Рішення

від 21.12.2019 по справі 420/5460/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5460/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Філімоненка А.О.,

за участю сторін:

представник позивача - Гершман Л.В.

представник відповідача - Копиця С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ААА ГРУПП (67832, Одеська область, Овідіопольский район, смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, 10-В) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0024141402 та 0024181402 від 24.05.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ААА ГРУПП до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просить суд :

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0024141402 від 24.05.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0024181402 від 24.05.2019 року.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач не згоден із висновками, зробленими посадовими особами контролюючого органу в Акті перевірки через їх безпідставність, необ`єктивність та невідповідність фактичним обставинам, первинним документам Позивача й вимогам діючого податкового законодавства України, а тому оскаржувані рішення є такими, що суперечать чинному законодавству, підлягають визнанню протиправними та скасуванню повністю.

10.10.2019 року, від Відповідача надійшов відзив на позов. В обґрунтування зазначено, що позивачем порушено порядок та строки декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами, по контрактам від №2/05-2018 від 02.05.2018 року та №3/05- 2018 від 02.05.2018 року.

Таким чином, на думку відповідача оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені законно, на підставі діючого законодавства, а тому є правомірними з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Заяви, клопотання учасників справи.

25.10.2019 року до суду від представника Позивача, надійшла відповідь на відзив, в якій наполягає на задоволенні позовних вимог.

09.12.2019 року, від представника Відповідача надійшли заперечення проти відповіді на відзив.

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило. Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник Відповідача, заперечував щодо задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві на позов та запереченнях проти відповіді на відзив.

Обставини справи.

З 15.04.2019 року по 19.04.2019 року Головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Сидоренко Олегом Васильовичем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ААА ГРУПП (код ЄДРПОУ 38479294) з питань дотримання валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактами № 2/05-2018 від 02.05.2018 року, № 3- 05/2018 від 02.05.2018 року за період з 14.05.2018, відповідно до листів АТ КБ ПриватБанк від 05.12.2018 № Г- I 31.0.0.0/1 -29493 та № Г-31.0.0.0/1-547 від 04.01.2019.

За наслідками перевірки було складено акт № 793/15-32-14-02/38479294 від 26.04.2019 року (надалі - Акт перевірки), який було отримано підприємством 22.05.2019 року.

Як вбачається з висновків Акту перевірки, за результатами перевірки встановлено порушення:

- cт. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами і доповненнями), в частині недотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків у сумі 39 204,20 дол. США по компанії HUZHOU HONGXIANG WOOD INDUSTRY СО , Китай та в сумі 43 678,23 дол. США по компанії ААА TRADING (НК) CO. LIMITED , Гонконг КНР.

- п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 Про системну валютного регулювання і валютного контролю та cт. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами - не подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом 01.01.2019 року.

- встановлено прострочену дебіторську заборгованість в загальній сумі 82 882,43 дол. США, у т.ч. 39 204,20 дол. США по компанії HUZHOU HONGXIANG WOOD INDUSTRY СО , Китай за контрактом № 2/05-2018 від 02.05.2018 року та 43 678,23 дол. США по компанії ААА TRADING (HK) CO. LIMITED , Гонконг КНР за контрактом № 3-05/2018 від 02.05.2018 року.

ТОВ ААА ГРУПП не погоджуючись із висновками акту перевірки та керуючись правом, наданим п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, направило до ГУ ДФС в Одеській області заперечення № 28/05 від 28.05.2019 до Акту перевірки. Однак, контролюючим органом заперечення було залишено без задоволення, а висновки Акту перевірки - без змін.

Позивачем, 26 червня 2019 року було отримано податкові повідомлення-рішення:

- № 0024141402 від 24.05.2019 р., відповідно до якого нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконаних зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 628199,09 грн.

- № 0024181402 від 24.05.2019 р., відповідно до якого нараховано суму штрафних санкцій, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 170 грн.

У відповідності до п. 56.3 ст.56 Податкового кодексу України, ТОВ ААА ГРУПП 02.07.2019 року було подано до ДФС України скаргу на вказані ППР.

За наслідками розгляду скарги Позивача прийнято рішення ДФС України № 40972/6/79-99-11-04-02-25 від 23.08.2019, відповідно до якого оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому звернувся із даним позовом до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Оцінюючи дії та рішення суб`єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 №185/94-ВР із змінами та доповненнями (далі - Закон №185), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з ст. 2 Закону №185 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку . ;

Відповідно до статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (із змінами та доповненнями), порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми недоодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно з ч. 5 статті 13 Закону України Про валюту і валютні операції N 2473-VIII від 21 червня 2018 року, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка від суми недоодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Відповідно до положень ч. 1 статті 9 Декрету КМУ Про систему валютного регулювання і валютного контролю валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов`язковому декларуванню у Національному банку України.

При цьому відповідальність за невиконання даної вимоги передбачена статтею 16 Декрету КМУ.

Разом з тим, абзацом 9 пункту 2 статті 16 Декрету визначено, що санкції, передбачені им пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Висновки суду.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідальність, що передбачена ч. 5 статті 13 Закону України 21 червня 2018 року N 2473-УІІІ, кореспондується з відповідальністю, яка передбачалась Законом України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а саме статтею 4, в якій визначено, що порушення резидентами строків повернення валютної виручки або строків поставки товару, передбачених ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національною, банку України на день виникнення заборгованості.

В свою чергу, частиною 8 ст.16 Прикінцевих положень Закону України Про валюту і валютні операції від 21 червня 2018 року N 2473-УІІІ, визначено, що уповноважені установи, суб`єкти валютних операцій, які до дня введення в дію цього Закону порушили вимоги Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю та ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами та (або) нормативно - правових актів Національного банку України з питань валютного регулювання та контролю, несуть відповідальність, передбачену законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень.

Так, дані нормативно - правові акти в період вчинення позивачем зовнішньоекономічних операцій регулювали правовідносини в цій сфері діяльності. Саме дані нормативно - правові акти визначали граничні строки для проведення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами укладеними позивачем з нерезидентами та обов`язок декларування валютних цінностей що знаходяться за межами територій України. В свою чергу, саме порушення даних нормативно - правових актів допустився позивач.

Як свідчать обставини справи, ТОВ ААА ГРУПП було укладено зовнішньоекономічні контракти з наступними нерезидентами:

1. З компанією HUZHOU HONGXIANG WOOD INDUSTRY СО. від 02.05.2018 №2/05-2018 про продаж розпилених уздовж лісоматеріалів, на виконання умов якого скаржником було здійснено відвантаження товару на загальну суму 39204,20 дол. США, що засвідчується митними деклараціями (далі - МД) від 14.05.2018 № UA500030/2018/004844 на суму 13940,00 дол. США. від 07.06.2018, № UA500030/2018/005688 на суму 12783,80 дол. США, від 12.06.2018 № UA500030/2018/005862 на суму 12 480,40 дол. США.

Відповідно до ст. 1 Закону №185, граничний строк отримання валютної виручки становив 10.11.2018, 04.12.2018. 09.12.2018 включно.

Нерезидентом оплату за отриманий товар здійснено не було.

Встановлена прострочена дебіторська заборгованість по розрахунках з компанією HUZHOЬ HQNGXIANG WOOD INDUSTRY СО. , Китай в сумі 39204.20 дол. США по контракту №2/05-2018 від 02,05.2018 року.

Пеня нарахована:

на суму 13 940,00 дол. США за період з 11.11.2018 по 02.01.2019 (52 дні); на суму 12 783,80 дол. США за період з 05.12.2018 по 02.01.2019 (28 днів); на суму 12 480,40 дол. США за період з 10.12.2018 по 02.01.2019 (23 дні).

При нарахуванні пені враховано ухвалу від 02.01.2019 року Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі №916/2932/18, про стягнення з HUZHOU HONGXIANG WOOD INDUSTRY СО. , Китай заборгованості в сумі 39204,20 дол. США.

2. З компанією ААА TRADING (НЮ CO. LIMITED від 02.05.2018 №3-05/2018 про продаж розпилених уздовж лісоматеріалів, на виконання умов якого скаржником було здійснено відвантаження товару на загальну суму 43 678,23 дол. США, що засвідчується МД від 16.05.2018 № UA500030/2018/004927 на суму 10500,00 дол. США, від 22.05.2018 № UA500030/2018/005180 на суму 21000,00 дол. США, від 02.07.2018 № UA500030/2018/006417 на суму 12 178,23 дол. США.

Відповідно до ст. 1 Закону №185 граничний строк отримання валютної виручки становив 12.11.2018, 18.11.2018, 29.12.2018 включно.

Нерезидентом оплату за отриманий товар здійснено не було.

Встановлена прострочена дебіторська заборгованість по розрахунках з компанією ААА TRADING (HK) CO. LIMITED , Гонконг, КНР в сумі 43 678,23 дол. США по контракту №3- 05/2018 від 02.05.2018 року.

Пеня нарахована:

на суму 10 500,00 дол. США за період з 31.11.2018 по 19.04.2019 (157 дні); на суму 21 000,00 дол. США за період з 19.11.2018 по 19.04.2019 (151 днів); на суму 12 178,23дол. США за період з 30.12.2018 по 19.04.2019 (110 дні).

Слід звернути увагу, що відносно стягнення з компанії ААА TRADING (НК) СО. LIMITED , Гонконг, КНР заборгованості в сумі 43678,23 дол. США, Господарським судом Одеської області відкрито провадження 24.04.2019 року ухвалою по справі № 916/1149/19.

Таким чином, суд зазначає, що ГУ ДФС в Одеській області, при визначені кількості днів прострочення розрахунків за контрактами та нарахуванні пені, відповідно до частини 7 статті 13 Закону України 21 червня 2018 року N 2473-VIII Про валюту і валютні операції врахувала прийняття до провадження судом позовних заяв позивача про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом).

Суд не приймає твердження позивача про відсутність порушення валютного законодавства в зв`язку із прийняттям нового закону, оскільки граничні строки для проведення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами порушені у період дії Закону №185/94-ВР та відповідальність передбачена законодавством України, що діяло на день допущення таких порушень.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0024141402 від 24.05.2019 року, винесено на підставі діючого законодавства, а тому не підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Шодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0024181402 від 24.05.2019 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з оскаржуваного рішення від 24.05.2019 № 0024181402, останнє прийняте у зв`язку порушенням Позивачем ч. 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю .

Відповідно до положень ч. 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов`язковому декларуванню у Національному банку України.

При цьому відповідальність за невиконання даної вимоги передбачена статтею 16 цього Декрету.

Разом з тим, абзацом 9 пункту 2 статті 16 цього Декрету визначено, що санкції, передбачені им пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Положення Указу Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", яким органи державної податкової служби наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, не підлягають застосуванню, оскільки, регулюють інші питання, які були регламентовані законом (Декретом, виданим у межах повноважень, наданих Законом України "Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання" від 8.11.92 N 2796-ХІІ), Указ необґрунтовано створює протиріччя в правовому регулюванні відносин.

Таким чином, суд вважає, що санкції, передбачені статтею 16 Декрету № 15-93, які застосовані до Позивача згідно податкового повідомлення рішення № 0024181402, застосовуються лише Національним банком України та підпорядкованими йому особами, до яких відповідач не відноситься.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом в постанові від 31.07.18 по справі № 826/8901/13-а.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що Відповідач не уповноважений приймати оскаржуване рішення від 24.05.2019 № 024181402 на підставі п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю .

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ААА ГРУПП (67832, Одеська область, Овідіопольский район, смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, 10-В) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0024181402 від 24.05.2019 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ААА ГРУПП (67832, Одеська область, Овідіопольский район, смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, 10-В) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646), сплачений судовий збір у розмірі 2 (дві) гривні 57 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21.12.2019 року.

Суддя Бутенко А.В.

.