Рішення

від 20.12.2019 по справі 910/12633/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.12.2019Справа № 910/12633/19

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В. , розглянувши без виклику (повідомлення) представників учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Динат Груп (02094, місто Київ, Деснянський район, вулиця Попудренка, будинок 52; ідентифікаційний код 38293839)

до Акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815)

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 139 237,70 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Динат Груп (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (далі - відповідач, Залізниця) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 139 237,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленого Товариством товару згідно договору купівлі-продажу № ПЗ/ЦЗА-181942/НЮ від 29.12.2018, укладеного із Акціонерним товариством Українська Залізниця Філія Південно-західна залізниця Виробничий підрозділ Київська залізнична автобаза Числовий номер філії (структурного підрозділу) 454.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/12633/19, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

15.10.2019 до відділу автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярії) суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, відзив обґрунтовано безпідставністю позовних вимог з огляду на фактичне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати за отриманий товар. Також відповідач зазначає, що стягнення штрафних санкцій за спірним договором є недобросовісним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався, у зв`язку із чим, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Динат Груп (далі - позивач, продавець, Товариство) та Публічним акціонерним товариством Українська залізниця Філія Південно-Західна Залізниця Виробничий підрозділ Київська залізнична автобаза Числовий номер філії 454 (далі - відповідач, покупець, Залізниця) укладено Договір поставки № ПЗ/ЦЗА-181942/НЮ (далі - Договір), відповідно до розділу 1 якого якого продавець зобов`язався поставити і передати у зумовлені строки у власність покупцю пасажирський автобус АТАМАН А09216 виробництва ПАТ Черкаський автобус 2018 року виробництва (надалі - Товар), відповідно до специфікації № 1 (Додаток № 1), а покупець зобов`язався прийняти і оплатити цей Товар відповідно до умов Договору.

Пунктом 3.1 встановлено, що покупець оплачує поставлений продавцем Товар за ціною вказаною у специфікації № 1 (додаток № 1), з якої вбачається, що загальна вартість погодженого Товару та сума Договору складає 2 219 400,00 грн (з урахуванням ПДВ).

Форма розрахунків погоджена сторонами як безготівкова (пункт 4.1 Договору).

При цьому, пунктом 4.2 Договору сторонами унормовано, що покупець здійснює оплату поставленого Товару, на підставі виставлених рахунків, протягом 30 банківських днів з дня підписання акту приймання-передачі Товару, але не раніше реєстрації податкової накладної.

У пунктах 5.1, 5.2 Договору сторони погодили, що продавець здійснює поставку Товару до 31.12.2018 на умовах DDР (пункт призначення: Київська залізнична автобаза регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Українська залізниця м. Київ, вул.. Залізничне шосе,6) у відповідності до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів - ІНКОТЕРМС (у ред. 2010 р.)

В свою чергу, відповідно до умов пункту 5.4 Договору приймання-передача Товару здійснюється за Актом, який у двох примірниках підписують повноважний представник продавця та покупця.

Права та обов`язки сторін закріплені у розділі 6 Договору.

Так, відповідно до пункту 6.1 Договору покупець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (пункт 6.1.2 Договору).

Пунктом 6.3 Договору установлені обов`язки продавця, а саме: поставка Товару у строк, встановлений цим Договором (п. 6.3.1 Договору); забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам, встановленим розділом ІІ цього Договору (п. 6.3.2 Договору).

У свою чергу, відповідно до пункту 6.4.1 Договору продавець має право: своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений Товар.

Відповідальність покупця за неналежне виконання умов Договору встановлена пунктом 7.2, а саме: у разі порушення строків оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми неоплаченої вартості товару за кожний день прострочки, включаючи день оплати.

За приписами пункту 12.1 Договору передбачено, що він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків до повного виконання.

На виконання умов укладеного договору постачальник здійснив поставку узгодженого товару покупцю, зокрема, за видатковою накладною № 589 від 22.05.2018 на суму 463 769,71 грн.

Разом з Актом приймання-передачі відповідачу було надано позивачем Рахунок № 57 від 29.12.2018 на оплату вартості поставленого Товару.

Однак, як зазначає позивач, в порушення умов укладеного Договору відповідачем здійснено розрахунок поза межами 30 банківських днів з дати поставки товару, як то передбачено пунктом 4.2 Договору, а саме:

- 08.05.2019 згідно платіжного доручення № HSABJ050810200 відповідачем сплачено 1 109 700,00 грн;

- 07.06.2019 згідно платіжного доручення № HSABJО607102FS відповідачем сплачено 554 850,00 грн;

- 26.07.2019 згідно платіжного доручення № 2013872 відповідачем сплачено 554 850,00 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач порушив умови Договору та несвоєчасно розрахувався за отриманий Товар згідно Акту № 1 приймання-передачі від 29.12.2018, позивачем нараховано пеню у розмірі 119 126,29 грн та 3% річних у розмірі 20 111,41 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає про те, що враховуючи здійснення ним оплати за отриманий Товар в повному обсязі, позовні вимоги є недобросовісними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських, згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України та у відповідності до приписів статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 2, 3 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору поставки № ПЗ/ЦЗА-181942/НЮ від 29.12.2018, позивачем було здійснено поставку Товару, що підтверджено Актом №1 приймання-передачі від 29.12.2018 до Договору на суму 2 219 400,00 грн (з ПДВ). Належним чином завірена копія Акту, підписаного відповідальними представниками та скріпленого печатками сторін, надана до матеріалів справи. Факт поставки Товару за Договором сторонами не оспорюється.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату поставленого Товару, на підставі виставлених рахунків, протягом 30 банківських днів з дня підписання акту приймання-передачі Товару, але не раніше реєстрації податкової накладної.

Тобто, між сторонами було погоджено оплату товару не пізніше 30 банківських днів з дня підписання акту приймання-передачі Товару, але не раніше реєстрації податкової накладної і саме дата її реєстрації і є початком відліку для початку відліку десятиденного на здійснення відповідачем оплати за отриманий Товар.

Такого висновку суд дійшов з принципу презумпції чинності правочину, визначеного статтею 204 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до укладеного Договору сторони визначили обов`язок оплати покупцем Товару не пізніше 30 банківських днів, проте, водночас, погодили додаткову умову для настання обов`язку здійснення оплати - не раніше реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що податкова накладна від 29.12.2019 № 21 на суму 2 219 400,00 грн зареєстрована в реєстрі 14.01.2019 за № 9303502684, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки позивачем було здійснено реєстрацію відповідної податкової накладної пізніше ніж фактична дата поставки Товару, суд вважає, що 30 банківських днів, надані відповідачу Договором для здійснення оплати слід відраховувати з наступного банківського дня за днем реєстрації податкової накладної, тобто, оплата за Товар, отриманий за Договором (з урахуванням перенесення робочих днів у грудні 2018 року та січні 2019 року) мала бути здійснена по 13.02.2019 включно, а першим днем прострочення оплати є 14.02.2019.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що оплата за Товар, отриманий за Договором була здійснена відповідачем у три етапи, а саме:

- 08.05.2019 сплачено 1 109 700,00 грн;

- 07.06.2019 сплачено 554 850,00 грн;

- 26.07.2019 сплачено 554 850,00 грн.

Таким чином, враховуючи умови укладеного Договору, а саме його пункт 4.2, та дати здійснення оплат за отриманий товар, позивачем доведено факт виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з пропуском погодженого сторонами строку.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

При цьому, дотримання строку виконання є одним з критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання (статті 610, 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. За приписами статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені, штрафу.

Пунктом 7.2 Договору сторони погодили, що у разі порушення строків оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми неоплаченої вартості товару за кожний день прострочки, включаючи день оплати.

Відтак, оскільки відповідач допустив порушення строків оплати товару, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 7.2 Договору нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 119 126,29 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що здійснений позивачем розрахунок є арифметично вірним, а позовні вимоги в частині заявлених до стягнення 119 126,29 грн пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми 3 % річних та встановлено, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, а позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 20 111,41 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, оцінивши подані докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Динат Груп до Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення штрафних санкцій у розмірі 139 237,70 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Філіі Південно-західна залізниця Виробничий підрозділ Київська залізнична автобаза Числовий номер філії (структурного підрозділу) 454 (01103, місто Київ, вулиця Залізничне шосе, будинок 6, ідентифікаціний код 40081221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Динат Груп (02094, місто Київ, Деснянський район, вулиця Попудренка, будинок 52; ідентифікаційний код 38293839) пеню у розмірі 119 126,29 грн (сто дев`ятнадцять тисяч сто двадцять шість гривень 29 копійок), 3% річних у розмірі 20 111,41 грн (двадцять тисяч сто одинадцять гривень 41 копійка) та 2 088,58 грн (дві тисячі вісімдесят вісім гривень 58 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ