:85:373:0004) та основними засобами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, кошти отримані банком від реалізації заставного майна за Кредитним договором, були зараховані в рахунок погашення прострочених процентів та простроченої заборгованості за основною сумою кредиту: погашення простроченої заборгованості АТ"Фортуна-банк" за основною сумою кредиту, на підставі проведених електронних торгів, складає - 107 245 372,71 грн.

Відповідно до довідки про заборгованість АТ Фортуна-Банк від 22.05.2019 №029-00/2856, основна заборгованість за Кредитним договором станом на 22.05.2019 складає 131109096,84 грн.

Так, відповідачем не спростовано тверджень банку щодо невиконання третьою особою обов`язку з повернення наданого кредиту за Кредитним договором, у зв`язку з чим заборгованість позичальника по кредиту становить 131109096,84 грн.

Як встановлено судом, 29.04.2016 між Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України (позивач, кредитор), Публічним акціонерним товариством Фортуна-Банк (третя особа, позичальник) та ОСОБА_1 (відповідач, поручитель) укладено договір поруки №21916Р1 (далі - Договір поруки), відповідно до якого поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне виконання позичальником основного зобов`язання (усі та будь-які грошові зобов`язання позичальника перед кредитором, встановлені Кредитним договором та чинним законодавством України, у тому числі, але не виключно, щодо повернення кредитору суми кредиту, щодо сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій (пені і штрафів) та інших платежів, а також щодо відшкодування кредитору усіх збитків, завданих несвоєчасним виконанням або невиконанням зобов`язань за кредитним договором та усіх витрат кредитора, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та погашенням кредиту) в повному обсязі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо .

Таким чином, уклавши Договір поруки, відповідач поручився перед кредитором (позивачем) за виконання боржником (третьою особою) своїх зобов`язань за Кредитним договором.

Щодо доводів відповідача про припинення поруки за Договором поруки через зміну зобов`язання за Кредитним договором без згоди поручителя, внаслідок чого збільшено обсяг його відповідальності, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України в редакції, чинній протягом правовідносин сторін, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Суд зазначає, що до Договору поруки сторонами були внесені зміни шляхом укладання договорів про внесення змін №1 від 01.07.2016, №2 від 30.09.2016, №3 від 19.01.2017, якими поручитель підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами Кредитного договору, а також погоджується з усіма змінами, які були внесені до умов Кредитного договору, починаючи з договору про внесення змін №1 від 11.01.2014 по договір про внесення змін №11 від 19.01.2017 до Кредитного договору.

З огляду на наведене, доводи відповідача про припинення поруки за Договором поруки через зміну зобов`язання за Кредитним договором без згоди поручителя, внаслідок чого збільшено обсяг його відповідальності, не приймаються судом.

Крім того, пунктом 8.1.1. Договору поруки останній набуває чинності з дати його підписання поручителем та уповноваженими представниками кредитора і позичальника, а також скріплення відбитком печатки кредитора і діє 65 місяців з дати набуття ним чинності.

Таким чином, оскільки сторони Договору поруки погодили строк його дії - 65 місяців з дати набуття ним чинності, відсутні підстави для застосування до правовідносин сторін норм ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Як встановлено судом, пунктом 4.2.1. Договору поруки передбачено, що не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення кредитора про невиконання та/або неналежне виконання позичальником (його правонаступниками) основного зобов`язання або в інший строк/термін, зазначений у відповідному повідомленні кредитора, без будь-яких заперечень сплатити кредитору зазначену у повідомленні суму основного зобов`язання.

Як встановлено судом, 28.04.2017 позивач звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про усунення порушення зобов`язання від 27.04.2017 №029-00/1757, відповідно до якої позивач вказував на невиконання третьою особою зобов`язань за Кредитним договором в частині погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом у розмірі 258292646,81 грн. (докази направлення долучені до позову).

Разом з тим, будь-яких доказів виконання вказаної вимоги позивача суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1 і 2 статті 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, забезпечене порукою за Договором поруки зобов`язання (повернення кредиту за Кредитним договором) не є припиненим, так як відсутні докази виконання вказаного зобов`язання боржником.

З огляду на наведене, оскільки порука відповідача щодо зобов`язань третьої особи за Кредитним договором є чинною, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 як солідарного з Публічним акціонерним товариством Фортуна-банк боржника на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України основного боргу у розмірі 131 109 096 грн. 84 коп. підлягають задоволенню.

Щодо зазначеного у відзиві стосовно застосування позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем не надано жодного правового обґрунтування заявлення позовної давності, не зазначено, які саме суми заборгованості за Кредитним договором нараховані поза межами позовної давності та не вказано межі перебігу позовної давності.

Крім того, судом не вбачається сплив позовної давності до вимог про стягнення основного боргу за Кредитним договором, з огляду на що відсутні підстави для застосування позовної давності у даній справі.

Інші заперечення відповідача не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості позовних вимог Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України .

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) як солідарного з Публічним акціонерним товариством Фортуна-банк боржника на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; ідентифікаційний код: 00032112) основний борг у розмірі 131 109 096 (сто тридцять один мільйон сто дев`ять тисяч дев`яносто шість) грн. 84 коп. та судовий збір у розмірі 672350 (шістсот сімдесят дві тисячі триста п`ятдесят) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.12.2019

Суддя Ю.В. Картавцева