Рішення

від 04.12.2019 по справі 916/2450/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2450/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Контроль" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5, код ЄДРПОУ 38104803)

до відповідача: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 40081200)

про стягнення 360727,90 грн., -

за участю представників сторін :

від позивача: Яковлєва А.В., діє на підставі ордеру

від відповідача: Ксьондз А.В., діє на підставі ордеру

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Контроль" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" про стягнення 360727,90 грн., з яких: 30797,12 грн. 3% річних, 116333,68 грн. інфляційних втрат та 213597,10 грн. пені.

Позовні вимоги ТОВ "Транс-Контроль" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №ОД/Т-18-464НЮ від 25.05.2018.

Ухвалою суду від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 25.09.2019 о 15:00.

20.09.2019 за вх.№19170/19 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 360727,90 грн. у зв`язку з добровільним здійсненням оплати за договором №ОД/Т-18-464НЮ від 25.05.2018 у розмірі 1187078,64 грн. до подання позовної заяви до суду.

20.09.2019 за вх.№19173/19 до суду від відповідача надійшла заява про зменшення розміру штрафних санкцій по справі №916/2450/19 на 50% до 180363,95 грн., із посиланням при цьому на необхідність врахування майнових інтересів відповідача та з огляду на відсутність у позивача збитків.

У підготовчому засіданні 25.09.2019 судом в протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 18.10.2019 о 14:30.

15.10.2019 за вх.№20981/19 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив та додаткові документи, які залучені судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач заперечує проти закриття провадження у справі, оскільки предметом позову у даній справі є стягнення не основної суми боргу, а нарахованих за прострочення платежів 360727,90 грн., з яких: 30797,12 грн. 3% річних, 116333,68 грн. інфляційних втрат та 213597,10 грн. пені. Також, позивач вказує:

- при зменшенні суми штрафу повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, в основу судового рішення про зменшення розміру неустойки має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що дають змогу для такого зменшення;

- починаючи з дати надання першої послуги з ремонту лінійного обладнання локомотивів відповідач почав прострочувати оплату за надані послуги, чим порушив умови договору, отже, порушення умов договору є значним, оскільки майже з первинної господарської операції відповідач почав порушувати умови договору;

- позивач є суб`єктом малого підприємства, у якого середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 2 осіб, у зв`язку з чим систематичні затримки виконання зобов`язань з боку відповідача є значними для позивача;

- розмір пені відповідає фактичним обставинам справи;

- підстави для зменшення розміру штрафних санкцій відсутні, оскільки нараховані інфляційні втрати не є штрафними санкціями на суму боргу та входять до складу грошового зобов`язання, вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення, а отже нарахування пені є єдиним заходом відповідальності боржника за порушення ним грошових зобов`язань у спірних правовідносинах.

У підготовчому засіданні 18.10.2019 судом в протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 177, 185 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та закриття підготовчого провадження у справі №916/2450/19 та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.11.2019 о 12:40.

У судовому засіданні 08.11.2019 судом розпочато розгляд справи по суті та в протокольній формі оголошено перерву до 27.11.2019 об 11:00.

У судовому засіданні 27.11.2019 судом в протокольній формі оголошено перерву до 04.12.2019 о 16:30.

02.12.2019 за вх.№24806/19 до суду від позивача надійшла заява та додаткові документи, строк на подання яких в протокольній формі поновлено та залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.12.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, будь-яких інших заяв та клопотань до суду не подано.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.12.2019 просив суд відмовити у задоволенні позову, а у випадку стягнення судом штрафних санкцій зменшити їх розмір на 50%.

Відповідно до вимог ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив наступне.

25.05.2018 між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Транс-Контроль (виконавець) укладено договір №ОД/Т-18-464НЮ, відповідно до якого виконавець зобов`язався надати замовнику послуги з ремонту лінійного обладнання локомотивів, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно з п.2.8 договору приймання після надання послуг з ремонту здійснюється на території виконавця у присутності уповноважених представників замовника зі складанням акту здачі-приймання послуг з ремонту блоків систем СКПРТ Дельта-СУ за формою, яку наведено як зразок у додатку №2 до цього договору.

У відповідності до п.п. 4.6, 4.7 договору розрахунки за надані послуги здійснюються замовником протягом 30 календарних днів з дати отримання послуг, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по наданню послуг, які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених чинним законодавством порядком та строки. У разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата їх здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Днем отримання послуг вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту здачі-приймання наданих послуг.

За п.4.10 договору сума договору сума договору становить 1187078,64 грн. з ПДВ, в тому числі сума договору без ПДВ становить 989232,20 грн., ПДВ - 197846,44 грн.

Розділом 6 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором. У разі несвоєчасної оплати виконаних послуг замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до п.10.1 договору строк дії цього договору встановлюється сторонами з моменту його підписання до 31.12.2018, а в частині виконання обов`язків щодо розрахунків по договору - до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому закінчується строк реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за операціями із цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем надано послуги з ремонту блоків системи Дельта-СУ , що підтверджується актом №1 здачі-приймання послуг з ремонту блоків систем СКПРТ Дельта-СУ від 18.07.2018 та зареєстрованою податковою накладною №1 від 18.07.2018 на суму 189535,68 грн., актом №2 від 18.07.2018 та зареєстрованою податковою накладною №2 від 18.07.2018 на суму 16639,92 грн.; актом №1 від 08.08.2018 та зареєстрованою податковою накладною №1 від 08.08.2018 на суму 124594,68 грн., актом №2 від 08.08.2018 та зареєстрованою податковою накладною №2 від 08.08.2018 на суму 79949,76 грн., актом №3 від 08.08.2018 та зареєстрованою податковою накладною №3 від 08.08.2018 на суму 87660,84 грн., актом №1 від 10.08.2018 та зареєстрованою податковою накладною №4 від 10.08.2018 на суму 75445,80 грн., актом №2 від 10.08.2018 та зареєстрованою податковою накладною №5 від 10.08.2018 на суму 44644,92 грн., актом №3 від 10.08.2018 та зареєстрованою податковою накладною №6 від 10.08.2018 на суму 189535,68 грн., актом №4 від 10.08.2018 та зареєстрованою податковою накладною №7 від 10.08.2018 на суму 189535,68 грн., актом №5 від 10.08.2018 та зареєстрованою податковою накладною №8 від 10.08.2018 на суму 189535,68 грн.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідач сплатив позивачу 1187078,64 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1995743 від 18.07.2019 на суму 16639,92 грн., №1996469 від 18.07.2019 на суму 44644,92 грн., №1996460 від 18.07.2019 на суму 189535,68 грн., №1995745 від 18.07.2019 на суму 189535,68 грн., №1996464 від 18.07.2019 на суму 189535,68 грн., №1996422 від 18.07.2019 на суму 189535,68 грн., №1995354 від 18.07.2019 на суму 87660,84 грн., №1995394 від 18.07.2019 на суму 124594,68 грн., №1996474 від 18.07.2019 на суму 75445,80 грн., №1995327 від 18.07.2019 на суму 79949,76 грн.

Таким чином, з наявних матеріалів справи вбачається прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №ОД/Т-18-464НЮ від 25.05.2018.

Предметом спору у даній справі є стягнення нарахованих позивачем на сплачений з простроченням платежів основний борг сум 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За вимогами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З матеріалів справи вбачається прострочення оплати відповідачем належних позивачу за укладеним договором сум.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вище встановлено судом, п.6.3 договору передбачена сплата пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому відповідачем заявлене до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі №924/1089/17.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, з урахуванням ненадання відповідачем доказів на обгрунтування підстав для зменшення розміру пені, в тому числі доказів майнового стану відповідача тощо, приймаючи до уваги майновий стан позивача та наявність у нього збитків, що вбачається з наданої до суду фінансової та податкової звітності, розглянувши співмірність розміру нарахованої пені у порівнянні з розміром основного зобов`язання, господарський суд не вбачає підстав для зменшення розміру нарахованої позивачем відповідачу пені.

Іншого відповідачем не доведено.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Контроль" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Контроль" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5, код ЄДРПОУ 38104803) 30797 /тридцять тисяч сімсот дев`яносто сім/ грн. 12 коп. 3% річних, 116333 /сто шістнадцять тисяч триста тридцять три/ грн. 68 коп. інфляційних втрат, 213597 /двісті тринадцять тисяч п`ятсот дев`яносто сім/ грн. 10 коп. пені та 5410 /п`ять тисяч чотириста десять/ грн. 92 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 18 грудня 2019 р.

Суддя Ю.С. Бездоля