Рішення

від 19.12.2019 по справі 911/2567/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2019 р. Справа № 911/2567/19

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Гришко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Клініка Джіованіле

про стягнення 40 825, 17 грн.

Представники:

від позивача: Кириленко Т.К.

від відповідача: не з`явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 40 825, 17 грн. заборгованості за договором оренди № 1723 нежитлового приміщення від 15.04.2019, з яких: 37 702, 57 грн. - основного боргу та 3 122, 60 грн. - пені.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.10.2019 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 18.11.2019 та витребувано у сторін певні документи.

18.11.2019 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист № 01-22/544 від 14.11.2019 (вх. № 21973/19 від 18.11.2019), до якого додано витребувані судом документи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.11.2019, враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача і невиконання ним вимог суду, з метою виконання завдань та основних засад господарського судочинства, розгляд справи відкладено на 12.12.2019.

До господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 01-18/567 від 03.12.2019 (вх. № 24192/19 від 05.12.2019) про уточнення позовних вимог, у якій він, зважаючи на те, що відповідачем було сплачено 5 000, 00 грн. основного боргу та посилаючись на п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 37 626, 26 грн. заборгованості за договором оренди № 1723 нежитлового приміщення від 15.04.2019, з яких: 32 702, 57 грн. - основного боргу та 4 923, 69 грн. - пені.

У судовому засіданні 12.12.2019 судом, в порядку ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 19.12.2019.

19.12.2019 до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 19.12.2019 (вх. № 25285/19 від 19.12.2019) про відкладення розгляду справи на строк 21 день з поважних причин, а саме перебування його представника на стаціонарному лікуванні.

Розглянувши у судовому засіданні 19.12.2019 вищезазначене клопотання відповідача б/н від 19.12.2019 (вх. № 25285/19 від 19.12.2019), суд, враховуючи положення ч. 1, ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та зважаючи на положення ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє у його задоволенні, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Клініка Джіованіле є юридичною особою, яка не обмежена колом осіб, які можуть представляти його інтереси, в тому числі і у суді, разом з тим, строк розгляду даної справи не може перевищувати шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, а відповідач був завчасно повідомлений про розгляд даної справи, що не позбавляло його можливості своєчасно визначитись з представниками для участі у даному судовому засіданні.

Також, розглянувши у судовому засіданні 19.12.2019 заяву позивача № 01-18/567 від 03.12.2019 (вх. № 24192/19 від 05.12.2019) про уточнення позовних вимог, суд зазначає таке.

Зі змісту вищезазначеної заяви вбачається, що позивач у ній фактично зменшує суму основного боргу та збільшує суму пені, які просить стягнути з відповідача.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу, що розгляд даної справи відповідно до ухвали від 21.10.2019 здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, будь-якої заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження сторонами не подавалося, перше судове засідання у даній справі відбулося 18.11.2019.

За таких обставин, враховуючи те, що заява № 01-18/567 від 03.12.2019 (вх. № 24192/19 від 05.12.2019) про уточнення позовних вимог подана позивачем до суду після першого судового засідання, зважаючи на те, що обставини, які викладені у вказаній заяві були відомі позивачу також до першого судового засідання у даній справі, що підтверджується поданими ним документами (вх. № 21973/19 від 18.11.2019), суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду даної заяви № 01-18/567 від 03.12.2019 (вх. № 24192/19 від 05.12.2019).

Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача 40 825, 17 грн. заборгованості за договором оренди № 1723 нежитлового приміщення від 15.04.2019, з яких: 37 702, 57 грн. - основного боргу та 3 122, 60 грн. - пені, що були викладені ним у позовній заяві.

Присутній у судовому засіданні 19.12.2019 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, зазначив про часткову сплату відповідачем суми боргу та просив суд задовольнити позов з підстав викладених у ньому з урахуванням здійсненої відповідачем часткової сплати суми боргу.

Відповідач (його представник), належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання 19.12.2019 не з`явився та відзив на позовну заяву не надіслав.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 19.12.2019, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

15.04.2019 між сторонами укладено договір оренди № 1723 нежитлового приміщення, за умовами якого позивач передає в оренду, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 113,1 кв.м., розташоване за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, 44 (далі по тексту - майно), яке перебуває на балансі Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківський пологовий будинок .

Відповідно до п. 1.2 договору вартість об`єкта оренди зазначена у звіті про незалежну оцінку, здійснену станом на 28.02.2019, становить 800 520, 00 грн. (без ПДВ).

Згідно з п. 1.3 договору мета оренди: надання медичних послуг.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що передача нежитлового приміщення в оренду вперше здійснюється за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 2.3 договору нежитлове приміщення вважається переданим з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. Ініціювання складання акту прийому-передачі про повернення об`єкта оренди покладається на позивача.

Згідно з п. 3.1 договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу і становить 16 010, 40 грн. (в тому числі ПДВ 2 668, 40 грн.) за базовий місяць оренди та перераховується відповідачем позивачу не пізніше останнього числа місяця, за який вона вноситься.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата сплачується по день фактичного звільнення об`єкта оренди та передачі його позивачу за актом прийому-передачі включно.

Згідно з п. 3.7 договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 6.1 договору позивач зобов`язався передати відповідачу майно, визначене в п. 1.1 цього договору, протягом п`яти робочих днів після підписання договору за актом приймання-передачі.

Згідно з п. 7.3 договору позивач має право вимагати від відповідача належного виконання ним своїх обов`язків.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно з цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Відповідно до п. 8.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,099 % від суми недоплати за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. У разі зміни облікової ставки Національного банку України відповідно змінюється розмір пені.

Згідно з п. 10.1 договору цей договір діє з 15.04.2019 по 31.03.2022.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами тексту договору.

Відповідно до п. 10.11 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом п`яти робочих днів повертається відповідачем позивачу за актом приймання-передачі.

Додатком до договору оренди № 1723 нежитлового приміщення від 15.04.2019 сторони визначили розрахунок орендної плати за базовий місяць оренди.

На виконання умов договору оренди № 1723 нежитлового приміщення від 15.04.2019 Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради Білоцерківський пологовий будинок (балансоутримувач) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю Клініка Джіованіле (відповідач) прийняло в оренду майно - нежитлове приміщення площею 113,1 кв.м., за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, 44, про що вони та позивач склали акт прийому-передачі від 15.04.2019.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 24.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Клініка Джіованіле (відповідач) передало, а Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради Білоцерківський пологовий будинок (балансоутримувач) прийняло з оренди майно - нежитлове приміщення площею 113,1 кв.м., за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, 44, про що вони та позивач склали акт прийому-передачі.

Позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання щодо сплати орендної плати за договором оренди № 1723 нежитлового приміщення від 15.04.2019, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 37 702, 57 грн. за період з 01.06.2019 по 24.07.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією № 01-20/51 від 16.08.2019 про сплату заборгованості за договором оренди № 1723 нежитлового приміщення від 15.04.2019 в сумі 38 687, 05 грн., з яких: 37 702, 57 грн. - орендна плата та 984, 48 грн. - пеня. В підтвердження направлення вказаної претензії позивачем до суду надано фіскальний чек від 16.08.2019.

Проте, відповідач не виконав свого зобов`язання щодо сплати орендної плати, на претензію не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним договірних зобов`язань щодо сплати орендної плати суду не надав.

Разом з тим, відповідно до наданих позивачем документів (вх. № 21973/19 від 18.11.2019, вх. № 24192/19 від 05.12.2019), зокрема виписки Державної казначейської служби, вбачається, що відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду було сплачено 5 000, 00 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом сплатив 5 000, 00 грн. заборгованості (основного боргу) за договором оренди № 1723 нежитлового приміщення від 15.04.2019, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача 5 000, 00 грн. основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк сплати орендних платежів настав, доказів їх повної сплати відповідачем не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення повністю не погашений, його розмір у сумі 32 702, 57 грн. підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу (орендної плати за період з 01.06.2019 по 24.07.2019) за договором оренди № 1723 нежитлового приміщення від 15.04.2019 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню у розмірі 32 702, 57 грн.

Крім того, позивач, на підставі п. 8.2 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача за період з 01.06.2019 по 30.09.2019 складає 3 122, 60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично невірним, оскільки позивачем застосовано невірний розмір подвійної облікової ставки Національного банку України за вересень 2019 року.

Таким чином, за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 3 099, 95 грн.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № 1723 нежитлового приміщення від 15.04.2019 підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 35 802, 52 грн., з яких: 32 702, 57 грн. - основний борг та 3 099, 95 грн. - пеня; провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за договором оренди № 1723 нежитлового приміщення від 15.04.2019 у розмірі 5 000, 00 грн. (основного боргу) підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору; у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 22, 65 грн. пені суд відмовляє.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно приписів ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради задовольнити частково.

2. Закрити провадження у даній справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Клініка Джіованіле на користь Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу за договором оренди № 1723 нежитлового приміщення від 15.04.2019.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Клініка Джіованіле (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Львівська, будинок 1А, корпус 6, секція 2, приміщення 7, ідентифікаційний код - 41172272) на користь Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Андрея Шептицького, будинок 2, ідентифікаційний код - 20577351, р/р 35426242020895, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО: 820172) 32 702 (тридцять дві тисячі сімсот дві) грн. 57 коп. - основного боргу, 3 099 (три тисячі дев`яносто дев`ять) грн. 95 коп. - пені та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. - судового збору.

4. В частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Клініка Джіованіле 22 (двадцять дві) грн. 65 коп. пені відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.12.2019.

Суддя Т.В. Лутак