Рішення

від 21.12.2019 по справі 910/13442/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2019Справа № 910/13442/19

Суддя Господарського суду м. Києва Демидов В.О. , розглянувши, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Казенного підприємства Кіровгеологія (вул. М. Бойчука, буд. 8/9, м.Київ, 01103) до Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІНБЕРНЕР (вул. Дмитрівська, буд. 18/24, м. Київ, 01054), третя особа: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (пр-т Голосіївський, буд. 50, м.Київ, 03039) про стягнення 167094,71 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Казенне підприємство Кіровгеологія , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІНБЕРНЕР , третя особа: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІНБЕРНЕР основний борг у сумі 141367,81 грн, штраф в сумі 6329,59 грн, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 14644,54 грн, інфляційні нарахування в сумі 3505,00 грн, відсоток за користування коштами в сумі 1247,77 грн та витрати по оплаті судового збору.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що за умовами договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна № 2065 від 14.02.2018 у відповідача виникли зобов`язання перед позивачем в частині щомісячної виплати в розмірі 10802,25 грн. Станом на 01.08.2019 сума заборгованості відповідача за даним договором складає 83882,68 грн, позивачем нараховано штраф у розмірі 6329,59 грн, пеню у розмірі 5744,77 грн, 3% річних у розмірі 493,32 грн, інфляційні нарахування у розмірі 1354,57 грн. Також, на виконання умов п. 5.11. договору № 2065 між позивачем та відповідачем укладено договір № 2-14-18-К від 14.02.2018 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна та договір № 3-14-18-Е від 14.02.2018 про технічне забезпечення електропостачання. Станом на 01.08.2019 сума заборгованості за договором № 2-14-18-К від 14.02.2018 становить 21345,06 грн, пеня - 2460,43 грн, інфляційні нарахування - 464,61 грн, 3% річних - 201,17 грн. Станом на 01.08.2019 сума заборгованості за договором № 3-14-18-Е від 14.02.2018 становить 36140,07 грн, пеня - 6439,34 грн, інфляційні нарахування - 553,35 грн, 3% річних - 1685,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив, встановлено строк для подання пояснень третьою особою - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 05.11.2019, третьою особою - 30.10.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

19.11.2019 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких третя особа просить позов задовольнити. Також, зазначає, що наказом Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 786 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області реорганізовано шляхом злиття з Регіональними відділеннями Фонду державного майна України по Черкаській та Чернігівській областям та утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за юридичною адресою (вул. Дмитрівська, буд. 18/24, м. Київ, 01054) згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано не було, конверт з копією ухвали повернувся до суду із відміткою поштового повідомлення не знаходяться .

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 п. 4 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку"рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Тобто неотримання відповідачем поштової кореспонденції, надісланої судом за належною адресою, залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що неотримання листів з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем та повернення її до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд справи у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів. Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

14.02.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГРІНБЕРНЕР (орендар) укладено договір оренди № 2065 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину будівлі гаражу (інв. № 10300060, реєстровий номер за ЄРОДВ 14308279.1205.ЕАЛНСП352) загальною площею 999,3 кв.м. (майно), що розміщена за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. О. Білана, 1 та перебуває на балансі Казенного підприємства Кіровгеологія , вартість якої визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.10.2017 і становить за незалежною оцінкою 2880600,00 грн без врахування ПДВ.

Майно передається в оренду з метою розміщення виробництва котельного обладнання (п. 1.2. розділу 1 договору № 2065 від 14.02.2018).

Згідно із п. п. 2.1., 2.2. розділу 2 договору № 2065 від 14.02.2018 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

За умовами п. 10.1. розділу 10 договору № 2065 від 14.02.2018 цей договір укладено строком на два роки 11 місяців, що діє з 14.02.2018 до 13.01.2021 включно.

14.02.2018 сторонами договору № 2065 від 14.02.2018 складено та підписано акт приймання-передачі орендованого майна, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - частину будівлі гаражу (інв. № 10300060, реєстровий номер за ЄРОДВ 14308279.1205.ЕАЛНСП352) загальною площею 999,3 кв.м., що розміщена за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. О. Білана, 1 та перебуває на балансі Казенного підприємства Кіровгеологія .

Відповідно до п.п. 3.1.-3.6. розділу 3 договору № 2065 від 14.02.2018 орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку за жовтень 2017 року 36007,50 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистик України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно розрахунку плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, що обліковується на балансі КП Кіровгеологія (додаток № 1 до договору № 2065 від 14.02.2018) плата за оренду майна відповідно до договору № 2065 від 14.02.2018 складає 36007,5 грн за жовтень 2017 року (базовий місяць).

Відповідно до п. 5.3. розділу 5 договору орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується Призначення платежу за зразком, наведеним у розділі 11 договору).

28.02.2019 позивачем виставлено до сплати відповідачу рахунок на оплату орендної плати у розмірі 49408,39 грн з ПДВ (рахунок № 30 від 28.02.2019), 31.03.2019 - у розмірі 49655,44 грн з ПДВ (рахунок на оплату № 57 від 31.03.2019), 30.04.2019 - 50102,33 грн з ПДВ (рахунок на оплату № 80 від 30.04.2019), 31.05.2019 - 50603,35 грн з ПДВ (рахунок на оплату № 107 від 31.05.2019), 30.06.2019 - 50957,58 грн з ПДВ (рахунок на оплату № 136 від 30.06.2019).

Згідно виписки по рахунку Казенного підприємства Кіровгеологія № НОМЕР_1 за період з 13.02.2019 до 31.07.2019 відповідачем 12.06.2019 на вказаний рахунок позивача проведено оплату за рахунком рахунком № 30 від 28.02.2019 у розмірі 20586,80 грн.

Відповідно до п. п. 3.7., 3.8. розділу 3 договору № 2065 від 14.02.2018 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати, за весь період невиконання зобов`язання включно. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Позивачем у позовній заяві стверджується факт порушення відповідачем умов укладеного договору щодо оплати коштів за договором оренди на користь позивача (балансоутримувача) у зв`язку з чим заборгованість складає 83882,68 грн. Також, позивачем у зв`язку із порушенням умов договору відповідачем нараховано до сплати останньому штраф у розмірі 6329,59 грн, пеню у розмірі 5744,77 грн, 3% річних у розмірі 493,32 грн та інфляційні нарахування у розмірі 1354,57 грн.

Крім того, позивачем пред`явлено позовні вимоги до відповідача про стягнення заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних нарахувань за договором № 2-14-18-К про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню нерухомого майна від 14.02.2018, договору № 3-14-18-Е про технічне забезпечення електропостачання від 14.02.2018.

14.02.2018 між Казенним підприємством Кіровгеологія (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГРІНБЕРНЕР (орендар) укладено договір № 2-14-18-К про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна, за умовами якого балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію нежилого приміщення в будівлі, що знаходиться на території Пошуково-зйомочної експедиції № 60 КП Кіровгеологія загальною площею 999,3 кв.м., а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до площі в цій будівлі, яку він займає, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Орендар користується приміщенням загальною площею 999,3 кв.м., що розміщено за адресою: м. Бровари, вул. О. Білана, 1 на підставі договору оренди нерухомого майна № 2065, що належить до державної власності від 14.02.2018.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.3. розділу 5 договору № 2-14-18-К цей договір укладено строком з 14.02.2017 по 31.12.2018 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

За цим договором орендар на підставі виставленого рахунку не пізніше 15 числа наступного місяця відшкодовує балансоутримувачу витрати на утримання та обслуговування приміщення, вартість яких на момент укладення договору становить 7115,02 грн на місяць, відповідно до протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 1), який погоджується сторонами, та є невід`ємною частиною цього договору (п. 3.1. розділу 3 договору № 2-14-18-К).

Відповідно до протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 1 до договору № 2-14-18-К) з 01.01.2018 встановлена договірна ціна на відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна за 1 кв.м. орендованої площі 7,12 грн/місяць з ПДВ. Договірна ціна включає витрати ПЗЕ № 60 по охороні території, утриманню приміщень, введення договорів по зовнішнім комунікаціям, їх поточне утримання, введення договорів по оренді землі і т.п.

27.12.2018 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату коштів по укладеному договору № 2-14-18-К у розмірі 7115,02 грн (рахунок № 304 від 27.12.2018), 31.01.2019 - у розмірі 7115,02 грн (рахунок № 3 від 31.01.2019), 28.02.2019 - у розмірі 7115,02 грн (рахунок № 31 від 28.02.2019), 31.03.2019 - у розмірі 7115,02 грн (рахунок № 55 від 31.03.2019), 30.04.2019 - у розмірі 7115,02 грн (рахунок № 78 від 30.04.2019), 31.05.2019 - у розмірі 7115,02 грн (рахунок № 105 від 31.05.2019), 30.06.2019 - у розмірі 7115,02 грн (рахунок № 134 від 30.06.2019).

Згідно виписки по рахунку Казенного підприємства Кіровгеологія № НОМЕР_1 за період з 13.02.2019 до 31.07.2019 відповідачем 20.06.2019 на вказаний рахунок позивача проведено оплату за рахунком № 31 від 28.02.2019 у розмірі 7115,02 грн, та за рахунком № 55 від 31.03.2019 у розмірі 7115,02 грн.

Згідно із п. 4.1. розділу 4 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Позивачем у позовній заяві стверджується, що відповідачем порушено умови договору № 3-14-18-Е про технічне забезпечення електропостачання від 14.02.2018 у зв`язку з чим позивачем нараховано до сплати відповідачу заборгованість у розмірі 21345,06 грн, пеню у розмірі 2460,43 грн, 3% річних у розмірі 201,17 грн та інфляційні нарахування у розмірі 393,45 грн.

Також, 14.02.2018 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір № 3-14-18-Е про технічне забезпечення електропостачання, за умовами якого виконавець зобов`язався проводити технічне забезпечення електропостачання в межах величин, дозволених замовнику до використання, а замовник своєчасно сплачувати за надані послуги транзитовану йому електричну енергію (активну і реактивну), в тому числі за послуги з компенсації перетікання електричної енергії та її втрати в трансформаторах та кабельних лініях, використання електричної мережі та інші отримані послуги.

Відповідно до п.п. 8.6., 8.7. розділу 8 договору цей договір набирає чинності з 14.02.2018. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Ціна послуг за договором визначається за кожний поточний місяць на підставі показників лічильника та тарифів, затверджених постачальником ( ПАТ Київобленерго ). Ціна складається з вартості активної енергії та її втрат, а також перетікання реактивної енергії відповідно до розрахунку (Додаток № 3 до договору), що є його невід`ємною частиною (п. 2.1. розділу 2 договору № 3-14-18-Е).

Відповідно до п. 2.3. розділу 2 договору оплата послуг за договором здійснюється замовником на рахунок вказаний у рахунку-фактурі, наданий виконавцем, не пізніше 3-х діб після отримання рахунку.

14.02.2018 позивачем та відповідачем складено та підписано акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по ТП 183, згідно якого сторонами зафіксовано даним актом межі балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності між сторонами: виконавець - ТП 183, кабельні мережі та засоби обліку електроенергії ПЗЕ № 60 КП Кіровгеологія , замовник - все електрогосподарство замовника.

Сторонами договору № 3-14-18-Е про технічне забезпечення електропостачання від 14.02.2018 також погоджено та підписано загальну однолінійну схему технічного забезпечення електропостачання ТОВ ГРІНБЕРНЕР (додаток № 2 до договору) та розрахунок втрат електроенергії та рівня реактивної енергії (додаток № 3 до договору)

30.09.2018 позивачем до сплати відповідачу виставлено рахунок на оплату 6859,42 грн забезпечення електропостачання за вересень 2018 року (рахунок № 61-е від 30.09.2018), 31.10.2018 - на оплату 7912,94 грн забезпечення електропостачання за жовтень 2018 року (рахунок № 68-е від 31.10.2018), 30.11.2018 - на оплату 11415,00 грн забезпечення електропостачання за листопад 2018 року (рахунок № 74-е від 30.11.2018), 27.12.2018 - на оплату 32369,92 грн забезпечення електропостачання за грудень 2018 року (рахунок № 80-е від 27.12.2018), 30.01.2019 - на оплату 12639,82 грн забезпечення електропостачання за січень 2019 року (рахунок № 6-е від 30.01.2019), 26.02.2019 - на оплату 30504,01 грн забезпечення електропостачання (активна та реактивна електроенергія) (рахунок № 12-е від 26.02.2019), 29.03.2019 - на оплату 13396,74 грн забезпечення електропостачання (активна та реактивна електроенергія) (рахунок № 16-е від 29.03.2019), 26.04.2019 - на оплату 9975,55 грн забезпечення електропостачання (активна та реактивна електроенергія) (рахунок № 22-е від 26.04.2019), 28.05.2019 - на оплату 3951,20 грн забезпечення електропостачання (активна та реактивна електроенергія) (рахунок № 24-е від 28.05.2019), 27.06.2019 - на оплату 1957,18 грн забезпечення електропостачання (активна та реактивна електроенергія) (рахунок № 28-е від 27.06.2019).

Відповідно до п. 5.1. розділу 5 договору замовник зобов`язується здійснювати оплату за використання переданої йому електричної енергії, електричних мереж виконавця за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії за діючими на період розрахунку тарифами постачальника (ПАТ Київобленерго ).

Згідно виписки по рахунку Казенного підприємства Кіровгеологія № НОМЕР_1 за період з 13.02.2019 до 31.07.2019 відповідачем 26.03.2019 на вказаний рахунок позивача проведено оплату за рахунком № 12-е від 26.02.2019 у розмірі 2084,00 грн, 20.06.2019 - 3000,00 грн.

Позивачем у позовній заяві стверджується, що відповідачем порушено умови договору № 3-14-18-Е про технічне забезпечення електропостачання від 14.02.2019 у зв`язку з чим позивачем нараховано до сплати відповідачу заборгованість у розмірі 36140,07 грн, пеню у розмірі 6439,34 грн, 3% річних у розмірі 553,35 грн та інфляційні нарахування у розмірі 1685,82 грн.

05.06.2019 позивачем на адресу відповідача направлено претензію про стягнення заборгованості за укладеними договорами № 2-14-18-К та № 3-14-18-Е від 14.02.2018. Позивачем також були складені акти звірки розрахунків за дебіторами та кредиторами по укладеним договору оренди, договору № 2-14-18-К від 14.02.2018 та договору № 3-14-18-Е від 14.02.2018.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ГРІНБЕРНЕР як орендарем 14.02.2018 укладено договір оренди № 2065 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, за умовами якого відповідач прийняв від орендодавця у строкове платне користування частину будівлі гаражу (інв. № 10300060, реєстровий номер за ЄРОДВ 14308279.1205.ЕАЛНСП352) загальною площею 999,3 кв.м. (майно), що розміщена за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. О. Білана, 1 та перебуває на балансі Казенного підприємства Кіровгеологія зі строком оренди до 13.01.2021 включно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності врегульовано на законодавчому рівні Законом України Про оренду державного та комунального майна (далі - Закон).

Частиною 1 статті 2 Закону передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону Об`єктами оренди за цим Законом, зокрема, є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ч. 1-3 ст. 19 Закону орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п. 17 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786, у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується за нерухоме майно державних підприємств, установ, організацій (крім підприємств, установ та організацій галузі кінематографії, що належать до сфери управління Мінкультури, - на період до 31 грудня 2021 р.) - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.

Відповідно до п. 4 Методики орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди.

Умовами п. 3.6. розділу 3 договору оренди № 2065 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності сторонами договору визначено сплату орендарем орендної плати у розрахунку 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків позивачу, на балансі якого і перебуває об`єкт оренди.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва використовують отриману відповідно до законодавства частину орендної плати для виконання організаційних функцій орендодавця. Державні підприємства (крім тих, щодо яких прийнято рішення про приватизацію) мають право використовувати орендну плату, одержану від переданого ними в оренду окремо індивідуально визначеного майна, на поповнення власних обігових коштів.

Таким чином, з огляду на вищевикладені доводи на відповідача як орендаря покладено обов`язок внесення орендної плати за умовами укладеного договору у співвідношенні 70% до державного бюджету та 30% балансоутримувачу об`єкту оренди, яким у даному випадку виступає позивач.

Судом встановлено, що позивачем до сплати відповідачу в період часу з лютого 2019 до червня 2019 року були виставлені рахунки на оплату орендної плати, що підтверджується рахунками на оплату, доданими до матеріалів справи (а.с.42-46).

Позивачем у позовній заяві зазначено, що вказані рахунки на оплату містять розмір орендної плати, визначеного у повному розмірі, без урахування розподілення відсоткового співвідношення. З урахуванням розподілення відсоткового співвідношення розміру орндної плати остання становить:

- за рахунком № 30 від 28.02.2019 - 20856,80 грн;

- за рахунком № 57 від 31.03.2019 - 20689,74 грн;

- за рахунком № 80 від 30.04.2019 - 20875,94 грн;

- за рахунком № 107 від 31.05.2019 - 21084,70 грн;

- за рахунком № 136 від 30.06.2019 - 21232,30 грн.

Згідно виписки по рахунку Казенного підприємства Кіровгеологія № НОМЕР_1 за період з 13.02.2019 до 31.07.2019 відповідачем 12.06.2019 на вказаний рахунок позивача проведено оплату за рахунком № 30 від 28.02.2019 у розмірі 20586,80 грн у зв`язку з чим період заборгованості за даним рахунком складає з 26.03.2019 (дата виникнення заборгованості) до 12.06.2019 включно з урахуванням положень укладеного договору оренди. Загальний розмір заборгованості за період з 26.03.2019 до 01.08.2019 складає 83882,68 грн, враховуючи проведення оплати 12.06.2019 у розмірі 20586,80 грн. Доказів у спростування наявності заборгованості відповідачем не надано, зауважень щодо встановленого розміру орендної плати договір оренди не містить. Таким чином, враховуючи наведені обґрунтування суд доходить висновку про обґрунтованість та задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь відповідача заборгованості за договором оренди у розмірі 83882,68 грн.

Крім того, позивачем стверджується порушення відповідачем також договору № 2-14-18-К про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна від 14.02.2018 та договору № 3-14-18-Е про технічне забезпечення електропостачання від 14.02.2018. Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджується укладення між позивачем та відповідачем вказаних договорів на утримання, обслуговування та забезпечення електропостачання об`єкту оренди, який надано відповідачу у строкове платне користування.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Позивачем до сплати відповідачу в період часу з вересня 2018 року до червня 2019 виставлено до сплати рахунки на оплату за договором № 2-14-18-К про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна від 14.02.2018 та договору № 3-14-18-Е про технічне забезпечення електропостачання від 14.02.2018 (а.с. 50-56, 63-72).

Згідно виписки по рахунку Казенного підприємства Кіровгеологія № НОМЕР_1 за період з 13.02.2019 до 31.07.2019 відповідачем 20.06.2019 на вказаний рахунок позивача проведено оплату за рахунком № 31 від 28.02.2019 у розмірі 7115,02 грн, та за рахунком № 55 від 31.03.2019 у розмірі 7115,02 грн.

Згідно виписки по рахунку Казенного підприємства Кіровгеологія № НОМЕР_1 за період з 13.02.2019 до 31.07.2019 відповідачем 26.03.2019 на вказаний рахунок позивача проведено оплату за рахунком № 12-е від 26.02.2019 у розмірі 2084,00 грн, 20.06.2019 - 3000,00 грн.

Відомостей про проведення іншої частини оплати за рахунками по укладеним між сторонами договорами виписка по рахунку позивача не містить, що свідчить про відсутність таких перерахувань з боку відповідача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Загальний розмір заборгованості за договором № 2-14-18-К про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна від 14.02.2018 складає 21345,06 грн, за договором № 3-14-18-Е про технічне забезпечення електропостачання від 14.02.2018 - 36140,07 грн. Доказів у спростування відсутності заборгованості та належного виконання покладених зобов`язань стороною відповідача суду не надано. Враховуючи надані суду докази у підтвердження наявної заборгованості суд доходить висновку про правомірність заявлених вимог про стягнення боргу за вказаним договором та стягненя з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором № 2-14-18-К про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна від 14.02.2018 у розмірі 21345,06 грн.

Також, позивачем до сплати відповідачу нараховано: пеню за укладеними договором у розмірі 5744,77 грн (договір № 2065 від 14.02.2018), 2460,43 грн (договір № 2-14-18-К від 14.02.2018), 6439,34 грн (договір № 3-14-18-Е від 14.02.2018); 3% річних у розмірі 493,32 грн (договір № 2065 від 14.02.2018), 201,17 грн (договір № 2-14-18-К від 14.02.2018), 553,35 грн (договір № 3-14-18-Е від 14.02.2018); інфляційних нарахувань у розмірі 1354,57 грн (договір № 2065 від 14.02.2018), 464,61 грн (договір № 2-14-18-К від 14.02.2018), 1685,82 грн (договір № 3-14-18-Е від 14.02.2018). Крім того, за умовами договору позивачем нараховано відповідачу до сплати суму штрафу за договором № 2065 від 14.02.2018 у розмірі 6329,59 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18 ).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законодавчо кредитор має право вимагати від боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повернення не тільки основного боргу, а й сплати пені, розмір якої погоджується сторонами, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Наданий позивачем розрахунок пені за договором № 2065 від 14.02.2018, за договором № 2-14-18-К від 14.02.2018 та штрафу за договором № 2065 від 14.02.2019 відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 5744,77 грн за договором № 2065 від 14.02.2018 та 2460,43 грн за договором № 2-14-18-К від 14.02.2018, а також штрафу у загальному розмірі 6329,59 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Щодо нарахування пені за договором № 3-14-18-Е від 14.02.2018, то вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки умовами вказаного договору сторонами не погоджено можливості нарахування пені за прострочення сплати за умовами договору.

Крім того, судом проведено належний розрахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням індексу інфляції за період червня 2019 року (99,5%), а також враховуючи проведені відповідачем оплати за договором № 2065 від 14.02.2018, які здійснені відповідачем 12.06.2019, за договором № 2-14-18-К від 14.02.2018, які здійснені відповідачем 26.03.2019, 20.06.2019, за договором № 3-14-18-Е від 14.02.2018, які здійснені відповідачем 26.03.2019, 20.06.2019.

За договором № 2065 від 14.02.2018 розмір 3 % річних складає 491,64 грн, оскільки за рахунком № 30 від 28.02.2019 сплата коштів здійснена відповідачем 12.06.2019 у зв`язку з чим у розрахунком 3% річних не включається день проведення оплати як день прострочення проведення оплати. Таким чином, 3 % річних за даним рахунком складає 131,98 грн (20586,00 (сума боргу) * 3% / 365 /100*78 (кількість днів прострочення з 26.03.2019 до 11.06.2019). Інфляційні нарахування за договором № 2065 від 14.02.2018 з урахуванням індексу інфляції за червень 2019 року (99,5%) складає 934,79 грн.

За договором № 2-14-18-К від 14.02.2018 розмір 3 % річних складає 199,41 грн, з урахуванням оплат відповідача 26.03.2019 та 20.06.2019, інфляційні нарахування за договором № 2-14-18-К від 14.02.2018 з урахуванням індексу інфляції за червень 2019 року (99,5%) складає 393,45 грн.

За договором № 3-14-18-Е від 14.02.2018 розмір 3 % річних складає 357,16 грн, з урахуванням оплат відповідача 26.03.2019 та 20.06.2019, інфляційні нарахування за договором № 2-14-18-К від 14.02.2018 з урахуванням індексу інфляції за червень 2019 року (99,5%) складає 1584,08 грн.

Загальний розмір заборгованості за договорами складає 141367,81 грн, 3% річних за укладеними договорами складає 1048,21 грн, інфляційні нарахування у розмірі 2912,32 грн, пеня у розмірі 8205,20 грн та штраф за договором оренди у розмірі 6329,59 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача у справі грн 2397,95 судових витрат зі сплати судового збору на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІНБЕРНЕР (вул. Дмитрівська, буд. 18/24, м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 39527521) на користь Казенного підприємства Кіровгеологія (вул. М. Бойчука, буд. 8/9, м.Київ, 01103, ідентифікаційний код 14308279) суму заборгованості у розмірі 141367 грн 81 коп, 3% річних у розмірі 1048 грн 21 коп, інфляційні нарахування у розмірі 2912 грн 32 коп, пеня у розмірі 8205 грн 20 коп, штраф у розмірі 6329 грн 59 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2397 грн 95 коп, а всього 162261 (сто шістдесят дві тисячі двісті шістдесят одну) грн 08 (вісім) коп.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання рішення 21.12.2019.

Суддя В.О.Демидов