Рішення

від 17.12.2019 по справі 916/3094/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2019 р. Справа № 916/3094/19 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання: Мукієнко Д.С.,

за участю представників сторін:

позивача: Деркач А.І., згідно ордеру №74316 від 18.11.2019р.

відповідача: Чайка О.Ю., згідно ордеру №35750 від 17.11.2019р.,

розглянувши справу №916/3094/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ЛТД» (18015, м. Черкаси, вул. Надпільна,248; адреса для листування: 18030, м.Черкаси, а/с 2984) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коровай Рітейл» (65005, м. Одеса, вул.Прохоровська,47, кім.1; фактична адреса: м. Одеса, вул. Середня, 83/2, офіс 203) про стягнення 8892492,92грн., із яких: 8268398,72грн. основного боргу, 464162,98грн. пені, 44173,64грн. три проценти річних, 115757,58грн. суми втрат від інфляції,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду :

Позивач позовні вимоги підтримує, з врахуванням заяв про збільшення позовних вимог від 20.11.2019р. за вх.№2-5668/19, від 11.12.2019р. за вх.№2-6059/19, в їх обґрунтування зазначає, що між ТОВ Черкасихліб ЛТД та ТОВ Коровай Рітейл укладено договір поставки №ЧХ1-112352 від 01.08.2019р., на умовах якого позивач в період з 01.08.2019р. поставляв відповідачу хлібобулочні та кондитерські вироби згідно поданих замовлень. Так, позивач відмічає, що відповідно до умов п.3.3. вказаного договору відповідач зобов`язувався здійснювати оплату товару протягом 21 дня з дати поставки згідно накладної, однак, починаючи з 22.08.2019р . відповідач почав порушувати встановлений порядок розрахунків, оплати проводились несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 18.10.2019р. борг відповідача за поставлений товар складає 8268398,72грн.

Крім того, позивач вказує, що відповідно до п.9.1. договору №ЧХ1-112352 від 01.08.2019р., він може бути розірваний постачальником в односторонньому порядку, як це передбачено п.9.2. договору, шляхом надання/направлення покупцеві відповідного повідомлення про його розірвання. Так, у зв`язку з систематичним не виконанням умов договору відповідачем, а також великою заборгованістю, позивач 02.10.2019р. направив за адресами відповідача, та 03.10.2019р. вручив особисто під розпис відповідачу повідомлення про розірвання договору поставки №4X1-112352 від 02.08.2019р., яким повідомив відповідача про розірвання договору з 03.10.2019р. та запропонував сплатити борг в строк до 05.10.2019р.

Позивач зазначає, що згідно п.3.6. договору №4X1-112352 від 02.08.2019р. у разі припинення договірних відносин сторони проводять звірку розрахунків не пізніше двох календарних днів з моменту відвантаження товару, встановлену звіркою заборгованість покупець перераховує на поточний рахунок постачальника у строк не пізніше 4 (чотирьох) календарних днів з моменту останнього відвантаження товару. Звірку взаємних розрахунків позивач та відповідач провели 05.10.2019р., а останнє відвантаження товару відбулось 03.10.2019р., тому строк сплати боргу сплив 07.10.2019р., однак, заборгованість відповідачем не погашено.

Одночасно позивач вказує, що положеннями п.6.3. договору сторони передбачили можливість нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу, збитки від інфляції та 3% річних, з огляду на що позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню за період з 08.10.2019р. по 11.12.2019р. в сумі 464162,98грн., три проценти річних за період з 08.10.2019р. по 11.12.2019р. в сумі 44173,64грн., суму втрат від інфляції в розмірі за період вересень, жовтень 2019р. в сумі 115757,58грн.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 20.11.2019р. за вх.№23985/19, де вказує, що п.2.3. договору №4X1-112352 від 02.08.2019р. передбачено, що датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортних накладних, які складаються у двох примірниках. ТТН, супроводжуючі товар, повинні відповідати формам, затвердженим наказом Мінагрополітики №153 від 06.06.2001р. (Форма 1 - ТТН xліб). Відповідач вважає, що на підтвердження своїх позовних вимог позивачем не надано жодної товарно-транспортної накладної, яка б відповідала вимогам діючого законодавства України та вимогам п.2.3. договору.

Окремо відповідач вказує, що станом на 03.10.2019р. (дата надання постачальником повідомлення про припинення договору поставки) простроченої заборгованості покупця перед постачальником за поставлений товар не існувало. Відповідач вчасно оплачував поставлений товар з дотриманням вимог п.3.3. договору, а саме на 22 календарний день після поставки. Відповідач зазначає, що за поставки, здійснені згідно видаткових накладних, на які позивач посилається в позовній заяві, №201908311 від 31.08.2019р., №201908313 від 31.08.2019р., №201908312 від 31.08.2019р. оплата повинна бути виконана 22.09.2019р., №20190901-20190910 від 10.09.2019р., №20190911-20190920 від 20.09.2019р. оплата повинна бути виконана 02.10.2019р., №20190921-20190930 від 30.09.2018р. оплата повинна бути виконана 23.10.2019р., №110-0310 від 03.10.2019р. оплата повинна бути виконана 24.10.2019р. Відповідач зазначає, що ним були здійснені оплати за поставлений товар по договору поставки на суму 11385000,00грн., більшість з цих оплат була здійснена авансовим платежем.

Крім того, відповідач звернув увагу на те, що в обґрунтування своїх вимог позивач помилково надав Лист ОТП Банк вих.№FOO-O01-/390 про надходження коштів по контрагенту ТОВ КАШТАН ПЛЮС , що не є стороною по справі та стороною в договорі.

Таким чином, відповідач вважає, що у позивача були відсутні будь які підстави щодо одностороннього розірвання договору поставки та вимагання від відповідача здійснення дострокової оплати за поставлений товар. Виходячи із викладеного, відповідач доходить висновку, що нарахування та вимога щодо стягнення санкцій, інфляційних втрат та відсотків за порушення зобов`язань у вигляді 3%, оплату товару за договором поставки №4X1-112352 від 02.08.2019р. необґрунтованими, оскільки відповідальність у вигляді штрафів, пені застосовується до суб`єкта господарювання (платника грошових коштів) лише у випадку порушення ним строків розрахунків (ст.ст.230, 231 та ст.343 ГК України), а зазначений факт відсутній у даному випадку.

Одночасно відповідач відмічає, що позивачем не виконано вимоги п. 3.7. договору, згідно з яким постачальник надає покупцю знижку на поставлений товар в розмірі 12% від вартості, поставленого покупцю товару в звітному місці. Знижка надається за результатами звітного місяця, шляхом зменшення заборгованості покупця за поставлений товар на підставі бухгалтерської довідки, що складається постачальником та передається покупцю протягом 5-ти календарних днів наступних за звітним місяцем.

Також, на думку відповідача, позивачем не були взяті до уваги та враховані умови п.3.8. договору поставки, згідно з яким, у випадку не надання постачальником бухгалтерської довідки покупцю, відповідно до п.3.7. цього договору покупець має право самостійно зменшити свої грошові зобов`язання перед постачальником, які виникли у нього за договором поставки на суму в розмірі знижки 12 % від вартості, поставленого покупцю товару в звітному місці. Покупець автоматично на підставі пункту 3.8. договору має право самостійно зменшити розмір оплати за поставлений товар на 12% відсотків від вартості, поставленого покупцю товару в звітному місці. Отже, за таких обставин, відповідач вважає, що загальна вартість товару, що була поставлена постачальником ТОВ Черкасихліб ЛТД згідно копій податкових накладних доданих позивачем до позовної заяви складає 19808069,84грн. Отже, розмір знижки яку повинен був надати позивач відповідачу, та на яку необхідно зменшити розмір плати за поставлений товар складає 12% від 19808069,84грн., що становить 2376968,38грн., виходячи з чого розмір вимог позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений товар підлягає зменшенню на 2376968,38грн., але дана обставина не була виконана позивачем та не врахована останнім при здійсненні розрахунків до позовної заяви.

У відповіді на відзив від 25.11.2019р. за вх.№24210/19 позивач вказує, що додав до позовної заяви всі документи первинного бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам чинного законодавства, а саме, товарно-транспортні накладні та видаткові накладні, які оформлялись сторонами при здійсненні господарських операцій, і саме по ним проводив відповідач часткову оплату поставленого товару. Таке оформлення документів відповідає умовам п.5.3.4 договору поставки №4X1-112352 та додатковій угоді №01-08/19/2 до нього, де сторони погодили, що кожна товарно-транспортна накладна на поставку окремої партії товару за цим договором підписується працівником торгової точки та не скріплюється печаткою покупця. Постачальник зобов`язаний скласти зведену накладну по всім товарно-транспортним накладним на поставку товару за кожні десять календарних днів звітного місяця та в строк до п`ятого числа наступного за звітним місяця надати її покупцю. Такі зведені накладні повинні бути підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою покупця. Окремо позивач зауважує, що до подання позовної заяви претензій та зауважень відповідача до накладних, що оформлялись та підписувались сторонами, не було. Крім того, в чисельних актах звірки, що додані позивачем, сторони визнають поставку та часткову оплату товару саме по цим документам в повному їх складі. У відзиві на позовну заяву Відповідач підтверджує факт поставки товару та його часткової оплати. Також позивач вказує, що реєстрував податкові накладні на суму поставок товару з врахуванням наданої відповідачу за п.3.7. договору знижки і саме по таким господарським операціям відповідач отримував бюджетне відшкодування з податку на додану вартість. Заперечень щодо отримання такого бюджетного відшкодування у відповідача не було. Звертає увагу позивач і на те, що відповідач у відзиві не провів контррозрахунок позовних вимог та штрафних санкцій.

11.12.2019р. за вх.№25572/19 відповідач подав до справи заперечення на відповідь на відзив, де вказує, що згідно з п. 2.5. Положення про документальне забезпечення засобів у бухгалтерському обліку, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи- підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові кошти, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення. В якості доказу про нарахування розміру знижки передбаченої п. 3.7. договору позивачем долучено до матеріалів справи два акти звіряння взаємних розрахунків між сторонами за один і той самий період з 01.08.2019р. по 03.10.2019р., які підписані різними особами. Перший акт звіряння підписаний не встановленою особою, не містить необхідних даних, які б дозволяли ідентифікувати особу, яка його підписала, другий акт звіряння на 445 аркушах підписаний бухгалтером Камінською Н.М., особою, що відповідно до своєї посадової інструкції не мала відповідних повноважень діяти від імені відповідача. Крім того, акт підписаний КамінськоюН.М. не містить ніякої інформації щодо нарахування знижки, проте кінцеве сальдо в обох актах збігається. Таким чином, на думку відповідача, акти звіряння взаєморозрахунків, надані позивачем, не відповідають вимогам чинного законодавства України, тому не можуть буди доказом по справі.

З огляду на вищевикладене відповідач доходить висновку, що розмір його заборгованості за поставлений товар повинен бути зменшений на розмір знижки, що складає 2376968,38грн. Податкові накладні відомостей про нарахування знижки не містять.

Ухвалою Господарського суду від 21.10.2019р. відкрито провадження у справі №916/3094/19, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 20.11.2019р. о 10год.30хв.

У судових засіданнях оголошувались протокольні ухвали про перерву з 20.11.2019р. до 25.11.2019р. о 15год.30хв., з 25.11.2019р. до 11.12.2019р. о 14год.00хв., з 11.12.2019р. до 17.12.2019р. об 11год.00хв.

Також у судовому засіданні 25.11.2019р. оголошено протокольні ухвали в порядку ч.4 ст.233 ГПК України про задоволення клопотання позивача від 25.11.2019р. про поновлення строку на подачу клопотання про залучення доказів від 19.11.2019р. та залучення доказів до справи; про задоволення клопотання відповідача від 25.11.2019р. про поновлення строку на подачу доказів та залучення до матеріалів справи копії платіжних доручень поданих відповідачем.

У судовому засіданні 11.12.2019р. оголошено протокольні ухвали в порядку ч.ч.4,5, ст.233 ГПК України, якими поновлено позивачу строк на подачу клопотання від 11.12.2019р. за вх.№25569/19 та залучено до матеріалів справи клопотання позивача від 11.12.2019р. за вх.№25569/19 про приєднання доказів до матеріалів справи, поновлено позивачу строк на подачу клопотання від 05.12.2019р. за вх.№25173/19 та залучено до матеріалів справи клопотання позивача від 05.12.2019р. за вх.№25173/19 про приєднання доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.12.2019р. судом оголошено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача від 11.12.2019р. за вх.№2-6076/19 про призначення судової економічної експертизи, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 17.12.2019р. Так, відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача щодо призначення судової експертизи, судом було враховано подання позивачем до справи разом з клопотанням від 11.12.2019р. за вх.№25569/19 висновку судового експерта Бочкарьової Е.І. №217 від 06.12.2019р. з питання стосовно наявної заборгованості відповідача за договором поставки №4X1-112352 від 01.08.2019р., додаткової угоди №01-08/19 від 01.08.2019р. станом на 18.10.2019р. Вказаний висновок не заперечується відповідачем та не викликає у суду обґрунтованих сумнівів щодо їх правильності.

Клопотання позивача про долучення доказів до справи від 19.11.2019р. за вх.№23956/19, від 25.11.2019р. за вх.№24208/19, від 25.11.2019р. за вх.№24209/19, від 05.12.2019р. за вх.325173/19, від 11.12.2019р. за вх.№25569/19, про ознайомлення з матеріалами справи від 25.11.2019р. за вх.№24212/19, від 11.12.2019р. за вх.№25619/19 були судом задоволені.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи :

01.08.2019р. між ТОВ Черкасихліб ЛТД (постачальник) та ТОВ Коровай Рітейл (покупець) укладено договір поставки №ЧХ1-112352, відповідно до умов п.п.1.1., 1.2. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві окремими партіями, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору хлібобулочні та кондитерські вироби ТМ БУЛКІН . Найменування, кількість, ціна товару вказується в замовленнях покупця, погоджених з постачальником.

Поставка товару здійснюється відповідно до замовлення покупця. Замовлення подається покупцем не пізніше, ніж за 1 календарний день до передбачуваної дати поставки в стіл замовлень постачальника за телефонами, в письмовій формі або WEB-замовленням з 14.00 до 20.00 годин. Адреси та номери телефонів столу замовлень вказуються в прайс-листі (специфікації) постачальника, що надається покупцеві. Постачальник поставляє товар покупцю на умовах DDP (доставка на склад покупця), за умови замовлення покупцем однієї партії товару на суму більше 100грн. У разі замовлення покупцем партії товару на суму менше 100грн., поставка такої партії товару здійснюється на умовах EXW (само вивіз зі складу постачальника). Право власності на товар переходить до покупця з дня поставки товару. Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортних накладних, (далі по тексту - ТТН), які складаються у двох примірниках: один для покупця, один - постачальнику. ТТН, супроводжуючі товар, повинні відповідати формам, затвердженим наказом Мінагрополітики №153 від 06.06.2001р. (Форма 1 - ТТН хліб). Покупець повертає постачальнику черству продукцію, якщо він працює з узгодженими сторонами асортиментом продукції хлібної і кондитерської групи на наступних умовах. Постачальник приймає від покупця черству продукцію у кількості, яка не перевищує 100% від загальної кількості товару, який було доставлено покупцю у звітному місяці за ціною поставки, в тому числі ПДВ 20%. Повернення покупцем черствої продукції здійснюється на основі відповідних поворотних накладних, які підписуються відповідними уповноваженими представниками кожної зі сторін і є невід`ємними частинами цього договору (п.п.2.1., 2.2., 2.3., 2.11. договору №ЧХ1-112352 від 01.08.2019р.).

Ціни на товар за цим договором зазначаються у прайс-листі (специфікації). Загальна вартість цього договору складається з вартостей товару, зазначених у всіх ТТН, за якими здійснювалася поставка протягом терміну, дії цього договору. Всі розрахунки за цим договором здійснюються виключно в національній валюті України. Оплата партії поставленого товару здійснюється в гривнях, шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 21 дня з дати поставки згідно накладної. При поставці товару на умовах DDP вартість доставки товару, вказуються в кожній ТТН окремим рядком, і підлягає оплаті покупцем. У разі припинення договірних відносин сторони проводять звірку розрахунків шляхом явки покупця до постачальника не пізніше 2 (двох) календарних днів з моменту останнього відвантаження товару. Встановлену звіркою заборгованість покупець перераховує на поточний рахунок постачальника у строк не пізніше 4 (чотирьох) календарних днів з моменту останнього відвантаження товару. Постачальник надає покупцю знижку на поставлений товар в розмірі 12% від вартості, поставленого покупцю товару в звітному місяці. Знижка надається за результатами звітного місяця, шляхом зменшення заборгованості покупця за поставлений товар на підставі бухгалтерської довідки, що складається постачальником та передається покупцю протягом 5-ти календарних днів наступних за звітним місяцем. У випадку ненадання постачальником бухгалтерської довідки покупцю, відповідно до п.3.7. цього договору покупець має право самостійно зменшити свої грошові зобов`язання перед постачальником, які виникли у нього за договором поставки на суму в розмірі знижки 12% від вартості поставленого покупцю товару в звітному місяці. Такі грошові зобов`язання не підлягають оплаті та на них не можуть бути нараховані штрафні санкції (п.п.3.1., 3.2., 3.3., 3.5., 3.6., 3.7., 3.8. договору №ЧХ1-112352 від 01.08.2019р.).

Відповідно до п.6.3. договору №ЧХ1-112352 від 01.08.2019р. за прострочення оплати покупцем вартості поставленого товару останній зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу, збитки від інфляції та 3% річних.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків. Цей договір може бути розірваний постачальником в односторонньому порядку. При цьому дія цього договору припиняється з моменту, зазначеного постачальником в направленому покупцеві повідомленні про розірвання цього договору. Дія цього договору може бути припинена за взаємною згодою сторін при відсутності невиконаних замовлень покупця і заборгованостей (включаючи документальні) за цим договором протягом 20 календарних днів з моменту подачці заяви про це припинення. Закінчення строку дії або розірвання цього договору не звільняє сторони виконання зобов`язань, прийнятих на себе за ним і не виконаних до припинення дії договору (п.п.9.1., 9.2., 9.3., 9.4. договору №ЧХ1-112352 від 01.08.2019р.).

У п.1 додаткової угоди №01-08/19 від 01.08.2019р. сторони дійшли згоди пункт 3.3. договору №ЧХ1-112352 від 01.08.2019р. змінити та викласти у наступній редакції: Всі розрахунки за цим Договором здійснюються виключно в національній валюті України. Оплата кожної поставленої партії Товару згідно окремої товарно-транспортної накладної здійснюється в гривнях, шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки Товару згідно накладної .

Крім того, на підтвердження повноважень особи, що підписала договір з боку відповідача до справи подано витяг з трудової книжки ОСОБА_1 , що свідчить про факт перебування ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ Коровай Рітейл в період укладання договору, копію рішення учасника № б/н ТОВ Коровай Рітейл від 31.07.2019р., яка додатково підтверджує наділення директора Савчинського Є.П. повноваженнями на укладення договорів поставки хлібобулочних виробів із ТОВ Черкасихліб .

На виконання умов договору №ЧХ1-112352 від 01.08.2019р. позивачем відповідачу було поставлено товар за видатковими накладними №201908311 від 31.08.2019р. на суму 3259040,23грн., №201908313 від 31.08.2019р. на суму 2190895,27грн., №201908312 від 31.08.2019р. на суму 3754599,18грн., №20190901-20190910 від 10.09.2019р. на суму 3132627,91грн., №20190911-20190920 від 20.09.2019р. на суму 3243017,06грн., №20190921-20190930 від 30.09.2018р. на суму 3177817,69грн., №110-0310 від 03.10.2019р. на суму 1050072,50грн.

Позивач подав до справи акт звірки взаємних розрахунків по договору №ЧХ1-112352 від 01.08.2019р. за серпень 2019р., відповідно до якого сторони визначили заборгованість відповідача на користь позивача у розмірі 6879534грн. станом на 31.08.2019р. В подальшому сторони станом на 03.10.2019р. склали акт звірки взаєморозрахунків №ЧХ1-112352 від 01.08.2019р. за період з 01.09.2019р. по 03.10.2019р., де визначили, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 8268398,72грн. Також згідно акту звірки взаємних розрахунків по договору №ЧХ1-112352 від 01.08.2019р. за період з 01.08.2019р. по 03.10.2019р. станом на 03.10.2019р. заборгованість відповідача перед позивачем сторони встановили у розмірі 8268398,72грн.

Всі акти підписані з боку відповідача особою, яку позначено головний бухгалтер Каминська Н.С., з боку позивача на актах підпис головного бухгалтера товариства Дунько Л.В., а також зазначено прізвище ОСОБА_2 із проставленням скісної риски. На те, що ОСОБА_3 на дати складання та підписання актів перебувала на посаді бухгалтера ТОВ Коровай Рітейл вказує наявна у справі копія витягу з трудової книжки бухгалтера ТОВ Коровай Рітейл ОСОБА_3 .

Поданий позивачем до справи лист АТ ОТП Банк №F00-01-3/390 від 15.10.2019р. та доданою до нього випискою по рахунку не може бути прийнятий судом до уваги, так як він стосується розрахунків позивача із ТОВ Каштан Плюс , яке не є стороною даної господарської справи та не є учасником спірних правовідносин.

Також позивачем подано до справи ТТН на поставку товару за договором №ЧХ1-112352 від 01.08.2019р., вибірково від 02.09.2019р.. та від 30.09.2019р. роздруківки з електронної пошти із замовленнями відповідача, реєстри ТТН за період з 01.31 серпня 2019р., 01-10 вересня 2019р., з 11-20 вересня 2019р., з 21-30 вересня 2019р., з 01-03 жовтня 2019р., копії податкових накладних за серпень - жовтень місяці 2019р.

Як вбачається із накладної №6500139966370, опису вкладення у цінний лист від 02.10.2019р., позивач 02.10.2019р. надіслав відповідачу, а 03.10.2019р. вручив відповідачу повідомлення про розірвання з 03.10.2019р. договору поставки №ЧХ1-112352 від 01.08.2019р.

03.10.2019р. позивач вручив відповідачу вимогу від 03.10.2019р. про сплату боргу за договором поставки №ЧХ1-112352 від 01.08.2019р. у сумі 8268398,72грн.

Крім того, позивач подав до справи копію витягу з трудової книжки ОСОБА_4 в підтвердження перебування на посаді менеджера з персоналу відділу кадрового адміністрування ТОВ Коровай Рітейл на дату отримання повідомлення від 02.10.2019р. про розірвання договору поставки №ЧХ1-112352 від 02.08.2019р., вимоги про сплату боргу від 03.10.2019р. Також подано копію наказу №88-к про припинення трудового договору від 17.10.2019р. з ОСОБА_4 , із якого вбачається перебування на посаді менеджера з персоналу відділу кадрового адміністрування ТОВ Коровай Рітейл на дату отримання повідомлення від 02.10.2019р. про розірвання договору поставки №ЧХ1-112352 від 02.08.2019р., вимоги про сплату боргу від 03.10.2019р.

Відповідач подав до справи докази проведення в суму 11382000грн. оплати за поставлений по договору №ЧХ1-112352 від 02.08.2019р. товар, а саме платіжні доручення №6145 від 22.08.2019р. на суму 250000грн., №6161 від 22.08.2019р. на суму 50000грн., №6173 від 23.08.2019р. на суму 300000грн., №6191 від 27.08.2019р. на суму 860000грн., №6276 від 28.08.2019р. на суму 280000грн., №6279 від 29.08.2019р. на суму 290000грн., №6304 від 30.08.2019р. на суму 295000грн., №6327 від 02.09.2019р. на суму 260000грн., №6326 від 02.09.2019р. на суму 300000грн., №6325 від 02.09.2019р., №6343 від 03.09.2019р. на суму 290000грн., №6371 від 04.09.2019р. на суму 280000грн., №6384 від 05.09.2019р. на суму 280000грн., №6393 від 06.09.2019р. на суму 270000грн., №6412 від 10.09.2019р. на суму 250000грн., №6410 від 10.09.2019р. на суму 250000грн., №6414 від 10.09.2019р. на суму 150000грн., №6411 від 10.09.2019р. на суму 250000грн., №6413 від 10.09.2019р. на суму 250000грн., №268 від 11.09.2019р. на суму 280000грн., №297 від 12.09.2019р. на суму 280000грн., №333 від 13.09.2019р. на суму 280000грн., №350 від 16.09.2019р. на суму 830000грн., №375 від 17.09.2019р. на суму 270000грн., №382 від 18.09.2019р. на суму 270000грн., №6481 від 20.09.2019р. на суму 250000грн., №6482 від 20.09.2019р. на суму 250000грн., №6488 від 23.09.2019р. на суму 250000грн., №6489 від 23.09.2019р. на суму 250000грн., №6487 від 23.09.2019р. на суму 250000грн., №6508 від 24.09.2019р. на суму 250000грн., №498 від 25.09.2019р. на суму 250000грн., №503 від 26.09.2019р. на суму 300000грн., №531 від 27.09.2019р. на суму 270000грн., №554 від 30.09.2019р. на суму 840000грн., №571 від 01.10.2019р. на суму 280000грн., №583 від 02.10.2019р. на суму 280000грн.

На підтвердження надання відповідачу знижки, проведення відповідачем часткової оплати за поставлений товар позивач подав картку рахунку 3611 по ТОВ Коровай Рітейл за період з 01.08.2019р. по 03.10.2019р.

Відповідач подав до справи посадову інструкцію бухгалтера ТОВ Коровай Рітейл , затверджену 15.08.2018р., із якою Камінська Н.С. була ознайомлена.

На замовлення позивача судовим експертом Бочкарьовою Е.І. було виконано експертний висновок №217 від 02.12.2019р. Як вбачається із вказаного висновку за даними наданих на дослідження документів, що відображають в собі обов`язкові реквізити первинного документа по здійсненню господарських операцій у відповідності до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, за матеріалами справи №916/3094/19 що розглядається Господарським судом Одеської області за позовною заявою ТОВ Черкасихліб ЛТД до ТОВ Коровай Рітейл про стягнення боргу в сумі 8268398,72грн. за договором поставки №4X1- 112352 від 01.08.2019р. та додаткової угоди №01-08/19 від 01.08.2019р. станом на 18.10.2019р. визначається реалізація товарів постачальником ТОВ Черкасихліб ЛТД покупцю ТОВ Коровай Рітейл , з урахуванням вартості повернення товару та знижки у розмірі 12% від вартості поставленого товару, в сумі 19653398,72грн., оплата за який здійснена ТОВ Кровай Рітейл на користь ТОВ Черкасихліб ЛТД в сумі 11385000грн. У зв`язку з чим, за даними наданих на дослідження документів, за договором поставки №4X1-112352 від 01.08.2019р. та додаткової угоди №01-08/19 від 01.08.2019р. станом на 18.10.2019р. визначається сума заборгованості ТОВ Коровай Рітейл перед ТОВ Черкасихліб ЛТД у сумі 8268398,72грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків .

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Так, наявні в матеріалах справи первинні документи, зокрема, договір поставки №ЧХ1-112352 від 01.08.2019р., додаткова угода до нього №01-08/19 від 01.08.2019р., видаткові накладні №201908311 від 31.08.2019р., №201908313 від 31.08.2019р., №201908312 від 31.08.2019р., №20190901-20190910 від 10.09.2019р., №20190911-20190920 від 20.09.2019р., №20190921-20190930 від 30.09.2018р., №110-0310 від 03.10.2019р., ТТН, платіжні доручення свідчать про факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 19653398,72грн., його часткову оплату відповідачем в сумі 11385000грн., у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 8268398,72грн.

Стосовно тверджень відповідача щодо невідповідності первинних документів з поставки за договором №ЧХ1-112352 від 01.08.2019р. визначеної чинним законодавством формі таких документів суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частина 7 ст.8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства: забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 4, 5 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Суд враховує, що в постановах Верховного Суду від 19.04.2018р. у справі №905/1198/17 та від 05.03.2019р. у справі № 910/1389/18 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто, має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема, в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Так, не відповідає дійсності твердження про те, що подані позивачем акти звірки розрахунків у кількості 3 шт містять однаковий період, оскільки до справи фактично подано позивачем акти звірки окремо за серпень 2019р., за період з 01.09.2019р. по 03.10.2019р., за період з 01.08.2019р. по 03.10.2019р. Дійсно акт за серпень 2019р. підписано від відповідача Заїкою Л.М. із позначенням, що дана особа є головним бухгалтером, а акт за період з 01.09.2019р. по 03.10.2019р. підписано невідомою особою без зазначення прізвища та посади.

Тоді як акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2019р. по 03.10.2019р., яким визначено заборгованість відповідача у розмірі 8268398,72грн., підписано з боку відповідача Каминською Н.С., яка на час складання вказаного акту обіймала посаду бухгалтера ТОВ Коровай Рітейл , що підтверджується наявною у справі копією трудової книжки бухгалтера ТОВ Коровай Рітейл ОСОБА_5 Наталії ОСОБА_6 . Між тим, посадова інструкція бухгалтера ТОВ Коровай Рітейл не містить уповноваження бухгалтера товариства на підписання актів звірок від імені товариства, як і не містить такої заборони. Також відсутні дані у справі стосовно наявності на час підписання акту звірки за період з 01.08.2019р. по 03.10.2019р. у ТОВ Коровай Рійтейл головного бухгалтера за посадою.

Наразі, подані до справи видаткові накладні, ТТН відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , містять всі необхідні для такого виду документів реквізити та дані, зокрема: назву, дату складання, назви постачальника та покупця, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особисті підписи осіб, що приймали та передавали товар.

При цьому, суд зазначає, що відносини сторін щодо розірвання у односторонньому порядку договору поставки не є предметом судового розгляду у даній господарській справі з огляду на заявлення позовних вимог лише стосовно наявної заборгованості та штрафних санкцій.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 4, 6, 7 ст.98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду (ч.ч.1, 2, 5, 6 ст.101 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Як вбачається із висновку №217 від 02.12.2019р. судового експерта Бочкарьової Е.І., виконаного на замовлення позивача, за даними наданих на дослідження документів, за договором поставки №4X1-112352 від 01.08.2019р. та додаткової угоди №01-08/19 від 01.08.2019р. станом на 18.10.2019р. визначається сума заборгованості ТОВ Коровай Рітейл перед ТОВ Черкасихліб ЛТД у сумі 8268398,72грн.

Також за твердженням позивача, він реєстрував податкові накладні на суму поставок товару з врахуванням наданої відповідачу за п.3.7. договору знижки і саме по таким господарським операціям відповідач отримував бюджетне відшкодування з податку на додану вартість. Заперечень щодо отримання такого бюджетного відшкодування у відповідача не було.

Стосовно тверджень відповідача про те, що за деякими накладними не сплив строк їх оплати відповідачем суд зазначає, що позивач послався на розірвання договору №4X1-112352 від 01.08.2019р. Так, згідно п.3.6. договору, у разі припинення договірних відносин сторони проводять звірку розрахунків не пізніше двох календарних днів з моменту відвантаження товару. Встановлену звіркою заборгованість покупець перераховує на поточний рахунок постачальника у строк не пізніше 4 (чотирьох) календарних днів з моменту останнього відвантаження товару. Звірку взаємних розрахунків позивач та відповідач провели 05.10.2019р., а останнє відвантаження товару відбулось 03.10.2019р., тому строк сплати боргу сплив 07.10.2019р.

Враховуючи викладене, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 8268398,72грн. основного боргу підлягає судом задоволенню у повній мірі.

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем строку оплати вартості поставленого товару, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 464162,98грн. пені за період з 06.09.2019р. по 11.12.2019р.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд встановив, що він є правильним, внаслідок чого позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 464162,98грн. пені за період з 06.09.2019р. по 11.12.2019р. підлягає судом задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем, у зв`язку з несвоєчасністю оплати відповідачем отриманого товару, нараховано до стягнення з відповідача 44173,64грн. три проценти річних за період з 06.09.2019р. по 11.12.2019р., 115757,58грн. втрат від інфляції вересень, жовтень 2019р.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз`яснено у абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Здійснивши перерахунок розрахованих позивачем трьох процентів річних, суми втрат від інфляції, суд встановив їх вірність, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 44173,64грн. три проценти річних за період з 06.09.2019р. по 11.12.2019р., 115757,58грн. втрат від інфляції вересень, жовтень 2019р. підлягають судом задоволенню у повній мірі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 133387,39грн. за платіжними дорученнями №240 від 15.10.2019р. на суму 125371,59грн., №712 від 13.11.2019р. на суму 4721,48грн., №748 від 14.11.2019р. на суму 868,18грн., №1241 від 10.12.2019р. на суму 2426,14грн., який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.

Позивач також поніс витрати на оплату вартості експертизи в сумі 132500грн., що підтверджується платіжним дорученням №1164 від 06.12.2019р. на суму 132500грн., договором від 02.12.2019р., укладеним між судовим експертом Бочкарьовою Е.І. та ТОВ Черкасихліб ЛТД , рахунком від 02.12.2019р., актом здачі-приймання виконаного дослідження судової економічної експертизи №217 від 06.12.2019р., свідоцтвом №216 від 31.05.2018р., висновком експерта №217 від 02.12.2019р.

Витрати позивача на оплату вартості експертизи в сумі 132500грн. підлягають відшкодуванню позивача за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ЛТД» (18015, м. Черкаси, вул. Надпільна,248; адреса для листування: 18030, м.Черкаси, а/с 2984) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коровай Рітейл» (65005, м. Одеса, вул. Прохоровська,47, кім.1; фактична адреса: м. Одеса, вул. Середня, 83/2, офіс 203) про стягнення 8892492,92грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коровай Рітейл» (65005, м.Одеса, вул. Прохоровська,47, кім.1; фактична адреса: м. Одеса, вул. Середня, 83/2, офіс 203, код ЄДРПОУ 42148921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ЛТД» (18015, м.Черкаси, вул. Надпільна,248; адреса для листування: 18030, м.Черкаси, а/с 2984, код ЄДРПОУ 37715680) 8268398 (вісім мільйонів двісті шістдесят вісім тисяч триста дев`яносто вісім) грн. 72коп. основного боргу, 464162 (чотириста шістдесят чотири тисячі сто шістдесят дві) грн. 98 коп. пені, 44173 (сорок чотири тисячі сто сімдесят три) грн. 64коп. три проценти річних, 115757 (сто п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят сім) грн. 58 коп. втрат від інфляції, 133387 (сто тридцять три тисячі триста вісімдесят сім) грн. 39коп. судового збору, 132500 (сто тридцять дві тисячі п`ятсот) грн. витрат на проведення експертизи.

У відповідності до ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 грудня 2019 р.

Суддя І.А. Малярчук