Ухвала

від 21.12.2019 по справі 911/3091/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" грудня 2019 р. м. Київ Справа № 911/3091/19

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Журавльова Віктора Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) б/н від 06.12.2019 року (вх. №3215/19 від 13.12.2019 року) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Будекотранс (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Митрофанова, буд.13/16, кв. 5, код ЄДРПОУ 37865838) 35433,00 грн. заборгованості за виконане перевезення згідно Заявки від 18.03.2019 року.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла заява б/н від 06.12.2019 року (вх. №3215/19 від 13.12.2019 року) Фізичної особи-підприємця Журавльова Віктора Володимировича про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Будекотранс 35433,00 грн. заборгованості за виконане перевезення згідно Заявки №02 від 18.03.2019 року.

Вказана заява обґрунтована невиконанням боржником зобов`язань за виконане перевезення згідно Заявки №02 від 18.03.2019 року.

Пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Дослідивши документи, що додані до заяви, суд встановив, що між Фізичною особою-підприємцем Журавльовим Віктором Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю Будекотранс 18.03.2019 року укладено Договір-Заявку №02 на організацію міжнародного перевезення (далі Заявка).

Згідно п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Заявник зазначає, що відповідно до умов Заявки, він організував виконання міжнародного перевезення вантажу за маршрутом м. Рязань (Росія) - м. Запоріжжя. До виконання перевезення було залучено перевізника - ТОВ Фірма Юнітранс . Факт виконання перевезення, на думку заявника, підтверджується відтиском печатки та підписом вантажоодержувача в графі 24 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR, а також, відсутністю зауважень вантажоодержувача в такій CMR.

Зі слів заявника, рахунок, накладна CMR та інші документи, що є підставою для оплати згідно експрес-накладної ТОВ Нова Пошта №20450127562670 28.03.2019 року направлено на адресу ТОВ Будекотранс . Згідно відстеження вказаного поштового відправлення, таке відправлення отримано ТОВ Будекотранс 30.03.2019 року.

Згідно умов Договору-Заявки вартість перевезення складає 35433,00 грн. Оплата з експедитором 2 (ФОП Журавльов В.В.) здійснюється експедитором (ТОВ Будекотранс ) шляхом електронного перерахунку коштів на рахунок експедитора 2 протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання ТТН, рахунків, актів, CMR від експедитора 2.

Станом на 19.04.2019 року (кінцевий день оплати) ТОВ Будекотранс не здійснив оплату за виконане перевезення, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість перед заявником у розмірі 35433,00 грн.

В обґрунтування заявленої вимоги ФОП Журавльов В.В. до заяви б/н від 06.12.2019 року (вх. №3215/19 від 13.12.2019 року) про видачу судового наказу додав Заявку №02 від 18.03.2019 року, міжнародно-транспортну накладну CMR №471466, експрес-накладну №20450127562670 від 28.03.2019 року, витяг з журналу вхідної кореспонденції ФОП Журавльов В.В. (для реєстрації листів, направлених без опису вкладення), Договір-Заявку на перевезення вантажів автотранспортом від 18.03.2019 року.

Судом встановлено, що у поданій до суду заяві про видачу судового наказу, в порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 150 ГПК України, не доведено наявними в матеріалах заяви доказами вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.

Так, в обґрунтування заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ТОВ Будекотранс 35433,00 грн. заборгованості за Заявкою №02 від 18.03.2019 року, заявник посилається на неналежне виконання боржником зобов`язань в частині здійснення розрахунків за виконане перевезення товару за Заявкою №02 від 18.03.2019 року, у зв`язку з чим у боржника, за твердженням заявника, виникла заборгованість у розмірі 35433,00 грн.

Відповідно до Заявки №02 від 18.03.2019 року ФОП Журавльов В.В. (за заявкою - експедитор 2) організував виконання міжнародного перевезення вантажу за маршрутом м. Рязань (Росія) - м. Запоріжжя для ТОВ Будекотранс (за заявкою - експедитор). До виконання перевезення було залучено перевізника - ТОВ Фірма Юнітранс згідно Договору-заявки на перевезення вантажів автотранспортом від 18.03.2019 року. В якості доказу виконання перевезення, заявником до заяви додано міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №471466, в графі 24 якої міститься печатка та підпис вантажоодержувача.

Суд зазначає, що вказана міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №471466 подана заявником у неякісній, нечитабельній копії, що позбавляє суд можливості встановити кому належить підпис та печатка в графі 24 такої накладної. Отже, без оригіналів або якісних копій такої накладної суд позбавлений можливості встановити, що зазначену накладну дійсно підписано вантажоодержувачем з проставленням печатки підприємства, а отже і факт виконання заявником перевезення згідно Заявки №02 від 18.03.2019 року.

Умовами заявки також передбачено, що оплата з експедитором 2 (ФОП Журавльов В.В.) здійснюється експедитором (ТОВ Будекотранс ) шляхом електронного перерахунку коштів на рахунок експедитора 2 протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання ТТН, рахунків, актів, CMR від експедитора 2.

За повідомленням заявника, рахунок, накладна CMR та інші документи, що є підставою для оплати згідно експрес-накладної ТОВ Нова Пошта №20450127562670 28.03.2019 року направлено на адресу ТОВ Будекотранс . При цьому, заявник зазначає, що документи для оплати виконаного перевезення було надіслано ТОВ Будекотранс без опису вкладення, а тому, їх перелік було відображено в журналі реєстрації вихідної кореспонденції, витяг з якого додано до заяви.

Однак, вказаний витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції подано заявником у неякісній, нечитабельній копії, з якого неможливо встановити, які саме документи та кому надіслані, що позбавляє суд можливості встановити надіслання саме ТОВ Будекотранс необхідних для оплати документів. А тому, без оригіналів або якісної копії такого витягу суд позбавлений можливості встановити факт надіслання ТОВ Будекотранс необхідних для оплати документів, а отже і факт виконання заявником умов Заявки №02 від 18.03.2019 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно приписів ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Однак, за відсутності оригіналів міжнародної товарно-транспортної накладної та належного підтвердження надіслання боржнику документів для оплати у суду відсутня можливість дослідити подані заявником докази, перевірити їх, оцінити у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у заяві доказами.

Всупереч зазначеним вимогам законодавства в матеріалах справи відсутні належним чином засвідчені, зокрема, читабельні, якісні письмові докази, якими позивач обґрунтовує заяву, тому, суд не може прийняти такі докази, оскільки такі документи не є допустимими доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Так, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому, питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні допустимі докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Судом також враховано, що згідно Заявки №02 від 18.03.2019 року адресою експедитора - ТОВ Будекотранс зазначено: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Митрофанова, 13/16, кв. 5, що також відповідає наявним відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом №1006115777 станом на 18.12.2019 року.

Згідно ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Однак з експрес-накладної ТОВ Нова Пошта №20450127562670 від 28.03.2019 року вбачається, що відправлення здійснено на адресу :відділення №1: вул. Узинська (ран.1-ша Радгоспна), 5. Отже, документи для оплати рахунку направлено не на юридичну адресу ТОВ Будекотранс .

Крім того, до заяви не додано всіх передбачених Заявкою документів, необхідних для оплати перевезення, зокрема, рахунків та актів.

За таких обставин, надані заявником документи не можуть бути взяті судом до уваги, як належні, допустимі, достовірні та достатні докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та дійти висновку про наявність або відсутність обставин, на які посилається заявник.

Відповідно до ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно ч. 1 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги у заяві (п. 5. ч.2, п.п.3,4 ч.3 ст.150 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України, належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зазначити, що за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження, суд не розглядає обґрунтованість вимог заявлених стягувачем по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України). Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов`язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності порушення його права, в т.ч. щодо наявності прострочення виконання зобов`язання боржником. Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 ГПК України).

Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника, в т. ч. у певній частині, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог (що є обов`язковим критерієм при здійсненні наказного провадження), а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, які підтверджують відсутність спору ( безспірність вимог).

Таким чином, заявником не обґрунтовано та не доведено належними, в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, доказами наявності у ТОВ Будекотранс заборгованості за Заявкою №02 від 18.03.2019 року у заявленому розмірі - 35433,00 грн., а відтак, у суду відсутні підстави вважати заявлену вимогу безспірною.

Згідно ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 8, частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).

Керуючись ст. 12, 76,78, 86, 147,148, 150, 152, 153 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю Журавльову Віктору Володимировичу ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) у задоволенні заяви б/н від 06.12.2019 року (вх. №3215/19 від 13.12.2019 року) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Будекотранс (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Митрофанова, 13/16, кв. 5, код ЄДРПОУ 37865838) 35443,00 грн. заборгованості за Заявкою №02 від 18.03.2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складання відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць